Ухвала

від 17.01.2013 по справі 9101/63374/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2013 р. справа № 0870/1874/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

представника позивача - Никоненко І.С. ( довіреність від 01.09.2012)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року у справі № 0870/1874/12 за позовом Приватного акціонерного товариства виробничо-комерційної фірми «Крістіна» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового, -

встановив:

У березні 2012 року Приватне акціонерне товариство виробничо-комерційної фірми «Крістіна» ( далі - Позивач ), звернулося до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ( далі - Відповідач) з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.12.2011 №0000612302/17080.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про непідтвердженість реальності господарських операцій Товариства з його контрагентом не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки за даними операціями товар був поставлений, оплату здійснено в повному обсязі, господарські операції відображені в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, відбулись реально і спричинили зміни у стані та структурі активів учасників таких операцій, товар використовується в межах господарської діяльності платника податків.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Судове рішення обґрунтовано тим, що Позивач мав у наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованих витрат, а Відповідачем не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, наданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету України за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання Позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи, ніж сторона за правочином.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року, та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказували на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що суд не надав належної оцінки тому, що постачальниками безпосереднього контрагента Позивача -ТОВ «Лек-Оіл»по ланцюгу постачання були ТОВ «Компанія -Інтеграл»та ТОВ «ТД Альматея», робота по перевірці яких , як зазначалось у акті перевірки, іще тривала, однак відносно ТОВ «ТД Альматея»встановлено, що дане Товариство не звітувало до ДПІ за Ф-1ДФ та не має найманих працівників. Вказане свідчить про те, що первинні документи ТОВ «Лек-Оіл»( контрагента Позивача) використовувались для формування податкового кредиту з ПДВ інших суб'єктів господарської діяльності, не засвідчують факт реального здійснення господарських операцій та не можуть бути підтвердженням права інших суб'єктів господарювання на внесення сум податкового кредиту. ( а.с.100-102)

Приватне акціонерне товариство виробничо-комерційної фірми «Крістіна»надало заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на безпідставність її вимог, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Зазначають, що судом у повній мірі досліджувались усі обставини справи, при цьому Відповідачем не доведено відсутність у їх безпосереднього постачальника - ТОВ «Лек-Оіл», права на складання податкових накладних, оскільки воно зареєстровано платником податку та декларує свої зобов'язання, а договір, укладений між ними, недійсним не визнавався.

У судовому засіданні представник Позивача свої доводи, викладені у запереченнях, підтримав та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явилась, клопотань про перенесення розгляду справи до суду не направляла.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що зареєстроване за юридичною адресою: 69057, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Адм.Нахімова, будинок №6; ідентифікаційний код 13622234; взято на облік в Державній податковій інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 24.01.2001; являється платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 29.08.2011 №100348958.

У період з 28.10.2011 по 16.11.2011 уповноваженими фахівцями податкового органу проведено проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства виробничо-комерційна фірма «Крістіна», з питань документального підтвердження господарських відносин із платниками податків TOB «Лек- Оіл»(34047083) та TOB «ПК «Серіол-Плюс»(30599933), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2011 по 31.08.2011.

За результатами перевірки складено акт №402/23- 253/13622234 від 16.11.2011, в якому зафіксовані наступні порушення :

- п.п. 14.1.36, пп. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010, Наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №41 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за серпень 2011 року на загальну суму в розмірі 109541 грн. 00 коп., який сформовано від контрагента TOB «Лек- Оіл», що призвело до заниження: позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 109541 грн. 00 коп.; суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму в розмірі 109541 грн. 00 коп. ( а.с.12-20).

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000612302/17080 від 06.12.2011, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 136926 грн. 25 коп., в тому числі за основним платежем на суму в розмірі 109541 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму в розмірі 27385 грн. 25 коп. (а.с. 21).

Скасування указанного податкового повідомлення -рішення і є предметом даного спору.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ виробничо-комерційна фірма «Крістіна», суд першої інстанції виходив з того, що між Позивачем та TOB «Лек-Оіл»укладено договір поставки від 10.08.2011 №JI70/11, предметом якого є поставка нафтопродуктів окремими партіями, вид, марка та кількість яких визначаються в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 60).

На виконання умов договору поставки від 10.08.2011 №Л70/11 між сторонами укладено додаткову угоду №02 від 18.08.2011 та поставку бензину А-95Е (а.с. 81).

Факт придбання і транспортування дизельного палива та паливно-мастильних матеріалів у вказаного безпосереднього контрагента Позивача підтверджується належним чином оформленими документами, а саме: актом приймання передачі від 19.08.2011 №0363, згідно якого Позивачу поставлено товар на загальну суму б розмірі 657256 грн. 65 коп., в тому числі сума податку на додану вартість - 109541 грн. 11 коп. (а.с. 80) та податковою накладною №163, якою визначено обсяги постачання (базу оподаткування) без врахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками 20% в розмірі 657246 грн. 65 коп. (а.с. 78), залізничними накладними ( перевезення здійснювалось залізничним транспортом) (а.с. 71, 72), оплата за товар підтверджена банківськими виписками з рахунків платника податків (а.с. 187-195). Факт використання придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується наданими Позивачем копіями накладних на внутрішнє переміщення: від 22.08.2011 №0000000379, від 22.08.2011 №0000000378, від 22.08.2011 №0000000381, від 22.08.2011 №0000000382, від 22.08.2011 №0000000380, від 22.08.2011 №0000000390 (а.с. 65-70), які підтверджують рух та використання товару з автобази безпосередньо на автозаправні станції. Крім того, Позивачем надано товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів: від 22.08.2011 №22/08/11-02, №22/08/11/01, №22/08/11-03, №22/08/11-05, №22/08/11-11, №22/08/11-01-01 (а.с. 65-70).

За таких обставин висновки податкового органу про нереальність та нікчемність правочинів між ПАТ виробничо-комерційна фірма «Крістіна» та TOB «Лек-Оіл»є необґрунтованими, і спростовуються установленими у ході судового розгляду доказами, а Відповідачем не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Предметом доказування у справах, пов'язаних із формуванням сум податкового кредиту з податку на додану вартість, становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту.

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав, зокрема, віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість, при цьому факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Щодо фактичних обставин справи - укладення договору поставки нафтопродуктів та додаткових угод до нього, у сторін заперечень не виникало, як не виникало і заперечень щодо правильності оформлення Позивачем первинних документів на підтвердження виконання умов договору.

В акті перевірки не зазначалось, що безпосередній контрагент Позивача не задекларував своїх зобов'язань по господарських відносинах Позивачем, та Відповідачем не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, наданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету України за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання Позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи, ніж сторона за правочином.

Отже, встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між Позивачем та TOB «Лек-Оіл»та фактичне виконання сторонами умов договору поставки нафтопродуктів та подальше їх використання Позивачем у господарській діяльності.

Щодо посилання Відповідача на нікчемність угод, суд дійшов обґрунтованого висновку, що їх зміст не суперечить актам цивільного законодавства, оскільки Відповідачем , на якого відповідно до ч.2, ст. 70 КАС України, покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення , не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, тобто, що угоди є такими, що порушують публічний порядок.

Більш того, Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання по ланцюгу постачання.

А в силу вимог статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а у межах доводів апеляційної скарги підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 19 8 , ст. ст. 20 0, 205 , 206 КАС України , суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя -залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року у справі № 0870/1874/12 -залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку та строки, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 18 січня 2013 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник