Рішення

від 31.01.2013 по справі 5023/5624/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013 р.Справа № 5023/5624/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства "Виробнича фірма Центр матеріально-технічного забезпечення", с. Липці Харківського району Харківської області, до приватного підприємства "АКВА-ЛАЙН", м. Харків, про стягнення 19350,75грн. за участю представників:

позивача - Григор'єв М.Г.(за дов.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Дочірнє підприємство "Виробнича фірма Центр матеріально-технічного забезпечення", звернувся до господарського Харківської області з позовною заявою до відповідача, Приватного підприємства "АКВА-ЛАЙН" про стягнення заборгованості за Договором суборенди № 5 від 01.12.2010року, що перейшла до позивача за Договором цесії від 03.09.2012року, в розмірі 19350,75 грн., в тому числі основна заборгованість у сумі 10 002,14грн; 3% річних у сумі 360,03 грн.; інфляційні витрати в сумі 482,29 грн., штраф у сумі 8 506,29 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлювався ухвалою суду, яка направлялась за адресою, по якій відповідач зареєстрований та яка підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

19.12.2012р. на адресу суду надійшло повідомлення пошти про вручення відповідачу поштового відправлення, а саме ухвали суду від 10.12.2012р. про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду на 18.12.2012р., однак 20.12.2012р. на адресу суду була повернута ухвала від 10.12.2012р., що направлялась на адресу відповідача, з довідкою пошти про те, що адресата за вказаною адресою немає.

Також суду повернута ухвала від 18.12.2012р. про відкладення розгляду справи на 15.01.2013р., яка направлялась на адресу відповідача, з довідкою пошти про те, що адресата за вказаною адресою немає.

23.01.2013 р. на адресу суду надійшло повідомлення пошти про вручення відповідачу поштового відправлення, а саме ухвали суду від 15.01.2013 р. про відкладення розгляду справи на 31.01.2013 р., при цьому 25.01.2013р. на адресу суду була повернута ухвала від 15.01.2013р., що направлялась на адресу відповідача, з довідкою пошти про те, що адресата за вказаною адресою немає.

Згідно зі статтею 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи викладене відповідач є таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Суд вважає, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01.12.2010 р. між Акціонерним товариством закритого типу "Харківмаш" (орендар) та приватним підприємством "АКВА-ЛАЙН" (суборендар, відповідач) був укладений договір суборенди № 5 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору суборенди орендар зобов'язувався передати за плату суборендарю в термінове користування приміщення, а саме офісне приміщення площею 33 кв.м та складське приміщення площею 66 кв.м в нежитловому приміщенні літ. "Д-3", що знаходиться за адресою: 61099, м. Харків, вул. Лодзька, буд. 7А, а суборендар зобов'язувався прийняти в користування приміщення та сплачувати за користування орендну плату. Відповідно до п. 2.1 договору суборенди орендна плата в місяць складає 2094,84 грн., а пунктом 2.3 передбачено, що перший платіж здійснюється протягом 3-х календарних днів з початку дії договору оренди в вигляді передплати за перший та останній місяці по договору, в подальшому орендна плата сплачується щомісячно до 20-го числа поточного місяця за наступний місяць.

Крім того відповідно до п.2.4 договору суборендар повинен здійснювати розрахунок за комунальні послуги щомісячно до 20-го числа за попередній місяць на підставі актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 1.3 договору суборенди приміщення повинно бути передано орендарю протягом 3-х днів з дня підписання договору по акту прийому-передачі.

На виконання умов договору суборенди позивачем було передано в користування відповідачу приміщення, а саме офісне приміщення площею 33 кв.м та складське приміщення площею 66 кв.м в нежитловому приміщенні літ. "Д-3", що знаходиться за адресою: 61099, м. Харків, вул. Лодзька, буд. 7А, що підтверджується актом прийому - передачі від 01.12.2010р., який є додатком № 1 до договору суборенди № 5 від 01.12.2010р.

01.04.2011 р. між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до договору суборенди № 5 від 01.12.2010р., за умовами якої було змінено предмет оренди, а саме в суборенді у відповідача залишилось складське приміщення площею 66 кв.м в нежитловому приміщенні літ. "Д-3", що знаходиться за адресою: 61099, м. Харків, вул. Лодзька, буд. 7А, а також змінений розмір орендної плати на 1029,60 грн.

За актом прийому-передачі від 01.04.2011р. відповідач повернув позивачу офісне приміщення площею 33 кв.м в нежитловому приміщенні літ. "Д-3", що знаходиться за адресою: 61099, м. Харків, вул. Лодзька, буд. 7А.

Відповідачу були надані послуги з оренди в період з 01.12.2010 р. по 31.04.2011 р., що підтверджується актами здачі - прийняття робіт № 184суб від 31.12.2010 р. на загальну суму 3880,00 грн., № 12суб від 31.01.2011р. на загальну суму 3571,63 грн., № 27ар від 28.02.2011р. на загальну суму 4063,96 грн., № 44ар від 31.03.2011 р. на загальну суму 3796,27 грн.

Крім того АТЗТ "Харківмаш" зроблені нарахування відповідачу за квітень 2011 р. у сумі 1700,71 грн.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку відповідачем були здійснені наступні оплати : 11.03.2011р. у сумі 4500,00 грн., 15.03.2011р. у сумі 1000,00 грн., 24.03.2011р. у сумі 1000,00 грн., 30.03.2011р. у сумі 510,43 грн.

Таким чином у відповідача виникла заборгованість перед АТЗТ "Харківмаш" по орендній платі та по відшкодуванню витрат за комунальні послуги в загальній сумі сумі 10002,14 грн.

03.09.2012 р. між АТЗТ "Харківмаш" (цедент) та Дочірнім підприємством "Виробнича фірма Центр матеріально-технічного забезпечення" (цесіонарій, позивач) був укладений договір б/н цесії (уступки права вимоги).

Відповідно до пункту 1 договору цесії цедент передає, а цесіонарій придбає право вимоги, що належить цеденту та стає кредитором в зобов'язанні ПП "АКВА-ЛАЙН" по договору суборенди № 5 від 01.12.2010р.

Пунктом 2 договору цесії сторони погодили , що цесіонарій придбає право вимагати від боржника грошову суму в розмірі 10002,14 грн. Право вимоги передається на умовах, що існували на момент укладення даного договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

Суд зазначає, що до матеріалів справи не надано доказів відсутності заборгованості в сумі 10002,14 грн., хоча відповідач мав можливість надати відповідні докази.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Статтею 518 ЦК України передбачено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач має заперечення проти вимоги нового кредитора або докази того, що відповідач виконав свої зобов'язання перед первісним кредитором.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 10002,14 грн. нормативно та документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 360,03 грн. та інфляційні втрати в сумі 482,29 грн.

З розрахунку, який наданий позивачем, вбачається, що він здійснює нарахування на всі суми, які підлягали сплаті за договором суборенди № 5 від 01.12.2010р. з урахуванням сум, які були сплачені, тобто нарахування зроблені на ті суми, до яких позивач не має ніякого відношення, оскільки, як вже зазначено судом, договором цесії від 03.09.2012р. цесіонарій придбає право вимагати від боржника лише грошову суму в розмірі 10002,14 грн. Право вимоги передано на умовах, що існували на момент укладення договору цесії. На момент укладення договору цесії АТЗТ "Харківмаш" не нараховувало 3% річних та інфляційні втрати на суми заборгованості за договором суборенди № 5 від 01.12.2010р., а отже до укладення договору цесії від 03.09.2012р. у позивача не має права на таке нарахування.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу умов договору цесії від 03.09.2012р. суд дійшов висновку, що у позивача право на нарахування 3% річних та інфляційні втрат виникло з моменту укладення договору цесії.

Позивачем наданий розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за інший період та не може бути перевірений судом, оскільки з наявного розрахунку неможливо встановити, за які періоди та які саме суми заборгованості (орендної плати чи на витрати за комунальні послуги) зроблені нарахування, враховуючи, що строки сплати орендної плати та витрат на комунальні послуги за один місяць є різними.

Стосовно пояснень представника позивача про те, що вони нараховують 3% та інфляційні втрати на несвоєчасно зроблену суму передплати, суд зазначає, що таке нарахування суперечить як умовам договору суборенди № 5 від 01.12.2010р., оскільки вказаним договором передбачено, що в разі несплати передплати протягом обумовленого строку договір оренди розривається в односторонньому порядку, а оскільки договір суборенди не був розірваний з ініціативи АТЗТ "Харківмаш" у зв'язку з невнесенням відповідачем суми передплати, то АТЗТ "Харківмаш" прийнято існуючі умови оплати без перерахування відповідачем передплати, так і умовам договору цесії, оскільки позивачу передана конкретна існуюча сума заборгованості.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 360,03 грн. та інфляційних втрат у сумі 482,29 грн. нормативно та документально необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача суму штрафу в розмірі 8506,29 грн., який нарахований в розмірі 50% від загальної суми, яка нараховувалась за весь період договору суборенди № 5 від 01.12.2010р. як орендна плата та відшкодування витрат за комунальні послуги.

Згідно з пунктом 5 договору цесії від 03.09.2012р. до цесіонарія переходять всі права, що забезпечують зобов'язання боржника, право на вимогу по якому передано цесіонарію по даному договору.

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.3 договору суборенди передбачено, що за несвоєчасні або неповні сплати орендної плати та відшкодування витрат за комунальні послуги, суборендар сплачує орендарю штраф у розмірі 50% від суми орендної плати договору.

Позивачем штраф нарахований на суму 17012,57 грн., в той час, коли за договором цесі від 03.09.2012р. йому передано основне зобов'язання в загальній сумі 10002,14 грн.

Крім того, пунктом 4.2.3 договору суборенди № 5 від 01.12.2010 р. чітко визначено, що і за несвоєчасну сплату орендної плати і за несвоєчасну сплату витрат за комунальні послуги, штраф нараховується в розмірі 50% лише від суми орендної плати договору.

Договором визначена сума орендної плати, при цьому умовами договору не передбачено, що поняття орендна плата договору, від суми якої нараховується штраф, включає не лише орендну плату, а і витрати за комунальні послуги.

Позивачем наданий розрахунок, з якого неможливо встановити, яка сума з загальної заборгованості 10002,14 грн. є заборгованістю по орендній платі, а яка сума є заборгованістю по відшкодуванню витрат за комунальні послуги. Суд звертає увагу на те, що витребовув у позивача розрахунок нарахованих сум окремо по орендній платі, окремо по відшкодуванню витрат за комунальні послуги, однак такий розрахунок не був наданий та представник позивача в судовому засіданні просив розглядати той розрахунок, який наданий до позовної заяви, і за його думкою є вірним.

За таких обставин суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення суми штрафу в розмірі 8506,29 грн. та відмовляє в задоволені таких позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "АКВА-ЛАЙН" (код 36222918; адреса: 61099, м. Харків, вул. Лодзька, буд. 8А) на користь Дочірнього підприємства "Виробнича фірма центр матеріально-технічного забезпечення" (код 01274739, 62414, Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, буд. 20) основну заборгованість у сумі 10002,14 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.02.2013 р.

Суддя Яризько В.О.