Рішення

від 14.02.2013 по справі 5015/5232/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.13 Справа№ 5015/5232/12

За позовом : Прокурора Залізничного району м.Львова , в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м.Львів, в особі Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м.Львів,

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Парад Інформації», м.Львів

про : стягнення 204 447,61 грн. заборгованості.

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від прокуратури : Телюк Г.В . - прокурор

від Львівської міської ради : не з»явився.

від позивача: Малець Н.М. - представник ( довіреність від 11.06.12 р №2410-10-4051)

від відповідача: не з»явився.

Права та обов"язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, прокурору та представнику позивача суд роз»яснив. Заяви про відвід судді не поступали. Із заявами про здійснення технічної фіксації судового процесу прокурор, сторони до суду не звертались.

Суть спору : Прокурором Залізничного району м.Львова заявлено позов в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м.Львів, в особі Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м.Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парад Інформації», м.Львів, про стягнення 230 317,08 грн. заборгованості , у тому числі 204 447,61 грн.основного боргу за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів та 25 869,47 грн. пені за прострочення виконання зобов»язання за договором.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.12.2012 року (суддя М.Король) прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №5015/5232/12, судове засідання по розгляду справи призначено на 15.01.2013 року.

Ухвала про порушення провадження у справі отримана Прокуратурою Залізничного району м.Львова 14.12.12 р, Львівською міською радою - 14.12.12 р , КП «Адміністративно-тьоехнічне управління» -14.12.12 р , ТзОВ «Парад Інформації» - 14.12.12 р , що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення рекомендованої поштової кореспонденції , відповідно, №79022 0290175 0; №79008 0947156 6; №79012 0350429 5 ; №79020 0137358 6.

У зв»язку з довготривалою відпусткою судді Король М.Р, з метою забезпечення строків розгляду судових справ 11.01.2013 року призначено повторний автоматизований розподіл між суддями справ, які залишились нерозглянутими суддею Корлоль М.Р. Внаслідок автоматизованого розподілу головуючим суддею у справі №5015/5232/12 визначено суддю Кітаєву С.Б.

З підстав, зазначених в ухвалі суду від 15.01.2013 року розгляд справи відкладався на 05.02.2013 року, а з підстав, зазначених в ухвалі суду від 05.02.2013 року - на 14.02.2013 року.

05.02.2013 року представником КП «Адміністративно-технічне управління» подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, серед яких, зокрема: Витяг з ЄДРПОУ з відомостями про відповідача (ТОВ «Парад Інформації»). З Витягу вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Парад Інформації» включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у статусі юридичної особи, код ЄДРПОУ юридичної особи - 31588922; місцезнаходження за адресою: 70020, місто Львів, Шевченківський район, вул.Пвдголоска, будинок 1, квартира 57. Тобто, місцезнаходження відповідача за даними в ЄДРПОУ відповідає місцезнаходженню товариства, зазначеному Прокурором у позовній заяві. Матеріалами у справі підтверджується скерування Прокурором відповідачу на адресу : 79020, м.Львів, вул.Підголоска буд. 1 кв.57 копії позовної заяви та доданих до неї документів, а судом- ухвал по справі. Відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі за зазначеною адресою, про що свідчить наявне у справі повідомлення про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

12.02.13 року представником КП «Адміністративно-технічне управління» подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів. ( вх.№4010/13) серед яких копії журналів реєстрації рекламних об»єктів за червень - липень 2009 року ; довідка КП «Адміністративно-технічне управління» від 11.02.2013 року про суму заборгованості ТзОВ «Парад Інформації» перед КП «Адміністративно-технічне управління» станом на 11.02.13 р - 204447,61 грн. основного боргу; акти виконаних робіт; копії банківських виписок тощо.

14.02.2013 року Прокурором Залізничного району м.Львова подано Клопотання від 13.02.13 р №36-635-вих 13 про уточнення позовних вимог ( вх.. №4283/12 від 14.02.13 р. У зазначеному клопотання Прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача 204 447,61 грн. основного боргу за тимчасове користування місцями за розміщення реклами.

Відповідно до ч.4 ст.29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов»язки і користується правами сторони. При цьому обсяг прав залежить від того, з якою зі сторін пов»язані інтереси держави : якщо інтереси держави уособлюються позивачем , прокурор має права позивача, зокрема право змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову .

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Однак, згідно із п. п. 3.11, 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову…

Виходячи із змісту поданого Прокурором клопотання про уточнення позовних вимог (вх..№4283/13 від 14.02.13 р ), а також змісту раніше поданої Прокурором позовної заяви та конкретних обставин справи, суд розцінює клопотання Прокурора про уточнення позовних вимог (вх..№4283/13) як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач у судові засідання явку повноважного представника не забезпечив; свою позицію щодо заявлених Прокурором вимог не висловив, доказів погашення боргу суду не подав, хоч належним чином і своєчасно повідомлявся судом про дати, час і місце проведення судових засідань по розгляду даної справи.

Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України , від 26.12.2011 року №18 із змінами та доповненнями внесеними 23.03.2012 р «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв»язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач отримував кореспонденцію суду по місцюзнаходження.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за Заявою Прокурора (вх..4283/13 від 14.02.13 р ) , якою зменшено позовні вимоги, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Судом встановлено .

Прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави , керуючись ст.121 Конституції України, ст.ст.2,29 ГПК України.

Пунктом 2 статті 121 Конституції України встановлено , що на Прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.

Згідно з приписами частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту (частина друга статті 2 ГПК України).

Конституційний Суд України в Рішенні від 08.04.99 року №3-рп/99 у справі №1-1/99 (далі -рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В пункті 5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі частини першої статті 21 Арбітражного процесуального кодексу України є стороною в арбітражному процесі. Цей орган вчиняє процесуальні дії (відповідні функції) згідно зі статтею 22 Арбітражного процесуального кодексу України.

З врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з статтею 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення Конституційного Суду України є обов»язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

Згідно з частиною другою статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та області ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до п.29,31,32 та ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад , розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету; прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення; створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб»єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб). Також, відповідно до п.п.2 п. а) ст.29 вказаного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до Указу Президента України від 15.12.99 №1752/99 «Про систему центральних органів виконавчої влади» (з останніми змінами від 13.03.2006 р ) та Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» ( з останніми змінами від 02.12.2010 року) до системи органів виконавчої влади належать Кабінет Міністрів України, міністерства, комітет, агентства, служби, адміністрації, департаменти, комісії, управління, палати, фонди, інспекції, бюро та інші центральні органи виконавчої влади і місцеві державні адміністрації.

Ухвалою Львівської міської ради №2142 від 23.10.2008 року функції робочого органу з видачі дозволів на розміщення реклами покладено на Департамент економічної політики Львівської міської ради.

Згідно п.2.1.3 Статуту КП «Адміністративно-технічне управління» підприємство створене з метою «поповнення бюджету за рахунок справляння плати за використання юридичними та фізичними особами міської впорядкованої території» та на «виконання оперативних функцій по справлянню робочим органом плати за користування місцями для розміщення реклами». Уповноваженим власником КП «Адміністративно-технічне управління» є департамент містобудування Львівської міської ради.

Пунктом 4.3.5 Положення про департамент містобудування Львівської міської ради , директор департаменту містобудування «здійснює контроль за використанням коштів структурних підрозділів та комунальних підприємств, уповноваженим власником яких є департамент», а також відповідно до п.4.3.15 «здійснює оперативне керівництво» та координує роботу ЛКП, уповноваженим власником яких є департамент.».

Згідно Положення про Департамент економічної політики Львівської міської ради (далі-Департамент), затвердженого рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради №1203 від 27.10.2006 року (надалі-Положення) одним з основних завдань Департаменту є забезпечення ефективного управління комунальною власністю в інтересах громади м.Львова (п.2.2.3).

До компетенції Департаменту віднесено , зокрема , здійснення координаційної роботи щодо забезпечення виконання дохідної частини бюджету міста ; надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, контроль за технічним станом рекламних конструкцій, справляння оредної плати за їх розміщення ( п.п.5.15;5.14 Положення).

До компетенції Департаменту належить також здійснення управління майном , що належить до комунальної власності міста, у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах.

Згідно п.4.4 Порядку надання розповсюджувачам зовнішньої реклами у тимчасове користування місць, що перебувають в комунальній власності для розміщення спеціальних конструкцій, затверджений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №817 від 06.08.2004р, - плата за тимчасове користування місцями, що перебувають в комунальній власності для розміщення спеціальних конструкцій, перераховується рекламорозповсюджувачем зовнішньої реклами на розрахунковий рахунок оператора з регулювання діяльності у сфері навколишнього природного середовища та благоустрою міста КП "Ад«іністративно-технічне управління» і розподіляється таким чином : 75 відсотків перераховується до міського бюджету щомісячно до 25 числа місяця наступного за місяцем сплати; 25 відсотків залишається у розпорядженні КП «Адміністративно-технічне управління» та використовується ним для виконання статутних функцій.

КП «Адміністративно-технічне управління», підпорядковане і підконтрольне Департаменнрту містобудування Львівської міської ради, а виконує делеговані повноваження спільно з Департаменортом економічної політики Львівської міської ради та на підставі виданих ним дозволів (договір на тимчасове користування місцями для розміщення реклами є тристороннім - з Департаментом економічної політики , КП «Адміністративно-технічне управління» та Оператором), проте усіма трьома структурними підрозділами Львівської міської ради виконується єдина функція - наповнення бюджету міста Львова від використання комунальної власності під розміщення рекламоносіїв.

Оскільки кошти від використання місць під рекламу з рахунків комунального підприємства напряму перераховуються до бюджету міста, то права Львівської міської ради щодо забезпечення ефективного використання комунальної власності у даній конкретній справі, з огляду на невиконання відповідачем зобов»язань за договором стосовно сплати плати за користування місцями , що перебувають у комунальній власності, є порушеними.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб»єктів цивільно-правових відносин, яку вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах.

Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» організоване, засноване і здійснює свою діяльність на міській комунальній власності, надання послуг проводить за встановленими відповідно до чинного законодавства тарифами. Його доходи являються суттєвим джерелом надходжень як у місцевий бюджет, так і в державний бюджет.

Відповідно до ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Із врахуванням наведеного вище, на підставіі наявних у справі документів, суд дійшов висновку , що у даному випадку прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначив , у чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність їх захисту, вказав орган , уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, чим спростовуються доводи відповідача наведені у відзиві , та підтверджується відсутність підстав для залишення позову без розгляду, як про це просить відповідач у відзиві.

Розміщення реклами в м.Львові здійснюється на підставі дозволів на розміщення реклами, виданих виконавчим комітетом Львівської міської ради, як це передбачено ст.16 Закону України «Про рекламу» та п.4.2 Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Львові» , затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №569 від 21.05.2010 року ( надалі - Правила).

ТзОВ «Парад Інформація» ( відповідач) отримало відповідні дозволи на розміщення реклами та уклало договір №3 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів від 18.08.2004 року ( далі - договір) , та встановило рекламні конструкції на території м.Львова.

Договір трьохсторонній, укладений між Департаментом економічної політики (робочий орган) , КП «Адміністративно-технічне управління» (оператор) та ТзОВ «Парад Інформації» (розповсюджувач) .

Відповідно до р.2 п.2.1 «Предмет договору» - «уповноважений орган» надає «користувачу» у тимчасове платне користування місця, що перебувають у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни відповідно до виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами в межах м.Львова згідно з «Порядком розміщення зовнішньої реклами у м.Львові» чинними на час видачі дозволів».

Відповідно до п.2.2 договору, «користувач» використовує надані місця за цільовим призначенням , сплачує вартість користування місцями з дня отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами та звільняє у триденний термін місця на яких термін дії дозволу припинений (закінчився).

Дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами є невід»ємною частиною цього договору. ( п.2.3).

Відповідно до п.п.3.4.3 п.3.4 договору користувач зобов»язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій за діючими на день сплати розрахунковими тарифами , визначеними згідно із Порядком надання розповсюджувачам зовнішньої реклами у тимчасове користування місць, що знаходяться в комунальній власності для розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до п.4.1 договору обов»язок внесення плати за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій «користувачем» виникає з моменту отримання ним дозволу на встановлення спеціальної конструкції.

Згідно п.4.2 договору «користувач» повинен здійснювати оплату КП «Адміністративно-технічне управління» за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій щомісячно до 25 числа поточного місяця за тарифними ставками, вказаними у додатку до договору.

Відповідач свого зобов»язання щодо оплати згідно умов договору належним чином не виконував, внаслідок чого в період з 01.06.2009 року по 31.07.2009 року утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 2045 447,61 грн. Сума боргу , його розрахунок, підтверджується Довідкою від 14.11.12 р №2410-02-8905; довідкою від 11.02.13 р №2410-10-1159; актами здачі-приймання робіт, рахунками, журналами реєстрації рекламних об»єктів за червень-липень 2009 року, виписками з банківського рахунку позивача та іншими доданими до справи прокурором та позивачем документами.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на момент прийняття рішення у даній справі відповідач не подав доказів сплати позивачу 204 447,61 грн. основного боргу.

Порушенням зобов"язання, відповідно до ст.610 ЦК України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зменшені Прокурором позовні вимоги ( вх.№4283/13 від 14.02.13 р ) підлягають до задоволення повністю .

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази , на яких прокурор грунтує позовні вимоги , є належними та допустимими в розумінні ст.34 ГПК України. В порядку статті 33 ГПК України відповідачем не подано доказів в спростування заявлених ( зменшених) прокурором вимог.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки прокурор звільнений від сплати судового збору при поданні позовної заяви на розгляд до господарського суду, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету України пропорційно до задоволених вимог за Заявою від 13.02.2013 року №36-635-вих 13 ( вх.№4283/13 від 14.02.13 р ).

На підставі наведено, керуючись ст.ст.1,2,12,22,32,33,34,36,43,49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги , уточнені Заявою №36-635-вих 13 від 13.02.2013 р, (вх. №4283/13 від 14.02.13 ) задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парад Інформації» (код ЄДРПОУ юридичної особи - 31588922; місцезнаходження за адресою : 70020, місто Львів, Шевченківський район, вул.Підголоска, будинок 1, квартира 57):

а) . на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (79012, м.Львів, вул.Миколайчука, буд.7 приміщення 54, код ЄДРПОУ 37831217) 204 447,61 грн. основного боргу.

б) в доход державного бюджету України 4088,95грн. судового збору .

3. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В засіданні 14.02.13 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого у справі рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.02.13 р.

Суддя Кітаєва С.Б.