Ухвала

від 14.02.2013 по справі 2а-1670/7413/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 р.Справа № 2а-1670/7413/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

за участю представника позивача Терещенко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВМ-ТРАНС" та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2012р. по справі № 2а-1670/7413/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВМ-ТРАНС"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВМ-ТРАНС" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.07.2012 року №0003891502/1088, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 42 105,56 грн., з них за основним платежем в розмірі 33 684,46 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 8 421,10 грн..

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2012 року зазначений позов задоволено частково .

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення №0003891502/1088 від 30 липня 2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 21 077,17 грн. (двадцять одна тисяча сімдесят сім гривень сімнадцять копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5 269,29 грн. (п'ять тисяч двісті шістдесят дев'ять гривень двадцять дев'ять копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про податок на додану вартість "

Також, не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про податок на додану вартість ".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВМ-ТРАНС" (ідентифікаційний код 37665860) 12.04.2011 зареєстроване Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради, номер запису про державну реєстрацію 1 585 102 0000 007722. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 13.04.2011 за № 75782 та є, зокрема, платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200000276, виданого Кременчуцькою ОДПІ 09.09.2011, індивідуальний податковий номер 376658616031.

Згідно довідки з ЄДРПОУ серії АБ № 492427, виданої Управлінням статистики у м. Кременчуці 27.02.2012, позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 49.41 - вантажний автомобільний транспорт, 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автомобільних засобів, 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 52.29 - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 77.12 - надання в оренду вантажних автомобілів.

В період з 27.06.2012 по 05.07.2012 Кременчуцькою ОДПІ відповідно до наказу Кременчуцької ОДПІ від 27.06.2012 №1368, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ТВМ-ТРАНС" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Оскар УА" за період вересень - грудень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 11.07.2012 №2242/15-222/37665860, яким зафіксовано порушення:

- ч. 1,2 ст. 215, ч. 1,5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недотримання вимог зазначених статей з моменту вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ТВМ-ТРАНС";

- п. п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого дані наведені в деклараціях з податку на додану вартість за вересень-грудень 2011 року про обсяги придбання та податковий кредит - не є дійсними, та як наслідок зменшується сума податкового кредиту суми ПДВ 33684,46 грн., в тому числі за вересень 2011 - 0 грн, жовтень 2011 - 25764,46 грн., листопад - 3736,96 грн., грудень 2011 року - 4183,05 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення від 30.07.2012 №0003891502/1088, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 42 105,56 грн., з них за основним платежем в розмірі 33 684,46 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 8 421,10 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач подав скаргу до вищестоящого податкового органу в порядку адміністративного оскарження. За наслідками розгляду скарги позивача, рішенням Державної податкової служби у Полтавській області від 11.10.2012 № 2586/10/10-215 та рішенням Державної податкової служби України від 14.11.2012 № 5310/0/61-12/10-2115 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 33 - 57).

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач частково діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою підприємства позивача встановлено, що у вересні - грудні 2011 року позивач мав господарські правовідносини із ТОВ "Оскар УА" (код за ЄДРПОУ 33989134), а саме придбавав на підставі договору №100645 від 10.06.2011 нафтопродукти на загальну суму 168 422,33 грн., в т.ч. ПДВ 33684,46 грн.

Суму податку на додану вартість включено до податкового кредиту у вересні - грудні 2011 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даними декларації з ПДВ у вересні - грудні 2011 року на загальну суму 33684,46 грн.

Оплата здійснена через розрахунковий рахунок відповідно до виписки по рахунку сформованої 13.06.2012. Відвантаження товару здійснено на підставі товарно - транспортних накладних від 15.11.2011.

Однак, згідно акту від 01.06.2012 №1577/15-322/33989134 про результати перевірки декларації з ПДВ за період квітень 2010 - січень 2012 року по підприємству ТОВ "Оскар УА" встановлено порушення вимог пп. 1.2 ст. 215, пп.1.5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 206.1 ст. 206, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого зменшено податковий кредит на суму 10 048 826,00 грн. та податкові зобов'язання на суму 10 048 826,00 грн.

Крім того, ревізорами встановлено, що ТОВ "Оскар УА" 27.01.2012 анульовано свідоцтво платника ПДВ у зв'язку з відсутністю юридичної особи за її місцезнаходженням.

У ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів інших документів, відповідно до баз даних ДПС податкової, звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, по ТОВ "ТВМ-ТРАНС" встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

У зв'язку з тим, що власне виробництво на підприємстві відсутнє, походження товару невідоме, витрати на його придбання підприємство не несло договори поставок товарів є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи вищевикладене, ревізори, що проводили перевірку ТОВ "ТВМ-ТРАНС", дійшли висновку про нікчемність правочинів, задекларованих позивачем із ТОВ "Оскар УА", а відтак і безпідставність формування за їх результатами податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що з 01.01.2011 року порядок обчислення і сплати податку на додану вартість врегульовано Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка повинна містити обов'язкові реквізити, визначені цією ж нормою.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на викладене, необхідною умовою для виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, за наявності належно оформлених податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 червня 2011 року між ТОВ "ТВМ-ТРАНС" (покупець) та ТОВ "Оскар УА" (постачальник) укладено договір №100645, згідно якого продавець зобов'язується поставити покупцю нафтопродукти за цінами, зазначеними у накладних (том 1 а.с. 53-55).

В межах виконання вказаного договору ТОВ "ТВМ-ТРАНС" у вересні - грудні 2011 року придбало у ТОВ "Оскар УА" дизельне паливо та оливу на загальну суму 168 422,33 грн, в тому числі ПДВ 33 684,46 грн.

За результатами здійснення господарської операції з придбання нафтопродуктів, ТОВ "Оскар УА" виписані наступні первинні бухгалтерські документи:

- рахунки-фактури від 09.09.2011 №09/09/02, від 16.09.2011 №16/09/01, від 03.10.2011 №09/10/02, №03/10/04, від 18.10.2011 №18/10/02, від 04.11.2011 №04/11/03, від 08.11.2011 №08/11/04, від 01.12.2011 №01/12/01, №01/12/02,

- видаткові накладні від 09.09.2011 №09/09/02, від 16.09.2011 №16/09/01, від 03.10.2011 №09/10/02, №03/10/04, від 18.10.2011 №18/10/02, від 04.11.2011 №04/11/03, від 08.11.2011 №08/11/04, від 01.12.2011 №01/12/01, №01/12/02,

- податкові накладні від 09.09.2011 №27 (дизельне паливо), від 16.09.2011 № 46 (дизельне паливо), від 03.10.2011 № 3 (дизельне паливо, олива), від 18.10.2011 № 52 (дизельне паливо), від 31.10.2011 № 91 (дизельне паливо), від 04.11.2011 № 14 (дизельне паливо), від 08.11.2011 № 28 (олива), від 01.12.2011 № 2 (дизельне паливо, олива).

Як встановлено перевіркою, на підставі вищезазначених податкових накладних позивачем було включено до складу податкового кредиту за вересень-грудень 2011 року суму 33 684,46 грн.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В цій же нормі надано визначення поняття "господарської операції" - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій (документальне оформлення) не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, Вищий адміністративний суд України листом від 02.06.2011 № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" звернув увагу судів на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При перевірці реальності проведення господарських операцій, що призводять до реальної зміни у структурі активів контрагентів, та фактичності здійснення поставок суду належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: 1) рух активів у процесі здійснення господарської операції з урахуванням особливостей їх проведення - місце навантаження та відпуску товару, місце розвантаження та зберігання цього товару, яким автотранспортом та якою особою здійснювалося його перевезення, яка особа здійснювала приймання товару на підставі доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей, відображення надходження та подальшого руху товару на складі (дані складського обліку), встановити осіб, які приймали участь у проведенні господарських операцій, наявність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції; 2) установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку, в т.ч. наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Із аналізу документів, якими сторони оформили вищевказані фінансово-господарські відносини, не можливо встановити, якої саме марки було поставлене дизельне паливо та олива.

На доказ транспортування вказаного палива позивачем надано копії товарно - транспортних накладних форми № 1 - ТН від 09.09.2011 №09/09, від 16.09.2011 №16/09, від 03.10.2011 №03/10-5, від 18.10.2011 №18/10-2, від 04.11.2011 №04/11-1, від 01.12.2011 №01/12-1.

Типова форма ТТН № 1-ТН була затверджена спільним наказом Мінтрансу та Мінстату України від 29.12.1992 №488/346, що не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України в порядку реєстрації нормативно-правових актів, як первинний документ, призначений для списання товарно-матеральних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також розрахунків за перевезення вантажів та обліку виконаної роботи.

Між тим, згідно наданих документів між позивачем та його контрагентом відбувались операції з поставки паливно - мастильних матеріалів (дизельне пальне та масло), які мають свою специфіку переміщення та їх документального оформлення.

Порядок та особливості проведення господарських операцій із нафтопродуктами регламентовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 02.09.2008 за № 805/15496 (надалі -Інструкція).

Ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Вимогами даної інструкції передбачено прийняття нафтопродуктів за кількістю та якістю.

Згідно вимог вказаної Інструкції перевезення нафтопродуктів оформлюється ТТН форми № 1-ТТН (нафтопродукт) затверджена Додатком 3 до цієї ж Інструкції.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства. Заміну однієї марки та виду нафти або нафтопродукту іншою або дописування у ТТН нових найменувань і марок нафтопродуктів заборонено. На відпущені нафту або нафтопродукти за заданою дозою на автоматизованих системах наливання ТТН оформлюється після завершення наливання за фактичними показниками лічильних механізмів.

Як встановлено в ході судового розгляду при оформленні вищевказаних операцій з поставки ПММ між позивачем та ТОВ "Оскар УА" товарно - транспортні накладні форми № 1-ТТН (нафтопродукт) не складалися.

В наявних в матеріалах справи товарно - транспортних накладних форми № 1 ТТН не вказано ні номера резервуару, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, ні марки нафти або нафтопродукту, як і їх маси, густини, температури, за якої визначалась густина, дати і часу виїзду автоцистерни з підприємства, місця навантаження та місця розвантаження.

Разом з тим, позивачем надано додаткові документи, а саме копії накладних, виданих ПАТ "Укрнафта" на відпуск дизельного палива на адресу ТОВ "Оскар УА" від 16.09.2011 №007792, від 03.10.2011 №009202, від 04.11.2011 №011853 та від 30.11.2011 №012686, якими частково підтверджується реальність проведення між позивачем та його контрагентом операцій з поставки дизельного палива.

Так, шляхом співставлення первинних документів, якими позивач та ТОВ "Оскар УА" оформлювали свої господарські операції (видаткові і податкові накладні та товарно-транспортні накладні), із вищевказаними копіями накладних, виданих ПАТ "Укрнафта" на відпуск дизельного палива на адресу ТОВ "Оскар УА", можна визначити по поставкам згідно податкових накладних від 16.09.2011 № 46 (дизельне паливо), від 03.10.2011 № 3 (в частині дизельного палива), від 04.11.2011 № 14 (дизельне паливо) та від 01.12.2011 № 2 (в частині дизельного палива) на загальну суму ПДВ, включеного позивачем до податкового кредиту в розмірі 21 077, 17 грн., зокрема, виробника палива - ПАТ "Укрнафта", місце навантаження, вид та марку палива - дизельне паливо підвищеної якості марки Energy Л-Євро вида ІІ з присадками компанії BASF (підтверджено наданими сертифікатами якості), номер резервуару, із якого здійснено налив, номер машини, який зазначено у накладній на відпуск пального ПАТ "Укртатнафта" співпадає із номером, вказаним у ТТН, згідно якої здійснювалося перевезення цього пального.

З матеріалів справи вбачається, що перевезення вищевказаних ПММ здійснювалося за рахунок позивача автомобілями ГАЗ - 53-12 09569 СК та DAF 95 XF430 BI 72-80 ВЕ причіп ВІ 30-84 ХР, які належать ТОВ "ТВМ-ТРАНС", що підтверджено наданими свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів та подорожніми листами. Щодо цистерн вищевказаних автомобілів також позивачем надано на підтвердження технічну документацію для перевірки технічних можливостей перевезення пального у заявленій кількості та свідоцтва про повірку на придатність для перевезення пального. Поставки товару здійснювалися на склад ТОВ "ТВМ-ТРАНС" за адресою м. Кременчук, пр. Галузевий, 38, частина цілісного майнового комплексу "База" якого орендується позивачем у ТОВ "Промислово-комерційне підприємство "Шляхбудсервіс" на підставі договору оренди майна від 01.09.2011 № 10-2011'А та зберігається в металічній ємкості 9000 л, яка знаходиться у тимчасовому користуванні позивача відповідно до додатку № 2 до договору оренди майна від 01.09.2011 № 10-2011'А (том 1 а.с. 163-164, том 2 а.с. 43).

Розрахунки з даним контрагентом були проведені позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Оскар УА", що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Вищезазначене придбане дизельне паливо використовувалося позивачем у власній господарській діяльності для заправлення транспортних засобів (бухгалтерська довідка - том 2 а.с. 39).

Складський облік даного палива, його використання та повне відображення в бухгалтерському та податковому обліках ТОВ "ТВМ-ТРАНС" підтверджується наявними у матеріалах справи журналами - ордерами та відомостями обліку видачі дизельного палива у вересні - грудні 2011 року.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про помилковість висновків перевірки стосовно встановлення порушень позивачем правил формування податкового кредиту за результатами вищевказаних господарських операцій із ТОВ "Оскар УА" на загальну суму 21 077, 17 грн., а відтак і безпідставність нарахування позивачу штрафних санкцій за такі порушення у розмірі 25% - в сумі 5 269,29 грн.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0003891502/1088 від 30.07.2012 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 21 077,17 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5 269,29 грн., є необгрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, які повинні були бути взяті відповідачем до уваги при прийнятті спірного рішення, а тому у вказаній частині підлягає скасуванню.

При цьому, задовільняючи адміністративний позов у цій частині суд виходить із вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми (документального оформлення). Тобто окремі недоліки в оформленні первинних документів не можуть позбавляти права платника податків на формування податкового кредиту за умови, що підтверджується реальність та фактичність проведених операцій.

Щодо інших поставок дизельного палива та оливи, оформлених податковими накладними від 09.09.2011 №27 (дизельне паливо), від 03.10.2011 № 3 (в частині оливи), від 18.10.2011 № 52 (дизельне паливо), від 31.10.2011 № 91 (дизельне паливо), від 08.11.2011 № 28 (олива), від 01.12.2011 № 2 (в частині оливи) на загальну суму 12607,29 грн., то документів для встановлення причинно-наслідкових зв'язків в частині переміщення вказаних нафтопродуктів від ТОВ "Оскар УА" до ТОВ "ТВМ - ТРАНС" позивачем не надано, а судом не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження фактичності поставок дизельного палива 18.10.2011 року, відповідно податкової накладної від 18.10.2011 №52 позивачем надано копію накладної, виданої ПАТ "Укрнафта" на відпуск дизельного палива ТОВ "Оскар УА" від 18.10.2011 №010438.

Разом з тим, згідно вказаної накладної відпуск дизельного палива Energy Л-Євро вида ІІ здійснювався з резервуара №788 автомобілем № ВІ 6236ВА, між тим, згідно ТТН від 18.10.2011 №18/10-2 перевезення вказаного палива здійснювалося автомобілем DAF 95 XF430 BI 72-80 ВЕ причіп ВІ 30-84 ХР. Автомобіля із зазначеним номером у видатковій накладній ПАТ "Укртатнафта" позивач не має.

Отже, позивачем не надано документів, що підтверджують факт перевезення 18 жовтня 2011 року дизельного палива від ТОВ "Оскар УА" на адресу ТОВ "ТВМ-ТРАНС".

Щодо реальності поставок дизельного палива 09.09.2011 року, відповідно податкової накладної від 09.09.2011 №27 та 31.10.2011 року, відповідно до податкової накладної від 31.10.2011 №91, то позивачем не надано документів, що підтверджують факт перевезення нафтопродуктів від ТОВ "Оскар УА" на адресу ТОВ "ТВМ-ТРАНС", не встановлено ні виробника, ні місця навантаження, ні номера резервуару, з якого здійснювався налив пального, а також інших необхідних даних для визначення фактичності проведення операцій з поставки пального.

Колегією суддів взято до уваги, що ТТН, надані позивачем на підтвердження реальності проведення операцій з поставки пального складені неналежні без урахування специфіки проведених операцій, які не містять вищевказаних даних для належної ідентифікації товару, як не надано і додаткових документів для встановлення необхідних причинно - наслідкових зв'язків

Крім того, жодного документального підтвердження щодо фактичного переміщення придбаної у контрагента оливи позивачем ні на перевірку, ні для судового розгляду суду не надано. А саме, відсутні докази транспортування оливи (яким водієм, яким автомобілем, хто ніс витрати на оплату перевезення, місце навантаження та місце розвантаження), не можливо встановити коло осіб, які фактично приймали участь у проведенні цих господарських операцій (хто здійснював відвантаження та якою особою здійснювалося прийняття товару, кому видавалися довіреності на отримання ТМЦ, фактичне місце передачі товару), даних складського обліку, якими б підтверджувалося надходження поставлених товарів на склад позивача, а також даних щодо місця зберігання.

Як вбачається з матеріалів справи, товарно-транспортні накладні на поставку оливи позивачем не складалися.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що Кременчуцькою ОДПІ правомірно збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 12 607,29 грн.

У відповідності до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Тобто в цій частині оскаржуване податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, адміністративний позов ТОВ "ТВМ-ТРАНС" підлягає частковому задоволенню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог про скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, визнавши його протиправним і скасувати в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 21 077,17 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5 269,29 грн.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВМ-ТРАНС" та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2012р. по справі № 2а-1670/7413/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В. Судді (підпис) (підпис) П'янова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 19.02.2013 р.