Постанова

від 08.02.2013 по справі 809/229/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2013 р. Справа № 809/229/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Щербяк В.С.

за участю сторін:

представника позивача: Глібчука І.М.,

представника відповідача: Симовоника Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби

до відповідача: Малого підприємства "Евріка"

про стягнення заборгованості в сумі 35103,28 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2013 Державна податкова інспекція у Косівському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Малого підприємства "Евріка" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 35103,28 гривень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, в порушення підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України не погашено податковий борг з податку на додану вартість в сумі 35103,28 грн., який сформувався внаслідок несплати (часткової сплати) узгодженої суми податкового зобов'язання згідно податкових повідомлень-рішень, внаслідок чого, просить суд винести рішення про стягнення з відповідача вищевказаної суми боргу.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з мотивів наведених ним у письмовому запереченні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні та витребувані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідності задоволення позову з наступних мотивів.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України ( надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1. статті 15 Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні, 13.05.1993 року відповідач зареєстрований Косівською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області як мале підприємство.

В період з 15.08.2011 року по 16.08.2011 року ДПІ в Косівському районі проводила документальну невиїзну перевірку Малого підприємства "Евріка" щодо підтвердження господарських відносин із ТзОВ " ПКФ "Дельта" (код ЄДРПОУ 37287667) та ТЗОВ "Співдружність-2005" (код ЄДРПОУ 33665118) згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за лютий, березень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт за № 997/23-0/13644360 від 23.08.2011 року, згідно висновків якого констатовано порушення позивачем частини 5 статті 203, частини 1,2 статті 215, статті 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, встановлено відсутність об'єкту оподаткування при придбанні товарів, які підпадають під визначення пункту 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Кодексу за березень 2011 року в сумі 36055,55 грн., не здійснено вилучення копій (оригіналів) фінансово-господарських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів).

За наслідками проведеної перевірки, що викладені у висновках вищевказаного акту, позивачем винесено податкові повідомлення-рішення за № 0000312301 та за № 0000322301 від 07.09.2011 року, якими відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 19603,55 грн., застосовано штрафні санкції в розмірі 1 грн. та зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 16453,00 грн. відповідно, правом на оскарження яких відповідач скористався.

Так, в судовому засіданні досліджено рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 року по справі № 2а-3069/11/0970 за позовом Малого підприємства "Евріка" до Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень за № 0000312301 та за № 0000322301 від 07.09.2011 року, яким в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2012 року апеляційну скаргу Малого підприємства "Евріка" - залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 року у адміністративній справі № 2а-3069/11/0970 - без змін.

Відповідно до вимог частини 5 статті 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції набирає законної сили за наслідками перегляду.

Отже, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2012 року на даному етапі спору, щодо стягнення податкового боргу в сумі 35103,28 грн. є саме тим судовим рішенням, яке набрало законної сили та у відповідності вимог статті 14 Податкового кодексу є тією фактичною обставиною, що узгоджує суму податкового зобов"язання і надає можливість вирішити адміністративний спір по суті.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, зворотнім боком облікової картки платника податків станом на 07.11.2012 року, які міститься в матеріалах справи.

Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Кодексу органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до вимог статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 35103,28 гривень за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах в судовому порядку.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Малого підприємства "Евріка" (код ЄДРПОУ 13644360), вул. Зелена, 27, смт. Кути, Косівський район, Івано-Франківська область, 78665 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 35103,28 (тридцять п"ять тисяч сто три гривні двадцять вісім копійок) за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Панікар І.В.

Постанова складена в повному обсязі 13.02.2013 року.