Рішення

від 14.02.2013 по справі 4504-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.02.2013Справа №5002-33/ 4504-2012

за позовом Сакського міжрайонного управління водного господарства

(вул. Промислова, 11А, м. Саки, АР Крим, 96500)

до приватного виробничо - комерційного сільськогосподарського підприємства «Агрокапітал»

(вул. Руська, буд. 20, с. Суворовське, Сакський район, АР Крим, 96526)

про стягнення 55 848.84 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Балашов Олександр Володимирович, представник, довіреність № 2053-11/18 від 01.11.12, Сакське міжрайонне управління водного господарства;

Від відповідача: Бурдяк Володимир Володимирович, довіреність № б/н від 14.02.13, приватне виробниче - комерційне сільськогосподарське підприємство "Агрокапітал";

Суть спору: Сакське міжрайонне управління водного господарства звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до приватного виробничо - комерційного сільськогосподарського підприємства «Агрокапітал» та просить суд стягнути суму у розмірі 55 848.84 грн., а саме - заборгованість у розмірі 50 400.27 грн., пеню у розмірі 1 920.55 грн. та штраф в сумі 3 528.02 грн..

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг по подачі дніпровської води в частині своєчасної та повної оплати її вартості.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву в порядку частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення позовних вимог, відповідно до якій він просив суд, у зв'язку з оплатою відповідачем 10 000.00 грн. боргу стягнути з відповідача суму боргу в сумі 40 400.27 грн.. Позовні вимоги в іншій частині просив залишити без змін ( а.с. 56).

Розглянувши надану заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви

З огляду на викладене, суд визнав за можливе прийняти заяву представника позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Одночасно, представник відповідача надав суду заяву, в якій визнав позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 57).

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України також передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.

Оскільки така заява не суперечить чинному законодавству та не порушує чиїх - небудь прав або інтересів, суд роз'яснив наслідки представнику відповідача та прийняв її в порядку статті 78 Господарського процесуального суду України.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

11 травня 2012 року між Сакським міжрайонним управлінням водного господарства (постачальник) та приватним виробничо - комерційним сільськогосподарським підприємством «Агрокапітал» (замовник) укладений договір про надання послуг по подачі дніпровської води № 101, відповідно до пункту 1 якого сторони домовились, що постачальник бере на себе зобов'язання забезпечити подачу води з точок водовиділу на міжгосподарські меліоративні мережі у внутрігосподарську меліоративну мережу замовника - для поливу сільськогосподарських культур на умовах цього договору у випадку відсутності заборгованості за послуги по подачі води та використаної електроенергії за попередні роки. Замовник зобов'язується здійснювати оплату вартості послуг по подачі отриманих об'ємів води та використаної електроенергії на умовах цього договору (а.с. 8).

Відповідно до пункту 2.1 договору замовник, який має меліоративні мережі та планує здійснювати полив, зобов'язаний за місяць до початку поливного ( вегетаційного) періоду надати поставщику, зокрема, заявку на подачу води на поливний період, структуру посівної площі сільськогосподарських культур та схему розміщення культур.

Пунктом 3.3 договору сторони визначили, що ведення обліку об'єму поданої води в цьому договорі ( за узгодженням із замовником) здійснюється приладом обліку.

Згідно з пунктом 3.4 договору факт надання послуг підтверджується актом подачі - прийому об'ємів поданої води та звірки об'ємів використаної електроенергії по насосній станції № 309, який складається постачальником та надається замовнику. Акти повинні бути підписані замовником та по одному екземпляру повернені постачальнику у п'ятиденний строк з моменту отримання. При неповерненні актів, або заперечень за ними в вказаний строк, послуги вважаються виконаними, а об'єми по акту - узгодженими.

Відповідно до пункту 4.1 договору оплата вартості послуг по подачі води на полів земель, що орошаються, здійснюється за договірною ціною подачі 1 куб. м. води з 50 % передоплатою за послуги по подачі води та 100% передоплатою за електроенергію на її подачу на полі.

Розрахунок за надані послуги за договором здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним. Після закінчення зазначеного строку замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки до повного погашення заборгованості, а за прострочку понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7 % зазначеної вартості ( пункт 4.3 договору).

Відповідно до пункту 4.4 договору підставою для розрахунку за фактично подані замовнику об'єми води на полів земель, що орошаються, є виставлений постачальником рахунок на оплату за послуги по подачі води та використану електроенергію на її подачу, акт подачі - приймання об'ємів води, акт звірки об'ємів використаної електроенергії по насосній станції № 309, відповідно до діючого на період розрахунків тарифу за 1 кВт. час. електроенергії, до встановленого НКРЕ порядку.

Згідно з пунктом 6.2 договору замовник зобов'язаний, зокрема, у встановлений договором строк сплачувати вартість послуг по подачі замовленого об'єму води та електроенергії постачальнику відповідно до пункту 4.3 договору.

Відповідно до пункту 8 договору він набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за умовами даного договору.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було поставлено відповідачу послуги на загальну суму 50 400.27 грн., що підтверджується актами подачі - приймання об'ємів поданої води та звірки об'ємів використаної електроенергії по насосній станції № 309 за травень - серпень 2012 року (а.с. 9-14).

Але відповідач за поставлений товар у строки, визначені договором, розплатився лише частково.

Позивач претензією від 10 жовтня 2012 року вих. № 1171-11/18 вимагав від відповідача сплати вказаної заборгованості (а.с. 16), однак остання була оплачена відповідачем частково, в результаті чого за ним залишилася заборгованість в сумі 50400.27 грн..

Вказане з'явилося підставою для звернення Сакського міжрайонного управління водного господарства із даною позовною заявою до господарського суду АР Крим.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у зв'язку з невиконанням зобов'язання за договором про надання послуг, вони регулюються положеннями глав 48, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань, а також Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1198 (надалі - Правила).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 101 від 11 травня 2012 року постачальник взяв на себе зобов'язання забезпечити подачу води з точок водовиділу на міжгосподарські меліоративні мережі у внутрігосподарську меліоративну мережу замовника - для поливу сільськогосподарських культур на умовах цього договору у випадку відсутності заборгованості за послуги по подачі води та використаної електроенергії за попередні роки. Замовник зобов'язався здійснювати оплату вартості послуг по подачі отриманих об'ємів води та використаної електроенергії на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору оплата вартості послуг по подачі води на полів земель, що орошаються, здійснюється за договірною ціною подачі 1 куб. м. води з 50 % передоплатою за послуги по подачі води та 100% передоплатою за електроенергію на її подачу на полі.

Розрахунок за надані послуги за договором здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним. Після закінчення зазначеного строку замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки до повного погашення заборгованості, а за прострочку понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7 % зазначеної вартості ( пункт 4.3 договору).

Згідно з пунктом 6.2 договору замовник зобов'язаний, зокрема, у встановлений договором строк сплачувати вартість послуг по подачі замовленого об'єму води та електроенергії постачальнику відповідно до пункту 4.3 договору.

Однак, як стверджує позивач, отримані відповідачем послуги були оплачені ним лише частково, в результаті чого за приватним виробничо - комерційним сільськогосподарським підприємством «Агрокапітал» склалась заборгованість в розмірі 50 400.27 грн..

Однак, під час розгляду справи відповідачем було частково погашено суму боргу в розмірі 10 000.00 грн., в результаті чого за останнім наявна заборгованість в сумі 40 400.27 грн..

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, зі змісту спірного договору вбачається, що він за своєю суттю є платним договором, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність у нього обов'язку оплачувати отримані послуги.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в сумі 40 400.27 грн. відповідачем суду не представлено, більш того представником відповідача було визнано наявність у нього такої заборгованості.

Таким чином, враховуючи викладене та визнання відповідачем позовних вимог позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 40 400.27 грн. заборгованості за надані послуги.

Також, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 1 920.55 грн. та штраф в сумі 3 528.02 грн., нарахованих на суму заборгованості.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Під неустойкою (штрафом або пенею), відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

При цьому, чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Таку правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 по справі № 06/5026/1052/2011 (№ 3-24гс12), а також Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/908/2012 від 13.07.12.

Відповідно до пункту 4.3 договору розрахунок за надані послуги за договором здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним. Після закінчення зазначеного строку замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки до повного погашення заборгованості, а за прострочку понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7 % зазначеної вартості.

Судом був перевірений розрахунок, складений позивачем, та встановлено, що розмір пені та штрафу, розраховано правильно та складає 1 920.55 грн. та 3 528.02 грн. відповідно, у зв'язку з чим саме у цих сумах підлягають задоволенню.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, визнання відповідачем позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору, враховуючи також, що частина боргу була оплачена відповідача у період розгляду даної справи та у зв'язку із задоволенням позову покладається на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 19 лютого 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Прийняти заяву Сакського міжрайонного управління водного господарства про зменшення позовних вимог від 14 лютого 2013 року - до розгляду.

2. Позов задовольнити в повному обсязі.

3. Стягнути з приватного виробничо - комерційного сільськогосподарського підприємства «Агрокапітал» (вул. Руська, буд. 20, с. Суворовське, Сакський район, АР Крим, 96526, ідентифікаційний код 30762163) на користь Сакського міжрайонного управління водного господарства (вул. Промислова, 11А, м. Саки, АР Крим, 96500, ідентифікаційний код 01039576) 40 400.27 грн. заборгованості, 1920.55 грн. пені, 3528.02 грн. - штрафу та 1 609,50 грн. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська