Рішення

від 12.02.2013 по справі 922/035/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р.Справа № 922/035/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

розглянувши справу

за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Держкомзему у місті Харків, м. Харків до Акціонерного товариства закритого типу "Сінтез" (з іноземними інвестиціями), м. Харків 3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Мегабанк", м. Харків про розірвання договору за участю представників сторін:

прокурор: Кріцина Н.Г. (посв. № 006801 від 28.09.12р.);

позивача - Мирось С.В. за дов. № 08-11/88/2-13 від 03.01.13р.;

третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Держкомзему у місті Харкові - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

третьої особи. що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Мегабанк": Трофименко Р.О. за дов. № 13-204/12д від 10.04.12р.;

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Акціонерного товариства закритого типу "Сінтез" (з іноземними інвестиціями) полягають у розірванні Договір оренди землі від 01.03.2005р. №7227/05, укладений між Харківською міською радою та відповідачем (далі - Договір).

У судове засідання 12.02.2013р. представник прокуратури з'явився, просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Позивач скористався правом участі у судовому засіданні, направив свого представника, який підтримує позовні вимоги заявлені прокуратурою у повному обсязі. Через канцелярію суду 12.02.2013р. за вх.№5504 надав заяву до якої додана копія попередження, що надсилалось на адресу відповідача. Вказані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судове засідання не з'явився, пояснень по суті позовних вимог не надав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, вимоги ухвал господарського суду Харківської області від 03.01.2013р. та від 14.01.2013р. щодо надання до суду відзиву на позовну заяву, доказів виконання зобов'язань за спірним договором (виписки про рух коштів на поточному рахунку позивача, копій платіжних доручень відповідача, квитанцій, корінців прибуткових касових ордерів, акти приймання-передачі тощо); листування, пов'язане із укладанням, виконанням, зміною чи розірванням спірного договору оренди землі; копії свідоцтва про державну реєстрації не виконав. Про дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить копія ухвали, яка направлялася за юридичною адресою зазначеною к ЄДР та повернулася на адресу суду з відміткою "адресат відсутній".

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання з'явився, вважає, що спірний договір оренди підлягає розірванню відповідно до пункту 40 даного Договору, оскільки до третьої особи перейшло право власності на споруди, що знаходяться на земельній ділянці, що передана в оренду.

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, позивача та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 06.10.2004р. №147/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" Акціонерному товаристві закритого типа «Сінтез» (з іноземними інвестиціями) надано в оренду земельну ділянку загальною площею 1,784019 га по вул. Котлова, 210 до 01.12.2006р. в оренду для будівництва виробничо-складських приміщень ( але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для експлуатації цього об'єкту до 01.12.2029р.

Вказаний договір зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) 01.03.2005р. №7227/05.

Відповідно до п. З Договору оренди землі від 01.03.2005 р. № 7227/05 на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: нежитлові будівлі літ. А-4, Б-1, В-1, Г-1. які належать орендарю на праві колективної власності а також інші об'єкти інфраструктури.

На підставі п. 15 Договору земельна ділянка передана в оренду для будівництва виробничо-складських приміщень (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для експлуатації цього об'єкту.

На підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.01.2010р. № 49 укладеного між АТЗТ «Сінтез» та ПАТ «МЕГАБАНК» - третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, до ПАТ «МЕГАБАНК» перейшло право власності на нежитлові будівлі літ. «А-4». літ. «Б-1». літ. «В-1». літ. «Г-1» по вул. Котлова, 210.

Відповідно до акту обстеження управління земельних відносин міської ради від 08.10.2012 р. №3220/12 земельна ділянка по вул. Котлова, 210, загальною площею 1,7840 га, використовується ПАТ «МЕГАБАНК» для експлуатації нежитлових будівель літ. «А-4», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ. «Г-1» в межах договору оренди землі від 01.03.2005р. № 7227/05.

Листом Управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради від 27.09.2012 №11250/2/84-12 пропонувалось Відповідачу погасити заборгованість по орендній платі, яка станом на 01.09.2012р. становила 106067 грн.

Як свідчать матеріали справи на теперішній час заборгованість з орендної плати відповідачем не погашена.

Факт тривалого невиконання з боку відповідача вимог Договору призводить до ненадходження коштів до державного бюджету, в зв'язку з чим прокурор вважає, що є підстави для розірвання договору.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Земельна ділянка є державною власністю та відповідно до ст. 12 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, повноваження щодо розпорядження нею в межах м. Харкова здійснює Харківська міська рада.

Згідно зі ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула права власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо будівля або споруду розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 даного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

На підставі ч. З ст. 7 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що

розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договорі оренди землі припиняється у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Таким чином, у зазначеному договорі встановлені умови передачі та використання орендованої земельної ділянки, п. 28: орендодавець має право вимагати від землекористувача використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, а землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, вказаним в п. 15 цього договору.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 638 даного кодексу істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі, зокрема, є умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умова і строки передачі земельної ділянки орендарю.

Згідно зі ст. 25 цього Закону орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Стаття 32 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду.

На підставі п. 40 Договору перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору та укладення договору оренди з новим власником будинків та споруд.

Пунктом 38 Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Статтею 651 Цивільного кодексу України зазначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до п.40 Договору перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору оренди з новим власником.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача вважає, що Договір має бути розірваний саме на підставах зазначених у п.40 Договору.

Суд не може погодитися з таким висновком представника третьої особи, оскільки в матеріалах справи відсутні докази припинення його дії за взаємною згодою сторін та відсутні докази звернення відповідача до позивача з відповідною заявою.

Згідно з ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.

За приписами ч. 2 наведеної норми, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відповідачу на підставі Договору від 01.03.2005р. надано в оренду земельну ділянку; за договором купівлі-продажу від 12.01.2010р. право власності на будівлі і споруди, розташовані на даній земельній ділянці перейшло до третьої особи. що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Згідно зі ст.783 Цивільного кодексу України на вимогу наймодавця (орендодавця) договір найму (оренди) підлягає розірванню у разі, якщо наймач (орендар) користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

При цьому згідно зі ст. 141 Земельного кодексу України, однією з підставі припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Крім того, відповідно до положень ст. 31 Закону України «Про оренду землі», набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій інший особою земельній ділянці є підставою для припинення договору оренди землі.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про оренду землі», до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Суд також зазначає, що відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається:

- у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

- у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі від 01.03.2005р. №7227/05, укладений між Харківською міською радою (61200, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код в ЄДРПОУ 04059243) та Акціонерним товариством закритого типу "Сінтез" (з іноземними інвестиціями) (62300, Харківська область, Дергачівський район, м.Дергачі, вул. Лозівська, буд.93А, код в ЄДРПОУ 20056876), зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга 4).

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Сінтез" (з іноземними інвестиціями) (62300, Харківська область, Дергачівський район, м.Дергачі, вул. Лозівська, буд.93А, код в ЄДРПОУ 20056876, р/р 26007100050000 в ХФ АКІБ "УкрСиббанк" ХРУ, МФО 351641) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код за ЄДРПОУ 37999654, МФО 851011, номер рахунку 31215206783003, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код класифікації доходів бюджету 22030001) - 1147 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.02.2013 р.

Суддя Жельне С.Ч.