КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-12090/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
У Х В А Л А
Іменем України
14 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;
за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія будівництва" на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія будівництва" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення форми №0001722201 від 08.05.2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2012 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення форми №0001722201 від 08.05.2012 року. Свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками господарської операції з ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Українська компанія будівництва та реконструкції», оскільки податковий кредит було сформовано позивачем на підставі належним чином оформлених первинних документів, отриманих від контрагентів, які були зареєстровані в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 листопада 2012 року у задоволені позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, Співробітниками податкового органу було проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Будівництва» в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Промтехноопт» за серпень 2011 року, ТОВ «Промбуд-монтажінвест» за липень 2011 року, ТОВ «Українська компанія будівництва та реконструкції» за вересень 2011 року.
За результатами перевірки складено акт від 18.04.2012 року №168/22-01/34002299, яким встановлено порушення позивачем пп.14.1.181. п.14.1 ст. 14, п. 198.2 ст. 198, п.198.3, ст.. 198, п..200.1 ст.200 Податкового кодексу України.
На підставі встановленого порушення відповідачем 08.05.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001722201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 199577,97 грн., у тому числі - основний платіж 159662,38 грн. та штрафні санкції -39915,59 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Будівництва» зареєстровано у Шевченківській районній державній адміністрації м.Києва 24.01.2006 року №10741050002014644. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 34002299.
Знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м.Києва з 25.01.2006 року за №24208/29-207
У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.02.2006 року №39109959, виданого ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, індивідуальний податковий номер - 340022926597, зареєстрований платником ПДВ по теперішній час.
Як встановлено матеріалами справи, між позивачем та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» було укладено договори підряду на виконання робіт № 09 від 19.07.11 року, №10 від 28.07.11 року., №254/08 від 15.07.11 року.
Умовам договорів підряду на виконання робіт №09 від 19.07.11 року, № 10 від 28.07.11 року, №254/08 від 15.07.11 року визначено, що роботи здійснюються на об'єктах: (а) Об'єкт м.Київ, вул.Борщагівська,154, б) Об'єкт «Торгово-розважальний комплекс» на території Малоданиловської селищної ради Дергачівського района Харківської області на перехресті пр. Людвига Свободи і Окружної дороги, в) Об'єкт ТЦ «Магелан», розташований на території Малоданиловської селищної ради Дергачівського района Харьківської області с. Мала Даниловка, Окружної дороги, 4-а) за якими Замовник зобов'язується виконати будівельні роботи.
На виконання умов договорів №9 від 19.07.2011 року, №10 від 28.07.2011 року, №11 від 28.07.2011 року та додаткової угоди №1 від 29.07.2011 року до договору №11 від 28.07.2011 року та договору №12 від 29.07.2011 року позивачем були перераховані кошти ТОВ «Промбудмонтажінвест» відповідно до яких були отримані та включені до реєстру податкові накладні та підписані акти виконаних робіт.
Однак, по договорам, №11 від 28.07.2011 року та додаткової угоди №1 від 29.07.2011 року до договору №11 від 28.07.2011 року та договору №12 від 29.07.2011 року, які були досліджені відповідачем під час проведення перевірки, позивач будь-яких доказів не надав, що дає підстави для врахування судом зазначених у акті перевірки даних.
Крім того, по зазначених операціях позивачем включено податкові накладні на загальну суму ПДВ 105 292,00 грн., до складу податкового кредиту за липень 2011 року та відображено в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року.
Як зазначено податковим органом під час проведення перевірки, враховано також ту обставину, що за результатами перевірки контрагента позивача складено ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд-монтажінвест» від 13.09.2011 року № 12/23-02-09/36987611 та від 20.10.2011 року № 84/23-02-09/36987611 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за червень, серпень 2011 року. Актом встановлено завищення ТОВ «Промбуд-монтажінвест» податкового зобов'язання з ПДВ за серпень 2011 по взаємовідносинах з ТОВ «Імперія Будівництва» в зв'язку з визнанням правочинів по взаємовідносинах між підприємствами нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення.
Крім того, між позивачем та ТОВ «Промтехноопт» (надалі -комерційний Агент) було укладено договори про надання агентських послуг №4 від 27.04.11 року, №6 від 01.08.11 року №3 від 01.03.11 року.
На виконання умов договорів агентських послуг №4 від 27.04.11 року, №6 від 01.08.11 року, №3 від 01.03.11 року позивачем було перераховано кошти за отримані послуги, були включені до реєстру податкові накладні та підписані акти наданих послуг, звіти комерційних агентів на загальну суму 225 322.75 грн. ( в т.ч. ПДВ - 37 553,79грн.).
За зазначеними операціями позивачем було включено податкові накладні на загальну суму ПДВ 54 370,38 грн. до складу податкового кредиту за серпень 2011 року та відображено в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року.
Як зазначав представник відповідача у суді першої інстанції, за результатами зустрічної перевірки ДПА у Харківській області складено акт про неможливість проведення звірки ТОВ „Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Агро-Синергетика" (код за ЄДРПОУ 36457295) та ТОВ «Торговий Дім-Атон» (код ЄДРПОУ 36698743) за період липень 2011року, ТОВ „Агро-Синергетика" (код ЄДРПОУ 36457295), ТОВ "Експертно-Консалтингова Група "Анталекс" (код за ЄДРПОУ 34951612) за період серпень 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку від 21.10.2011р. №111/23-02-05/37092055.
Зазначеним актом встановлено завищення ТОВ «Промтехноопт" податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Імперія Будівництва» в зв'язку з визнанням правочинів по взаємовідносинах між підприємствами нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення.
Правовідносини між позивачем та ТОВ «Українська компанія будівництва та реконструкції» судом першої інстанції не досліджувались з підстав не надання позивачем первинних документів, у позовній заяві висновки відповідача щодо відносин з зазначеним контрагентом позивачем не оскаржується.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як зазначено Вищим адміністративним судом України в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", а також у Інформаційному листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т.ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції); 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів); 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку); 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Податковий кодекс України, який набув чинності з 01.01.2011 року.
Згідно з пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що достатніми підставами для включення ТОВ «Імперія Будівництва» до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання позивачем товарів (послуг); використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Із системного аналізу вказаних вище норм вбачається, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отримані товари (роботи, послуги), призначені для використання в господарській діяльності.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до вимог пункту 201.8. статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про реальність виконання та отримання позивачем послуг та придбання таких послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно підпункту 14.1.36. статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;
Згідно даних витягу з Єдиного державного підприємств та організацій позивач здійснює наступні види діяльності: будівництво будівель, діяльність у сфері інжинірингу, інші монтажні роботи. Як встановлено перевіркою, у період, що перевірявся, ТОВ «Імперія будівництва» фактично отримувались послуги по підрядних роботах, та інші послуги не визначені видом діяльності, такі як отримання агентських послуг.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, на переконання суду, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Між тим, за відсутності факту здійснення господарської операції, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. При цьому, про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала); відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції (наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо); відсутність можливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо та інші обставини.
В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи та зазначено відповідачем на підставі актів складених ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова та ДПА у Харківській області неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ „Промтехноопт " та ТОВ ««Українська компанія будівництва та реконструкції» по взаємовідносинах з ТОВ «Імперія Будівництва» в зв'язку з визнанням правочинів по взаємовідносинах між підприємствами нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення.. Тобто, відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону.
Наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази, є достатніми для висновку про те, що господарські операції з наданню кур'єрських послуг фактично не мали реального характеру, операції оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеним договором.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до висновку податкового органу, позивачем завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму - 159662,00 грн.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, довів правомірність своїх дій та діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія будівництва" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 листопада 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 19 лютого 2013 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Троян Н.М.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2013 |
Оприлюднено | 18.02.2013 |
Номер документу | 29374331 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Костюк Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні