Рішення

від 11.02.2013 по справі 5009/4472/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 30/97/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69000, м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/ Шаумяна,4.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.13 Справа № 5009/4472/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" (83009, м. Донецьк, вул. Новоросійська, буд. 13)

до Приватного підприємства "Спецметал-Агро" (юридична адреса: 69000, м. Запоріжжя, пр.Леніна, 77; адреса за договором: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, буд. 21-К, поштова адреса за договором: 49026, м. Дніпропетровськ, а/с 1760)

про стягнення 87 632,91 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача: Манько М.О., довіреність № 62/17 від 08.01.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Донецький металопрокатний завод" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Спецметал-Агро" 87 646,31 грн. заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 525, 526, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України. Вказує, що на виконання укладеного між сторонами договору № М/11/03-14/С-18 від 09.08.2011 р. Публічним акціонерним товариством "Донецький металопрокатний завод" (далі -ПуАТ "Донецький металопрокатний завод") було поставлено Приватному підприємству "Спецметал-Агро" (далі - ПП "Спецметал-Агро") металопродукцію на загальну суму 158 990,80 грн. При цьому відзначає, що згідно з видатковою накладною № 2139 від 28.10.2011 р. уповноваженою особою відповідача було отримано продукцію в повному обсязі, а саме у розмірі 20 тонн, претензій щодо кількості та якості не надходило. За доводами позивача, незважаючи на його звернення до відповідача з вимогою про сплату, зобов'язання по оплаті продукції останнім виконані лише частково у сумі 80000,00 грн., станом на час звернення з позовом до суду заборгованість по договору складає 78990,80 грн. Вказує на те, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді пені та інших передбачених законом санкцій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/4472/12, присвоєно номер провадження справи № 30/97/12, розгляд якої призначено на 21.01.2013 р.

Ухвалою суду від 21.01.2013 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних документів, строк розгляду спору у даній справі продовжено на п'ятнадцять днів - до 11.02.2013 р. Судове засідання відкладено на 11.02.2013 року.

У судовому засіданні 11.02.2013 р. представником позивача було надано суду додаткові пояснення по справі, якими фактично зменшив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені та 3% річних у зв'язку із допущеною помилкою при здійсненні розрахунку. А саме, позивач просив суд стягнути з відповідача 78 990,80 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 2 477,10 грн. та 6 165,01 грн. пені.

Заяву про уточнення позовних вимог щодо зменшення розміру пені та 3% річних подано позивачем відповідно до ст. 22 ГПК України, вона відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прийнято судом до розгляду та задоволено.

З урахуванням зазначеного, в судовому засіданні 11.02.2013 р. судом розглядаються позовні вимоги ПуАТ "Донецький металопрокатний завод" про стягнення з ПП "Спецметал-Агро" 87 632,91 грн., з яких: 78 990,80 грн. основного боргу, 6 165,01 грн. пені та 3% річних у розмірі 2 477,10 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги.

Відповідач - ПП "Спецметал-Агро" - письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

В матеріалах справи знаходиться витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 934247 від 21.11.2012 року, в якому вказано, що ПП "Спецметал-Агро" знаходиться за адресою: 69000, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 77.

Ухвала господарського суду Запорізької області від 27.11.2012 р. була надіслана на дві адреси, зазначені в позовній заяві: юридична адреса: 69000, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 77; поштова адреса: 49026, м. Дніпропетровськ, а/с 1760.

Однак, ухвала суду про порушення провадження у справі, яка була надіслана відповідачу за адресою: 69000, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 77, була повернута суду поштовим відділенням з відміткою: "за зазначеною адресою не значиться".

Також, ухвала суду у даній справі про продовження строку розгляду спору від 21.01.2013 р. додатково була надіслана відповідачу на наступні адреси: 49021, м.Дніпропетровськ, вул. Осетинська,7 (адреса одного із засновників підприємства - Куліша М.О., зазначена у вищевказаному витязі); 49074, м. Дніпропетровськ, пр. Правди,143/46; 49000, м. Дніпропетровськ, вул.Столєтова,21-К (адреса, що вказана у спірному договорі).

Ухвали суду про продовження строку вирішення спору, які були надіслані відповідачу на вищевказані адреси, не повертались до господарського суду станом на день розгляду справи.

Відповідно до пунктів 3.9.1., 3.9.2., 3.9.3. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З огляду на викладене, суд знаходить достатніми підстави вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, день та час розгляду справи.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Справу розглянуто в межах строку, встановленого ст. 69 ГПК України, та в судовому засіданні 11.02.2013 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

09.08.2011 року між ПуАТ "Донецький металопрокатний завод" (Постачальником, позивачем у справі) та ПП "Спецметал-Агро" (Покупцем, відповідачем у справі) було укладено договір № М/11/03-14/С-18 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити на умовах, передбачених договором, металопродукцію (далі - продукція). Найменування, кількість та вартість кожної партії поставленої продукції узгоджується сторонами в документах, передбачених п. 2.1. договору.

Пунктом 2.1. договору сторони домовились, що поставка продукції здійснюється протягом 30 днів після здійснення Покупцем попередньої оплати 100% вартості партії поставляємої продукції згідно виставленого Постачальником рахунку на попередню оплату. Рахунок на попередню оплату поставляємої продукції виставляється Постачальником згідно заявки Покупця, яка повинна містити інформацію щодо найменування продукції, її кількості, номеру та дати договору, умов поставки (згідно "Інкотермс 2000 р."), а також необхідні реквізити вантажоодержувача для відправки продукції залізничним транспортом.

Згідно п. 2.2. договору, у разі вказівки Покупця в заявці, продукція може бути поставлена автомобільним транспортом на умовах EXW (OAO "ДМПЗ", м. Донецьк) після пред'явлення Покупцем транспорту в узгоджене місце поставки.

Пунктом 3.4. договору сторони встановили наступний порядок розрахунків: Покупець зобов'язується здійснити передоплату кожної партії продукції у розмірі 100% її вартості шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Після повної оплати, узгодженої п. 2.1. договору, партії продукції, вартість на неї залишається незмінною до моменту поставки.

Постачальник має право поставляти заявлену продукцію без передоплати за домовленістю сторін, при цьому Покупець зобов'язаний сплатити поставлену продукцію протягом 7 (семи) днів з моменту відвантаження продукції згідно п. 2.5. договору (п. 3 5. договору).

Відповідно до п. 2.5. договору, під датою відвантаження розуміється дата, вказана у відтиску календарного штемпелю станції відправлення, на лицевій стороні залізничної накладної, або дата оформлення Постачальником товарно-транспортної накладної.

Згідно п. 4.3. договору, у разі несплати або несвоєчасної оплати поставленої продукції, в порушення п 3.5. договору. Покупець сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

Пунктом 6.1. договору сторони визначили, що договір вступає в силу з моменту його підписання, скріплення печатками обох сторін, і діє до 31 грудня 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання спірного договору, а саме п. 3.5., позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 158 990,80 грн., а відповідач отримав вказану продукцію, що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною № 2139 від 28.10.2011 року та довіреністю № 116 від 27.10.2011 року.

Будь-яких зауважень щодо поставленої позивачем продукції відповідач не надав.

Згідно долучених до матеріалів справи копій банківських виписок, оплата відповідачем була здійснена наступним чином: 31.10.2011 р. (на загальну суму 10 000,00 грн.), 01.11.2011р. (на загальну суму 20 000,00 грн.), 02.11.2011 р. (на загальну суму 20 000,00 грн.), 11.11.2011 р. (на загальну суму 20 000,00 грн.) та 06.12.2011 р. (на загальну суму 10 000,00 грн.), всього на суму 80 000,00 грн.

Решта основного боргу в сумі 78 990,80 грн. залишилась несплаченою.

У зв'язку з відсутністю з боку відповідача повної оплати продукції за договором поставки № М/11/03-14/С-18 від 09.08.2011 р., ПуАТ "Донецький металопрокатний завод" на адресу відповідача направлено претензію № 473/17 від 07.02.2012 р. про сплату боргу. Незважаючи на це, відповідач за поставлену йому продукцію в повному обсязі не розрахувався, сума заборгованості на час подання позову становить 87 632,91 грн.

Позовні вимоги про стягнення з ПП "Спецметал-Агро" заборгованості за договором №М/11/03-14/С-18 від 09.08.2011 р. у розмірі 87 632,91 грн., з яких: 78 990,80 грн. основного боргу, 6 165,01 грн. пені та 3% річних у розмірі 2 477,10 грн. є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі поставки, який за своєю правовою природою по суті є договором про постачання продукції.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало передання відповідачу товарно-матеріальних цінностей, а обов'язком відповідача - прийняття товарно-матеріальних цінностей і оплата їх вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, скориставшись наданим йому пунктом 3.5. договору правом поставляти продукцію без передоплати, поставив відповідачу металопродукцію, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією видаткової накладної № 2139 від 28.10.2011 р. на загальну суму 158 990,80 грн. Видаткова накладна містить підпис уповноваженої особи відповідача про отримання продукції. Позивач виставив рахунок-фактуру № 2139 від 28.10.2011 р. на загальну суму 158 990,80 грн.

Враховуючи, що відвантаження продукції було здійснено 28.10.2011 р., що також підтверджується товарно-транспортною накладною № 2509 від 28.10.2011 р., то оплату у розмірі 158 990,80 грн. відповідач повинен був здійснити до 04.11.2011 р. Тобто, протягом семи днів з моменту відвантаження продукції. Моментом відвантаження продукції згідно спірного договору є дата оформлення Постачальником товарно-транспортної накладної.

Проте, відповідач у визначені договором строки оплату отриманої продукції у повному обсязі не здійснив.

Долученими до матеріалів справи банківськими виписками підтверджується часткова оплата відповідачем отриманого товару на суму 80 000,00 грн.

07.02.2012 р. позивачем надіслано на адресу відповідача претензію № 473/17 від 07.02.2012 р. з вимогою здійснити оплату за спірним договором, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Направлення та отримання 14.03.2012 р. уповноваженим представником відповідача зазначеної претензії підтверджується належним чином завіреною копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів позовної заяви.

Крім того, уповноваженим представником відповідача було підписано та скріплено печаткою відповідача акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011 р., яким ПП "Спецметал-Агро" фактично підтвердив наявність боргу перед ПуАТ "Донецький металопрокатний завод".

Доказів погашення заборгованості в сумі 78 990,80 грн. відповідач суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 78 990,80 грн. заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 6 165,01 грн. пені та 3% річних у розмірі 2 477,10 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на викладене вище, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього пені та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.

Розрахунок пені у розмірі 6 165,01 грн. та 2 477,10 грн. 3% річних позивачем здійснений вірно, а отже, вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму пені та 3% річних, а саме 6 165,01 грн. пені та 2 477,10 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивачем повністю доведено правомірність заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Спецметал-Агро" (юридична адреса: 69000, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 77; адреса за договором: 49000, м. Дніпропетровськ, вул.Столєтова, буд. 21-К, поштова адреса за договором: 49026, м. Дніпропетровськ, а/с 1760; код ЄДРПОУ 36906841; р/р № 26009010073687 в ПАТ "ВТБ Банк " , м. Київ МФО 321767) на користь Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" (83009, м.Донецьк, вул. Новоросійська, буд. 13; код ЄДРПОУ 05838512; п/р № 26001198001531 у ДФ ПАТ "Кредитпромбанк " , м. Донецьк, МФО 335593) 78 990 (сімдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 80 коп. основного боргу, 6 165 (шість тисяч сто шістдесят п'ять) грн. 01 коп. - пені, 2 477 (дві тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 10 коп. - 3% річних та 1 752 (одну тисячу сімсот п'ятдесят дві) грн. 93 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 14.02.2013 р.