cpg1251
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" грудня 2011 р.Справа № 6/85/5022-1443/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
Розглянув справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком " (бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01601) в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком " (вул. В. Чорновола, 1, м. Тернопіль,46001)
до відповідача Приватного підприємства "Терночіз " (вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46000)
про cтягнення 900,17 грн. заборгованості, 81,02 грн. інфляційних нарахувань, 39,80 грн. 3% річних.
За участю представників сторін:
Позивача не з'явився
Відповідача не з'явився
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Терночіз" про стягнення 900,17 грн. заборгованості, 81,02 грн. інфляційних нарахувань, 39,80 грн. 3% річних.
В процесі розгляду справи, крім іншого, в порядку ст. 44 ГПК України, позивач просив суд відшкодувати за рахунок відповідача 23,80 грн. витрат пов'язаних із отриманням довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
Судове засідання, призначене вперше на 10 листопада 2011 року було відкладено на 01 грудня 2011 року, а пізніше на 15 грудня 2011 року.
Уповноважений представник відповідача, в судове засідання жодного разу не з'явився, відзив на позов не представив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.
Зважаючи на неодноразову неявку в судове засідання представника відповідача, не зазначення причин та доказів, що вказують на причини такої неявки, а також неподання заперечень проти позову, недотримання приписів ст.22 ГПК України щодо зобов'язання осіб, які беруть участь у справі добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за правилами, встановленими ст.75 ГПК України, за наявними у ній документами.
За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.
У попередньому засіданні представнику позивача роз'яснювались належні йому права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, беручи до уваги дані у попередніх засіданнях пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
30 жовтня 2009 року між ВАТ "Укртелеком" та ПП "Терночіз" укладено договір №470363 про надання послуг рухомого мобільного зв'язку.
За змістом договору, оператор (позивач) зобов'язувався надавати послуги рухомого (мобільного) зв'язку стандарту UMTS, інші супутні та додаткові послуги, а абонент (відповідач) брав на себе зобов'язання приймати та оплачувати їх вартість не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим.
Цього ж дня сторонами підписано додаткові угоди №№3164522, 31645554, 3164598 терміном дії 365 дні, згідно з яким оператор (позивач), серед іншого передав абоненту кінцеве обладнання (модеми Huawei Е 219 стандарту UMTS).
У пункті 4 додаткових угод сторони передбачили можливість відмови абонента від отримання послуг, за умови оплати послуги "відмова від акції " вартість якої становить 425 грн.
Як вбачається з представлених документів, зокрема виставлених рахунків на оплату, обґрунтованого розрахунку позовних вимог, а також пояснень представника позивача, абонент отримані у жовтні-листопаді 2009 року послуги на суму (386,61+238,56) 625,17 грн. у визначений договором строк не оплатив, а у грудні 2009 року без оплати послуг "відмова від акції" за додатковими угодами №№3164522, 31645554, 3164598 в сумі (425х3)1275 грн. припинив користуватись послугами оператора.
У квітні 2010 року ПП "Терночіз" перерахувало на користь ВАТ "Укртелеком" 1000 грн. Що також вказує на отримання відповідачем послуг.
Решта зобов'язання в сумі ((625,17+1275)-1000) 900,17 грн. залишилось не оплаченим.
Неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Поданими позивачем доказами, не запереченими відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.
Так, за змістом ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, стаття 525 ЦК України, встановлює недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За договором про надання послуг, згідно з ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення глави 63 "Послуги. Загальні положення" можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, відповідно до ст. 903 ЦК України, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 ЦК України).
Судом з'ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 629 ЦК України, ст.ст.173, 174, 193 ГК України, відповідач по оплаті послуги "відмова від акції" розрахувався лише частково, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 900,17 грн.
Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. погашення заборгованості в добровільному порядку станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.
За таких обставин, вимоги про примусове стягнення 900,17 грн. заборгованості за отриманий товар підлягають задоволенню як обґрунтовані і неоспорені відповідачем.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом Рекомендацій щодо порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України №62-97 від 03 квітня 1997 року, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Зважаючи на зазначені рекомендації, суму боргу, розрахунок позивача, період нарахування, встановлений індекс інфляції, інші обставини справи, вимоги про стягнення 81,02 грн. інфляційних нарахувань, 39,80 грн. 3% річних слід задовольнити.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В силу ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з неподанням відповідачем довідки про його включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, обов'язок по поданню цього доказу (необхідного для розгляду справи) було покладено на заявника.
Беручи до уваги приписи перелічених норм, долучене до матеріалів справи платіжне доручення №14010 від 10 листопада 2011 року, вимога про відшкодування витрат в сумі 23,80 грн. пов'язаних із отриманням на вимогу суду довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2, 4-3,12,33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
1. Стягнути з Приватного підприємства "Терночіз" (вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, код 14050912) на користь Приватного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульв.Т. Шевченка, 18, м. Київ) в особі Тернопільської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Чорновола, 1, м.Тернопіль, код 01188052) 900,17 грн. боргу за послугу "відмова від акції", 81,02 грн. інфляційних нарахувань, 39,80 грн. 3% річних, 102 грн. сплаченого державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 23,80 грн. інших витрат пов'язаних з розглядом справи.
Видати наказ.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.
Дата підписання: 23 грудня 2011 року
Суддя І.П. Шумський
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 15.12.2011 |
Оприлюднено | 18.02.2013 |
Номер документу | 29347946 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Шумський І.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні