Ухвала

від 12.02.2013 по справі 5015/3158/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

12.02.13 Справа№ 5015/3158/12

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „Долісвіт", м.Львів

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „Білдінг", м.Львів

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Відділ державної виконачої служби Головного управління юстиції у Львівській області

про визнання недійсними звітів про оцінку майна

Суддя : Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Юрків М.Г.

Представники:

від позивача : не з'явився

від відповідача : Махніцький В.О.

від третьої особи : не з"явився

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Долісвіт" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Білдінг" про визнання недійсними та скасування виконаних ТзОВ ''Долісвіт'' звіту про оцінку вартості нежитлових приміщень загальною площею 1559,6 м.кв. що знаходяться по вул. Промислова, 53 в м. Львові та належали на праві власності ТзОВ ''Долісвіт'' № 3394 від 02.09.2012р. та звіту про оцінку майна, а саме: обладнання для обробки шкіри, що знаходяться по вул.Промисловій, 53 в м.Львові та належить на праві власності ТзОВ ''Долісвіт'' №3726 від 04.02.2011р.

Ухвалою суду від 02.08.2012р. порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 11.09.2012р. В судовому засіданні 11.09.2012р. судом оголошувалась перерва до 25.09.2012р. Ухвалою суду від 25.09.2012р. провадження у справі зупинено, призначено судову будівельно-технічну та товарознавчу експертизи, проведення яких доручено Львівському науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Листом від 28.12.2012р. № 5841 Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз (зареєстрований канцелярією суду 02.01.2013р. за №4) повернуто матеріали справи №5015/3158/12 без виконання ухвали суду на підставі ст.15 Закону України „Про судову експертизу" та п.1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом МЮ України № 53/5 від 08.10.1998р. (у чинній редакції) у зв'язку з неоплатою призначеної судової експертизи.

Ухвалою суду від 04.01.2013р. поновлено провадження у справі та призначено її до рогляду на 29.01.2013р.

Ухвалою суду від 29.01.2013р. відкладено розгляд справи на 12.02.2013р. та залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ державної виконачої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

В судове засідання 12.02.2013р. представник позивача явку повноважного представника не забезпечив, однак направив суду клопотання від 11.02.2013р. (зареєстроване канцелярією суду 11.02.2013р. за № 3786/13) про перенесення розгляду справи в зв'язку з зайнятістю представника в іншій справі, яка розглядається Івано-Франківським міським судом та неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, призначене 12.02.2013р.

Разом з тим, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти інтереси особи в господарському процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права позивача в можливості скористатися правами передбаченими ст. 28 ГПК України.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини першої ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Враховуючи неможливість подальшого відкладення розгляду справи у зв'язку із спливом встановленого ст.69 ГПК України строку вирішення спору (за виключенням періодів зупинення провадження у справі), та приймаючи до уваги те, що позивач був належно повідомлений про час та місце судових засідань по даній справі, зазначене клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 12.02.2013р., зокрема покликається на те, що надані позивачем рецензії від 08.09.2011р. отримані ним не у порядку та строки, що встановлені Законом України „Про виконавче провадження", а тому не можуть бути використані, оскільки не відповідають вимогам допустимості доказів, так як таке рецензування проведене з порушенням закону. Також стверджує, що позивачем пропущено строк позовної давності, що встановлений ч.4 ст. 58 Закону України „Про виконавче провадження", відповідно до якої у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб"єктом оціночної діяльності - суб"єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна, оскільки у разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Як стверджує позивач у позовній заяві, на виконання наказу господарського суду м.Києва у справі № 14/621 від 17.02.2010р. про стягнення з ТзОВ „Долісвіт" на користь ВАТ „Кредобанк", Шевченківським відділом ДВС Львівського МУЮ прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 19058399.

22.09.2010р. Шевченківським відділом ДВС прийнято постанову про призначення експерта, суб"єкта оціночної діяльності - суб"єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено експертом, суб"єктом оціночної діяльності суб"єкта господарювання Мєшкова Сергія Миколайовича (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, видане Фондом державного майна України 09.03.2005р. за № 2383) та зобов"язано надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань: надати письмовий висновок з метою проведення прилюдних торгів щодо визначення стартової ціни приміщення літ."А-1", „А`-1", „А-3" загальною площею 1559,6 м.кв. (будівля експериментального цеху (А`-1) загальною площею 597,4 кв.м., будівля експериментального цеху (А-1) загальною площею 368,5 кв.м., будівля експериментального цеху (А-3) загальною площею 597,4 кв.м.), що знаходяться по вул.Промисловій,53 в м.Львові та належить на праві власності ТзОВ „Долісвіт".

Товариством з обмеженою відповідальністю „Білдінг" підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Львівській області надано звіт №3394 від 02.09.2011р. про оцінку нежитлових приміщень ТзОВ „Долісвіт" загальною площею 1559,6 м.кв. та звіт №3726 від 04.02.2011р. про оцінку майна, а саме: обладнання для обробки шкіри власником якого є ТзОВ „Долісвіт".

Не погоджуючись із вказаними звітами, позивач звернувся до Всеукраїнської громадської організації „Асоціація Фахівців Оцінки" з проханням здійснити рецензування звіту №3394 від 02.09.2010р. про оцінку нежитлових приміщень ТзОВ „Долісвіт" загальною площею 1559,6 м.кв. та звіту №3726 від 04.02.2011р. про оцінку майна, а саме: обладнання для обробки шкіри власником якого є ТзОВ „Долісвіт".

Листом №33 від 08.09.2011р. Всеукраїнської громадської організації «Асоціація Фахівців Оцінки» повідомлено позивача про те, що звіт про оцінку майна - об'єкт оцінки: нежитлові приміщення ТзОВ „Долісвіт" загальною площею 1559,6 м.кв. адреса об'єкта вул. Промислова, 53 в м.Львів, що рецензується, класифікується за такою ознакою: „Звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків"; звіт про оцінку майна - об'єкта оцінки: обладнання ТзОВ „Долісвіт", адреса об'єкта вул. Промислова, 53 в м. Львів виконаний 04.02.2011р. що рецензується, класифікується за такою ознакою: „Звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна є неякісним і не може бути використаний".

Суд прийшов до висновку припинити провадження у справі з огляду на наступне:

Положеннями ст. 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено право юридичних осіб на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" цей Закон визначає основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та їх соціальний захист.

Статтею 57 вищенаведеного Закону визначено право сторін у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця про таку оцінку.

Відповідно до положень вказаного Закону оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця.

Приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

При цьому, згідно ч.3 ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Державна виконавча служба віднесена чинним законодавством до системи органів Міністерства юстиції України і є органом в системі органів виконавчої влади в Україні. Оскільки в силу імперативу ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець обов'язково залучає оцінювача в разі проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то акт оцінки складений відповідачем, підлягав обов'язковому затвердженню керівником Шевченківського ДВС Львівського МУЮ.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Таким чином, оскаржувані звіти про оцінку майна ТзОВ „Білдінг" не є нормативними правовими актами, оскільки вони не встановлюють, не змінюють і не скасовують норми права та неодноразово не застосовується; не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки не породжують прав і обов'язків позивача та йому не адресовані.

В силу ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Господарський кодекс України у ч. 2 ст. 20 передбачає захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно із ч. ч. 1, 3, 4 ст. 58 Закону України „Про виконавче провадження", визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Статтею 13 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" також передбачено рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява була подана позивачем через канцелярію суду лише 30.07.2012р. Доказів надання органам державної виконавчої служби у встановлений строк своїх заперечень щодо результатів оцінки суду не надано.

З статей 3, 12 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" вбачається, що висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, який може бути предметом оскарження в господарському суді.

Порядок погодження та затвердження оцінки майна врегульований п.п. 17-26 Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМ України №1891 від 10.12.2003р. Згідно з п. 18 цієї Методики затвердження оцінки майна здійснюється, зокрема, шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки майна.

Таким чином, звіт про оцінку майна є підтвердженням виконання суб'єктом оціночної діяльності відповідних дій на підставі договору, тобто його виконання. Статтею 32 вказаного Закону передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Отже, звіт з оцінки майна не є юридичною формою рішення певного органу, зокрема суб'єкта оціночної діяльності, оскільки він не спрямований на регулювання певних суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів цих відносин з огляду на наявність процедури рецензування та можливості незатвердження звіту його замовником.

Оскільки сам по собі звіт про оцінку майна без його затвердження відповідним наказом органу ДВС не породжує правові наслідки, не створює, змінює чи припиняє права позивача відповідно до ст. 11 ЦК України, а відтак не має ознак правочину чи акту іншого органу, що можуть бути оспорені до господарського суду, тому згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України даний спір не підвідомчий господарським судам а провадження у справі підлягає припиненню.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1175/2011 від 25.08.2011 р. сума судового збору підлягає поверненню у випадку, зокрема, зазначеному у частині першій статті 80 ГПК України (припинення провадження у справі).

Відтак, суд вважає за необхідне повернути ТзОВ „Долісвіт" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1073грн. 00коп., сплачений за квитанцією від 13.06.2012р.

Керуючись п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. Припинити провадження у справі.

2. Повернути ТзОВ „Долісвіт", м.Львів, вул.Промислова,53 (ідентифікаційний код 31527189) 1073грн. 00коп. судового збору, сплаченого за квитанцією від 13.06.2012р. (знаходиться в матеріалах справи №5015/3158/12).

Суддя Гоменюк З.П.