Рішення

від 11.02.2013 по справі 6/5014/3278/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.02.13 Справа № 6/5014/3278/2012

За позовом

Відділу освіти, молоді та спорту Лутугинської районної державної адміністрації,

м. Лутугине Луганської області

до Лутугинського комунального підприємства "Бюро капітального будівництва",

м. Лутугине Луганської області

про стягнення 8 664 грн. 62 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Кролько О.В., дов. № 192 від 08.02.2013;

від відповідача - директор Тюленін О.В., паспорт серії ЕМ № 291337 виданий 03.08.1999 та згідно рішення про призначення на посаду № 14/11 від 22.08.2007.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 8 644 грн. 62 коп., в тому числі: збитки на підставі договору № 80 від 01.07.2010 в сумі 8 362 грн. 00 коп., штраф за неякісно виконані роботи в сумі 675 грн. 03 коп. за договором № 229 від 01.07.2010.

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 17.01.2013 та поясненнями від 11.02.2013 проти позову заперечує та, зокрема, зазначає, що відповідно до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Відділу освіти Лутугинської районної державної адміністрації за період з 01.03.2010 по 01.06.2012 № 03-21/014 від 08.08.2012, складеного Державною фінансовою інспекцією в Луганській області, порушення вимог ДНБ Д.2.4-20-2000 "Інші ремонтно-будівельні роботи", затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 14.09.2000 № 201, п. п. 1.4.2., 1.4.3., 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 № 174 та ДБН Д.2.4-13-2000 "Склярські, шпалерні і облицювальні роботи", затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 14.09.2000 № 201 здійснено з боку ПП "Торнадо-Центр", а не з боку Відповідача.

Згідно з пунктом 5.4. Договору за порушення якості виконаних робіт з Виконавця, в даному випадку таким виконавцем є Відповідач, стягується штраф у розмірі 20% від вартості неякісно виконаних робіт. Таким чином, відповідно до даного Договору відповідач не несе відповідальність за якість виконаних ПП "Торнадо-Центр" будівельних робіт, а несе відповідальність лише за виконання робіт по здійсненню технічного нагляду та приймання виконаних робіт.

Позивач з доводами відповідача не погодився та надав відповідні заперечення.

В судовому засіданні представником позивача подано клопотання, відповідно до якого позивач змінює підстави позову та просить стягнути з відповідача 8 664 грн. 62 коп., у зв'язку із неналежним виконанням договору № 229 від 01.07.2010.

Так в клопотанні зазначено, що позивач просить змінити підстави позову з «про стягнення коштів на загальну суму 8 664 грн. 62 коп., у зв'язку з завищенням вартості робіт, які виконані ПП «Торнадо-центр» за договором підряду № 80 від 01.07.2010» на «про стягнення коштів на загальну суму 8 664 грн. 42 коп., у зв'язку з неналежним виконанням Лутугинським комунальним підприємством «Бюро капітального будівництва за договором № 229 від 01.07.2010».

Представник відповідача проти поданого клопотання заперечив.

Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі змінити предмет або підстави позову до початку розгляду справи по суті.

При цьому, відповідно до норм чинного господарського процесуального законодавства визначенні предмет та підстав позову є правом лише позивача.

Відповідно до п. 3.11 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено ГПК, зокрема, статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Згідно п. 3.12 вказаної постанови встановлено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Як свідчать матеріали справи, в тому числі і протокол судового засідання від 21.01.2013 та ухвала суду від 21.01.2013, суд приступив до розгляду справи по суті ще 21.01.2013. Виходячи з цього, дії відповідача щодо зміни підстав позову є неправомірними.

Виходячи з цього, суд не приймає клопотання відповідача про зміну підстав позову до розгляду, а лише долучає до матеріалів справи.

Також позивачем до справи надані заява від 08.02.2013, яка фактично містить в собі обґрунтування доводів щодо клопотання про зміну підстав позову, а також клопотання, за яким позивач просить визнати факт виконання робіт відповідачем за договором № 229 від 01.07.2010.

Вказане клопотання також стосується доводів позивача щодо виконання умов договору №229 і за своїм змістом є незрозумілим, оскільки містить в собі ще і додаткові вимоги щодо визнання факту виконання відповідачем умов договору № 229 від 01.07.2010. Суд розцінює зазначену вимогу як додаткову, яка не була заявлена раніше і не приймає клопотання до розгляду, оскільки заявлення додаткової вимоги суперечить положенням ст. 22 ГПК України.

Подані представником позивача додаткові документи долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

Позивачем з ПП «Торнадо-Центр» було укладено договір підряду № 80 від 01.07.2010 на здійснення капітального ремонту їдальні Комунального закладу «Білянська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» на загальну суму 51 343 грн. 20 коп.

