Ухвала

від 28.01.2013 по справі 11/674/06-ап

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2013 р. м. Київ К/9991/30566/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

на постанову Господарського суду Запорізької області від 04.12.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2011

у справі №11/674/06-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтік»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 04.12.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2011, позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі №0000561323/0 від 13.12.2005.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час ті місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, судові рішення підлягають визнанню такими, що втратили законну силу, з закриттям провадження у справі, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.07.2003 по 30.09.2005, за результатами якої складено акт від 05.12.2005 №30/08-09/30850377.

За висновками акта перевірки позивач, у періоді що перевірявся, здійснював операції з купівлі-продажу послуг по перевезенню вантажу залізничним транспортом. В порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивач в липні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2003 р.; січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2004 р.; січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні 2005 р. неправомірно відніс до складу валових витрат суми залізничних тарифів, факт отримання яких не підтверджено відповідними первинними документами. У зв'язку з цим, в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», збільшено загальний обсяг придбаних послуг на суми залізничних тарифів за податковими накладними та завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 240330,94 грн.

Таким чином, за висновками податкового органу, позивачем в порушення п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6, п.п.7.4.1 п.7.4, 7.2.8 та п.п.7.2.1 (е) п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму податкового кредиту на загальну суму 240330,94 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 240330,94 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2005 № 0000561323/0, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 360496,00 грн., у т.ч. 240331,00 грн. за основним платежем та 120165,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.9. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого КМУ від 06.04.1998. № 457, передбачено, що накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за договорами поставки, ТОВ «Селтік»прийняло зобов'язання щодо оплати металопродукції та транспортних витрат, оскільки поставка здійснювалась на умовах FCA шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у зазначеному місці. Надання послуг по перевезенню вантажів за договорами поставки, які віднесені позивачем до складу валових витрат (податкового кредиту), підтверджені відповідними документами обліку.

При укладенні договорів поставки контрагентам ВАТ «МК «Азовсталь»привласнені унікальні номери замовлень по видам продукції. З метою ідентифікації підприємства, як власника продукції, номери замовлень зазначені в графі 4 залізничних накладних або зазначалось найменування позивача та номер договору. Про перевезення продукції свідчать звіти, які надавались ВАТ «МК «Азовсталь»позивачу. Акти приймання-передачі продукції містять як найменування, так і кількість продукції, вартість залізничного тарифу, підтверджені копіями залізничних накладних, з відмітками про видачу вантажу. Рахунки-фактури виставлені для сплати як за продукцію, так і за залізничний тариф, сплачений за провіз продукції до станції призначення.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції Закону України від 25.03.2005 №2505-IV), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту, згідно п.п.7.4.5 а.7.4 ст. 7 вказаного Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону).

Наявність формулювань «товарно-транспортні витрати»в розділі II податкової накладної засвідчує передачу транспортних послуг продавцем товарів покупцю, які були придбані продавцем у третьої особи за дорученням покупця.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що суми залізничного тарифу, сплачені у зв'язку з придбанням послуг, правомірно віднесені позивачем до валових витрат, у зв'язку з чим, порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не знайшло свого підтвердження.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серія АЄ №959199, станом на 27.10.2011 державна реєстрація юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтік», ідентифікаційний код 30850377, місцезнаходження: 54017, Миколаївська обл., м.Миколаїв, Центральний район, вул.Декабристів, 21, припинена.

Відповідно до ч.2 ст.228 КАС України, суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Враховуючи, що судові рішення постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, але після їх постановлення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, а саме, припинення юридичної особи ТОВ «Селтік», яке було стороною по справі, та ці судові рішення ще не виконані, колегія приходить до висновку, що відповідно до ст.ст. 223, 228 КАС України провадження по справі необхідно закрити.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 04.12.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2011 визнати такими, що втратили законну силу та закрити провадження у справі.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук