Ухвала

від 25.09.2012 по справі 2а-2048/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012 р.Справа № 2а-2048/12/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.,

за участю: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. по справі № 2а-2048/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тау-система"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тау-система" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова від 07.02.2012 р. за №0000542330 та №0000552330.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 р. по справі №2а-2048/12/2070 позов задоволено.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на незабезпечення судом першої інстанції повного та всебічного з'ясування обставин адміністративної справи, чим порушено норми ст.159 КАС України, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 р. скасувати та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсягу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, які беруть участь у справі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень - рішень від 07.02.2012 р. №0000552330 та №0000542330 є акт Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова від 30.01.2012 р. №132/23-304/31641619 складений за результатом позапланової виїзної перевірки ТОВ "Тау-Система" (код ЄДРПОУ 31641619) по взаємовідносинам із ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) у період з 01.05.2011 р. по 30.09.2011 р.

Правомірність підстав та проведення перевірки позивач не оспорює.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- п.44.1 ст.44, п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 181578,00 грн., у тому числі у 2 кварталі 2011 р. на суму 52066,00 грн. та у 3 кварталі 2011 р. на суму 129512,00 грн.;

- п.44.1 ст.44, ст.185, ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 157894,00 грн., у тому числі за травень 2011 р. на суму 45275,00 грн., за червень 2011 р. на суму 36211,00 грн., за липень 2011 р. на суму 36817,00 грн., за серпень 2011 р. на суму 17334,00 грн., за вересень 2011 р. на суму 22257,00 грн.

07.02.2012 р. з посиланням на даний акт перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000542330 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 176997,00 грн. (за основним платежем у сумі 157894,00 грн., за штрафними санкціями - 19103,00 грн.) та №0000552330 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 181578,00 грн. (основний платіж - 181578,00 грн., штраф - 0,00 грн.).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що доказів правомірності та обґрунтованості винесених податкових повідомлень-рішень відповідачем до суду не надано, вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у повному обсягу.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

ТОВ "Тау- система" зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради від 23.10.2001 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичних осіб серії АОО №173956, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 31641619, знчиться за місцезнаходженням: вул. Соціалістична, буд.11, кв.30, м. Харків, Харківська область.

Перебуває на податковому обліку з 30.10.2001 року у ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, правонаступником якої є Західна МДПІ м. Харкова ХО ДПС. З 05.11.2001 р. підприємство зареєстровано, як платник податку на додану вартість.

Судом з'ясовано, що фактичною підставою для винесення спірних рішень слугувало відображене в акті від 30.01.2012 р. №132/23-304/31641619 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ "Тау-Система" вимог ст.44, п.138.1 ст.138, ст. 139,ст. 185, 186, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: віднесення на розрахунки з державою по податку на прибуток та податку на додану вартість показників первинних документів, виданих за господарськими операціями, котрі мали місце в межах нікчемного правочину з ТОВ "Промтехноопт". Тобто єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки відображені у актах ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 07.11.2011 р. №220/23-03-05/37092055 , від 13.09.2011 р. 39/23-02-05/37092055, від 21.10.2011 р. №111/23-03-05/37092055, від 14.12.2011 р. №324/23-03-05/37092055 про неможливість проведення зустрічних звірок з контрагентом позивача - ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) стосовно документального підтвердження господарських відносин за 2011 р., у зв'язку з тим, що ТОВ "Промтехноопт" . має ознаки нереальності здійснення фінансово-господарської діяльності через відсутність у юридичній особи необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо.

Колегія суддів зазначає, що доказів, з якими законодавство ст.203, 215, 228 ЦК України пов'язує визнання нікчемності правочинів не наведено ні в акті перевірки, не надано до суду.

Згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 до правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України належать: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею, як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Відповідачем не доведено, що договори позивача із вказаним контрагентом були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Вироками судів, які набрали законної сили, ознаки узгоджених кримінально - карних дій в діях працівників позивача та його контрагента ТОВ "Промтехноопт" не встановлено.

Колегія суддів бере до уваги те, що повноваження і порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владних функцій контролю та повноти справляння податкових зобов'язань на момент виникнення спірних правовідносин визначався Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України. Проаналізувавши положення цих актів законодавства, суд зазначає, що станом на дату складання акту перевірки податкові органи не були наділені законодавством ані повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону, ані повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст..ст.202,203,215,216,228 Цивільного кодексу України, оскільки їх компетенцією є встановлення порушень актів податкового законодавства, а встановлення фактів порушення суб'єктом господарювання положень цивільного та господарського законодавства з доведеністю вини та обґрунтованістю наявності умислу сторін оцінкою, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків, належить до виключної компетенції судових органів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Єдині відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента - це інформація про включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявність свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ на час здійснення господарських операцій.

Згідно правил ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців "встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою,доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідачем не спростовано той факт, що ТОВ «Промтехноопт» на час здійснення господарських операцій із ТОВ "Тау-Система" був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і мав свідоцтва про реєстрацію платників ПДВ.

За таких обставин позивач не може нести відповідальність та негативні наслідки господарської діяльності контрагента, за умови що операції із ним виконані та підтверджені належним чином.

З наявних у справі документів вбачається, що у перевіряємому періоді позивач - ТОВ "Тау-Система", мав господарські взаємовідносини з підприємством ТОВ "Промтехноопт".

На підставі договору поставки №23/5-1 від 01.05.2011 року, укладеного між ТОВ"Тау-Система"-(покупець) та ТОВ „Промтехноопт"-(постачальник), останній зобов'язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені строки визначену у специфікаціях або рахунок-фактурі непродовольчу продукцію.

За даним договором ТОВ „Промтехноопт" поставив ТОВ „Тау-Система" кабельно - провідникову продукцію (а саме провід) на загальну суму 947.366,45 грн., у т.ч. ПДВ 157.894,4 грн.

Виконання вказаного договору підтверджується податковими накладними, виписаними ТОВ „Промтехноопт" на адресу ТОВ „Тау-Система" від 23.06.2011 року №658 на суму з ПДВ 217.268,19 грн. (а.с.59), від 11.07.2011 року №411 на суму з ПДВ 186.108,00 грн. (а.с.60), від 24.05.2011 року №452 на суму з ПДВ 271.650,00 грн. (а.с.61), від 26.07.2011 року №794 на суму з ПДВ 34.795,22 грн. (а.с.62), від 25.08.2011 року №859 на суму з ПДВ 104.004,00 грн. (а.с.63), від 19.09.2011 року №639 на суму з ПДВ 59.720,04 грн. (а.с.64), від 23.09.2011 року №804 на суму з ПДВ 73.821,00 грн. (а.с.65), видатковими накладними №23/9-1 від 23.09.2011 року на суму з ПДВ 73.821,00 грн. (а.с.66), №19/1109 від 19.09.2011 року на суму з ПДВ 59.720,04 грн. (а.с.67), №25/8-1 від 25.08.2011 року на суму з ПДВ 104.004,00 грн. (а.с.68), № 26/7-3 від 26.08.2011 року на суму з ПДВ 34.795,22 грн. (а.с.69), №11/7-2 від 11.07.2011 року на суму з ПДВ 186.108,00 грн. (а.с.70), № 05/7-1 від 05.07.2011 року на суму з ПДВ 217.268,19 грн. (а.с.71), №25/5-1 від 25.05.2011 року на суму з ПДВ 271.650,00 грн. (а.с.72).

ТОВ „Промтехноопт" на адресу позивача ТОВ „Тау-Система" було виписано рахунки - фактури на оплату товарів. Розрахунки здійснено у безготівковій формі через розрахунковий рахунок, про що свідчать банківські виписки: від 23.09.2011 року на суму 73.821,00 грн. (а.с.94), від 19.09.2011 року на суму 59.720,04 грн. (а.с.95), від 25.08.2011 року на суму 104.004,00 грн. (а.с.96), від 26.07.2011 року на суму 34.795,22 грн. (а.с.97), від 11.07.2011 року на суму 186.108,00 грн. (а.с.99), від 23.06.2011 року на суму 217.268,19 грн. (а.с.100), від 24.05.2011 року на суму 271.650,00 грн. (а.с.98).

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вищевказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

Товар придбаний позивачем на умовах договору №23/5-1 від 01.05.2011 року з метою отримання економічного ефекту, був реалізований АК «Харківобленерго» та ТОВ «Енергопром АО», про що свідчить:- договір від 01.02.2010 року №2/01/02, укладений між ТОВ „Тау-Система"-(постачальник) та АК «Харківобленерго»-(покупець) (а.с.101-103), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити провід та кабель ізольовані, визначені в специфікації до договору (а.с. 104-106).- договір поставки від 10.01.2011 року №10/1-11, укладений між ТОВ „Тау-Система"-(продавець) та АК «Харківобленерго»-(покупець) (а.с.121-123), відповідно до якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар визначений у специфікаціях або рахунку-фактурі до договору.

Реальність виконання сторонами умов договорів від 01.02.2010 року №2/01/02 та від 10.01.2011 року №10/1-11, підтверджується видатковими накладними від 05.07.2011 року №РН-442, від 13.07.2011 року №РН-480, від 27.07.2011 року №РН-1513, від 27.09.2011 року №РН-729, від 06.06.2011 року №РН-350, від 29.08.2011 року №РН-638, від 27.09.2011 року №РН-735 (а.с.107-119).

Розрахунки між позивачем та АК «Харківобленерго», ТОВ «Енергопром АО» здійснено у безготівковій формі, про що свідчать банківські виписки (а.с.94-100).

Транспортування товару за договором від 01.02.2010 року №2/01/02 та від 10.01.2011 р. №10/1-11 здійснювалося на підставі договору (транспортні послуги) від 04.01.2012 р., укладеного між перевізником ФОП ОСОБА_1 та ТОВ „Тау-Система" , що підтверджується товарно - транспортними накладними від 06.06.2011 р., 27.09.2011 р., від 27.08.2011 р., від 13.07.2011 р., від 29.08.2011 р., від 05.07.2011 р., від 27.09.2011 р..

Виконання послуг з автоперевезення за вказаними договорами, підтверджується актами виконання робіт (послуг) від 27.09.2011 р. (а.с.78), від 29.08.2011 р. (а.с.80), від 27.09.2011 р. (а.с.82), від 27.07.2011 р. (а.с.84), від 13.07.2011 р. (а.с.86), від 05.07.2011 р. (а.с.88).

Вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

З акту від 30.01.2012 р. №132/23-304/31641619 вбачається, що податкові накладні від 23.06.2011 р. №658 на суму з ПДВ 217268,19 грн., від 11.07.2011 р. №411 на суму з ПДВ 186108,00 грн., від 24.05.2011 р. №452 на суму з ПДВ 271650,00 грн., від 26.07.2011 року №794 на суму з ПДВ 34795,22 грн., від 25.08.2011 р. №859 на суму з ПДВ 104004,00 грн., від 19.09.2011 р.№639 на суму з ПДВ 59720,04 грн., від 23.09.2011 р. №804 на суму з ПДВ 73821,00 грн. досліджувалися під час проведення перевірки та порушень у їх оформленні перевіряючими не встановлено.

Судовим розглядом встановлено, що формування податкової звітності позивачем здійснено з урахуванням правил встановлених Податковим кодексом Укараїни.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Слід зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкту оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі У цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Оскільки ТОВ „Тау-Система" належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, суд доходить висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість у перевіреному періоді.

Достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення позивачем наведених норм закону відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав.

Окрім того, взято до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України про те, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. З урахуванням цих правил суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, іншого шляху доведеності правомірності прийнятих рішень органом владних повноважень законодавством не надано, так як ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Висновки відповідача про формування позивачем валових витрат і податкового кредиту з ПДВ без дотримання вимог ст.ст.138 і 198 Податкового кодексу України ґрунтуються лише на складених ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова актах про результати перевірки контрагента позивача, то зроблено висновок про недоведеність факту вчинення позивачем податкового правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. по справі № 2а-2048/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 01.10.2012 р.