Рішення

від 05.02.2013 по справі 5011-47/15289-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/15289-2012 05.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джей Ей Еф Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Меблева фабрика "Лагода"

про стягнення 54 757,66 грн.

Головуючий суддя Станік С.Р.

Суддя Митрохіна А.В.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін :

Від позивача: Володіна А.О. - представники сторін

Від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.02.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 54 757,66 грн., а також відшкодування судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/15289-2012, розгляд справи було призначено на 22.11.2012.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 22.11.2012 та від 11.12.2012 , у зв'язку із неявкою представників відповідача, розгляд справи було відкладено до 11.12.2012 та до 20.12.2012 відповідно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2012 призначено колегіальний розгляд справи № 5011-47/15289-2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 20.12.2012 призначено колегіальний розгляд справи № 5011-47/15289-2012 у складі колегії суддів: Станік С.Р. (головуючий), Митрохіна А.В., Спичак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2012 колегія суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий), Митрохіна А.В., Спичак О.М. прийняла справу № 5011-47/15289-2012 до свого провадження та призначила розгляд справи на 05.02.2013.

В судовому засіданні 05.02.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 23-05/11G від 23.05.2011, було поставлено відповідачу товар на загальну суму 175 095,27 грн. Проте, відповідач здійснив лише часткову оплату отриманого товару, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 37 452,60 грн. - основного боргу.

Крім того, враховуючи положення п. 5.3. договору № 23-05/11G від 23.05.2011 позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 4 442,60 грн. та 11 235,78 грн. - штрафу, а також, враховуючи приписи ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних в сумі 1 626,68 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 22.11.2012, 11.12.2012 , 20.12.2012 та 05.02.2012 - не направив, вимоги попередніх ухвал суду щодо надання витребуваних документів - не надав. Через канцелярію Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який поданий до суду позивачем. Суд відзначає, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2011 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Джей Ей Еф Україна», як постачальником, та відповідачем - Приватним акціонерним товариством «Меблева фабрика «Лагода», як покупцем, було укладено договір № 23-05/11G від 23.05.2011, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар (п. 1.1).

Умовами договору № 23-05/11G від 23.05.2011 сторони погодили, що товар вважається поставленим з моменту його передачі за кількістю та якістю покупця або його уповноваженому представнику та з моменту підписання видаткової накладної ( п. 2.4.). Відповідач оплачує 50 % від вартості товару, що вказана у рахунку-фактурі, замовленої окремої партії товару до поставки товару ( п. 4.3.1.). Решта суми 50 % від вартості товару , що вказана у рахунку-фактурі, замовленої окремої партії товару, сплачується не пізніше 14 календарних днів після відвантаження товару зі складу позивача та підписання видаткових накладних (п. 4.3.2.).

Відповідно до видаткових накладних № 1211373 від 14.07.2011, № 1211761 від 26.08.2011 та № 1211838 від 02.09.2011 (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками сторін без будь-яких претензій та зауважень, та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 175 095,27 грн.

Згідно з довіреностями типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192), а саме: № 2913 від 26.08.2011, № 2762 від 13.07.2011 та № 01.09.2011 (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), виданих ПрАТ «Меблева фабрика «Лагода» на ім'я Ковальчук А.Ю. та Пінчук М.Ф., останні були уповноважені на отримання товару від позивача.

Як зазначив позивач, у зв'язку із наведеним, на виконання вимог договору № 23-05/11G від 23.05.2011, позивач разом із вищенаведеними накладними передав відповідачу рахунки-фактури, а саме: № 2377 від 20.06.2011, № 2977 від 26.08.2011 та № 3051 від 02.09.2011 (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі) всього на суму 175 095,27 грн.

Позивач у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 23-05/11G від 23.05.2011 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар, натомість, відповідач здійснив лише частковий розрахунок за отриманий товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 37 452,60 грн.

У зв'язку з наведеним, позивач надіслав на адресу відповідача претензією № 250 від 02.11.2011 (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні), в якій просив відповідача погасити існуючу заборгованість за договором № 23-05/11G від 23.05.2011. Надсилання вказаної претензії підтверджується фіскальним чеком поштової установи № 7525 від 02.11.2011 та повідомленням про вручення поштового відправлення (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач стверджує, що відповідач товар за договором № 23-05/11G від 23.05.2011 повністю не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 37 452,60 грн. - основного боргу.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України .

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 5.3. договору № 23-05/11G від 23.05.2011 встановлено, що у випадку прострочення покупцем строку перерахування коштів для сплати рахунків за поставлений товар, передбачено п. 4.3.2. даного договору, відповідач сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення такого платежу. Якщо строк прострочення перерахування коштів для сплати рахунків за поставлений товар, передбачений даним договором, перевищує 1 календарний місяць, відповідач сплачує на користь позивача штраф у розмірі 30 % від суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем, як постачальником, на виконання умов договору № 23-05/11G від 23.05.2011 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 175 095,27 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1211373 від 14.07.2011, № 1211761 від 26.08.2011 та № 1211838 від 02.09.2011, які підписані представниками сторін без будь-яких претензій та зауважень, та скріплені печатками юридичних осіб, проте відповідач свій обов'язок щодо оплати переданого йому позивачем товару у строк, встановлений п. 4.3.1. та п. 4.3.2. договору № 23-05/11G від 23.05.2011 виконав лише частково, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 37 452,60 грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за договором № 23-05/11G від 23.05.2011 - не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 23-05/11G від 23.05.2011, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що матеріали справи свідчать про наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 23-05/11G від 23.05.2011, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню в сумі 37 452,60 грн.

Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати отриманого товару за договором № 23-05/11G від 23.05.2011, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 29.07.2011 до 29.01.2012 (прострочення виконання зобов'язання по видатковій накладній № 1211373 від 14.07.2011 згідно договору № 23-05/11G від 23.05.2011), за період з 10.09.2011 до 10.03.2012 (прострочення виконання зобов'язання по видатковій накладній № 1211761 від 26.08.2011 згідно договору № 23-05/11G від 23.05.2011) та за період з 17.09.2011 до 17.03.2012 (прострочення виконання зобов'язання по видатковій накладній № 1211838 від 02.09.2011 згідно договору № 23-05/11G від 23.05.2011) в сумі 4 442,60 грн., 30 % штрафу в сумі 11 235,78 грн. та 3 % річні за період 29.07.2011 до 23.10.2012 в сумі 1 626,68 грн.

Судом перевірено надані позивачем розрахунок пені, 3 % річних та 30 % штрафу, з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманого товару за договором № 23-05/11G від 23.05.2011, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3 % річних та 30 % штрафу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: пеня в сумі 4 442,60 грн. за період з 29.07.2011 до 29.01.2012 (прострочення виконання зобов'язання по видатковій накладній № 1211373 від 14.07.2011 згідно договору № 23-05/11G від 23.05.2011 ), за період з 10.09.2011 до 10.03.2012 (прострочення виконання зобов'язання по видатковій накладній № 1211761 від 26.08.2011 згідно договору № 23-05/11G від 23.05.2011) та за період з 17.09.2011 до 17.03.2012 (прострочення виконання зобов'язання по видатковій накладній № 1211838 від 02.09.2011 згідно договору № 23-05/11G від 23.05.2011), 30 % штрафу в сумі 11 235,78 грн. та 3 % річні в сумі 1 626,68 грн. за період 29.07.2011 до 23.10.2012 в сумі 1 626,68 грн.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Меблева фабрика "Лагода" (ідентифікаційний код - 00275240, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Польова, 21) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джей Ей Еф Україна" (ідентифікаційний код - 34760531, місцезнаходження: 79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, буд. 147) 37 452 (тридцять сім тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 60 коп. - основного боргу, 4 442 (чотири тисячі чотириста сорок дві) грн. 60 коп. - пені, 11 235 (одинадцять тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 78 коп. - штрафу, 1 626 (одна тисяча шістсот двадцять шість) грн. 68 коп. - 3 % річних та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Станік С.Р.

Суддя Митрохіна А.В.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення - 11.02.2013