Рішення

від 15.02.2013 по справі 298/42/13- ц

ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 298/42/13- ц Номер провадження 2/298/47/13

Категорія (2.18.23)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2013 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого-судді Цибика І.Й., при секретарі Тисянчин М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства В«Б.А.Н.К. юейВ» про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином згідно ст. 19 Закону України В«Про захист прав споживачівВ» та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з цим позовом з тих підстав, що 23 березня 2010 року між ним та ПП В«Б.А.Н.К. юейВ» був укладений договір № 001209 (далі - Договір) про надання йому позики в розмірі 150 000 гривень. Вважає даний Договір нікчемним і просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, оскільки такий був укладений під впливом обману та з застосуванням нечесної підприємницької практики, та стягнути з відповідача всі сплачені на його рахунок кошти в сумі 8 535 гривень, моральну шкоду в розмірі 3 000 гривень, а також покласти на відповідача судові витрати.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що йому знадобилися грошові кошти в розмірі 150 000 гривень для відкриття власного бізнесу. У засобах масової інформації він знайшов рекламне оголошення ПП В«Б.А.Н.К. юейВ» , в якому йшлося про швидке отримання грошей під низький відсоток з мінімальним пакетом документів. А тому він звернувся до цього підприємства з метою швидкого отримання кредиту.

Завітавши до офісу, консультант ОСОБА_2 пояснив йому умови надання кредиту, а саме: 150 000 гривень під 5 % річних на строк сім років (84 місяці) зі сплатою 1/84 від суми кредитних коштів, тобто сума ділиться на 84 рівні частини, а також щомісячної винагороди ПП В«Б.А.Н.К. юейВ» у вигляді відсотків. Обов'язковою умовою для отримання грошей є оплата першого внеску в розмірі 6 000 гривень. Це пояснюється тим, що перший внесок є показником його платоспроможності перед фірмою, яка кредитує, і чим більшим буде перший внесок, тим меншою буде відсоткова ставка по кредиту. Крім того, перший внесок є захистом від інфляції, і буде використаний в разі виникнення тимчасових проблем з платоспроможності, або непереборних обставин, які можуть трапитись під час виконання ним Договору.

Так, погодившись на такі умови, на рахунок відповідача ним було сплачено суму вступного платежу у розмірі 6000 гривень. Грошові кошти консультант ОСОБА_2 пообіцяв перерахувати йому на банківський рахунок на протязі 10 днів, але в обумовлений термін гроші на його рахунок не поступили. Пояснень щодо виникнення такої ситуаціїї останній надати відмовився. Разом з тим, через кілька днів на його адресу прийшов лист, в якому йшлося про його зобов'язання оплачувати чергові платежі в розмірі 2 535 гривень з 1 по 15 число поточного місяця. Обурений такими діями, він у черговий раз звернувся в офіс за поясненнями, але той же консультант ОСОБА_2 пояснив, що такі його зобов'язання передбачені Договором. Відтак він сплатив один щомісячний платіж, але обіцяних грошей не отримав і цього разу.

Вважає, що отримав нечітку, неправдиву інформацію стосовно оспорюваного договору, дії консультанта відповідача є забороненими та підпадають під дію ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки Законом забороняється нечесна підприємницька практика, яка виключає будь-яку діяльність, що вводить в оману споживача: забороняється експлуатація та розвиток пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Зазначає, що при умові належного роз'яснення йому всіх умов та наслідків даної угоди, він не погодився б на її укладення. Крім того, вважає, що відповідач завдав йому моральну шкоду, ввів в оману, з метою спонукання його до підписання угоди на невигідних умовах, маючи умисел не надавати обіцяний кредит, а тому просить позов задовольнити.

Позивачу у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач повторно у судове засідання не з'явився без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, а тому зі згоди позивача суд розглянув справу без його участі в порядку заочного провадження, на підставі доказів, що є в ній.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

У судовому засіданні належними доказами встановлено, що 23 березня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 001209 з метою отримання кредиту в сумі 150 000 гривень.

Також встановлено, що позивач на виконання умов договору сплатив відповідачу грошову суму в розмірі 6 000 гривень в якості вступного внеску, що підтверджується квитанцією № QS 159741 від 23.03.2010 року, з метою протягом десяти днів отримати кредит в розмірі 150 000 гривень під 5 % річних на строк сім років (84 місяці) для відкриття власного бізнесу. Крім цього, сплатив один щомісячний платіж у розмірі 2 535 гривень, що також стверджується квитанціями від 20.04.2010 року.

