Ухвала

від 23.01.2013 по справі 2-а-160/10/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2013 р.Справа № 2-а-160/10/1570

Категорія: 2.11.3 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

розглянувши в місті Одесі в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання апеляційну скаргу засновника приватного підприємства «Ірай-С» ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Ірай-С» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (раніше Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2010 року ПП «Ірай-С» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 17 червня 2009 року № 0005042310/0, від 27 серпня 2008 року № 0005042310/1, від 28 жовтня 2009 року № 0005042310/2 про стягнення податкового зобов'язання у сумі 431895 грн. та податкових повідомлень-рішень від 17 червня 2009 року № 0005052310/0, від 27 серпня 2009 року № 0005052310/1 та від 28 жовтня 2009 року № 0005052310/2 про стягнення податкового зобов'язання у сумі 348496 грн. 50 коп..

В обґрунтування позову зазначалося, що посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено планову виїзну документальну перевірку ПП «Ірай-С» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23 серпня 2007 року по 31 грудня 2008 року. За результатами перевірки складено акт від 10 червня 2009 року за № 7838/23-1/35357522, яким встановлено порушення підприємством п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.5 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 та п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також п. 3.1 ст. 3 та п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі акта перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято податкові повідомлення-рішення від 17 червня 2009 року № 0005042310/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 296247 грн. за основним платежем та 135648 грн. за штрафними санкціями, та № 0005052310/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 232331 грн. за основним платежем та 116165 грн. 50 коп. за штрафними санкціями. За результатами адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень скарги позивача залишено без задоволення, а первинні податкові повідомлення-рішення - без змін. На думку позивача, оскаржені податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Цивільного кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», що є підставою для їх скасування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року відмовлено ПП «Ірай-С» у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, засновник приватного підприємства «Ірай-С» в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, і, крім того, при вирішенні справи порушено норми матеріального права, зокрема ст. ст. 23-25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». На думку апелянта, судом не прийнято до уваги, що договір між ПП «Ірай-С» та ПП «Інтерра-Плюс» укладено 19 жовтня 2007 року з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, а тому відсутні підстави визнавати його недійсним або нечинним. Позивач умови договору виконав повністю, а саме передав товар ПП «Інтерра-Плюс» у повному обсязі, включивши на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суму реалізованих товарів до складу валових доходів та сплативши відповідні податки. Будь-яких доказів ухилення ПП «Ірай-С» від оподаткування відповідачем не наведено, що підтверджує правомірність дій позивача. Крім того, суд прийшов до помилкового висновку щодо відсутності підстав включати до складу валових витрат надбавку до фрахту на користь суднохідної лінії, сплату за затримку контейнерного обладнання, неустойку на користь Одеського морського торгового порту, які були компенсовані ПП «Конт Трейд Груп», оскільки контракт від 10 жовтня 2007 року № 10/10 укладено на умовах CIF-UA Одеса, CIF-UA Іллічівськ та CPT-UA Одеса, що означає покладення на покупця (ПП «Ірай-С) додаткових витрат після відвантаження та відправлення товару. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про повне задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено планову виїзну документальну перевірку ПП «Ірай-С» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23 серпня 2007 року по 31 грудня 2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 10 червня 2009 року за № 7838/23-1/35357522, яким встановлено порушення підприємством п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.5 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 та п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 296247 грн., а також п. 3.1 ст. 3 та п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з чим позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 232331 грн..

На підставі акта перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято податкові повідомлення-рішення від 17 червня 2009 року № 0005042310/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 296247 грн. за основним платежем та 135648 грн. за штрафними санкціями, та № 0005052310/0, яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 232331 грн. за основним платежем та 116165 грн. 50 коп. за штрафними санкціями.

За результатами адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27 серпня 2008 року № 0005042310/1 та № 0005052310/1, а також від 28 жовтня 2009 року № 0005042310/2 та № 0005052310/2, якими залишено без змін первинні податкові повідомлення-рішення.

Відмовляючи ПП «Ірай-С» у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем у перевіряємому періоді:

- порушено п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме неправомірно відображено в складі валового доходу операції із відвантаження в адресу ПП «Інтерра Плюс» продуктів харчування та іншого товару після визнання контрагента банкрутом на загальну суму 1234100 грн. 37 коп.;

- порушено п. 5.1 п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме ПП «Ірай-С» до складу валових витрат у 2008 році віднесено витрати на сплату морського фрахту на користь суднохідної лінії у сумі 17239 грн., сплату за затримку контейнерного обладнання у сумі 4470 грн. 16 коп., сплату неустойки на користь Одеського морського торгового порту у сумі 2860 грн. та кошти, сплачені ПП «Конт-Трейд Груп», у загальній сумі 24569 грн. 16 коп.;

- порушено п. 5.1 та п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме завищено показник за рядком 04.2 Декларації «убуток балансової вартості» за І півріччя 2008 року на 1161657 грн., що стало наслідком відвантаження на адресу ПП «Інтерра Плюс» продуктів харчування та іншого товару після визнання контрагента банкрутом;

- порушено п. 3.1 ст. 3 та п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме позивачем до складу об'єкту оподаткування ПДВ віднесено обсяг операцій по відвантаженню товару на адресу ПП «Інтерра Плюс», яке визнано банкрутом, знято з податкового обліку, що в свою чергу призвело до безпідставного збільшення податкового кредиту за перше півріччя 2008 року на 232331 грн..

Разом з цим, до суду апеляційної інстанції надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого приватне підприємство «Ірай-С», ідентифікаційний код 35357522, припинено.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, яке було стороною у справі.

Враховуючи, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції на підставі ч. 2 ст. 203 КАС України приходить до висновку про визнання нечинною оскарженої постанови окружного адміністративного суду із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 203, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу засновника приватного підприємства «Ірай-С» ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року визнати нечинною.

Провадження у справі закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: