Постанова

від 22.01.2013 по справі 2а-309/11/5/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2013 р. (12:00) Справа №2а-309/11/5/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

за участю представника відповідача - Андруцького О.М., довіреність № б/н від 18.01.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

до Приватного підприємства «Горне»

про стягнення заборгованості в сумі 12289,77 грн.,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК до Приватного підприємства «Горне» про стягнення заборгованості у сумі 12289,77 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.01.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.02.2011 року провадження по справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по адміністративній справі № 2а-16312/10/8/0170 за позовом Приватного підприємства «Горне» до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК про визнання неправомірними дій щодо нарахування пені.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.01.2013 року провадження по справі поновлено з 22.01.2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.01.2013 року первинного позивача по справі замінено на його правонаступника Сакську об'єднану державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Позивач явку свого представника в судове засідання 22.01.2013 року не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності на момент звернення позивача до суду було визначено Законом України «Про державну податкову службу в України», відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються Державна податкова адміністрація в АР Крим, якій, в свою чергу, підпорядкована Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим.

Відповідно до ст.8 цього Закону Державна податкова адміністрація України здійснює функції, зокрема щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів; обліком платників податків, інших платежів; виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів.

Враховуючи обсяг повноважень, наданих державній податковій службі законодавством, суд дійшов висновку, що позивач у відносинах з фізичними та юридичними особами є суб'єктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, Сакською районною державною адміністрацією АР Крим 05.09.2003 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Приватного підприємства «Горне», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 05.09.2003 року та витягом з ЄДРПОУ станом на 29.10.2010 року.

Згідно з наказом № 264 від 04.06.2010 року, на підставі направлення № 181/23-01 від 04.06.2010 року посадовими особами Сакської ОДПІ в АР Крим проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Горне» (ЄДРПОУ 32481690) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року.

За наслідками перевірки складено акт №971/2301/32481690 від 15.06.2010 року, в якому зафіксовано порушення відповідачем п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого донарахована пеня в сумі 12289,77 грн., у тому числі із заробітної плати - 12,33 грн. та за паї - 12277,44 грн.

В акті зазначено про те, що сума пені підлягає сплаті у 10-ти денний термін з дня отримання акту.

Акт перевірки отриманий та підписаний представниками відповідача 15.06.2010 року.

Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Закон № 889) були передбачені порядок, підстави, строки сплати податку з доходів фізичних осіб.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» передбачалось, що платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

У п. 1.15 ст. 1 Закону № 889 наведено визначення податкового агенту, яким є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

При цьому, найманою особою є фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем (п. 1.8 ст. 1 Закону № 889).

Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Закону № 889 особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.

Відповідно до п.п. 8.1.2. п.8.1. ст. 8 Закону № 889 податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Як зазначалось судом вище, під час проведеної перевірки відповідача було встановлено несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати найманих працівників та з орендної плати за паї.

Підпунктом 20.3.2 п.20.3 ст. 20 Закону № 889 було передбачено, що у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Підпунктом 16.1.1 п.16.1 ст. 16 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинному на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон № 2181) було передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Згідно з п.3.11 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 року № 290, зареєстрованої Мінісчтерством юстиції України 27.06.2003 року № 522/7843 (чинній на момент проведення перевірки відповідача) акт перевірки з питань правильності нарахування, своєчасності та повноти внесення до бюджету прибуткового податку з громадян є підставою для здійснення нарахування пені у картці особового рахунку платника податків.

На підставі зазначеного вище, враховуючи порушення, виявлені під час перевірки відповідача, суд вважає правомірним нарахування йому пені за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинному на момент виникнення спірних правовідносин , було передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

У зв'язку з чим позивачем на адресу відповідача були направлені перша податкова вимога № 1/234 від 20.07.2010 року (отримана 12.08.2010 року) та друга податкова вимога № 2/289 від 14.09.2010 року (отримана 15.09.2010 року).

Однак, у визначені законодавством строки відповідачем сума пені сплачена не була, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 12289,77 грн.

Натомість, відповідачем до Окружного адміністративного суду АР Крим було оскаржено дії Сакської ОДПІ в АР Крим в частині нарахування пені ПП «Горне» з податку з доходів фізичних осіб в сумі 12289,77 грн.

Проте, ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.12.2012 року у справі № 2а-16312/10/8/0170 позовну заяву ПП «Горне» залишено без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 155 КАС України у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин.

Ухвала Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.12.2012 року у визначені законодавством строки оскаржена не була.

Будь-які інші докази щодо неправомірності рішення позивача про нарахування відповідачу пені у розмірі 12289,77 грн. в матеріалах справи відсутні.

В порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надані докази сплати заборгованості у повному обсязі, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Враховуючи зазначене, суд вважає правомірним звернення позивача до суду з позовом щодо стягнення з відповідача суми податкового боргу.

У судовому засіданні, яке відбулось 22.01.2013 року, оголошено вступну та резолютивну части постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 28.01.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Горне» (96530, АР Крим, Сакський район, с. Виноградне, вул. Молодіжна,82; ЄДРПОУ 32481690, р/р №26002521321561 в КРФ ПАТ «УСБ», м. Сімферополь, МФО 324010) податковий борг перед бюджетом у розмірі 12289,77 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Сидоренко Д.В.