Рішення

від 05.02.2013 по справі 5006/29/137/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.02.13 р. Справа № 5006/29/137/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Маякпринт», м.Пенза, Російська Федерація

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж», м.Макіївка, Донецька область

про: стягнення 1 086 660,84 руб. РФ., що становить за офіційним курсом НБУ станом на 16.11.2012р. 273 838,53грн.

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маякпринт», м.Пенза, Російська Федерація (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж», м.Макіївка, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 074 011,84руб.РФ. що становить за офіційним курсом НБУ станом на 16.11.2012р. 270 650,98грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 12 649,00руб.РФ., що становить за офіційним курсом НБУ станом на 16.11.2012р. 3 187,55грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за контрактом поставки товару №19-09-УК від 14.05.2009р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: контракту поставки товару №19-19-УК від 14.05.2009р., рахунку-фактури №705 від 02.10.2009р., транзитної декларації, виписок з лицевого рахунку, платіжних доручень, листа від 15.06.2010р., №22-082, додаткової угоди №7 від 15.06.2010р. до контракту №19-09-УК від 14.05.2009р., листа від 29.06.2010р., №22-101, листа №01/07-3 від 01.07.2010р., додаткової угоди №28 від 29.06.2010р., додаткової угоди №36 від 29.12.2011р., листа від 31.01.2012р. №22-006, повідомлення №б/н від 30.03.2012р., указу від 23.12.2011р. №2758-У про розмір ставки рефінансування банку Росії, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Маякпринт».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 307-310, 395, 407-408, 486, 506, 516 Цивільного кодексу РФ, ст.ст. 1, 4, 12, 54-57, 123-124 Господарського процесуального кодексу України, положеннями «Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності».

18.12.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчену копію вантажної декларації №1055802017369.

19.12.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано акт звіряння взаємних розрахунків який підписано та завірено печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 05.12.2012р. складає 1 074 011,84руб. РФ.

29.12.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення по справі від 24.12.2012р. №1-718 в яких зазначає стосовно суми у розмірі 50 000,00 рублів, отриманих від «Престиж» за платіжним дорученням №1 від 17.11.2009р. зазначає, що сума у розмірі 49 988,54грн. була зарахована за рахунком-фактурою №530 від 29.07.2009р. за раніше відвантажений товар по договору №19-09-УК від 14.05.2009р., сума якої залишилась у розмірі 11,46 рублів була зарахована в рахунок оплати відвантаженого товару за рахунком-фактурою №705 від 02.10.2009р. за договором №19-09-УК від 14.05.2009р.

Заявою від 09.01.2013р. №б/н Позивач уточнив позовні вимоги та просить у преамбулі позовної заяви ціну позову викласти у наступній редакції: ціна позову 1 086 660,84 руб. РФ., що становить за офіційним курсом Національного банку України станом на 16.11.2012р. (273 838,53грн.».

Суд розцінює таку заяву як заяву подану у відповідності до п.4 ст.55 Господарського процесуального кодексу України та розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 09.01.2013р. №б/н, оскільки відповідні дії Позивача не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

25.01.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку за підписом головного бухгалтера та директора яка свідчить, що ставка рефінансування Банку Росії в період з 26 грудня 2011 року по 13вересня 2012 року складає 8% (Указ ЦБ РФ від 23.12.2011р. №2758-У), з 14 вересня 2012 року та по даний час ставка рефінансування Банку Росії складає 8,25% (Указ ЦБ РФ від 13.09.2012р. №2873-У), пред'явленні до сплати проценти за користування чужими грошовими коштами по ст. 395 ЦК РФ. У розмірі 12 649,00 рублів, були розраховані за період з 03 квітня 2012 року по 25 травня 2012 року, таким чином ставка рефінансування Банку Росії за вказаний період не змінилась та складає 8%. Крім того Позивачем надано належним чином засвідчену копію виписки з Цивільного кодексу Російської Федерації.

01.02.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані письмові пояснення по справі в яких зазначає, що сторони Контракту за взаємною згодою відступили від зазначених умов розрахунків і дійшли згоди щодо оплати вартості товару за фактом його поставки. Про таку домовленість свідчить листування між сторонами. Також зазначає, що під час дії Контракту сторони неодноразово укладали Додаткові угоди, предметом яких було відстрочення платежу. Останньою з таких угод є Додаткова угода №36 від 29.11.2011р., згідно якої Відповідач мав розрахуватись з Позивачем упродовж 913 календарних днів, тобто до 03.04.2012р. Отже, заборгованість за Відповідачем станом на 03.04.2012р. становила 1 074 011,84 руб. РФ. На суму вказаної заборгованості з урахуванням положень ст. 395 ЦК РФ нараховані проценти за користування чужими грошовими коштами, які станом на 25.05.2012р. згідно Розрахунку, становила 12 649,00 руб.

Представник Позивача у судове засідання 05.02.2013р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 86125, м.Макіївка, Центрально-міський район, вул.Леніна, буд. 100 к. 15.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання представником Позивача суду надані усні клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу та про здійснення судочинства українською мовою. Дані клопотання не суперечать чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймаються судом та підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маякпринт» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Престиж» (Покупець) було укладено контракт поставки товару №19-09-УК, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити шпалери (в подальшому іменоване Товар) у кількості та асортименті відповідно до специфікації.

Згідно п.1.2 контракту поставки Товару за даним Контрактом здійснюється партіями відповідно до заявок Покупця. Заявка направляється в адресу Постачальника у письмовій формі та може бути відправлена факсом. Перелік Товару, який поставляється за даним Контрактом, може бути змінено або доповнено за згодою сторін.

За умовами п.2.5 контракту загальна сума Контракту складає 60 000 000 (шістдесят мільйонів) рублів РФ, проте може бути змінена за згодою сторін.

У розділі 4 Контракту Сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- Покупець здійснює передплату у розмірі 100% від суми відвантаження (п.4.1 контракту);

- розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування Покупцем без готівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п.4.2 контракту);

Відповідно пункту 8.1 контракту за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним Контрактом сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством РФ.

Пунктом 9.3 договору встановлено, що у всьому, що не передбачено даним Контрактом, сторони керуються діючим законодавством РФ.

Даний контракт вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2009 року, а у випадку, якщо до вказаного моменту у сторін залишились невиконані зобов'язання, які витікають з даного Контракту, строк дії даного Контракту продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.10.1 контракту)

Відповідач неодноразово звертався до Позивача з листами, з проханням відстрочити оплату, у зв'язку з чим між Сторонами були підписані додаткові угоди до контракту.

15 червня 2010 року між Сторонами підписано додаткову угоду №27 до контракту в якій встановили, що вартість партій товару за рахунком-фактурою №705 від 02 жовтня 2009 року Покупець оплачує протягом 270 (двохсот семи десяти) календарних днів.

29 червня 2010 року між Сторонами підписано додаткову угоду №28 до контракту в якій встановили, що вартість партій товару за рахунком-фактурою №705 від 02 жовтня 2009 року Покупець оплачує протягом 300 (трьохсот) календарних днів.

29 грудня 2011 року між Сторонами підписано додаткову угоду №36 до контракту в якій встановили, що вартість партій товару за рахунком-фактурою №705 від 02 жовтня 2009 року Покупець оплачує протягом 913 (дев'ятсот тринадцяти) календарних днів.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 1 344 023,30руб., що підтверджується транзитною декларацією №1055802017369.

Для оплати Позивачем було виставлено рахунок-фактуру №705 від 02.10.2009р. на суму 1 344 023,30грн.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 270 011,46грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1 від 17.11.2009р., №1 від 25.11.2009р., №1 від 02.12.2009р., №1 від 08.12.2009р., №129 від 27.12.2010р., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1 074 011,84грн.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист від 31.01.2012р. №22-006 у якому зазначив, що строк оплати за поставлений товар закінчується 02.04.2012р.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.307 Цивільного кодексу Російської Федерації в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, уплатити грошові кошти, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання зобов'язання.

Статтею 308 Цивільного кодексу Російської Федерації визначені сторони зобов'язання, у зобов'язанні в якості кожної із сторін - кредитора або боржника - можуть брати участь одна або одночасно декілька осіб.

Зобов'язання згідно із ст.ст.307 Цивільного кодексу Російської Федерації виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 506-516 Цивільного кодексу Російської Федерації.

Як встановлено ст. 506 Цивільного кодексу Російської Федерації по договору поставки постачальник-продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк або строки товари покупцю для використання в підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язані з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням.

