Рішення

від 12.02.2013 по справі 5015/5335/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.13 Справа№ 5015/5335/12

За позовом: Першого заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі: Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Львівхліб», м. Львів

про: стягнення 19 787,34 грн.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

Представники сторін:

прокурор: Леонтьєва Н.Г.

від позивача: Терех-Лагодюк О.М. - юрисконсульт (довіреність № 10-02 від 02.01.2013р.)

від відповідача: не з'явився

Прокурору та представнику позивача роз'яснено їхні права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 29 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 12.02.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Першого заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі: Львівської міської ради в особі: Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»,

м. Львів до Відкритого акціонерного товариства «Львівхліб», м. Львів про стягнення 19 787,34 грн.

Ухвалою суду від 18.12.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 15.01.2013 року. Автоматизованою системою документообігу у суді справу № 5015/5335/12 розподілено на суддю господарського суду Львівської області Кидисюка Р.А., у зв'язку з перебуванням судді господарського суду Львівської області Король М.Р. за первинним розподілом у відпустці. Ухвалою суду від 15.01.2013 року розгляд справи відкладено на 12.02.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов Угоди на постачання тепловою енергією № 49 від 02.10.1996 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 19 787,34 грн., з яких: 19 315,89 грн. - основний борг, 83,86 грн. - інфляційні нарахування та 387,59 грн. - 3 % річних.

Прокурор та представник позивача в судове засідання з'явилися, вимоги ухвали суду від 15.01.2013 року виконали, позовні вимоги підтримали, позов просили задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 15.01.2013 року не виконав, проти позову належним чином не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час і місце судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901407816865.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

02 жовтня 1996 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладена Угода на постачання тепловою енергією № 49 (Угода).

Відповідно до п.1 Угоди, постачальник зобов'язується відпускати споживачу енергію в гарячій воді у відповідності з встановленим планом теплопостачання на об'єкти, згідно представленого споживачем переліку, у відповідності до техдокументації, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2 Угоди, початок і закінчення опалювального періоду визначається погодинними умовами і встановлюється розпорядженням Львівської обласної ради при умові, коли середньодобова температура зовнішнього повітря на протязі трьох діб менше +8С.

Як зазначається в позовній заяві, всупереч умовам договору, відповідач свої зобов'язання по оплаті теплової енергії не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним вище договором за період з 01.04.2011 року по 01.11.2012 року у розмірі 19 315,89 грн.

Згідно з п. 25 Угоди, всі розрахунки по цій Угоді проводяться на основі платіжних вимог, які виписуються постачальником споживачу для оплати шляхом без акцептованого списання з розрахункового рахунку споживача, або шляхом попередньої оплати споживачем до п'ятого числа поточного місяця 100% договірної місячної суми, відповідно до чинного законодавства.

За невиконання грошових зобов'язань позивач здійснив нарахування відповідачу інфляційних втрат в розмірі 83,86 грн. та 3 % річних в сумі 387,59 грн.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем в якості доказів надання послуг подані акти реалізації теплової енергії та рахунки на сплату цих послуг. Представником позивача стверджувалось про неоплату цих послуг за вказаний період, протилежного відповідачем спростовано не було. Відтак у суду є підстави вважати неоплаченими послуги по теплопостачанню.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так позивач здійснив нарахування відповідачу інфляційні втрати в розмірі 83,86 грн. та 3 % річних в сумі 387,59 грн.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 19 787,34 грн., з яких: 19 315,89 грн. - основний борг, 83,86 грн. - інфляційні нарахування та 387,59 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, проти позову належним чином не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час і місце судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901407816865.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в сумі 1609,50 грн. слід покласти на відповідача.

Разом з тим, за вказаним позовом суд звертає увагу прокурора на те, що згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до частини 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. даючи офіційне тлумачення положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.99 року у справі № 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує порушення чи загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до статей 6, 7 та 143 Конституції України потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а не підприємства, установи і організації, незалежно від їх підпорядкування і форми власності .

У зв'язку з цим, при поданні позовної заяви прокурором в інтересах органу місцевого самоврядування обов'язково слід визначати обсяг повноважень такого органу, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади .

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Львівхліб», 79000, м. Львів, вул. Лукіяновича, 3 (ідентифікаційний код юридичної особи 22366724, р/р 260061239 у Дирекції ЗАТ АКБ «Львів», МФО 325268) на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», 79054, м. Львів, вул. С.Петлюри, 4а (ідентифікаційний код юридичної особи 20784943, р/р 26001709049713 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) 19 315,89 грн. основного боргу, 83,86 грн. інфляційних нарахувань та 387,59 грн. 3 % річних.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Львівхліб», 79000, м. Львів, вул. Лукіяновича, 3 (ідентифікаційний код юридичної особи 22366724, р/р 260061239 у Дирекції ЗАТ АКБ «Львів», МФО 325268) в дохід державного бюджету 1 609,50 грн. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. Рекомендувати прокурору при поданні позовної заяви в інтересах держави обов'язково визначати повноваження органу виконавчої влади, які згідно закону передані (делеговані) відповідному органу місцевого самоврядування в інтересах якого звертається прокурор.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.02.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А