Рішення

від 06.02.2013 по справі 5006/29/146/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.02.13 р. Справа № 5006/29/146/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м.Маріуполь, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовекотехнологія», м.Маріуполь, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 10 071,84грн.

за участю:

від позивача: Авер’янова О.І. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м.Маріуполь, Донецька область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовекотехнологія», м.Маріуполь, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 10 071,84грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором №124 від 09.11.2011р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №124 від 09.11.2011р., претензії від 10.10.2012р. №Ю-2673.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 759, 797 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 12, 13, 15, 44, 54, 55 Господарського процесуального кодексу України.

24.12.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», рахунків-фактур, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печаткою лише з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 01.12.2012р. складає 10 071,84грн.

15.01.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: довіреностей на отримання матеріальних цінностей, видаткових накладних.

06.02.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: довіреностей на отримання матеріальних цінностей, видаткових накладних та витяг з Єдиного державного реєстру стосовно статусу та місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ».

Представник Позивача у судове засідання 06.02.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 87510, м.Маріуполь, просп.Луніна, 89/22

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Азовекотехнологія» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (Постачальник) було укладено договір поставки №124, відповідно п.1.1 якого Постачальник за даним договором зобов'язується організувати сбір паперових відходів, відходів полімерів та РТІ, іменовані в подальшому Відходи.

Згідно п.1.2 договору Покупець за даним договором зобов'язується прийняти та оплатити відходи.

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо вартості та порядку роботи:

- ціна на відходи, передбачені п.1.1 даного договору, складає: на паперові відходи - 350грн. за 1 тону з урахуванням ПДВ; на полімерові відходи (катушки) - 1,0грн. за 1 шт. з урахуванням ПДВ; на РТІ - 52,55 грн. за 1 тонну з урахуванням ПДВ (п.4.1 Договору);

- розрахунки за відходи які поставляються за даним Договором здійснюються шляхом банківського переводу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 10 (десяти) днів від дати поставки відповідно виставленого рахунку (п.4.2 Договору);

Даний договір вступає в дію з моменту його підписання Сторонами (п.6.2 Договору). Даний договір укладений строком на 1 (один) рік (п.6.2 Договору). У разі відсутності заяв однієї з сторін про припинення даного договору по закінченню строку його дії він вважається продовжений на той же строк та на тих же умовах (п.6.3 Договору).

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на загальну суму 10 071,84грн., що підтверджується видатковими накладними №м-24 від 21.02.2012р. на суму 287,00грн., №м-293 від 02.12.2011р. на суму 996,00грн., №м-4 від 12.01.2012р. на суму 996,00грн., №м-2 від 01.01.2012р. на суму 996,00грн., №м-43 від 06.03.2012р. на суму 166,46грн., №м-20 від 14.02.2012р. на суму 1 873,48грн., №м-39 від 20.03.2012р. на суму 996,00грн., №РН-м-78 від 14.05.2012р. на суму 1 768,90грн., №м-57 від 19.04.2012р. на суму 996,00грн., №м-28 від 18.02.2012р. на суму 996,00грн. Вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей №152 від 12.12.2011р., №165 від 12.01.2012р., №164 від 10.01.2012р., №179 від 14.02.2012р., №181 від 21.02.2012р., №183 від 23.02.2012р., №193 від 20.03.2012р., №193 від 20.003.2012р., №196 від 18.04.2012р., №199 від 14.05.2012р.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №124 від 09.01.2011р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 10 071,84грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 10 071,84грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 10 071,84грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовекотехнологія».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м.Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовекотехнологія», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 10 071,84грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовекотехнологія» (87510, м.Маріуполь, пр.Луніна, 89/22, ЄДРПОУ 35014876, р/р 26004215163681 у Маріупольському відділенні ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», в м.Донецьк, МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (87510, м.Маріуполь, пр.Адмірала Луніна, 2, ЄДРПОУ 32183383, р/р 26009962489635, у відділенні ПАТ «ПУМБ у м.Донецьк, МФО 334851) заборгованість у розмірі 10 071,84грн., судовий збір у сумі 1 609,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 06.02.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 11.02.13р.