cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.13 Справа№ 914/194/13-г
За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «САМЕКС ЕКСПРЕС»,
м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЛІНК», м. Львів
про стягнення заборгованості в сумі 6 535, 80 грн.
Суддя Коссак С.М.
при секретарі Довгополов А.О.
Представники:
Від позивача: Глінський В.М. - представник за довіреністю № 08/02-13 від 08.02.2013р.;
Від відповідача: Гаврилов С.В. - директор (протокол зборів співзасновників № 2 від 30.11.1995р.).
Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САМЕКС ЕКСПРЕС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЛІНК» про стягнення заборгованості в сумі 6 535, 80 грн.
Ухвалою суду від 21.01.2013р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 12.02.2013р.
В судовому засідання 12.02.2013р. учасникам процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подали клопотання.
Представник позивача через канцелярію суду подав заяву (вх. №3394/13 від 06.02.2013р.) про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою за поставлений товар, просить стягнути з відповідача 5 995,80 грн. Також подав довідку (вх. № 3924/13 від 12.02.2013р.) про відсутність обставин передбачених п.2 ч.1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України і витяги з ЄДРЮО та ФОП на позивача та відповідача.
Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 21.01.2013р. позивач подав платіжні доручення (вх. №3770/13 від 11.02.2013р.) на підтвердження надходження коштів від відповідача в якості часткової оплати за поставлений товар за договором № 2048/П від 18.10.2011р.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням їх зменшення, визнав повністю, на підтвердження через канцелярію суду подав відзив (вх. №4021/13 від 12.02.2013р.) у якому зазначає, що не заперечує проти стягнення з нього на користь позивача 5 995,80 грн.
У судовому засіданні 12.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та їх оригінали в судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.
18.10.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «САМЕКС ЕКСПРЕС» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЛІНК» (покупець) було укладено договір №-2048/П (далі за текстом - договір).
Згідно п.1.1. договору постачальник (позивач) зобов'язується в порядку і терміни встановлені цим договором, передати у власність покупця товар в певній кількості та відповідній якості, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти товар і сплатити його на умовах визначених у договорі.
Асортимент товару, кількість та ціна вказується у супровідних документах (накладних) на кожну партію товару окремо (п.п.1.2, 2.1 договору).
Відповідно п.7.1. договору, строк дії договору - з моменту підписання сторонами до 31.12.2012р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав товар (папір) на загальну суму 6 535,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № 24561 від 16.10.2012р. (копія в матеріалах справи, оригінали оглянуто в судовому засіданні), підписана сторонами та скріплена печатками без жодних застережень.
Заявою № 04/02-13 від 04.02.2013р. позивач зменшив позовні вимоги у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми боргу (540,00 грн.) до 5 995,80 грн.
Крім цього, позивачем подано Акт звірки розрахунків, з якого вбачається, що станом на 11.12.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 5 995,80 грн., який підписаний сторонами та скріплений печатками і визнається відповідачем (відзив вх. № 4021/13 від 12.02.2013р.).
Доказів погашення заборгованості (у сумі 5 995,80 грн.) станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору поставки в силу п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. ст. 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором № 2048/П від 18.10.2011р., що зокрема, вбачається з накладної № 24561 від 16.10.2012р. та акту звірку розрахунків, підписаних сторонами та скріпленими печатками, без жодних застережень. В судовому засіданні відповідачем визнано позовні вимоги, що підтверджується відзивом на позовну заяву (вх. №4021/13 від 12.02.2013р.). Тому з врахування ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5 995,80 грн. заборгованості по оплаті затовар, оскільки вони обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 509, 526, 610-612, 626, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 22, 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЛІНК» (79044, Львівська область, місто Львів, Франківський район, вулиця Генерала Чупринки, будинок 63, квартира 7; ідентифікаційний код 23890692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САМЕКС ЕКСПРЕС» (02088, м. Київ, Дарницький район, вулиця Леніна, будинок 21; ідентифікаційний код 34539087) 5 995,80 грн. - заборгованість по оплаті за товар та 1 609,50 грн. - витрати по сплаті судового збору.
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 15.02.2013 року.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Коссак С.М.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2013 |
Оприлюднено | 19.02.2013 |
Номер документу | 29383548 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Коссак С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні