Рішення

від 05.02.2013 по справі 911/24/18/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2013 р. Справа № 911/24/18/13-г

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Сервісний Дім «Богдан», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум-Групп», м.Бровари

про стягнення 4833,44 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Сергієнко Р.В.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Сервісний Дім «Богдан» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум - групп» (далі - відповідач) про стягнення 4833,44 грн.

Провадження у справі №911/24/18/13-г порушено відповідно до ухвали суду від 04.01.2013 року та призначено справу до розгляду на 22.01.2013 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 22.01.2013 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Розгляд справи відкладався до 05.02.2013 року.

В судовому засіданні 05.02.2013 року позивач позовні вимоги підтримав за наявними у справі матеріалами, однак вимоги ухвали суду від 22.01.2013 року не виконав.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 05.02.2013 року повторно без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Згідно усної домовленості 05.06.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-Сервісний Дім «БОГДАН» (позивач) надав Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ ГРУП» (відповідачу) підрядні роботи з технічного обслуговування автомобілів відповідача на загальну суму 4647,53 грн., що підтверджується:

- актом виконаних робіт № АР-0000412 від 05.06.2012 року

- рахунком-заказом (актом виконаних робіт) № АР-0000411 від 05.06.2012 року;

- рахунками-фактурами від 05.06.2012 року № АР-0000517 та АР-0000519.

Згідно зазначених документів позивачем було виконано на користь відповідача роботи з технічного обслуговування належних відповідачу автотранспортних засобів.

Акти виконаних робіт № АР-0000517 та № 0000411 підписані директором ТОВ «ГРАНУМ ГРУП» Педченком С.В., який діяв на підставі довіреності № 0001482, виданої 05.06.2012 року. Факт виконання робіт відповідачем не заперечений та не спростований.

Однак, відповідач виконані позивачем роботи з технічного обслуговування автомобілів не оплатив, у зв'язку з чим, борг відповідача складає 4647,53 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач 13.09.2012 року звернувся до відповідача з претензією-вимогою б/н від 13.09.2012 року, доказ поштового відправлення - фіскальний чек № 0494 від 14.09.2012 року. Претензія-вимога отримана відповідачем 21.09.2012 року, однак залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, вимога позивача про стягнення 4647,53 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг (робіт), позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 139,43 грн. 3% річних та 46,48 грн. інфляційні за період з 06.06.2012 року по 29.10.2012 року.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що строк оплати сторонами не погоджувався шляхом укладення договору чи взаємного волевиявлення в іншому первинному документі, згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання відповідача оплатити послуги виникає через 5 днів з моменту отримання від позивача претензії (21.09.2012 року), тобто з 27.09.2012 року.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 3% річних та інфляційних підлягає частковому задоволенню за період з 27.09.2012 року по заявлений в позові - 29.10.2012 року, що за розрахунком суду складає 12,61 грн. 3% річних. Враховуючи, що у відповідний період не було інфляційного збільшення, вимога про стягнення збитків від інфляції не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані щодо стягнення основного боргу та 12,61 грн. 3% річних, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню у відповідній частині. В решті позов задоволенню не підлягає.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНУМ ГРУП» (07400, Київська обл., м.Бровари, вул.Димитрова, 119, код ЄДРПОУ 36998398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Севірсний Дім «Богдан» (04080, м.Київ, вул. Новокостянтинівська 1а, код ЄДРПОУ 35185556) 4647,53 грн. основного боргу, 12,61 грн. 3% річних та 1616,87 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Суддя Кошик А. Ю.

дата підписання 14.02.2013 р.