Постанова

від 22.01.2013 по справі 802/43/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

22 січня 2013 р. Справа № 802/43/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича , розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи за позовом Літинського районного центру зайнятості робочого органу Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом звернувся Літинський районний центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Літинський РЦЗ, позивач) до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, відповідач) про стягнення допомоги по безробіттю.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 24 квітня 2011 року відповідача Літинським РЦЗ надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю на період з 06.05.2011р. по 29.04.2012р. За результатами проведеної позивачем перевірки виявлено факт роботи громадянина ОСОБА_2 на ВП Жмеринська дирекція залізничних перевезень ДТГО в 4 кварталі 2011 року за цивільно-правовим договором та отримання доходу в період отримання допомоги. Приписи наказу про відшкодування виплаченої суми відповідачем у добровільному порядку не виконані, тому позивач звернувся до суду з позовом про їх примусове стягнення.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності (вх. № 1289), окремо зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Від відповідача через канцелярію Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява про визнання позовних вимог (вх. № 1285), додатково зазначив, що заперечень та скарг не має.

У судове засідання відповідач не з'явився, повноважного представника не направив, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до вимог ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Судом прийнято всі міри для належного повідомлення відповідача про час, день і місце розгляду справи. Таким чином, враховуючи дані обставини, судом прийнято рішення продовжити розгляд справи у відсутність відповідача, і вирішити справу на підставі наявних доказів.

Частиною 4 ст. 122 КАС України, передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Крім того, згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, а відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином неодноразово повідомлений про місце і час розгляду справи, та відсутності потреби заслуховувати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Громадянин ОСОБА_2 29 квітня 2011 року був зареєстрований в Літинському районному центрі зайнятості, як такий, що шукає роботу. Відповідно до поданої заяви 06.05.2011 року (а.с.6) Літинським РЦЗ відповідачу надано статус безробітного згідно Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Керуючись ч. 1 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці і соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, Літинським РЦЗ призначено відповідачу допомогу по безробіттю на період з 06.05.2011р. по 29.04.2012р.

За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" 03.09.2012 року складено акт № 24 (а.с.11), яким встановлено, що під час перебування на обліку в Літиському РЦЗ ОСОБА_2 в якості безробітного, заключив цивільно-правову угоду з Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" з 17.11.2011 року по 31.03.2012 року, що підтверджується цивільно-правовим договором від 17.11.2011 року (а.с.12).

Згідно з п. п. 6, 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 року №357, у разі встановлення центрами зайнятості недостовірних даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів приймається директором центу зайнятості і оформляються наказом.

Наказом директора Літинського РЦЗ від 03.09.2012 року № 111 (а.с.14) зобов'язано громадянина ОСОБА_2 повернути кошти, як незаконно отриману допомогу по безробіттю.

Станом на день розгляду справи протиправно отримані відповідачем кошти на рахунок центру зайнятості не повернуто, а наказ про їх повернення відповідачем не оскаржено.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Згідно з статтею 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Доказом на підтвердження того, що ОСОБА_2 дійсно виплачувалася допомога по безробіттю є довідка, що міститься в матеріалах справи (а.с.10), видана Літинським РЦЗ.

Крім того, ОСОБА_2 не заперечує факту отримання ним допомоги по безробіттю.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.

Крім того, абз. 1 ч. 3 цієї статті Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону, строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Статтею 39 вказаного Закону передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, а відповідач позовні вимоги визнав, таким чином адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1) на користь Літинського районного центру зайнятості (смт. Літин, вул. Леніна, 9, код 20088155, р/р 37171001000829, МФО 802015, ГУДКС України у Літинському р-ні Вінницької обл.) кошти в сумі 6289 (шість тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн. 01 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя/підпис/ Комар Павло Анатолійович

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: