cpg1251
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" лютого 2013 р. Справа № 809/401/13-a
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "СІВ" про стягнення заборгованості в сумі 2549,97 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
01 лютого 2013 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "СІВ" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2549,97 гривень.
Позовні вимоги мотивовано тим, що у відповідача, в порушення підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16, пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України наявна заборгованість в сумі 2549,97 гривень по штрафних санкціях, застосованих за неподання декларації по податку на прибуток. Просить суд винести рішення, яким стягнути з відповідача вищевказану суму боргу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце проведення судового розгляду повідомлявся, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, яке повернулось на адресу суду і наявне в матеріалах справи, що свідчить про належність повідомлення відповідача, оскільки направлялось на адресу зазначену в ЄДРПОУ.
Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухання свідка чи експерта.
За таких обставин суд вважає, що розгляд справи можливий у відсутності позивача і відповідача та ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно підпункту 133.1.1. пункту 133.1. статті 133 Розділу Кодексу платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
Як встановлено в судовому засіданні, 09.11.2001 року відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридична особа.
Пунктом 49.2 статті 49 Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають органам державної податкової служби декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
А також, частиною 2 пункту 120.1 статті 120 Кодексу встановлено, що ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
За результатами проведеної камеральної перевірки щодо своєчасності подання податкової звітності складено акт за № 20202/15-1/31525129 від 08.12.2010 року, відповідно до якого встановлено неподання відповідачем декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року. Внаслідок чого, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення за № 0018221501 від 13.12.2010 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00 гривень.
Актом за № 14514/15-01/31525129 від 07.09.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки щодо своєчасності подання податкової звітності зафіксовано порушення у вигляді неподання відповідачем податкової декларації з податку на прибуток за І-ше півріччя 2010 року та винесено податкове повідомлення-рішення за № 0015121501/0 від 23.09.2010 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 гривень.
Також, актом за № 2626/15-01/31525129 від 04.05.2011 року про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток зафіксовано порушення у вигляді неподання відповідачем податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік та винесено податкове повідомлення-рішення за № 0002341501 від 11.05.2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 гривень.
Окрім того, актом за № 7372/15-01/31525129 від 14.09.2011 року про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток зафіксовано порушення у вигляді неподання відповідачем податкової декларації з податку на прибуток за І, ІІ квартали 2011 року та винесено податкове повідомлення-рішення за № 0013811501 від 14.09.2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 2040,00 гривень.
Згідно пункту 59.1 статті 59 Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як встановлено з матеріалів справи позивачем вжиті заходи щодо вручення відповідачу першої податкової вимоги за № 1/2046 від 11.10.2010 р. на суму 169,97 грн. та другої податкової вимоги за № 2/2423 від 25.11.2010 року на суму 169,97 грн.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, зворотнім боком облікової картки платника податків станом на 31.12.2011 року, які міститься в матеріалах справи та довідкою про заборгованість та становить 2549,97 грн.
Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.
Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до вимог статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2549,97 гривень за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах в судовому порядку.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "СІВ" (ЄДРПОУ 31525129), вул. В. Стуса, 11/4, м. Івано-Франківськ, 76018 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 2549,97 грн. (дві тисячі п'ятсот сорок дев'ять гривень дев'яносто сім копійок) за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 14.02.2013 року.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2013 |
Оприлюднено | 19.02.2013 |
Номер документу | 29367518 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Панікар І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні