Ухвала

від 05.02.2013 по справі 5/128/07-ап

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" лютого 2013 р. м. Київ К-36052/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: прокурор: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Чубенко В. В. Шляхова О. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі завеликими платниками податків у м. Запоріжжі та Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на постанову та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.06.2008 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2009 року у справі№ 5/128/07-АП за позовомКазенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до за участю Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі завеликими платниками податків у м. Запоріжжі, Державної податкової адміністрації у Запорізькій області Прокуратури Запорізької області провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень, визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду Запорізької області від 03.06.2008 року у справі № 5/128/07-АП, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2009 року, позов задоволено частково. Визнано нечинними податкове повідомлення-рішення від 13.06.2007 року № 0000430801/2; податкове повідомлення-рішення від 29.03.2007 року № 0000010801/1 в частині визначення податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 2 032 074,00 грн., у т.ч. за основним платежем 1 006 382,00 грн. за штрафними санкціями 1 025 692,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 13.06.2007 року № 0000010801/2 в частині визначеного податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 1 986 081,00 грн., у т.ч. за основним платежем 1 006 382,00 грн., за штрафними санкціями 979 699,00 грн., які прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. пп. 1.20.1, 1.20.2 п. 1.20 ст. 1, пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, пп. пп. 7.4.1, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити скаргу без задоволення

Позивач також оскаржив до суду касаційної інстанції судові рішення у справі в частині відмови в позові. Стверджуючи про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме, пп. 1.22.1, п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», просить скасувати їх в зазначеній частині та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Державна податкова адміністрація у Запорізькій області просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення у зв'язку з її необґрунтованістю.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі виїзної планової перевірки КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року складено акт від 26.12.2006 року № 232/08-06/00194731.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2007 року № 0000010801/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на прибуток у сумі 2 929 560,00 грн., у т. ч. за основним платежем 1 464 780,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 464 780,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням відповідача-1 від 29.03.2007 року податкове повідомлення-рішення від 16.01.2007 року № 0000010801/0 скасовано в частині визначення податкового зобов'язання та застосування штрафної санкції з податку на прибуток за перевіряємий період в сумі 839 556,00 грн.

На підставі направлення від 20.03.2007 року № 0192 та наказу від 20.03.2007 року № 317 СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведена виїзна позапланова перевірка КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року.

Проведеною перевіркою встановлено, що з урахуванням пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 та п. 22.2 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ліміт на поліпшення основних фондів у 2005 році складає 3 879 810,00 грн., про що складено довідку №264/08-01/00194731 від 27.03.2007 року.

За результатами розгляду скарги СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийнято податкове повідомлення - рішення від 29.03.2007 року № 0000010801/1 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 2 090 004,00 грн., у т. ч. за основним платежем 1 045 002,00 грн., за штрафними санкціями 1 045 002,00 грн.

За наслідками розгляду повторної скарги ДПА у Запорізькій області прийнято рішення від 08.06.2007 року, яким скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 16.01.2007 року № 0000010801/0 на суму 45 993,00 грн. в частині застосування штрафної санкції та збільшено розмір податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 118 669,00 грн. і застосовано штрафні санкції до КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», передбачені пп. пп. 17.1.3, 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Рішенням ДПА у Запорізькій області від 24.04.2007 року № 1691/10/25-020 строк розгляду скарги продовжено до 10.06.2007 року.

04.06.2007 року ДПА у Запорізькій області прийнято рішення № 2268/10/25-020 про проведення позапланової перевірки. На підставі наказу від 04.06.2007 року № 610 та направлення від 04.06.2007 року № 0401 працівниками ДПА у Запорізькій області проведена позапланова виїзна перевірка з питання визначення ліміту витрат на поліпшення основних фондів 1 групи за 1-4 квартал 2005 року та його використання протягом 1-4 кварталу 2005 року, за результатами якої складено акт № 4/23-2/00194731.

13.06.2007 року податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000430801/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 237 338,00 грн., у т. ч. за основним платежем 118 669,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 118 669,00 грн.; № 0000010801/2 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 2 044 011,00 грн., у т. ч. за основним платежем 1 045 002,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 999 009,00 грн.

Для з'ясування фактів, викладених у скарзі позивача від 12.04.2007 року № 25/02-118, на підставі абз. 2 пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, ДПА у Запорізькій області прийнято рішення від 24.04.2007 року № 1691/10/25-020 про продовження строку розгляду повторної скарги підприємства до 10.06.2007 року.

Оскільки під час розгляду повторної скарги податковим органом з'ясовано, що викладені у скарзі факти потребують проведення позапланової перевірки щодо визначення ліміту витрат на поліпшення основних фондів 1 групи за 1-4 квартали 2005 року, на підставі п. 4 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»прийнято рішення ДПА у Запорізькій області про проведення позапланової перевірки від 04.06.2007 року № 2268/10/25-020.

Враховуючи положення ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що проведення позапланової перевірки відповідачем-2 при розгляді скарги позивача щодо визначення ліміту витрат на поліпшення основних фондів 1 групи за 1-4 квартали 2005 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 08.06.2007 року №4/23-2/00194731, відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з метою оподаткування: дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Положення пп. пп. 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками (пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).

За змістом пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 цього Закону обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту. Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентовано Законом (підпункт 1.20.2).

Оскільки судами встановлено, що відповідачем в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено факт порушення позивачем при реалізації титанової губки вимог про формування договірних цін у відповідності з цінами і умовами світового ринку, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність донарахування відповідачами податку на прибуток, отриманого від продажу титанової губки.

Доводи податкового органу щодо здійснення реалізації титанової губки за ціною нижчою ніж звичайні ціни викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено, що в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем не зменшено валові витрати на суму кредиторської заборгованості, яка залишилась не погашеною на час спливу строку позовної давності у розмірі 112 532,00 грн. (в тому числі за 3 квартали 2005 року у розмірі 91 950,00 грн., за 2005 рік у розмірі 94 282,00 грн., за 1 квартал 2006 року у розмірі 18 250,00 грн., за 1 півріччя 2006 року у розмірі 18 250,00 грн.).

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються: суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону платник податку-покупець на дату оприбуткування товару або на дату фактичного отримання результатів робіт (по слуг) збільшує валові витрати виробництва. При цьому в разі затримки оплати вартості товарів (робіт, послуг) у покупця виникає кредиторська заборгованість.

Якщо сума такої заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності (загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України), вона підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги та на підставі пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону включається до складу його валових доходів.

Підпунктом 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 вказаного Закону передбачено, що безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення стоку позовної давності.

Відповідно до вимог пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Отже, кредиторська заборгованість, яка залишилась не погашеною на час спливу строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою у вигляді безоплатно наданих товарів і до складу валових витрат не включається.

Згідно з п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включається до складу валових витрат витрати на: придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

При розрахунку вартості витрат позивача на поліпшення основних фондів податковим органом помилково включені витрати, пов'язані з технічним обслуговуванням основних фондів І групи та ІV групи, які також в бухгалтерському обліку відображені проводками: Дт91 «Загально виробничі витрати»Кт6З тощо.

Підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»запроваджено ліміт фактичних витрат, які можуть бути включені до складу валових витрат. Зазначений ліміт поширюється на витрати, пов'язані саме з поточними і капітальними ремонтами, реконструкцією, модернізацією, технічним переозброєнням та іншими видами поліпшення основних фондів, які підлягають амортизації.

Ліміт витрат на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат, становить 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного періоду.

Досліджені відповідачем акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, затверджені спільним наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року № 237/5, поширюються не лише на «будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального і поточного ремонту будівель і споруд» але й на «інші підрядні роботи».

Сукупна балансова вартість всіх груп основних фондів станом на 01.01.2005 року становила 93 023 500,00 грн. тобто фактично ліміт становив 9 302 350,00 грн. та значно перевищував розмір зазначеного в графі 4 таблиці 3 Додатку К 1/1 до Декларації, на підставі якого був зроблений висновок щодо перевищення витрат встановленого ліміту.

Значення ліміту визначене в графі 4 таблиці 3 Додатку К 1/1 до Декларації наведене внаслідок того, що на 2005 рік поширювалися вимоги п. 22.2. ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які відрізняються від загальних вимог, що поширюються на інші податкові періоди (роки), а на час складання Декларації ДПА не було надано необхідних методологічних роз'яснень стосовно порядку визначення розміру ліміту, який належить зазначити в Декларації.

Тобто в графі 4 таблиці 3 Додатку К 1/1 до Декларації зазначений ліміт вартості витрат на поліпшення лише II- IV груп основних фондів.

При розрахунку вартості витрат на поліпшення основних фондів, перевіряючий врахував в тому числі й витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів І групи, які були здійснені в межах встановленого ліміту щодо кожного конкретного об'єкту.

Зазначена обставина була предметом дослідження позапланової виїзної документальної перевірки, та в наслідок більш ретельного обліку вартості основних фондів та включення вартості основних фондів І групи, стосовно яких проводилися роботи, ліміт вартості витрат на поліпшення основних фондів був збільшений на 1 736 370,00 грн.

У зв'язку з зазначеним встановлене актом перевірки завищення валових витрат у розмірі 4 598 134 грн., внаслідок апеляційного узгодження зменшено на 1 679 110,00 грн.

Судами встановлено, що при перевірці витрат на поліпшення основних фондів податковим органом враховано фактичні витрати на ремонти основних фондів, відображені в бухгалтерському обліку, в той час, коли позивач зазначені витрати виключив зі складу валових витрат, визначених в податковому обліку.

Вказане також підтверджується висновком судово-економічної експертизи № 1902/1903 від 28.12.2007 року, згідно з яким даними первинного бухгалтерського та податкового обліку КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, викладені в акті перевірки №232/08-06/00194731 від 26.12.2006 року в частин заниження об'єкта оподаткування за період II півріччя 2005 року - І півріччя 2006 року шляхом перевищення розміру ліміту витрат на поліпшення основних фондів, які включаються до складу валових витрат в сумі 4 598 134,00 грн. не підтверджуються.

Також експертом не підтверджено і висновки позапланової перевірки від 27.03.2007 року щодо заниження об'єкта оподаткування за період II півріччя 2005 року - 1 півріччя 2006 року шляхом перевищення розміру ліміту витрат на поліпшення основних фондів, які включаються до складу валових витрат в сумі 2 919 024 грн.

Перевіркою правильності визначення суми амортизаційних відрахувань встановлено завищення загальної суми амортизаційних відрахувань за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року на загальну суму 76 330,00 грн., що спричинене невірним визначення групи основних фондів стосовно окремих об'єктів.

Перелік таких основних фондів та їх характеристика наведено у додатку № 17 до акта перевірки.

Розподіл основних фондів за групами регулюється пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 цього Закону, сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»в порушення вимог пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Державного класифікатора України ДК 013-097 «Класифікація основних фондів»за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року безпідставно завищив амортизаційні відрахування на суму 41 016,00 грн.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі завеликими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 03.06.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2009 року у справі № 5/128/07-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак