Ухвала

від 13.11.2012 по справі 2а-5927/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 р.Справа № 2а-5927/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.,

за участю: представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2012р. по справі № 2а-5927/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальнісю "Тайфун 2000"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби , Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЙФУН-2000" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (відповідач 1) та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (відповідач 2) про скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС від 13.01.2012 року №0000040842 та податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Х/О ДПС від 27.03.2012 року №0003062305.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачами були необґрунтовано прийняті податкові повідомлення - рішення, що є підставою для їх скасування, оскільки рішення про донарахування підприємству сум податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, винесені керівниками податкової служби районів міста Харкова з огляду на дані перевірки, яка призначена з порушенням Податкового Кодексу, а висновки Акта від 29.12.2011 року №2343/42-013/30990063, складеного за її результатами, не базуються на фактичних обставинах та документальних свідченнях, протирічать приписам податкового та цивільного законодавства, а тому мають бути скасовані. Також, позивачем наполягає на тому, що встановлений в акті перевірки факт відсутності здійснених підприємством господарських операцій суперечить фактичним обставинам, які зокрема підтверджені змістом господарської діяльності підприємства, зафіксованій у первинних, облікових та звітних документах, досліджених під час проведення перевірки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 р. по справі №2а-5927/12/2070 позовні вимоги задоволені у повному обсягу.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, з посиланням на недоведеність обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та незабезпечення судом першої інстанції повного і всебічного з'ясування обставин адміністративної справи, просить Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07. 2012 р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

ТОВ "ТАЙФУН-2000" зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 27.06.2000 року. Відповідно до довідки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС №16 від 19.01.2009 року ТОВ "ТАЙФУН-2000" перебувало на обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС з 04.07.2000 року за №12093.

Згідно довідки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Х/О ДПС №57987 від 30.01.2012 року, ТОВ "ТАЙФУН-2000" на дату видачі довідки перебуває на обліку у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Х/О ДПС.

Крім того з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що ТОВ "ТАЙФУН-2000" зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №100160491 від 26.01.2009 року, виданого СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень - рішень є акт СДПІ по роботі з великими платниками податку м. Харкова від 29.12.2011 р. №2343/42-013/30990063 складений за результатом проведеної документальної позапланової перевірки ТОВ "ТАЙФУН-2000"(код ЄДРПОУ 30990063) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Світ Олії" (код ЄДРПОУ 34429449) за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. , з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р. та ТОВ "ВЛАДА ІНК" (код ЄДРПОУ 36922673) за період з 01.05.2011 р. по 31.07.2011 р.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду на загальну суму 424345,14 грн.;

- п. 3.1, п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, (далі -Закон України №334/94-ВР) ТОВ "ТАЙФУН-2000" при виконанні вищевказаних договорів, які не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, завищено валові витрати на суму 258846 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 64712 грн.;

- п.134.1, п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України ТОВ "ТАЙФУН-2000" при виконанні вищевказаного договору, який не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемним, завищено витрати на суму 1846446 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 424683 грн.

13.01.2012 р. з посиланням на даний акт перевірки відповідачам були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000040842 від 13.01.2012 року, відповідно до якого підприємству донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 489395,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1,00 грн. та №0000030842 від 13.01.2012 року, відповідно до якого підприємству донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 424346,00 грн. і застосовано штрафну санкцію в розмірі 95862,00 грн.

Керівництво ТОВ "ТАЙФУН-2000", керуючись п.56.2, 56.3 ст.56 Податкового кодексу України та п.8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України №1001 від 23.12.2010 року (далі - Положення № 1001) звернулося з первинною скаргою до Державної податкової служби України в Харківській області.

Рішенням Державної податкової служби України в Харківській області від 15.03.2012 року №1124/10/10-212 скаргу ТОВ "ТАЙФУН-2000" задоволено частково та зменшено суму штрафної санкції з ПДВ на суму 48268 грн. На підставі вказаного рішення, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Х/О ДПС, за місцем обліку позивача, було прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0003062305 від 27.03.2012 року, відповідно до якого підприємству донараховано грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 424346,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 47594,00 грн.

У наступному, податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС від 13.01.2012 року №0000040842 та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Х/О ДПС від 27.03.2012 року №0003062305 були оскаржені до Державної податкової служби України. Рішенням Державної податкової служби України №6749/6/10-2115 від 17.04.2012 року повторну скаргу підприємства залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення -рішення -без змін.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що доказів правомірності та обґрунтованості винесених податкових повідомлень-рішень відповідачем до суду не надано, вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у повному обсягу.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом з'ясовано, що фактичною підставою для винесення спірних рішень слугувало відображене в акті від 29.12.2011 р. №2343/42-013/30990063 судження іншого податкового органу - ДПІ у Подільському районі міста Києва перевірки ТОВ "СВІТ ОЛІЇ" яким було складено довідку від 12.08.2011 року №155/23-611/34429449 з інформацією про відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків товариства "СВІТ ОЛІЇ" по господарським операціям за період з 01.05.2011 по 31.05.2011 року. Окрім цього, відповідачем була використана інформація акту ДПІ у Подільському районі м. Києва камеральної перевірки та довідки від 15.04.2011 року №25/15-254/10, цієї податкової інспекції стосовно того, що у ТОВ "СВІТ ОЛІЇ" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутній технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно з ст.203, пунктами 1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, правочини з контрагентами за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року вбачаються як такі, що мають ознаки нікчемності. Вказана інформація використана фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС на підставі чого відповідав дійшов висновку про те, що укладена угода між ТОВ "ТАЙФУН-2000" та ТОВ "СВІТ ОЛІЇ" в силу ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, ч.1,5 ст.203, ч.1,2 ст. 215, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Також, фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС порушення ТОВ "ТАЙФУН-2000" були обґрунтовані тим, що Каховською ОДПІ було проведено аналіз діяльності та складено довідку від 03.08.2011 року №655/15-206/36922673 по ТОВ "ВЛАДА ІНК"(36922673) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість та взаємовідносин з контрагентами за травень 2011 року, якою встановлено, що у ТОВ "ВЛАДА ІНК"відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою згідно до ч.1,5 ст.201, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, та підприємство в травні місяці поточного року спрацювало з контрагентом ПП "МКС-ЮГ"яке має категорію уваги 3.2.1 та ознаку ризикового кредиту, зазначені угоди мають ознаки нікчемності. Окрім цього, Каховською ОДПІ було проведено аналіз діяльності та складено довідку від 18.08.2011 року №/15-206/36922673 по ТОВ "ВЛАДА ІНК"(36922673) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість та взаємовідносин з контрагентами за червень - липень 2011 року, відповідно до якої, враховуючи те, що у ТОВ "ВЛАДА ІНК"відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою згідно до частини 1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, та підприємство в червні місяці поточного року спрацювало з контрагентами ТОВ "Ерфольгія", код ЄДРПОУ 36951873, яке має категорію уваги 3.2.1 та ознаку ризикового кредиту та ПП "Кристал-Г", код ЄДРПОУ 37151115, яке має категорію уваги 3.2.1 та ознаку ризикового кредиту, зазначені угоди мають ознаки нікчемності.

У ході розгляду справи судом достеменно встановлено, представником відповідача визнано, що мотивами, на підставі яких суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки ДПІ у Подільському районі м. Києва про відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків товариства "СВІТ ОЛІЇ" по господарським операціям за період з 01.05.2011 по 31.05.2011 р. (довідка від 12.08.2011 р. №155/23-611/34429449) та інформація Каховської ОДПІ з проведеного аналізу діяльності ТОВ "ВЛАДА ІНК"(36922673) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість та взаємовідносин з контрагентами за травень 2011 року, якою встановлено, що у ТОВ "ВЛАДА ІНК" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою (довідка від 03.08.2011 року №655/15-206/36922673)

Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень не покладено.

Проте, суд зазначає, що доказів, з якими законодавство ст.203, 215, 228 ЦК України пов'язує визнання нікчемності правочинів не наведено ні в акті перевірки, не надано до суду.

Згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 до правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України належать: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею, як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Відповідачем не доведено, що договори позивача із вказаним контрагентом були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Вироками судів, які набрали законної сили, ознаки узгоджених кримінально - карних дій в діях працівників позивача та його контрагента ТОВ "Промспец Консалтинг" не встановлено.

Окремо колегія суддів зазначає, що повноваження і порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владних функцій контролю та повноти справляння податкових зобов'язань на момент виникнення спірних правовідносин визначався Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України. Проаналізувавши положення цих актів законодавства, суд зазначає, що станом на дату складання акту перевірки податкові органи не були наділені законодавством ані повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону, ані повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст..ст.202,203,215,216,228 Цивільного кодексу України, оскільки їх компетенцією є встановлення порушень актів податкового законодавства, а встановлення фактів порушення суб'єктом господарювання положень цивільного та господарського законодавства з доведеністю вини та обґрунтованістю наявності умислу сторін оцінкою, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків, належить до виключної компетенції судових органів.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 29.12.2011 р. №2343/42-013/30990063, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що основними постачальниками сировини - олії соняшникової, для виробництва закусок які виготовляються позивачем по справі, є ТОВ "ВЛАДА ІНК" (код ЄДРПОУ 36922673) та ТОВ "СВІТ ОЛІЇ"(код ЄДРПОУ 34429449), з якими ТОВ "ТАЙФУН-2000" укладені відповідні договори поставки.

В межах договору поставки від 06.05.2011 року №060511, укладеного між ТОВ "ТАЙФУН-2000" (покупець) та ТОВ "ВЛАДА ІНК"(постачальник), у період з 01.05.2011 р. по 31.07.2011 р. позивачем отримано олію соняшникову рафіновану дезодоровану по видатковим накладним: №39 від 10.05.2011 р. в кількості 0,197 тонн на суму 2462,50 грн. з ПДВ; №62 від 24.06.2011 р. в кількості 28505 тонн на суму 393369,00 грн. з ПДВ; №69 від 04.07.2011 р. в кількості 28485 тонн на суму 393093,00 грн. з ПДВ; №75 від 16.07.2011 р. в кількості 2815 тонн на суму 380025,00 грн. з ПДВ; №160 від 25.07.2011 р. в кількості 27649 тонн на суму 369114,15 грн. з ПДВ. Разом, ТОВ "ТАЙФУН-2000" отримало від ТОВ "ВЛАДА ІНК" в перевіряємий період олію соняшникову рафіновану дезодоровану в загальній кількості 112986 тонн на загальну суму 1538063,65 грн. з ПДВ та здійснило розрахунки за отриманий товар у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками. Поставка олії за період з 01.05.2011 року по 31.07.2011 року від ТОВ "ВЛАДА ІНК" на склад покупця ТОВ "ТАЙФУН-2000" по вул. Клочківська, 339, де й розташовані виробничі і складські приміщення підприємства позивача, що підтверджується товарно-транспортними накладними: ТТН №10/05 від 10.05.2011 року, ТТН №24/06-11 від 24.06.2011 року, ТТН №04/07 від 04.07.2011 року, ТТН №0054/11 від 16.07.2011 року, ТТН №25/07 від 25.07.2011 року.

Крім того, матеріали справи свідчать, що в межах договору поставки від 23.02.2011 р. № 32, укладеного між ТОВ "ТАЙФУН-2000"- покупець та ТОВ "СВІТ ОЛІЇ" - постачальник, були здійсненні господарські операції, за якими позивачем отримано від постачальника у період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року та з 01.05.2011 року по 31.07.2011 року олію соняшникову рафіновану дезодоровану, що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000060 від 25.02.2011 року в кількості 24652 тонн на суму 310615,20 грн. з ПДВ; №РН-0000222 від 12.05.2011 року в кількості 27810 тонн на суму 344844,00 грн. з ПДВ; №РН-0000243 від 23.05.2011 року в кількості 27 тонн на суму 352548,00 грн. з ПДВ. Разом, ТОВ "ТАЙФУН-2000" отримало від ТОВ "СВІТ ОЛІЇ"в зазначений період олію соняшникову рафіновану дезодоровану в загальній кількості 80442 тонн на загальну суму 1008007,20 грн. з ПДВ, та сплатило його повну ціну, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Поставка олії за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року та в період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року від ТОВ "СВІТ ОЛІЇ"на склад покупця ТОВ "ТАЙФУН-2000" по вул. Клочківська, 339, де й розташовані виробничі та складські приміщення підприємства позивача, та підтверджується товарно-транспортними накладними: ТТН №РН-0000060 від 25.02.2011 року, ТТН №189 від 12.05.2011 року, ТТН №0511243 від 23.05.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка олії здійснювалась на умовах DDР на склад ТОВ "ТАЙФУН-2000" по вул. Клочківська, 339 в місті Харкові. Про такі умови поставки олії зазначено в п.5.1 укладеного договору поставки №32 від 23.02.2011 року з ТОВ "СВІТ ОЛІЇ"та в п.5.1 укладеного договору поставки №060511 від 06.05.2011 року з ТОВ "ВЛАДА ІНК".

На підтвердження реального виконання вказаних правочинів позивачем були надані та досліджені судом первинні документи, які підтверджують види діяльності ТОВ "ТАЙФУН-2000", які він фактично здійснював умови договорів, укладених між сторонами, видаткові та податкові накладні; товарно-транспортні накладні; банківські виписки та платіжні доручення на оплату отриманого товару; бухгалтерські проводки, якими відображено оприбуткування отриманого товару та його оплата.

З наявних матеріалів справи вбачається, що за придбаний товар ТОВ "ТАЙФУН-2000" розрахувалось з ТОВ "СВІТ ОЛІЇ" та ТОВ "ВЛАДА ІНК" в повному обсязі, шляхом перерахування безготівкових коштів, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем.

Суд зазначає, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Суд зазначає, що вказані документи були представлені та використані СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС при проведенні перевірки, та порушень у їх оформленні перевіряючими не встановлено.

Таким чином, наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського обліку в сукупності свідчить про реальність виконання господарських операцій за укладеними ТОВ "ТАЙФУН-2000" договорами поставки з ТОВ "СВІТ ОЛІЇ"і ТОВ "ВЛАДА ІНК".

Згідно з пп. 14.1.181.п 14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до п.п. 14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п.201.10 ст.210 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.201.4. ст.201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п.201.7 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 200.3 при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.198.4 ст.198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З урахуванням наведеного законодавства та наявних матеріалів справи документів, судом встановлено, що ТОВ "СВІТ ОЛІЇ" та ТОВ "ВЛАДА ІНК" виконали вимоги діючого законодавства видавши ТОВ "ТАЙФУН-2000" належним чином оформлені податкові накладні, а саме : податкова накладна №60 від 25.02.2011 року, податкова накладна №222 від 12.05.2011 року, податкова накладна №243/12 від 23.05.2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "СВІТ ОЛІЇ" та податкова накладна №3 від 10.05.2011 року, податкова накладна №15 від 24.06.2011 року, податкова накладна №3 від 04.07.2011 року, податкова накладна №11 від 16.07.2011 року, податкова накладна №18 від 25.07.2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "ВЛАДА ІНК", в свою чергу ТОВ "ТАЙФУН-2000" виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні наданих послуг.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктами 1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.201.15 ст.201 ПК України зведені результати обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Пунктом 48.1 ст.48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Згідно з абз.1 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Судом наголошується, що з огляду наведених правил, законодавство вимогає обов'язковість дослідження та аналіз первинних документів платника податків при проведенні органами державної податкової служби документальних перевірок, проте, зі змісту акту перевірки ТОВ "ТАЙФУН-2000" вбачається, що при її проведенні посадовою особою СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС були використані лише статутні документи позивача, листи та довідки ДПІ у Подільському районі міста Києва, та Каховської ОДПІ, договори позивача з контрагентами, податкові, видаткові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, платіжні доручення, бухгалтерська довідка, службова записка. Отже, первинні документи, які містять відомості про господарські операції позивача та є доказами здійснення фінансово-господарської діяльності, в ході перевірки досліджувалися не повністю.

Отже, належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів на підтвердження судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог цивільного та податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності акт перевірки не містить. Натомість, позивачем під час розгляду справи було надано та долучено до матеріалів справи докази, які свідчать про оприбуткування придбаного товару, а саме сертифікати відповідності на поставлену олію, протоколи аналізу поставленого товару, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, протоколи випробувань харчової продукції.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України №334/94-ВР валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України №334/94-ВР передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону України №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР до витрат, не пов'язаним з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону встановлено певні обмеження або пряму заборону щодо включення деяких витрат до складу валових витрат.

Заборони щодо включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товару, оренди приміщення, заробітної плати, амортизації, комісії банку законодавцем не встановлено.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд зазначає, що вищевказані норми Закону України №334/94-ВР кореспондуються з положеннями Податкового кодексу України.

Враховуючи наведені норми законодавець поставив в залежність право платника податку включити до складу валових витрат звітного періоду, лише ті витрати, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами.

Відсутність однієї із зазначених умов (пов'язаності з виробничою діяльністю та наявність документального підтвердження) не дає платникові податків включати суми витрат до валових витрат бази оподаткування податку на прибуток.

Суд зазначає, що досліджені первинні документи свідчать про виробничу діяльність ТОВ "ТАЙФУН-2000" і використання придбаного товару у власній господарській діяльності, та як наслідок правомірне формування валових витрат щодо взаємовідносин по дослідженим періодам з ТОВ "СВІТ ОЛІЇ" та ТОВ "ВЛАДА ІНК".

Тому, у ході судового дослідженням не знайшло документального підтвердження жодне порушення ТОВ "ТАЙФУН-2000" про які йшла мова безпосередньо у акту №2343/42-013/30990063 від 29.12.2011 року.

В зв'язку з цим ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Х/О ДПС та СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові ДПС не мали належних підстав для збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податоку на додану вартість та податоку на прибуток, тому спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2012р. по справі № 2а-5927/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В. Судді (підпис) (підпис) Курило Л.В. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 19.11.2012 р.