Предметом даного договору є надання відповідачем від свого імені в інтересах і за рахунок позивача системи послуг, спрямованих на придбання товару, зазначеного в Додатку №1 до цього Договору, на умовах (Додаток № 2 до даного Договору), у тому числі: сформувати спілку клієнтів; організувати своєчасну оплату товару; організувати та проводити видачу коштів, що надає право на купівлю та отримання відповідачем товару; здійснити оплату товару для відповідача та передати його; надавати інші послуги, погоджені сторонами. При підписанні Договору, на виконання статті 3 та Додатку № 2, позивач одноразово сплатив відповідачу платіж на оформлення всіх необхідних документів в розмірі 6 000 гривень за проведення заходів, пов'язаних з виконанням умов Договору, проведенням видачі коштів, придбання товару та оформлення відповідної документації.

Згідно ч.1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023XII (зі змінами та доповненнями) виконавець послуг не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Згідно з ч.2, п.3 ч.3 ст. 18 вказаного Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема, встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

Згідно ч.ч.5, 6 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо положення договору визнано несправедливими, таке положення може бути змінено або визнано недійсним, або договір може бути визнано недійсним в цілому.

Окрім вищезазначеного, в умовах договору вбачається ознаки здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності, а саме: згідно з Програмою, предметом договору є товар, оплату якого проводить відповідач або сам учасник, за рахунок грошей відповідача з розстроченням платежів. Однак, з інших умов договору випливає, що відповідач формує спілку клієнтів системи за рахунок сплати щомісячних повних внесків, сплачених клієнтом програми, тобто за кошти членів самої програми, формуванні фонду даної групи. Крім того, з даної групи формується чистий фонд, який призначений для придбання товарів для учасників програми, його наступний щомісячний розподіл між учасниками системи шляхом надання визнання права учасника програми на одержання відповідного товару. При цьому, визнання права учасника Програми на одержання товару надається не всім учасникам Програми, а лише тим, які мають найбільшу кількість проплат (платежів).

Отже, розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі, що порушує вимоги п.7 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», коли один учасник програми за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача, оплачує товар іншим учасникам програми.

Відповідно до п.2 ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною, а також забороняється, як таке, що вводить в оману утворення, експлуатацію або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Відповідно до ч.5 ст. 19 вказаного Закону правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В судовому засіданні на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що договір № 001209 від 23.03.2010 року укладений між позивачем та відповідачем є нікчемним правочином, а його нікчемність визначена ч.5 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Як розяснено у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлена наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи на нікчемність такого правочину одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що сплачені позивачем за договором грошові суми в розмірі 8 535 гривень, що підтверджується наданими позивачем квитанціями, підлягає стягненню з ПП В«Б.А.Н.К. юейВ» на користь позивача.

В частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд дійшов висновку, що умови договору не передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя, здоровя продукцією.

У звязку з цим, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 000 гривень задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України та ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 23, 203, 213, 215, 216, 509, 637, 1212, 1213 ЦК України, ст. 10, 60, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 4, 18, 19, 21-23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023XII (зі змінами та доповненнями), суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства В«Б.А.Н.К. юейВ» (код ЄДРПОУ 36864095, м. Ужгород, пл. Кирила та ОСОБА_2, 5 к.429) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, с.Малий Березний, вул. Горького, 8, Великоберезнянського району, Закаратської області) 8 535 (вісім тисяч п'ятсот тридцять п'ять) гривень сплачених за договором № 001209 від 23 березня 2010 року.

Стягнути з приватного підприємства В«Б.А.Н.К. юейВ» (код ЄДРПОУ 36864095, м. Ужгород, пл. Кирила та ОСОБА_2, 5 к.429) на користь держави 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Закарпатської області через Великоберезнянський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги (сторонами, які не були при цьому присутні - в той же строк з дня отримання ними копії цього рішення) і набере законної сили після закінчення вищезазначеного строку, якщо не буде оскаржене, а в разі оскарження - після апеляційного розгляду справи, якщо не буде скасоване.

Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення у десятиденний строк з дня отримання його копії.

Головуючий: В«підписВ»

Суддя Великоберезнянського районного суду

ОСОБА_3