Рішення

від 05.02.2013 по справі 5011-57/9942-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/9942-2012 05.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА-БУКС ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСІМ"

про стягнення 36932,33 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Гулевець О.В.

Суддя Босий В.П.

Суддя Привалов А.І

Представники сторін:

Від позивача: Каюк О.В. (Дов.), Панченко В.В. (Дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 05.02.13 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІА-БУКС ЛТД" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСІМ" про стягнення 36932,33 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-57/9942-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.08.2012р.

09.08.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСІМ" надійшло клопотання про витребування доказів та відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2012р. зобов'язано позивача надати суду товарно-транспортні накладні на поставку товару за Договором №352/10/10 від 01.09.2010р.; сертифікат відповідності (якості) та якісне посвідчення на товар, що поставлений за Договором №352/10/10 від 01.09.2010р.; докази того, що товаросупроводжучі документи були надані покупцю -Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДСІМ"; видаткові накладні, які підтверджують виконання умов Договору поставки №352\10\10 від 01.09.2010 р.

У судовому засіданні 09.08.2012р. оголошено перерву до 13.09.2012р.

13.09.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСІМ" надійшли відзиви на позов, в яких відповідач позовні вимоги заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні. Мотивуючи свої заперечення, відповідач посилається на те, що позивачем не надано первинних документів (товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей), якими б підтверджувався факт поставки за Договором поставки №352/10/10 від 01.09.2010р. Крім того, відповідач, також зазначає про безпідставність посилання позивача на акт звірки взаєморозрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2012р. продовжено строк розгляду спору у справі №5011-57/9942-2012.

У судовому засідання 13.09.2012р. оголошено перерву до 04.10.2012р.

27.09.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА-БУКС ЛТД" частково надійшли витребувані судом документи.

04.10.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСІМ" надійшли додаткові пояснення до відзиву, в якому відповідачем вказано про безпідставне посилання позивача на Договір про переведення боргу №236/10/10 від 01.10.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2012р. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-57/9942-2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 04.10.2012 року призначено колегіальний розгляд справи № 5011-57/9942-2012 у складі колегії суддів: Гулевець О.В. (головуючий), Івченко А.М., Любченко М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2012р. справу №5011-57/9942-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Івченко А.М., Любченко М.О. та призначено до розгляду на 23.10.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2012р. розгляд справи №5011-57/9942-2012 відкладено на 13.11.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2012р. розгляд справи №5011-57/9942-2012 відкладено на 04.12.2012р.

23.11.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА-БУКС ЛТД" надійшли документи по справі.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 04.12.2012р. у зв'язку з відрядженням суддів Івченка А.М. та Любченко М.О. справу № 5011-57/9942-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Привалов А.І., Пригунова А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012р. справу №5011-57/9942-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Привалов А.І., Пригунова А.Б. та призначено до розгляду на 24.01.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2013р. розгляд справи №5011-57/9942-2012 відкладено на 05.02.2013р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 05.02.2013р. у зв'язку з великою завантаженістю судді Пригунової А.Б. справу № 5011-57/9942-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Босий В.П., Привалов А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2013р. справу №5011-57/9942-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Босий В.П., Привалов А.І. та призначено до розгляду на 05.02.2013р.

Представники позивача в судовому засіданні 05.02.2013р. надали пояснення по суті позовних вимог, підтримали їх та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 05.02.2013р. повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення № 22868105.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, то неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2010 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки № 352/10/10 (далі - Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався в порядку і строки, визначені даним договором, передати у власність відповідачу товар, в певній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а відповідач зобов'язався прийняти та сплатити товар на умовах, визначених в даному договорі.

З умов вищевказаного Договору вбачається, що даний договір за правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Кількість і асортимент кожної партії товару вказується в накладній, складеної на основі замовленні відповідача, яка є невід'ємною частиною Договору. Накладні оформлюються на кожну партію поставленого товару і мають силу специфікації до даного Договору (п. 1.3 Договору поставки).

Відповідно до п. 3.4. Договору поставка вважається завершеною з моменту передачі партії товару відповідачу у власність, що підтверджується товарно-транспортною (видатковою) накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін в необхідними товаросупровідними документами, вказаними в даному договорі.

Позивачем в позовній заяві, зазначено, що ним виконано умови Договору поставки щодо поставки відповідачу товару, однак, згідно Акту звірки взаєморозрахунків, заборгованість відповідача перед позивачем складає 19444,70 грн.

Відповідач, проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем не надано первинних документів (товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей), якими б підтверджувався факт поставки за Договором поставки №352/10/10 від 01.09.2010р., а посилання позивача на Акт звірки взаєморозрахунків є безпідставним.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Давши оцінку Акту звірки взаєморозрахунків, на який посилається позивач, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи, це документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Поняття господарської операції наводиться у ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"- це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, акт звірки взаєморозрахунків як зведений обліковий документ не належить до первинних документів бухгалтерської звітності. Такий акт є, по суті, документом, що містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій на підприємствах, однак не може вважатися належним доказом проведення цих операцій та наявності заборгованості у суб'єкта господарювання.

Крім того, Акт звірки взаєморозрахунків, на який посилається позивач, не підписаний з боку позивача та відповідача.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги заперечення відповідача, суд ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2012р. зобов'язав позивача надати суду товарно-транспортні накладні на поставку товару за Договором №352/10/10 від 01.09.2010р.; сертифікат відповідності (якості) та якісне посвідчення на товар, що поставлений за Договором №352/10/10 від 01.09.2010р.; докази того, що товаросупроводжучі документи були надані покупцю -Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДСІМ"; видаткові накладні, які підтверджують виконання умов Договору поставки №352\10\10 від 01.09.2010р.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012р. зобов'язано позивача надати суду замовлення на поставку товару, вказані у податкових накладних у період з 06.05.2009р. по 18.08.2010р.; обґрунтовані письмові пояснення щодо наданих документів на підтвердження заборгованості відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСІМ", зокрема зазначивши первинні документи, які підтверджують заборгованість за Договором поставки №352/10/10 від 01.09.2010р.

Позивачем, в підтвердження свої позовних вимог щодо заборгованості відповідача за Договором поставки надано суду видаткові накладні №2129 від 13.10.2010 року, 2130 від 13.10.2010 року, №2131 від 13.10.2010 року, №2132 від 13.10.2010 року, 2603 від 03.12.2010р., №2604 від 03.12.2010р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №2/187 від 14.10.2010 року, податкові накладні №817 від 13.10.2010 року, №818 від 13.10.2010 року, №819 від 13.10.2010 року, №820 від 13.10.2010 року, 979 від 03.12.2010р., №980 від 03.12.2010р., а також письмові пояснення щодо наданих документів.

Також, позивачем надано довідку №1294 від 23.08.2012р. видану АТ "ПроКредит Банк", згідно якої вбачається, що відповідачем було здійснено частково оплати в період з 21.11.2010р. по 11.01.2011 року за Договором поставки в розмірі 3704,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем згідно первинних документів наявних в матеріалах справи здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 23148,70 грн., однак відповідач, у встановлений Договором поставки, строк оплату поставленого позивачем товару здійснив частково в розмірі 3704,00 грн., у зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем за даним Договором поставки складає 19444,70 грн.

Таким чином, вище встановлені судом обставини спростовують заперечення відповідача щодо заборгованості у розмірі 19444,70 грн. за Договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 5.4 Договору поставки (з урахуванням протоколу розбіжностей від 01.09.2010р.) відповідач здійснює оплату на умовах відстрочки платежу 30 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 19444,70 грн. належним чином доведений та документально підтверджений.

Відповідач належних доказів в підтвердження своїх заперечень не надав, вимог, заявлених позивачем не спростував.

Враховуючи зазначене, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 19444,70 грн. підлягає задоволенню.

Позивачем, в позовній заяві заявлено до стягнення з відповідача 10000,00 грн. за Договором про переведення боргу №236/10/10 від 01.10.2010р.

Судом встановлено, що 01.10.2010р. між позивачем (кредитор), відповідачем (новий боржник) та ТОВ "Венттехсервіс" укладено Договір про переведення боргу №236/10/10 (далі - договір про переведення боргу).

У відповідності до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно п. 1 Договору про переведення боргу, відповідно до акту зведення розрахунків на 01.10.2010р. загальна сума кредиторської заборгованості первісного боржника перед кредитором складає 10000,00 грн., що виник на підставі Договору поставки №175/04/10 від 23.04.2009 року (далі - Основний договір), укладеного між первісним боржником та кредитором.

Відповідно до п. 1.1. Договору про переведення боргу первісний боржник переводить, а новий божник приймає частину грошового боргу, що виник на підставі Основного договору, а саме суму в розмірі 10000,00 грн.

Пунктом 2 Договору про переведення боргу кредитор не заперечує проти переведення боргу, у п. 1 Договору і, підписуючи зі своєї сторони договір, дає згоду на переведення зазначеного боргу в порядку та на умовах, визначених договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012р. зобов'язано позивача надати суду належним чином засвідчені докази, що підтверджують відправлення вимоги про сплату заборгованості, яку позивач набув за Договором про переведення боргу №236/10/10 від 01.10.2010р. на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСІМ" та оригінал (для огляду) та належним чином засвідчену копію (для долучення до матеріалів справи) вищевказаної вимоги; обґрунтовані письмові пояснення щодо наданих документів на підтвердження заборгованості відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСІМ", зокрема зазначивши первинні документи, які підтверджують заборгованість за Договором про переведення боргу №236/10/10 від 01.10.2010р.

На підтвердження факту заборгованості в розмірі 10000,00 грн. за Договором про переведення боргу №236/10/10 від 01.10.2010р. позивачем надано у період з 06.05.2009 року по 18.08.2010 року, видаткову накладну на повернення товару №GX688.03.12.2010/6/б від 03.12.2010р., податкові накладні у період з 06.05.2009 року по 18.08.2010 року та довідку №1293 від 23.08.2012р. видану АТ "ПроКредит Банк", згідно якої вбачається, що відповідачем було здійснено оплати в період з 21.07.2009р. по 30.09.2010 року за Договором поставки №175/04/10 від 23.04.2009р. в розмірі 13000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач своїх зобов'язань за Договорами про переведення боргу щодо сплати боргу, що виник на підставі Договору поставки №175/04/10 від 23.04.2009, не виконав, у зв'язку з чим, вимога про стягнення 10000,00 грн. заборгованості за Договором про переведення боргу визнається судом обґрунтованою та кою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, розмір загальної заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 29444,70 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 4529,25 грн., нараховану в період з 18.07.2011 року по 18.07.2012 року, інфляційні втрати у розмірі 1533,80 грн., 3% річних у розмірі 1421,58 грн., нараховані в період з 01.10.2010 року по 18.07.2012 року.

З розрахунку позивача вбачається, що позивач нараховую пеню, інфляційні втрати та 3 % річних на загальну суму заборгованості в розмірі 29444,70 грн.

Щодо вимоги про стягнення пені на суму заборгованості в розмірі 29444,00 грн., то суд зазначає наступне.

Позивач здійснює нарахування пені за загальний період з 18.07.2011 року по 18.07.2012р. на суму заборгованості в розмірі 29444,00 грн. (19444,70 грн. - заборгованість за Договором поставки № 352/10/10 від 01.09.2010р. та 10000,00 грн. - заборгованість за Договором про переведення боргу №236/10/10 від 01.10.2010р.).

Відповідно до п. 7.2. Договору поставки № 352/10/10 від 01.09.2010р. за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, беручи до уваги те, що Договором встановлено нарахування пені за кожен день прострочки, з урахуванням вимог ст. 232 Господарського кодексу України, здійснив перерахунок пені на суму заборгованості 19444,70 грн. та встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 1502,84 грн.

Щодо нарахування пені на суму заборгованості в розмірі 10000,00 грн. за Договором про переведення боргу №236/10/10 від 01.10.2010р., суд зазначає, що відповідно до Договору про переведення боргу №236/10/10 від 01.10.2010р. визначено переведення частини грошового боргу, що виник на підставі Основного договору, а саме суми в розмірі 10000,00 грн. Жодних умов щодо переведення вимог в частині відповідальності у вигляді пені в Договорі про переведення боргу не визначено. Не погоджено в Договорі про переведення боргу умов щодо застосування відповідальності за порушення умов даного Договору.

З огляду на зазначене, суд вважає, що нарахування пені на заборгованість за Договором про переведення боргу №236/10/10 від 01.10.2010р. у розмірі 10000,00 грн. є неправомірною, а тому вимога про стягнення пені нарахованої на суму заборгованості у розмірі 10000,00 грн. задоволенню не підлягає.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат нарахованих на загальну суму заборгованості в розмірі 29444,70 грн. встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 1424,58 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1485,01 грн.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСІМ" (юридична адреса: 03067, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 4, код ЄДРПОУ 34757314, п/р №2600549012897 в ХФ ПАТ КБ "Крещатик", МФО 350880, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА-БУКС ЛТД" (юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 35370695, п/р № 260090105230 в ПАТ "ПроКредит Банк", м. Київ, МФО 320984,) 29444 (двадцять дев'ять тисяч чотириста сорок чотири) грн. 70 коп. - основного боргу, 1502 (одну тисячу п'ятсот дві) грн. 84 коп. - пені, 1424 (одну тисячу чотириста двадцять чотири) грн. 58 коп. - 3% річних, 1485 (одну тисячу чотириста вісімдесят п'ять) грн. 01 коп. - 3% річних, 1475 (одну тисячу чотириста сімдесят п'ять) грн. 48 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 11.02.2013р.

Головуючий суддя О.В. Гулевець

Суддя В.П. Босий

Суддя А.І. Привалов