Постанова

від 04.02.2013 по справі 2а-15468/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 лютого 2013 року 14:05 № 2а-15468/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Воронюк М.М.,

за участю сторін:

представники позивача - Назимко О.М., Покровська Т.І.,

представник відповідача -Адамчук Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Метробуд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2012р. №0004332230,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство «Метробуд» (надалі - ПАТ «Метробуд», позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (надалі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2012р. №0004332230 яким встановлено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 14 608 815,01 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 3 652 203,75 грн.

Свої позовні вимоги ПАТ «Метробуд» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що при проведенні перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва аналізувало фінансово-господарську діяльність не ПАТ «Метробуд», а його контрагентів, діяльність яких жодним чином не впливає на формування податкового кредиту позивача у періоді, що перевірявся.

Зокрема, позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи, отримані від ТОВ «Адва Естейт», ТОВ «ІСТ Реалтігруп» та ТОВ «БК «Електромонтажсервіс» відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити. Таким чином, зазначені суми по податкових накладних правомірно включені позивачем до податкового кредиту відповідного періоду.

Під час здійснення господарських операцій контрагенти позивача мали належну й необхідну цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податків та не були позбавлені прав та не мали обмежень укладати будь-які договори у відповідності з діючим законодавством України.

Отже, позивач приходить до висновку, що правочини, укладені ПАТ «Метробуд» з ТОВ «Адва Естейт», ТОВ «ІСТ Реалтігруп» та ТОВ «БК «Електромонтажсервіс» є дійсними, реальними та фактично виконаними.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

ПАТ «Метробуд» зареєстроване 25.05.2004р. в Шевченківській районній у місті Києві державній адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію № 21382 від 25.05.2004р. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 32961977.

ПАТ «Метробуд» відповідно до довідки про взяття на облік платника податків №20025 від 10.06.2004 взято на податковий облік в органах державної податкової служби та перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 26.09.2010 №100302177, виданого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ПАТ «Метробуд» зареєстроване платником ПДВ з 07.07.2004р. Індивідуальний податковий номер -329619726593.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі наказу від 08.06.2012 №630, виданого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС та відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Метробуд» (код ЄДРПОУ 32961977) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "ІСТ Реалтігруп" (код за ЄДРПОУ 37700543), ТОВ "Адва Естейт" (код за ЄДРПОУ 37703130) та ТОВ "БК "Електромонтажсервіс" (код за ЄДРПОУ 37772010) за 2011 рік.

За результатами перевірки складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 26.06.2012 р.№ 660/22-30/32961977 (надалі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків наведених в Акті, перевіркою встановлено, що згідно ст.203, ст.215, ст.216, ст.228, ст.236 Цивільного кодексу України, правочини здійснені між ПАТ «Метробуд» та ТОВ "ІСТ Реалтігруп" (код за ЄДРПОУ 37700543) у серпні, вересні, жовтні 2011р., ТОВ "БК "Електромонтажсервіс" (код за ЄДРПОУ 37772010) у листопаді 2011р., визнані нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення.

Окрім того, в акті встановлено порушення ПАТ «Метробуд» п. 44.1 ст. 44, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року за №2756-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ПАТ «Метробуд» занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14 608 815,01 грн., у тому числі за серпень 2011 року на суму 4 523 303,40 грн., за вересень 2011 року на суму 596 648,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 4 577 404,80 грн., за листопад 2011 року на суму 4 911458,81 грн.

Висновки акту перевірки відповідач обґрунтовує наступним.

Згідно відомостей наявних в інформаційно-аналітичних ресурсах органів ДПС, поданих до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, декларації з податку на додану вартість, додатків 5 до декларацій та поданого реєстру отриманих та виданих податкових накладних за 2011р., ПАТ «Метробуд» віднесено до складу податкового кредиту за 2011р. такі суми ПДВ сплаченого при придбанні товарів (робіт, послуг) у ТОВ "ІСТ Реалтігруп" (код за ЄДРПОУ 37700543), ТОВ "Адва Естейт" (код за ЄДРПОУ 37703130) та ТОВ "БК "Електромонтажсервіс" (код за ЄДРПОУ 37772010).

Від ДПІ у Печерському районі м. Києва на адресу відповідача надійшов акт перевірки ТОВ «БК «Електромонтажсервіс» (код ЄДРПОУ 7772010) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р.від 11.04.2012 №781/23-4/37700543, яким встановлено наступні порушення.

Згідно даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість» встановлено розбіжності між сумами податкового кредиту з ПДВ, задекларованого ТОВ «БК «Електромонтажсервіс» (код ЄДРПОУ 37772010) та податковими зобов'язаннями з ПДВ, задекларованими ТОВ "Терикон маркет" (ЄДРПОУ 37826317), за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р. на загальну суму 5 076 226,00 грн.

При проведенні аналізу наявної інформації та її документального підтвердження встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва складено акт про результати позапланової перевірки ТОВ "Терикон маркет" (ЄДРПОУ 37826317) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.11.2011р. по 31.01.2012р. від 28.02.2012р. №112/23-304/37826317. Від ГВПМ ДПІ у Подільському районі м .Києва отримано висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Терикон маркет" (ЄДРПОУ 37826317).

До ДПІ у Подільському районі м. Києва надійшла заява гр.ОСОБА_4 від 16.02.2012р. згідно якої гр.ОСОБА_4 повідомив про свою непричетність до діяльності ТОВ "Терикон маркет". Печатка підприємства, установчі документи та всі інші документи щодо діяльності товариства у ОСОБА_4 відсутні. Засновником та директором ТОВ "Терикон маркет" ОСОБА_4 являється лише офіційно, оскільки зареєстрував дане підприємство за грошову винагороду.

Перевіркою правильності обчислення та повноти сплати до бюджету ПДВ ТОВ "Терикон маркет" за період з 01.11.2011р. по 31.01.2012р. встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.185, ст.187, ст.188 Податкового кодексу України, порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочиннів.

Враховуючи викладене вище, податковим органом за результатами перевірки ТОВ «БК «Електромонтажсервіс» не встановлено факту здійснення фінансово-господарських операцій за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р., а встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг).

Окрім того, від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшов акт №494/23-6/37703130 від 06.02.2012 неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Адва Естейт» (код ЄДРПОУ 37703130), щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. За результатами перевірки висновки відсутні. У матеріалах перевірки зафіксовані лише дані що містяться в інформаційно-аналітичних ресурсах. Акт не містить будь-якої детальної інформації щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Адва Естейт»; не містить інформації про порушення платником податків законодавчих актів при повноті визначення податкових зобов'язань.

Враховуючи той факт, що важливим елементом доказування відсутності реальності господарської операції в сукупності є протоколи допитів свідків, опитування директорів та засновників, оцінка виробничих потужностей підприємства, висновки почеркознавчої експертизи первинних документів, аналіз виписок банків щодо руху коштів тощо, з метою доопрацювання доказової бази на адресу ДПІ у Печерському районі м. Києва податковою інспекцією направлено лист №2969/7/22-30 від 22.06.2012р.

Листом від 14.06.2012р. №5479/7/0706/51 від ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшов акт перевірки від 06.02.2012 №483/23-7/37700543 ТОВ "ІСТ Реалтігруп" (код ЄДРПОУ 37700543), щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Інсатбуд» (код ЄДРПОУ 37144087) за період з 01.08.2011р. по 30.09.2011р.), яким встановлено наступні порушення.

Основним постачальником ТОВ "ІСТ Реалтігруп" в серпні та вересні 2011 року є ТОВ «Інсатбуд», код ЄДРПОУ 37144087. Обсяг поставки в серпні 2011 року складає 98,92% від загального обсягу поставки, в вересні 2011 року - 87,31%.

Згідно даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість» встановлено розбіжності між сумами податкового кредиту з ПДВ, задекларованого ТОВ "ІСТ Реалтігруп" та податковими зобов'язаннями з ПДВ, задекларованими ТОВ «Інсатбуд», код ЄДРПОУ 37144087, на загальну суму 16934567,20 грн., в т.ч.: в серпні 2011 року - 11419586,0 грн., в вересні 2011 року-5514981,2 грн.

Станом на дату складання акту, згідно баз даних АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ТОВ «Інсатбуд» не декларував податкові зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ "ІСТ Реалтігруп" за серпень 2011 р. у сумі 11419586,0 грн., за вересень 2011 року в сумі 5514981,2 грн.

Враховуючи зазначене, податковий орган дійшов до висновку про порушення ТОВ "ІСТ Реалтігруп" вимог Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011р. 1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р.а №197/18935 та вимог п. 201.10 ст.201, пп. 201.8 ст.201 Податкового кодексу України в серпні та вересні 2011 року, а саме ТОВ "ІСТ Реалтігруп" віднесено до складу податкового кредиту ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ «Інсатбуд», код ЄДРПОУ 37144087, (Свідоцтво платника ПДВ анульовано 19.08.2011), які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних за серпень 2011 р. у сумі 11419586,0 грн., за вересень 2011 року в сумі 5514981,2 грн.

Податковий орган зазначає, що у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ у ТОВ "ІСТ Реалтігруп" відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування ТОВ "ІСТ Реалтігруп" по операціях з придбання товарів (послуг) у ТОВ «Інсатбуд» та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям у періоді з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року в розумінні cт. 185, ст. 187 Податкового кодексу України.

У зв'язку з вищевикладеним, податковий кредит з ПДВ задекларований ТОВ "ІСТ Реалтігруп" по контрагенту ТОВ «Інсатбуд» (код ЄДРПОУ 37144087) за серпень 2011 року у сумі 11419586,0 грн. та за вересень 2011 року в сумі 5514981,2 грн., відповідно до п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України сформований неправомірно та перевіркою не підтверджується.

Виходячи з вищенаведеного, податковий орган прийшов до висновку, що ТОВ "ІСТ Реалтігруп" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

За результатами перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування при здійсненні операції з постачання та продажу товарів (робіт, послуг) у серпні 2011 року та вересні 2011 року. Задекларований податковий кредит з ПДВ ТОВ "ІСТ Реалтігруп" за серпень 2011 року та вересень 2011 року сформований неправомірно та перевіркою не підтверджується, а також задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ ТОВ "ІСТ Реалтігруп" за серпень 2011 року та вересень 2011 року сформований неправомірно та перевіркою не підтверджується.

Окрім того, листом від 14.06.2012р. №5479/7/0706/51 відповідачу від ДПІ у Печерському районі м. Києва надіслано акт ТОВ "ІСТ Реалтігруп" (код ЄДРПОУ 37700543), щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Будівельна компанія «Турам» (код ЄДРПОУ 37144113) за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., з 01.10.2011р. по 31.10.2011р., та з ТОВ «Терикон маркет» (код ЄДРПОУ 37826317) за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р. від 11.04.2012р. №781/23-4/37700543 яким встановлено, що основним постачальником ТОВ "ІСТ Реалтігруп" в листопаді 2011р. є ТОВ "Терикон маркет" (ЄДРПОУ 37826317), обсяг поставки - 3 713 226 грн., або 87,34% від загального обсягу поставки.

При проведенні аналізу наявної інформації та її документального підтвердження встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва складено акт про результати позапланової перевірки ТОВ "Терикон маркет" (ЄДРПОУ 37826317) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.11.2011р. по 31.01.2012р. від 28.02.2012р. №112/23-304/37826317.

Перевіркою правильності обчислення та повноти сплати до бюджету ПДВ ТОВ "Терикон маркет" за період з 01.11.2011р. по 31.01.2012р. встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.185, ст.187, ст.188 Податкового кодексу України, порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочиннів.

Також, податковим органом встановлено, що ТОВ «Будівельна компанія «Турам» (код ЄДРПОУ 37144113) є основним постачальником ТОВ "ІСТ Реалтігруп" (код за ЄДРПОУ 37700543) в жовтні 2011р. Обсяг поставки в жовтні становить 9 223 359 грн., що складає 98,73% від загального обсягу поставки.

Згідно даних наявних в АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ТОВ «БК «Турам» не декларувало податкових зобов'язань по взаємовідносинам ТОВ "ІСТ Реалтігруп" за серпень 2011р. у сумі 43 660 грн., за жовтень 2011р. у сумі 9 223 359 грн.

За результатами перевірки встановлено, що ТОВ "ІСТ Реалтігруп" здійснювало діяльність спрямовану на надання податкової вигоди третім особам.

Таким чином, задекларований податковий кредит з ПДВ ТОВ "ІСТ Реалтігруп" за серпень 2011р., жовтень 2011р. та листопад 2011р. сформовані неправомірно та перевіркою не підтверджуються, а також задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ ТОВ "ІСТ Реалтігруп" за серпень 2011р., жовтень 2011р. та листопад 2011р. сформовані неправомірно та перевіркою не підтверджуються.

У зв'язку з непідтвердженням у ТОВ "ІСТ Реалтігруп" обєктів опдаткування ПДВ по операціях з постачання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «БК «Турам» у серпні 2011р. і у жовтні 2011р., та від ТОВ "Терикон маркет" у листопаді 2011р., податковий орган прийшов до висновку, що у ТОВ "ІСТ Реалтігруп" відсутні об'єкти оподаткування ПДВ по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям у відповідних періодах.

Податковий орган зазначає, що контрагентами позивача ТОВ «ІСТ Реалтігруп» та ТОВ «БК «Електромонтажсервіс» з порушенням сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по фінансово-господарським операціям, що, в свою чергу, спричинило неправомірне формування податкового кредиту позивачем на загальну суму 14 608 815,01 грн.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 06.07.2012р. №0004332230 яким встановлено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 14 608 815,01 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 3 652 203,75 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Законом України «Про податок на додану вартість» (чинного в період, що підлягав перевірці), та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що у 2011 році ПАТ «Метробуд» мало взаємовідносини з ТОВ "ІСТ Реалтігруп" (код за ЄДРПОУ 37700543), ТОВ "Адва Естейт" (код за ЄДРПОУ 37703130) та ТОВ "БК "Електромонтажсервіс" (код за ЄДРПОУ 37772010).

З матеріалів справи вбачається, що у періоді, який перевірявся податковим органом, між позивачем та контрагентами укладені наступні договори:

з ТОВ «Адва Естейт»: договір поставки № 228 від 26.07.2011 p.; договір поставки № 255 від 10.08.2011 р.;

з ТОВ « ІСТ Реалтігруп»: договір поставки № П-02/8 від 02.08.2011 p.; договір поставки № П-12/08 від 12.08.2011 p.; договір поставки № П-30/9 від 30.09.2011 p.; договір поставки № П-07/10 від 07.10.2011 p.; договір поставки № П-017/10 від 17.10.2011р.; договір субпідряду № Р-08/8 від 12.08.2011 p.; договір № Р-І4/9 від14.09.2011 р.;

з ТОВ «Електромонтажсервіс»: договір поставки № ПП-025 від 08.07.2011 p.; договір поставки № ПП-033 від 29.07.2011 p.; договір поставки № ГЇП-094 від 27.09.2011 p.; договір поставки № 197п від 03.10.2011 p.; договір поставки № П-27/10-11К від 27.10.2011 p.; договір поставки № 196п від 16.11.2011 p.; договір поставки № Р-21/7 від 21.07.2011 p.; договір субпідряду № Р-01/8-01 від 01.08.2011 p.; договір оренди № 2207/11 від 22.07.2011 p.; договір субпідряду № Р-26/07/7-03 від 26.07.2011 р.

В підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, контрагенти виписали позивачу податкові накладні.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивач надав суду копії платіжних доручень.

З матеріалів справи вбачається, що 09.04.2012 р. на підставі постанови про проведення обшуку від 05.04.2012 р. старшим слідчим з ОВС СУ ГУ МВС України в м. Києві підполковником міліції Святиною І.А. проведено обшук в приміщенні ПАТ «Метробуд» за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 8, про що складено протокол від 09.04.2012 р.

В ході обшуку у ПАТ «Метробуд» вилучено документи фінансово-господарського характеру по взаємовідносинах з ТОВ «ІСТ Реалтігруп», ТОВ «Адва Естейт» та ТОВ «БК «Електромонтажсервіс», а саме: договори, податкові накладні, видаткові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, розрахункові документи, довіреності, податкові декларації з додатками до них, також було вилучені системні блоки з встановленими на них програмним забезпеченням бухгалтерського обліку та звітності.

З огляду на таке, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Законодавством України на однуіз сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма виконавцями, постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з виконавців, постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на декларування валових витрат та права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Так само і відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Отже, в даному разі для перевірки законності здійснених донарахувань оспорюваних сум податкових зобов'язань позивачеві дослідженню підлягають обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання цих операцій.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес»АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "…Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знаходить своє продовження у праві Європейського союзу, зокрема у Шостій Директиві № 77/388/ЄЕС від 17.05.1977 року щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту (надалі - також "Шоста Директива").

Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» визначає сферу оподаткування (зокрема, непрямі податки) як пріоритетну сферу для виконання програми адаптації українського законодавства. Даний закон визначає, що елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire (право ЄС) з метою недопущення прийняття актів, які суперечать acquis Європейського Союзу. Тобто, податкове законодавство України, а, відповідно, його тлумачення та застосування, не може суперечити положенням Шостої Директиви. Це підтверджується позицією Суду Європейського Союзу (Суд ЄС), яка відповідно застосовується ЄСПЛ для вирішення справи "Булвес"АД проти Болгарії", а саме: "…Операції самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2(1). 4 та (1) Шостої Директиви, де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати. Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту, що у низці поставок, в яку входять ці операції, попередня чи наступна операція є недійсною через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку не знав і не міг знати".

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Обов'язковість установлення умислу поширюється на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Суд звертає увагу, що доказом наявності вини сторони у формі умислу може бути лише вирок по кримінальній справі відносно посадових осіб товариства, який набрав законної сили.

Матеріали справи таких відомостей не містять.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо невідповідності податкових накладних, виписаних на ім'я ПАТ «Метробуд» контрагентами, вимогам чинного законодавства України.

При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Також, відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд звертає увагу, що станом на дату укладення і виконання договорів між позивачем з ТОВ «ІСТ Реалтігруп» та ТОВ «БК «Електромонтажсервіс» вказані суб'єкти господарювання були зареєстровані у передбаченому законодавством порядку і були платниками ПДВ, тобто мали спеціальну податкову та цивільну правосуб'єктність.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що волевиявлення позивача та ТОВ «Адва Естейт», ТОВ «ІСТ Реалтігруп», ТОВ «БК «Електромонтажсервіс» на укладення договорів було вільним та відповідало їх внутрішній волі, а договори спрямовані на реальне настання передбачених ним наслідків.

Окрім того, Наказом ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010р. № 984» зокрема, зазначено, що виявлені порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Листа Державної податкової адміністрації України від 29.09.2010p. № 20289/7/16-1617 Щодо підстав для визнання договорів нікчемними (додаток 3) зазначається, що відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997p. № 166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Суд звертає увагу, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтуються виключно на аналізі господарської діяльності ТОВ «Адва Естейт», ТОВ «ІСТ Реалтігруп», ТОВ «БК «Електромонтажсервіс» та їх контрагентів (ТОВ «БК «Турам», ТОВ "Терикон маркет" , ТОВ «Інсатбуд») які не мають жодного відношення до фінансово-господарської діяльності позивача, а отже висновки акту перевірки не містять жодного доказу щодо встановлення наявності умислу посадових осіб ПАТ «Метробуд» на ухилення від оподаткування.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у податкового органу відсутні повноваження на встановлення факту нікчемності правочину між позивачем та його контрагентом, оскільки законодавством не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником в податкових деклараціях, оскільки, навіть за наявності ознак нікчемності правочину, податковий орган має право лише звернутися до суду з позовом про стягнення коштів, а не визнавати їх як такими в акті. Таким чином, податковий орган, визнавши договори, укладені між позивачем і його контрагентами, нікчемними, вийшов за межі своїх повноважень.

Аналогічна правова позиція міститься у рішеннях Вищого адміністративного суду України у справах № К/9991/50772/12 та № К/9991/59377/12.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність включення до складу податкового кредиту коштів, плачених позивачем відповідно до договорів, укладених ПАТ «Метробуд» із ТОВ «Адва Естейт», ТОВ «ІСТ Реалтігруп» та ТОВ «БК «Електромонтажсервіс».

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник податкового органу не довів суду правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення..

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № від 06.07.2012р. №0004332230 яким встановлено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 14 608 815,01 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 3 652 203,75 грн. винесене ДПІ у Шевченківському районі м. Києва без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позовні вимоги ПАТ «Метробуд» є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Метробуд» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2012р. №0004332230 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2 146,00 грн. на користь приватного акціонерного товариства «Метробуд» (код ЄДРПОУ 32961977) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено та підписано 11.02.2013р.

Суддя В.П. Шулежко