Ухвала

від 12.02.2013 по справі 5023/4589/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"12" лютого 2013 р. Справа № 5023/4589/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М. , суддя Бородіна Л.І. , суддя Лакіза В.В.

при секретарі Козікові І.В.

за участю:

Державної податкової служби у м. Києві - Фесюнова О.В., за довіреністю № 3/10-105 від 15.02.2012р.

ініціюючого кредитора (ліквідатора) - не з'явився,

боржника - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової служби у м. Києві (вх. № 3897Х/2) на постанову господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2012 року у справі № 5023/4589/12

за заявою Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Харків

до ТОВ "БЕЛИЖЕ" , смт. Пісочин, Харківський район, Харківська область

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2012 року у справі № 5023/4589/12 (суддя Чистякова І.О.) визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЛИЖЕ" (ідентифікаційний код 37201532), яке зареєстроване 07.07.2010 р. та місцезнаходженням якого є: 62416, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Кільцева, буд. 39; відкрито ліквідаційну процедуру.

Встановлено, що розмір безспірних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛИЖЕ" складає 330 000,00 грн.

Зазначено, що з дня прийняття постанови:

- підприємницька діяльність банкрута припиняється, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури. Керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці. Припиняються повноваження органів управління банкрута і повноваження власників майна.

- скасовуються арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Призначено ліквідатором ТОВ "БЕЛИЖЕ" ініціюючого кредитора - ФОП ОСОБА_2

Зобов'язано ліквідатора відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в п'ятиденний строк опублікувати в офіційному друкованому органі відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені ст.ст. 25-34, ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", письмово повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів і надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, про фінансове становище і майно боржника станом на день відкриття ліквідаційної процедури, використання коштів боржника.

Зобов'язано ліквідатора:

- в строк до "29" квітня 2013 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури;

- з'ясувати питання, чи порушувалося виконавче провадження органами державної виконавчої служби у відношенні боржника;

- вжити заходів щодо з'ясування питання, чи порушувалася кримінальна справа у відношенні боржника, чи знаходяться в матеріалах кримінальної справи відомості про майно боржника, документи бухгалтерської звітності, що надають можливість стягнення дебіторської заборгованості, чи є позивачі у даній кримінальній справі, які мають вимоги до боржника.

Державна податкова служба у м. Києві з постановою місцевого господарського суду не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2012 року у справі № 5023/4589/12 скасувати, провадження у справі припинити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається, зокрема, на те, що судом при прийнятті рішення у справі не прийнято до уваги вимоги статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, на думку Державної податкової служби у м. Києві, обов'язком державного виконавця є здійснення комплексу дій з примусового виконання, в тому числі і розшуку майна. Зазначає, що фактичне місцеперебування та адреса, за якою підприємство здійснювало підприємницьку діяльність, державним виконавцем не досліджувалось. Вказує, що згідно поданих податкових декларацій з податку на прибуток ТОВ «БЕЛИЖЕ» здійснювало підприємницьку діяльність.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що у Державної податкової служби у м. Києві відсутнє право на оскарження постанови господарського суду першої інстанції у даній справі, оскільки вона не є кредитором, а відповідно, не є стороною, ані учасником справи про банкрутство ТОВ «БЕЛИЖЕ».

Кредитор і боржник в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що Харківським апеляційним господарським судом виконано процесуальний обов'язок щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю кредитора та боржника, за наявними у справі матеріалами.

Як свідчать матеріали справи, в жовтні 2012 року кредитор - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника - ТОВ "БЕЛИЖЕ" банкрутом в порядку, який передбачений у статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на тій підставі, що керівні органи боржника відсутні за його місцезнаходженням та у боржника наявний безспірний борг у розмірі 330 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2012 року прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі.

Як убачається з матеріалів справи, 01 березня 2011 року між ТОВ «БЕЛИЖЕ» та адвокатом ОСОБА_2 укладено договір про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого, виконавець (ініціюючий кредитор) на платній основі надає замовнику (боржнику) наступні види юридичних послуг: представництво та захист прав та інтересів боржника та третіх осіб за його дорученням у всіх органах, підприємствах, установах та організаціях, до компетенції яких відноситься вирішення відповідних питань (п.1.1.1. Договору); надання консультацій та роз`яснень щодо юридичних питань, усні та письмові довідки по законодавству (п.1.1.2. Договору); складання договорів, скарг, заяв та інших документів правового характеру (п.1.1.3. Договору); здійснення перевірки зразків текстів договорів, довіреностей, заяв та інших документів на предмет відповідності їх чинному законодавству (п.1.1.4. Договору) (а.с.9).

За надання юридичних послуг заказчик сплачує виконавцю винагороду у розмірі 330 000,00 грн. ( п.3.1. Договору).

В якості форми сплати наданих кредитором послуг заказчик може передати кредитору простий вексель (п. 3.5. Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами обов'язків за договором.

Згідно акту прийому - здачі виконаних робіт від 01 листопада 2011 року по договору про надання юридичних послуг від 01 березня 2011 року, підписаного боржником та ініціюючим кредитором, вартість виконаних робіт та наданих послуг склала 330 000,00 грн.(а.с. 10).

На виконання умов договору, боржник за актом прийняття - передачі векселя від 01 листопада 2011 року передав ініціюючому кредитору простий вексель серії АА №2286112 від 01.11.2011р. зі строком платежу - за пред`явленням, місце погашення - філія АКБ "Золоті ворота", МФО 300238 у м. Києва на суму 330 000,00 грн. (а.с. 11).

24 вересня 2012 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 було вчинено протест про неоплату простого векселя серії АА №2286112, складеного боржником зі строком платежу за пред`явленням на суму 330 000,00 грн. та 25 вересня 2012 року вчинено виконавчий напис (реєстровий № 3817) про стягнення 330 000,00 грн., плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 1900,00 грн., разом 331 900,00 грн. з векселедавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛИЖЕ"( а.с. 12, 13).

05 жовтня 2012 року державним виконавцем Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №34594881, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №3817, виданого 25.09.2012р. приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу про стягнення з ТОВ "БЕЛИЖЕ" на користь ФОП ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 330 000,00 грн. У пункті 2 вказаної постанови визначено боржнику добровільно виконати рішення суду в 7 денний строк(а.с.14).

Згідно акту державного виконавця від 08.10.2012р. за адресою: смт. Пісочин, вул. Кільцева, буд. 39 боржник не знаходиться, майно належне боржнику не виявлено.

Дослідивши вказані обставини та приймаючи до уваги наявність в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, якою підтверджується відсутність боржника за зазначеною у Довідці адресою, місцевий господарський суд дійшов висновку про визнання боржника банкрутом та прийняв оскаржувану постанову.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом про банкрутство (ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, в силу особливостей процедури банкрутства (ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.

Учасниками провадження у справі про банкрутство згідно зі статтею 1 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку статті 52 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення та визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

У той же час порушення права заявника апеляційної скарги - податкового органу, у тому числі позбавлення його можливості стати учасником справи про банкрутство, може мати місце лише у разі наявності у цієї особи відповідного суб'єктивного права.

Державна податкова служба у м. Києві ні заяву з кредиторськими вимогами до банкрута, ні направлення про проведення податкової перевірки ТОВ «БЕЛИЖЕ», ні вимогу про надання документів банкрута для перевірки ліквідатору не направляла.

В апеляційній скарзі Державна податкова служба у м. Києві не зазначає про наявність будь-якої податкової заборгованості боржника перед ним.

Отже, не маючи до боржника грошових вимог, Державна податкова служба у м. Києві не набула процесуального статусу учасника провадження у справі про банкрутство та, відповідно, не має права на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів покладений на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів того, що оскаржувана ухала господарського суду порушує права та обов'язки скаржника до апеляційної скарги не додано.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за скаргою Державної податкової служби у м. Києві не може бути здійснене, тому підлягає припиненню.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в постановах від 16.05.2012р. у справі № 5010/2174/2011-Б-23/78 , від 28.11.2012р. у справі № 5023/10603/11.

На підставі викладеного, керуючись статтями 80, 86, 99,106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби у м. Києві на постанову господарського суду Харківської від 29 жовтня 2012 року у справі №5023/4589/12.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.