Відповідно до ст. 309 Цивільного кодексу Російської Федерації зобов'язання повинні виконуватись належним чином у відповідності з умовами зобов'язання або вимогами закону, інших правових актів, а при відсутності таких умов або вимог - у відповідності зі звичаями ділового або іншими звичайно вимогами які пред'являються.

При цьому, приписи ст. 310 Цивільного кодексу Російської Федерації встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов.

Судом встановлено, що відповідно до умов контракту поставки товару №19-09-УК від 14.05.2009р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 1 344 023,30 рублів РФ., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у сумі 270 011,46 рублів РФ.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

З метою виконання Відповідачем своїх зобов'язань по оплаті товару сторони неодноразово укладали Додаткові угоди, предметом яких було відстрочення платежів.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань становить 1 074 011,84 рублів РФ.

Відповідно до ст. 408 Цивільного кодексу Російської Федерації зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 1 074 011,84 рублів РФ. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті п.1 ст. 395 Цивільного кодексу Російської Федерації за користування чужими грошовими коштами внаслідок їх неправомірного утримання, ухилення від їх повернення, іншого прострочення в їх оплаті або необґрунтованого отримання або збереження за рахунок іншої особи підлягають оплаті проценти на суму цих коштів. Розмір процентів встановлюється існуючою в місці проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, в місці находження облікової ставки банківського проценту на день виконання грошового зобов'язання або його відповідної частини. При стягненні заборгованості у судовому порядку суд може задовольнити вимоги кредитора, виходячи з облікової ставки банківського проценту на день пред'явлення позову або на день винесення рішення. Ці правила застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Відтак Позивачем у відповідності до вимог ст. 395 Цивільного кодексу Російської Федерації на суму заборгованості нараховані проценти за користування чужими коштами, станом на 25.05.2012р. у сумі 12 649,00 рублів РФ.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог процентів за користування чужими грошовими коштами дійшов висновку про часткове задоволення у сумі 12 442,10 рублів РФ.

Як вбачається з позовної заяви, заявлені вимоги майнового характеру про стягнення заборгованості у розмірі 1 074 011,84руб.РФ. що становить за офіційним курсом НБУ станом на 16.11.2012р. 270 650,98грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 12 649,00руб.РФ., що становить за офіційним курсом НБУ станом на 16.11.2012р. 3 187,55грн.

Згідно із п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір" за поданням до господарського суду позовних заяв майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, враховуючи розмір заявлених Позивачем позовних вимог 273 838,53грн. 2% від ціни позову складає 5 476,77грн.

Проте всупереч положенням п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір", Позивачем судовий збір сплачено лише в сумі 5 349,20грн., що є меншим розміру, встановленого законом.

Оскільки судом встановлено, що Позивачем сплачено судовий збір менше розміру, встановленого законом, у зв'язку з викладеним стягненню підлягає сума недоплаченого судового збору у сумі 127,57грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маякпринт», м.Пенза, Російська Федерація до Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж», м.Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 1 074 011,84руб.РФ. що становить за офіційним курсом НБУ станом на 16.11.2012р. 270 650,98грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 12 649,00руб.РФ., що становить за офіційним курсом НБУ станом на 16.11.2012р. 3 187,55грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж» (86125, м.Макіївка, вул.Леніна, буд. 100, кв. 15, ЄДРПОУ 25104516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маякпринт» (440007, м.Пенза, вул.Бумажников, 1, Російська Федерація, р/р 407 028108 22 00000 17 27 в філії ВАТ Банк ВТБ м.Пенза, БІК 045655715, к/с 30101810700000000715, ІПН 5834031277, ЄДРПОУ 76755310, ОГРН 1055802017369) заборгованість у розмірі 1 074 011,84руб.РФ. що еквівалентно 270 650,98грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 12 442,10руб.РФ., що еквівалентно 3138,02грн., судовий збір у сумі 5 475,78грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маякпринт» (440007, м.Пенза, вул.Бумажников, 1, Російська Федерація, р/р 407 028108 22 00000 17 27 в філії ВАТ Банк ВТБ м.Пенза, БІК 045655715, к/с 30101810700000000715, ІПН 5834031277, ЄДРПОУ 76755310, ОГРН 1055802017369127,57грн. на користь державного бюджету України 127,57грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 05.02.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 11.02.13р