Також, між позивачем та Лутугинським комунальним підприємством «Бюро капітального будівництва» був укладений договір № 229 від 01.07.2010 на здійсненні технічного нагляду та приймання виконаних підрядних робіт по вищевказаному об'єкту за договором підряду № 80 на загальну суму 1 129 грн. 20 коп.

Згідно п. 1.1 договору № 80 позивач доручив а відповідач прийняв на себе зобов'язання виконати роботи на здійснення технічного нагляду та приймання виконаних робіт по відповідному об'єкту.

Згідно п. 1.3 договору термін встановлювався з 01.07.2010 по 01.09.2010.

Після підписання актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3 липень та серпень 2010 року згідно платіжного доручення № 2724 від 13.12.2010 позивач сплатив відповідачу вартість послуг в сумі 1 413 грн. 08 коп.

Відповідно до плану роботи Державної фінансової інспекції в Луганській області на 2 квартал 2012 року інспекцією було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відділу освіти Лутугинської районної державної адміністрації за період з 01.03.2010 по 01.06.2012.

В ході проведення ревізії були виявлені факти завищення вартості робіт за договором підряду № 80 на загальну суму 8 382 грн. 00 коп.

Вказані обставини підтверджені актом ревізії, а також актом вибіркового контрольного обміру робіт, який був підписаний і представником відповідача.

Позивач вважає, що відповідачем неналежним чином виконані умови щодо здійснення технічного нагляду за договором № 229 що потягло заподіяння позивачу збитків в сумі 8 382 грн. 00 коп., які позивач просить стягнути на свою користь. Крім цього, до стягнення заявлений штраф за неякісно виконані роботи в сумі 282 грн. 62 коп. Вимоги за позовом обґрунтовані також тим, що на цей час позивач не має прав заявити претензії підряднику за договором № 80 оскільки прийняв роботи за договором підряду в повному обсязі.

Позивач вважає, що відповідач повинен був належним чином здійснити технічний нагляд та повідомити його про виявлені недоліки, що відповідачем зроблено не було, у зв'язку з чи саме відповідач повинний у заподіянні збитків.

Вимоги за позовом, також обґрунтовуються посиланням на ст. ст. 216, 217, 218, 224, 230 ГК України, ст. 853 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечив, з підстав вказаних у відзиві, в тому числі і наведених вище.

Оцінивши матеріали справи та доводи позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

01.07.2010 між ПП «Торнадо-центр» - Підрядник, та Відділом освіти Лутугинської райдержадміністрації було укладено договір підряду № 279 (договір №1) (арк. справи 9-11).

За умовами вказаного договору ПП «Торнадо-центр» зобов'язалося здійснити капітальний ремонт покрівлі КП «Білнська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» відповідно до будівельних норм та згідно кошторисної документації. Позивач в свою чергу зобов'язався прийняти підрядні роботи та оплатити їх на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1 договору та кошторису вартість договору становить 8 557 грн. 20 коп.

Згідно додаткової угоди №1 до договору ціна договору становить 64 138 грн. 91 коп.

В той же час, 01.07.2010 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 229, за умовами якого позивач як замовник доручає, а відповідач як виконавець зобов'язується виконати роботи на здійснення технічного нагляду та приймання виконаних робіт по об'єкту «Капітальний ремонт покрівлі КЗ «Успенська гімназія №1» (договір №2) (арк. справи 40-43).

Згідно п. 2.1 договору загальна сума договору складає 1 129 грн. 20 коп.

Додатковою угодою № 1 до договору № 229 вартість договору склала 1 413 грн. 08 коп.

Відповідно до розділу 3 договору № 229 замовник має право вимагати від виконавця своєчасного та якісного виконання умов договору та зобов'язаний оплатити надані послуги в повному обсязі.

В свою чергу виконавець зобов'язаний здійснювати контроль за виконанням та дотриманням підрядними організаціями проектних рішень і будівельних норм. Контролювати правильність розцінок та додержання підрядниками технології виконання робіт.

Відповідно до п. 4 договору № 229 прийом-передача виконаних робіт здійснюється за актом прийому-передачі протягом 3 календарних днів з дня закінчення виконання робіт.

Згідно п. 5.4 договору за порушення якості робіт з виконавця стягується штраф у розмірі 20% від вартості неякісно виконаних робіт.

Згідно акту - розрахунку від 30.11.2010 вартості виконаних робіт з технічного нагляду за липень - серпень 2010 року (арк. справи 44) зазначено, що вартість виконаних робіт ПП «Торнадо-центр» згідно форми КБ-2в, КБ-3 за липень 2010 року складає 44 219,22 грн., за серпень 2010 року - 19 919, 69 грн. (всього 64 138 грн. 91 коп.) вартість виконаних робіт з технічного нагляду складає 3 375 грн. 15 коп.

Тобто, в даному випадку, сторони погодилися, шляхом підписання цього акту, що підрядник здійснив відповідні роботи на вказану суму 146 446 грн. 85 коп. а відповідач здійснив належний технічний нагляд з виконання робіт вже зданих та прийнятих замовником, у зв'язку з чим вартість відповідних послуг склала 1 413 грн. 08 коп.

Згідно платіжного доручення від 13.12.2010 позивач оплатив відповідачу послуги за договором № 229 в сумі 1 413 грн. 08 коп.

При цьому слід зазначити, що згідно актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, КБ-3 за липень, серпень 2010 року за договором № 80 підприємство виконало, а замовник - позивач у справі, прийняв та оплатив в повному обсязі роботи в сумі 64 138 грн. 91 коп., тобто в межах кошторисного розрахунку.

За своєю правовою природою, договір № 80 від 01.07.2010 є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як було наведено вище, сторонами за підрядним договором узгоджено певний обсяг робіт, вартість яких склала 146 188 грн. 91 коп. грн. 00 коп., між сторонами договору було підписано відповідний акт виконаних робіт на суму 146 446 грн. 85 коп.

Відповідно до ст. 844 ЦК України ціна у договорі може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

В даному випадку, позивач як замовник погодився із вартістю виконаних робіт та прийняв їх в повному обсязі і не заявив про будь-які недоліки в роботі або відступи від кошторисної документації, та оплатив в повному обсязі.

В той же час, ревізією Державної фінансової інспекції в Луганській області проведеної у позивача за період з 01.03.2010 по 01.06.2012 було виявлені факти завищення обсягу робіт за договором підряду № 80 від 01.07.2010 на загальну суму 8 382 грн. 00 коп. При цьому, було засвідчено, що факт завищення обсягу виконаних підрядних робіт було допущено саме підрядником - ПП «Торнадо-центр».

Позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 8 382 грн. 00 коп. які були заподіяні останнім внаслідок неналежного виконання умов договору на технічний нагляд № 229, що призвело до виплати надмірних коштів ПП «Торнадо-центр», який припустив порушення умов договору № 80. Але такі доводи відповідача суперечать фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Так, статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки особі, права або законні інтереси якої порушено.

У розумінні статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічні приписи містяться у статті 225 Господарського кодексу України. Згідно з пунктом 1 якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

В даному випадку посилання позивача на те, що збитки були заподіяні саме діями відповідача є неправомірними, оскільки сам позивам погодився із належним виконанням відповідачем умов договору № 229 і оплатив надані послуги.

Також є недоведеним матеріалами справи посилання позивача на неможливість пред'явлення вимог щодо вартості та обсягів робіт за договором № 80.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Позивач також нарахував відповідачу штраф в сумі 282 грн. 62 коп. відповідно до п. 5.4 договору, який передбачає, що за порушення якості виконаних робіт з виконавця стягується штраф у розмірі 20% від вартості неякісно виконаних послуг.

В той же час, позивачем не доведено суду, що відповідачем були надані неякісні послуги з технічного нагляду за договором № 229.

Відповідно до норми ст. 19 Основного Закону держави - Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Так, позивач зобов'язаний довести суду обставини щодо наявності збитків, протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкоду, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою, вину відповідача як підставу для настання відповідальності, підстави виникнення обов'язку відповідача по відшкодуванню збитків та надати докази понесених позивачем збитків у заявленому розмірі.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вказані положення, позивач при зверненні з позовом мав обґрунтувати свої вимоги поданими суду доказами, а відповідач - спростувати доводи позивача. Тобто, виходячи з наведених приписів, згідно з принципом змагальності саме позивач мав надати суду певні докази допущення відповідачем порушень та реальності заподіяних збитків. У разі ж надання позивачем відповідних доказів та невизнання певних обставин відповідачем, на останнього покладається обов'язок їх спростування.

В даному випадку, позивачем не було доведено суду, що саме з вини відповідача, йому заподіяні збитки в сумі 8 382 грн. 00 коп. Також позивачем не доведено суду, що відповідач надав неякісні послуги за договором № 229, у зв'язку з чим нарахування штрафу є неправомірним.

За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Витрати з оплати судового збору покласти на позивача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 18.02.2013.

Суддя Т.А. Василенко