Рішення

від 13.02.2013 по справі 910/1246/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1246/13 13.02.13

За позовом Комплексної дитячо - спортивної шкоди №14 Деснянського району

м. Києва

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича

фірма «Готік»

Про стягнення 19 168,94 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Пирогівський В.В. - по дов. №б/н від 12.02.2013р.

Джух Н.М. - по дов. №б/н від 12.02.2013р.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комплексної дитячо - спортивної шкоди №14 Деснянського району м. Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича фірма «Готік» 19 168,94 грн. боргу по орендній платі та комунальним послугам, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору №7/14 від 07.12.2007 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2013р. порушено провадження у справі №910/1246/13 та призначено її до розгляду на 13.02.2013р.

Представники позивача в судовому засіданні 13.02.2013р. позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання 13.02.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 23.01.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухала суду направлялась на адресу відповідача. що визначена за матеріалами справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду про порушення провадження у справі від 21.01.2013 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. М.Тимошенко, 2-3 гурт. яка згідно матеріалів справи є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 13.02.2013р., відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).

07 грудня 2007 року на підставі розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 07.12.2007р. №1750, між позивачем та відповідачем був укладений договір №7/14 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренду, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежиле приміщення загальною площею 47,00 кв. м. за адресою: м. Київ, вул.. Шолом Алейхема, 5 А, для розміщення офісу.

Відповідно до акту приймання-передачі від 07.12.2007 року об'єкт оренди визначений договором №7/14 від 07.12.2007 року будинку №5 літер А по вул.. Шолом Алейхема було передано відповідачу, копія якого наявна в матеріалах справи, підписана сторонами та засвідчена печатками.

01.01.2010р. між сторонами був укладений договір №3/14-2010 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району м. Києва в оренду.

Відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежиле приміщення загальною площею 47,00 кв. м. за адресою: м. Київ, вул.. Шолом Алейхема, 5 А, для розміщення офісу.

Між сторонами також були підписані додатки до даних договорів, відповідно до яких відповідач повинен був сплачувати позивачу комунальні послуги та земельний податок.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору від 07.12.2007р. №7/14 не було у повному обсязі сплачено орендні та комунальні платежі за період з жовтня 2009 року по грудень 2009р. та договору №3/14-2010 від 01.01.2010р. з березня 2010року по липень 2010 року в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 17 448, 44 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до акту приймання-передачі від 07.12.2007 року об'єкт оренди визначений договором №7/14 від 07.12.2007 року та договором 3 3/14-2012 від 01.01.2010р. оренди нежилих приміщень в будинку №5 літер А по вул.. Шолом Алейхема в м. Києві було передано відповідачу, копія якого наявна в матеріалах справи, підписана сторонами та засвідчена мокрими печатками.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.1. договору №7/14 від 07.12.2007 року за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Деснянського району м. Києва м. Києва, затвердженої рішенням Київради №7 від 07.12.2006 становить 50 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2. договору). Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4. договору).

Пунктом 3.5. договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Отже, умовами договору передбачено, що зобов'язання орендаря по сплаті орендних платежів припиняються лише по поверненню орендованого приміщення.

Орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця, на рахунок позивача.

Крім того, відповідно додатку №2 до договору №7-14 від 07.12.2007р. відповідач повинен сплачувати позивачу комунальні послуги.

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення плати за оренду нежитлового приміщення, оплати комунальних послуг та відшкодування земельного податку, в результаті чого виникла заборгованість за період жовтня 2009 року по грудень 2009 року , яка за обґрунтованими розрахунками позивача становить 4 527, 25 грн.

Згідно п. 3.1. договору №3/14-2010 від 01.01.2010 року за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Деснянського району м. Києва м. Києва, затвердженої рішенням Київради №7 від 07.12.2006 становить 40 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2. договору). Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4. договору).

Пунктом 3.5. договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Отже, умовами договору передбачено, що зобов'язання орендаря по сплаті орендних платежів припиняються лише по поверненню орендованого приміщення.

Орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця, на рахунок позивача (п. 3.6 договору).

Крім того, відповідно додатку №2 до договору №7-14 від 07.12.2007р. відповідач повинен сплачувати позивачу комунальні послуги.

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення плати за оренду нежитлового приміщення, оплати комунальних послуг та відшкодування земельного податку, в результаті чого виникла заборгованість за період з березня 2010 року по липень 2010 року, яка за обґрунтованими розрахунками позивача становить 12 921, 19 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

14.07.2010р. між сторонами був підписаний акт прийому - передачі приміщення. Відповідно до даного акту відповідач повернув позивачу нежиле приміщення загальною площею 47,00 кв. м. за адресою: м. Київ, вул.. Шолом Алейхема, 5 А.

Таким чином, відповідач фактично користувався у визначений позивачем період нежилим приміщенням, а тому зобов'язаний згідно договорів та ч. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачувати за таке користування оренду плату.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати, комунальних послуг та відшкодування земельного податку у розмірі 17 448, 44 є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги Комплексної дитячо - юнацької спортивної школи №14 Деснянського району м. Києва є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма «Готік» (02156, м. Київ, вул. Шолом Алейхема, 5-А, ., код ЄДРПОУ 35222426 ) на користь Комплексної дитячо - юнацької спортивної школи №14 Деснянського району м. Києва (02156, м. Київ, вул. Шолом Алейхема, 5-А, код ЄДРПОУ 01489368) 17 448 грн. 44 коп. основного боргу, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

Після набрання рішенням в законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.02.2013р.

СуддяТрофименко Т.Ю.