Рішення

від 05.02.2013 по справі 5011-57/16541-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/16541-2012 05.02.13

За позовом Фермерського господарства "Маруся"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інвест-Груп"

про стягнення 48317,42 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Білоруцький В.М. (Дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 05.02.13 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Фермерське господарство "Маруся" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інвест-Груп" 48317,42 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №47/12-11 від 13.12.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2012р. порушено провадження у справі № 5011-57/16541-2012 та призначено справу до розгляду на 11.12.2012р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 11.12.2012р., у зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. у відпустці, справу № 5011-57/16541-2012 передано на розгляд судді Пригуновій А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2012р. справу №5011-57/16541-2012 прийнято до свого провадження суддею Пригуновою А.Б. та призначено до розгляду на 29.01.2013р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 29.01.2013р., у зв'язку виходом судді Гулевець О.В. з відпустки, справу № 5011-57/16541-2012 передано на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2013р. справу №5011-57/16541-2012 прийнято до свого провадження суддею Гулевець О.В. та призначено до розгляду на 29.01.2013р.

29.01.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інвест-Груп" надійшло клопотання про перенесення розгляду справи №5011-57/16541-2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 29.01.2012р. надав суду витребувані ухвалою про порушення провадження у справі документи та надав усні пояснення про розмір заборгованості відповідача, відповідно до яких, відповідачем здійснено повернення попередньої оплати у розмірі 15430,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 41870,00 грн. В підтвердження зазначеного позивачем надано довідку №5 від 06.12.2012р. та банківські виписки з рахунку позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.01.2012р. відзиву на позов та інших витребуваних документів ухвалою про порушення провадження суду не надав.

В судовому засіданні 29.01.2013р. оголошено перерву до 05.02.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні 05.02.2013р. позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 05.02.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних документів ухвалою про порушення провадження суду не надав.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

13.12.2011р. між позивачем (покупцем) та відповідачем (продавець) укладено Договір купівлі-продажу №47/12-11, за умовами якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача товар - трактор МТЗ "Бєларус", а позивача зобов'язувався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.1.3. Договору загальна сума договору складає 191000 (сто дев'яносто одна тисяча грн.)., в тому числі ПДВ -31 833,33 грн.

Пунктом 2.3.1 встановлено, що позивач протягом трьох банківських днів з моменту - підписання Договору, але не пізніше 15 грудня 2011 року, перераховує на розрахунковий рахунок відповідача передоплату в розмірі 30% від вартості товару в сумі 57300 (п'ятдесят сім і триста) грн., в тому числі ПДВ-9 500 (дев'ять тисяч п'ятсот) грн. Підставою для здійснення позивачем оплати є даний Договір та рахунок на оплату, який виставляється відповідачем позивачу в день підписання даного Договору.

Згідно п. 2.8 решту частину вартості Товару Покупець здійснює протягом (60 місяців) рівними частинами.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату №47/12-11РФ від 13.12.2011р. на загальну суму 191000,00 грн.

Позивач, на виконання вимог Договору, здійснив на користь відповідача попередню оплату плату в розмірі 57300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №23 від 13.12.2011 року, з призначенням платежу "попередня оплата 30% за трактор МТЗ-920 згідно рахунку №47/12-11РФ від 13.12.2011р.". Зазначене підтверджується також довідкою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" Центрального Прилуцького відділення.

Відповідно до п.2.4. Договору Продавець передає Товар Покупцю в строк до 22 грудня 2011 року.

Пунктом 2.6 Договору сторони визначили, що в разі відмови позивача від товару, відповідач повертає позивачу суму передоплати в строки, які додатково будуть обумовлені сторонами.

Листом вих. № 19 від 19.12.2011 р. позивач повідомив відповідача про відмову від товару та розірвання Договору, у зв'язку з тим, що подальша потреба у придбанні товару - трактору МТЗ "Бєларус" у позивача відпала, та просив повернути відповідача попередню оплату плату в розмірі 57300,00 грн.

Листом вих. №30/12-01 від 30.12.2011р., відповідач повідомив позивача, що не заперечує про розірвання договору купівлі-продажу за взаємною згодою сторін, та зобов'язався повернути отримані грошові кошти до 12.01.2012 року включно.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що відповідач здійснив повернення передньої оплати сплаченої позивачем частково у розмірі 13000,00 грн.

Враховуючи, те, що відповідач попередню оплати не повернув, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 44000,00 грн. - основного боргу, 1001,75 грн. - 3 % річних та 3315,67 грн. - пені.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Договір №47/12-11 від 13.11.2011р. за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом 2.6 Договору сторони визначили, що в разі відмови позивача від товару, відповідач повертає позивачу суму передоплати в строки, які додатково будуть обумовлені сторонами.

Як зазначено судом вище, сторони листами вих. № 19 від 19.12.2011 р. та №30/12-01 від 30.12.2011р., у відповідності до умов вищевказаного пункту Договору дійшли згоди про відмову від товару та повернення попередньої оплати в розмірі 57300,00 грн.

Під час розгляду справи позивачем надано банківські виписки з рахунку позивача, згідно яких вбачається, що відповідачем здійснено повернення відповідачем попередньої оплати у розмірі 15430,00 грн., а не 13000,00 грн. як зазначено позивачем в позовній заяві.

Вищевикладені обставини підтверджуються довідкою позивача №5 від 06.12.2012р.

Судом встановлено, що відповідач на виконання своїх зобов'язань здійснив повернення попередньої оплати частково у розмірі 15430,00 грн., у період з 09.02.12р. по 19.10.12р.

Разом з тим, позивач звернувся до суду з позовною заявою 21.11.2012р., тобто відповідачем здійснено повернення попередньої оплати в розмірі 15430,00 грн. до звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, враховуючи те, що факт здійснення попередньої оплати в розмірі 57300,00 грн. підтверджено документально, відповідачем здійснено повернення грошових коштів у розмірі 15430,00 грн., що також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (довідка №5 від 06.12.2012р. та банківські виписки з рахунку позивача), то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 41870,00 грн.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині стягнення 2130,00 грн. основного боргу задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягає частковому задоволенню у розмірі 41870,00 грн.

Позивач, також просить суд стягнути з відповідача 3315,67 грн. пені за загальний період з 12.01.2012р. по 11.07.2012р.

Відповідно до п. 4.1. Договору за прострочення передачі або неповну передачі товару відповідач сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості грошових коштів на рахунок позивача за кожен день прострочення передачі товару.

З огляду на вищезазначене положення Договору сторонами визначено відповідальність у вигляді пені за прострочення передачі або неповну передачі товару.

Проте, як встановлено судом вище сторони дійшли згоди про відмову позивачем від товару та повернення останньому попередньої оплати в розмірі 57300,00 грн. відповідачем, а тому вимога про стягнення пені у розмірі 3315,67 грн. на підставі п. 4.1. Договору є неправомірною, у зв'язку з чим, дана вимога задоволенню не підлягає.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1001,75 грн. інфляційних втрат.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, доданого до позовної заяви, розмір інфляційних втрат становить 1001,75 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1001,75 грн. інфляційних втрат в межах заявлених вимог.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інвест-Груп" (юридична адреса: 03039, м. Київ, проспект Червонозоряний, буд. 119; код ЄДРПОУ: 37308299; р/р 26002000050420 в ПАТ "Укрсоцбанк", або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Фермерського господарства "Маруся" (юридична адреса: 17524, Чернігівська обл., Прилуцький район, село Мазки, вул. Миру, буд. 1; код ЄДРПОУ: 36715297; р/р26008259851 в АТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 380805) 41870 (сорок одну тисячу вісімсот сімдесят) грн. 00 коп. заборгованості, 1001 (одну тисячу одну) грн. 75 коп. - інфляційних втрат, а також 1428 (одну тисячу чотириста двадцять вісім) грн. 10 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 11.02.2013р.

Суддя О.В. Гулевець