Рішення

від 21.01.2013 по справі 9/67/5022-973/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2013 р.Справа № 9/67/5022-973/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш", факт. адр.: вул. Фонвізіна, 18, м. Харків, 61105, юр. адр.: пр. Л. Свободи, 46-в, кв. 79, м. Харків, 61204.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА РЕМЕДІ", вул. Праці, 8,

м. Київ, Дніпропетровський район, 02094

про cтягнення заборгованості в сумі 56 206 грн. 35 коп., з яких: 48 387 грн. 81 коп. - сума основного боргу; 643 грн. 83 коп. - пеня; 7 174 грн. 71 коп. - штраф.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст.64,77 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні 11.12.2012р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 21.01.2013р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Томаш", факт. адр.: вул. Фонвізіна, 18, м. Харків, 61105, юр. адр.: пр. Л. Свободи, 46-в, кв. 79, м. Харків звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА РЕМЕДІ", вул. Праці, 8. м. Київ, Дніпропетровський район, 02094 про cтягнення заборгованості в сумі 56 206 грн. 35 коп., з яких: 48 387 грн. 81 коп. - сума основного боргу; 643 грн. 83 коп. - пеня; 7 174 грн. 71 коп. - штраф.

Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та належним чином завіреними копіями: договору поставки №18 від 03.01.2012р.; товарно-транспортних накладних : №211150 від 13.08.2012р. на суму 249 грн. 71 коп. в т.ч. ПДВ 41 грн. 62 коп., №214296 від 16.08.2012р. на суму 2658 грн. 85 коп., №214297 від 16.08.2012р. на суму 165 грн. 76 коп. в т.ч. 27 грн. 63 коп. ПДВ, №215123 від 18.08.2012р. на суму 4049 грн. 91 коп., №215124 від 18.08.2012р. на суму 699 грн. 86 коп., №216971 від 20.08.2012р. на суму 691 грн. 50 коп., №216972 від 20.08.2012р. на суму 535 грн. 45 коп., №228197 від 05.09.2012р. на суму 8331 грн. 00 коп., №229616 від 06.09.2012р. на суму 4618 грн. 00 коп., №234789 від 12.09.2012р. на суму 4146 грн. 00 коп., №239776 від 17.09.2012р. на суму 7502 грн. 00 коп., №241931 від 20.09.2012р. на суму 3307 грн. 00 коп., №242609 від 20.09.2012р. на суму 3653 грн. 85 коп., №248990 від 27.09.2012р. на суму 3107 грн. 51 коп., №249980 від 27.09.2012р. на суму 3568 грн. 00 коп., №262011 від 10.10.2012р. на суму 3333 грн. 74 коп., листа-пропозиції щодо одержання цінностей без довіреностей №3 від 03.01.2012р., та іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 22.11.2012р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 11.12.2012 р. о 14 год. 20 хв. У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 03.01.2013р. на 14 год. 10 хв., на 14.01.2013р. на 12 год. 20 хв. та на 21.01.2013р. на 11 год. 50 хв. у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання та неподанням сторонами витребуваних судом доказів.

Повноважний представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до ст.77 ГПК України. Однак, в попередньому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав посилаючись на докази, долучені до матеріалів справи.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до ст.ст.64,77 ГПК України.

Разом з тим, як вбачається із позовної заяви поданої до господарського суду 21.11.2012р. місцезнаходження відповідача по справі - товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА РЕМЕДІ" позивач вказав : вул. Лесі Українки,12, м. Тернопіль.

В процесі розгляду справи позивач повідомив суд про зміну місцезнаходження відповідача у справі - ТОВ «АПТЕКА РЕМЕДІ», про що йому при подачі позовної заяви до господарського суду Тернопільської області 15.11.2012р. не було відомо. А саме, як вбачається із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, наданої позивачем, станом на 22.11.2012року згідно державної реєстрації новим місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА РЕМЕДІ" є : 02094, м.Київ, Дніпровський район, вулиця Праці, буд.8. (Запис 26, проведений 04.12.2012р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

В свою чергу, згідно ч. 3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

При цьому як вбачається із матеріалів справи позовна заява подана до господарського суду 15.11.2012р. (відмітка пошти на конверті). В свою чергу з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців по відомостях про ТОВ «АПТЕКА РЕМЕДІ», наданої позивачем, станом на момент подання позову місцезнаходженням відповідача була адреса: вул. Лесі Українки,12, м. Тернопіль, Тернопільська обл., а зміни у юридичній адресі ТОВ «АПТЕКА РЕМЕДІ» на м.Київ, Дніпровський район, вулиця Праці, буд.8. зареєстровано лише 22.11.2012р. (записи23-24 від 22.11.2012р.).

Враховуючи зазначене, суд вважає, що вказана справа прийнята судом з дотриманням правил підсудності визначених ст.ст. 15-17 ГПК України.

У зв'язку із встановленням факту зміни місцезнаходження відповідача, суд ухвалою від 11.12.2012р. зобов'язував позивача надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача: "02094, м.Київ, Дніпровський район, вулиця Праці, буд.8".

Крім того, копії ухвал про відкладення розгляду справи відповідачеві суд надсилав на адреси: - вул. Лесі Українки,12, м. Тернопіль та 02094, м.Київ, Дніпровський район, вулиця Праці, буд.8. Проте, судова кореспонденція повернута суду із відміткою пошти «не проживає», «не значиться».

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 06-10/651 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 930/14197 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 10-07/8 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Згадані повідомлення разом з належним чином зареєстрованими у господарському суді примірниками процесуальних документів, що повернуті підприємствами зв'язку, приєднуються судом до матеріалів відповідної справи (п.19 інформаційного листа ВГСУ від 13.08.2008р. №01-8/482).

Також, і згідно п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги строки розгляду справи, а також те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представників сторін за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 ЦК України та п. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи частини 1 статті 174 ГК України відповідно до якої господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Як встановлено судом, 03.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Томаш» (далі по тексту - постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АПТЕКА РЕМЕДІ» (далі по тексту - покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки №18 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, систематично поставляти та передавати у власність покупця медикаменти, лікарські засоби, вироби медичного призначення (далі по тексту - товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, приймати товар і вчасно здійснювати оплату. Поставка товару може здійснюватись шляхом доставки за адресою, яку вказано покупцем (на умовах DDP, згідно Правил ІНКОТЕРМС 2010), або на умовах само вивозу.

Формування асортименту і об'єму поставки здійснюється на підставі усного, письмового або в електронному вигляді замовлення покупця.

Для одержання товару покупець повинен надати довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей. Передача товару від постачальника покупцеві також може здійснюватися на підставі супровідних документів (накладної, акта). Підпис на супровідних документах матеріально-відповідальної особи, яка одержала товар, засвідчується печаткою покупця згідно наданого ним листа. (п.п. 2.2-2.4. договору).

Разом з тим, на вимогу суду, позивач згідно наданих пояснень №11 від 11.01.2013р. (вх.№4459 від 17.01.2013р.) зазначив, що оскільки поставки товару відповідачу здійснювались регулярно, відповідач, згідно ч.3п.13 "Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання цінностей" затвердженої наказом Міністерства Фінансів України №99 від 16.05.1996р. надав позивачу лист (лист №3 від 03.01.2012р.) зі зразками печатки (штампу), якими матеріально відповідальні особи, що приймали цінності, завіряли на супровідних документах (накладних) свої підписи про одержання цінностей. Даний документ є генеральною довіреністю, яка видається на календарний рік, його копію додано до позовної заяви.

Як стверджує позивач та, зазначене ним підтверджується матеріалами справи, він свої зобов'язання за договором виконав належним чином шляхом здійснення поставок товару згідно замовлень відповідача. Зокрема, у підтвердження поставки товару надав суду товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт поставки відповідачу товару (медикаменти, вироби медичного призначення) на загальну суму 48387 грн. 81 коп., зокрема, за ТТН №211150 від 13.08.2012р. на суму 249 грн. 71 коп. в т.ч. ПДВ 41 грн. 62 коп., ТТН №214296 від 16.08.2012р. на суму 2658 грн. 85 коп., ТТН №214297 від 16.08.2012р. на суму 165 грн. 76 коп. в т.ч. 27 грн. 63 коп. ПДВ, ТТН №215123 від 18.08.2012р. на суму 4049 грн. 91 коп., ТТН №215124 від 18.08.2012р. на суму 699 грн. 86 коп., ТТН №216971 від 20.08.2012р. на суму 691 грн. 50 коп., ТТН №216972 від 20.08.2012р. на суму 535 грн. 45 коп., ТТН №228197 від 05.09.2012р. на суму 8331 грн. 00 коп., ТТН №229616 від 06.09.2012р. на суму 4618 грн. 00 коп., ТТН №234789 від 12.09.2012р. на суму 4146 грн. 00 коп., ТТН №239776 від 17.09.2012р. на суму 7502 грн. 00 коп., ТТН №241931 від 20.09.2012р. на суму 3307 грн. 00 коп., ТТН №242609 від 20.09.2012р. на суму 3653 грн. 85 коп., ТТН №248990 від 27.09.2012р. на суму 3107 грн. 51 коп., ТТН №249980 від 27.09.2012р. на суму 3568 грн. 00 коп., ТТН №262011 від 10.10.2012р. на суму 3333 грн. 74 коп.

Згідно п.3.2. Договору товар повинен бути оплачений на протязі 30 (тридцяти) днів з моменту отримання товару. Згідно п.4.2. Покупець зобов'язаний прийняти й оплатити товар на умовах даного Договору. Приймання товару по кількості здійснюється покупцем безпосередньо при одержанні товару, згідно Інструкції №П-6 від 15.06.1965р.

При цьому, факт отримання товару підтверджується підписами представника відповідача в графі накладних про отримання продукції від позивача. Зазначені накладні, також, завірені печаткою ТОВ «АПТЕКА РЕМЕДІ».

Сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014р. (п.7.3. Договору).

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу шляхом поставки товару.

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України, ст. 265 ГК України).

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як стверджує позивач та зазначене підтверджується матеріалами справи, він свої зобов'язання за Договорами виконав належним чином, зокрема, згідно п.1.1. Договору, в період з 13.08.2012р. по 10.10.2012р. ним було поставлено товар (медикаменти, вироби медичного призначення) за накладними на загальну суму 48387,81 грн.

Вказана сума знаходить своє підтвердження у представлених позивачем копіях накладних на поставку товару, які підписані та завірені печатками представника Відповідача. При цьому, суд дослідивши зазначені накладні, а саме асортимент товару, який згідно них поставлено Позивачу, вбачає, що зазначений асортимент товару відповідає тому, який погоджено сторонами у Договорі №18 від 03.01.2012р. А тому, суд приходить до висновку, що зазначений Товар згідно представлених позивачем накладних передавався Відповідачем на виконання зобов'язань згідно Договору, що є предметом розгляду у даній справі.

Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за отриманий товар в сумі 48387,81 грн.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Із змісту ст. 629 ЦК України, випливає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що на час розгляду справи взяте на себе зобов'язання відповідач не виконав, доказів на підтвердження протилежного суду не надано, розглянувши та оцінивши докази подані позивачем, суд вважає зазначену суму основного боргу у розмірі 48387,81 грн. правомірно заявленою, документально обґрунтованою позивачем та такою, що підлягає задоволення.

Щодо стягнення пені, то суд зазначає наступне.

За змістом ст.ст. 546 - 551 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань, відповідно до може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як встановлено судом, сторони відповідно до укладеного Договору, а саме пунктів п.п.6.1., 6.2. Договору №18, погодили: що покупець за даним договором за несплату вартості товару у встановлений термін повинен нести майнову відповідальність в розмірі встановленому Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Враховуючи положення статті 530 ЦК України а також, те, що відповідач отриману продукцію повинен був оплатити в період з 12.09.2012р. по 09.11.2012р., тому позивачем, правомірно нарахована пеня з 13.08.2012р. по 12.09.2012р. - в розмірі подвійної облікової ставки у розмірі 642 грн. 06 коп., яка підлягає до задоволення.

В свою чергу в частині стягнення 1 грн. 77 коп. пені, суд у позові відмовляє, як помилково обрахованих.

Щодо стягнення штрафних санкцій, то судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, тоді воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами ч.2 п.6.2. Договору та ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 30% від суми невиконаної частини зобов'язання, тобто 30% від 23915 грн. 71 коп. вартості несплаченого товару за накладними за період з 13.08.2012р. по 12.09.2012р., прострочення оплати за якими складає понад 30 днів. Враховуючи зазначене, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 7174 грн. 71 коп. як такі, що обраховані відповідно до умов чинного законодавства та Договору .

Статтею 4 3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги те, що спір виник з вини відповідача у справі внаслідок неповної оплати за поставлений товар та враховуючи, що відповідач, станом на день розгляду справи заявлену в позові суму заборгованості не погасив (належних доказів протилежного не представив) суд вважає, що доводи позивача про порушення його майнових прав є правомірними та документально підтвердженими, а тому порушене право Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш" підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА РЕМЕДІ" 48387 грн. 81 коп. - основного боргу, 642 грн. 06 коп. - пені, 7174 грн. 71 коп. - штрафу.

Відповідно до ч 1,2 статті 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги те, що спір у справі виник з вини відповідача у зв'язку несплатою ним поставленого йому позивачем товару, суд згідно ст. 49 ГПК України покладає судовий збір у розмірі 1609,50 грн. на відповідача та він підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4 3 , 32-33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА РЕМЕДІ", вул. Праці, 8, м. Київ, Дніпропетровський район (ідент. код 31808072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш", факт. адр.: вул. Фонвізіна, 18, м. Харків, 61105, юр. адр.: пр. Л. Свободи, 46-в, кв. 79, м. Харків (ідент. код 25184975): 48387 (сорок вісім тисяч триста вісімдесят сім) грн. 81 коп. основного боргу, 642 (шістсот сорок дві) грн. 06 коп. пені, 7174 (сім тисяч сто сімдесят чотири) грн. 71 коп. штрафу, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 1 грн. 77 коп. пені, у позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено та підписано 01.02.2013р.

Суддя В.Л. Гевко