cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" лютого 2013 р. Справа № 25/130-12
Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"ПРОЕКТНО - БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО № 7",
02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Плеханова, 19
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМІА",
08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 127
про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору генерального підряду
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМІА",
08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 127
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"ПРОЕКТНО - БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО № 7",
02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Плеханова, 19
про стягнення 2 161 922,48 грн.
за участю представників:
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) -
Людвик І.В. (довіреність від 08.11.2012 № 08/11-12);
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) -
Купайгородський Е.О. (довіреність від 08.01.2013 № 2);
Черналівська О.О. (довіреність від 03.12.2012 № 18).
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТНО - БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО № 7" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМІА" (далі - відповідач) про спонукання укласти додаткову угоду № 4 до договору генерального підряду від 03.05.2012 №06-04.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.11.2012.
23.11.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №18968 від 23.11.2012) відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позов заперечується повністю з підстав, вказаних у відзиві.
27.11.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №19200 від 27.11.2012) позивачем подано письмові уточнення до позовної заяви, в яких викладено прохальну частину позову у новій редакції: про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду №4 до договору генерального підряду від 03.05.2012 №06-04 від 03.05.2012. За своїм змістом вказані уточнення є письмовою заявою про зміну предмету позову. У зв'язку з відповідністю частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, судом прийнято зміну предмету позову.
У судове засідання 27.11.2012 представник відповідача не з'явився, розгляд справи відкладено на 04.12.2012.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 19587 від 03.12.2012) від відповідача надійшов зустрічний позов від 03.12.2012 №225 для спільного розгляду з первісним позовом у даній справі. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем за зустрічним позовом зобов'язань за договором генерального підряду від 03.05.2012 №03-05 у частині повного та своєчасного виконання робіт.
Разом з зустрічним позовом подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.
У судовому засіданні 04.12.2012 оголошувалась перерва на 13.12.2012 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2012 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМІА" (далі - відповідач за первісним позовом / позивач за зустрічним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТНО - БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО № 7" (далі - позивач за первісним позовом / відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 2 161 922,48 грн., з яких: 1 080 287,52 грн. - основний борг, 72 408,86 грн. - штраф, 1 009 226,10 грн. - штраф, для спільного розгляду з первісним позовом у справі №25/130-12.
У судовому засіданні 13.12.2012 оголошувалась перерва на 10.01.2012 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
03.01.2013 через канцелярію господарського суду Київської області
(вх. № 76 від 03.01.2013) відповідачем за зустрічним позовом подано клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи. У задоволенні клопотання судом відмовлено, з огляду на його необґрунтованість.
09.01.2013 через канцелярію господарського суду Київської області
(вх. № 283 від 09.01.2013) позивачем за зустрічним позовом повторно подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.
У судовому засіданні 10.01.2013 оголошувалась перерва на 05.02.2013 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.01.2013 на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.
05.02.2013 через канцелярію господарського суду Київської області
(вх. № 2144 від 05.02.2013) відповідачем за зустрічним позовом подано клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи. У задоволенні клопотання судом відмовлено, з огляду на його необґрунтованість.
У судовому засіданні 05.02.2013 оголошувалась перерва до 15:35 год. 05.02.2013 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
05.02.2013 через канцелярію господарського суду Київської області
(вх. № 2134 від 05.02.2013) позивачем за зустрічним позовом подано заяву про часткову відмову від позову в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом штрафу у розмірі 72 408,86 грн.
Враховуючи обставини справи, а також те, що вказане клопотання не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, підписано уповноваженим на те представником - Купайгородським Е.О. (довіреність від 08.01.2013 № 2 в матеріалах справи), часткова відмова позивача від позову прийнята господарським судом, у зв'язку з чим, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а у даному провадженні розглядаються остаточні позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення 2 089 513,62 грн., з яких: 1 080 287,52 грн. - основний борг, 1 009 226,10 грн. - штраф.
Відповідно до частини 2 статті 78 Господарського процесуального кодексу України до прийняття часткової відмови позивача від позову у судовому засіданні 05.02.2013 господарським судом роз'яснено наслідки цієї процесуальної дії, передбачені пунктом 4 частини 1, частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 05.02.2013 представник позивача за первісним позовом повністю підтримав первісні позовні вимоги та заперечив проти зустрічного позову, представники позивача за зустрічним позовом повністю підтримали позовні вимоги за зустрічним позовом, з урахуванням часткової відмови від позову, що прийнята господарським судом та заперечили проти первісного позову.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.02.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТНО - БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО № 7" (далі - генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАМІА" (далі - замовник) укладено договір генерального підряду від 03.05.2012 №03-05 (далі - Договір), за умовами якого генпідрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати замовнику за ціною, у терміни та на умовах Договору, комплекс робіт та послуг з реконструкції двох корівників під зерносклади в с. Тарасівка, по вул. Польовій, 25, Зіньківського району, Полтавської області (пункт 2.1. Договору).
Відповідно до пункту 4.5.2. Договору замовник зобов'язується по акту прийому-передачі надати підряднику фронт для виконання робіт, Будівельний майданчик, що надасть генпідряднику можливість розпочати виконання робіт за Договором.
До матеріалів справи долучено акт передачі від 15.05.2012, відповідно до якого замовник передав, а генпідрядник прийняв Будівельний майданчик (далі - об'єкт) для виконання робіт, що підтверджується підписами уповноважених представників сторін.
Відповідно до пунктів 11.1., 11.2. Договору усі зміни в роботи за Договором, збільшення або зменшення обсягів робіт вносяться лише за згодою обох сторін; усі зміни до Договору вносяться шляхом підписання обома сторонами додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною Договору.
Згідно пункту 11.4. Договору у разі, якщо замовник та генпідрядник не дійшли згоди щодо визнання робіт та послуг як додаткових або щодо зміни їх ціни та/або умов їх виконання, сторони будуть вирішувати таке питання згідно з положенням § 30 Договору, а саме: в судовому порядку.
Генпідрядник отримує в якості оплати за роботи, виконані відповідно до умов Договору, ціну Договору, що становить 3 335 000,00 грн. з ПДВ.
Договір є договором будівельного підряду з огляду на наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частиною 1 статті 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно з частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
За умовою пункту 26.2. Договору, ціна Договору є фіксованою (твердою) і може переглядатися виключно при внесенні замовником змін в обсяг робіт.
Відповідно до пункту 28.1. Договору будь-які зміни чи доповнення до Договору будуть дійсні за умови їх оформлення в письмовій формі шляхом укладання Додаткових угод, що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток.
Додатковою угодою від 09.07.2012 № 1 до Договору, на підставі пункту 11.2. Договору, у зв'язку з прийняттям проектувальником технічного рішення щодо схеми підсилення основних конструктивних елементів реконструкції двох корівників під зерносховища, погоджено внесення змін до Додатку №1 до Договору «Орієнтовні обсяги робіт та розподіл ціни Угоди» без зміни загальної вартості робіт за Договором.
Додатковою угодою від 10.07.2012 № 2 до Договору змінено терміни здачі робіт замовнику, а саме: по корівнику А-1 площею 2492,4 м 2 - до 01.09.2012; по корівнику Б-1 площею 2458,5 м 2 - до 26.09.2012 та на підставі пункту 11.2. Договору погоджено збільшення авансового платежу на 750 000,00 грн. без змін загальної вартості робіт, у зв'язку з необхідністю дострокової здачі в експлуатацію одного з двох зерноскладів.
Додатковою угодою від 09.08.2012 № 3 до Договору доповнено зобов'язання генпідрядника за Договором на ще один вид робіт, а саме: виготовлення вентиляційних коробів у кількості 70 штук згідно рекомендацій та ескізів постачальника вентиляційного обладнання; строк виконання робіт - до 01.09.2012; загальна вартість робіт - 29 087,00 грн. з ПДВ.
Додатковою угодою від 10.09.2012 № 4 до Договору, на підставі пункту 11.2. Договору збільшено авансовий платіж на 300 000,00 грн. без зміни загальної вартості робіт та внесено зміни до пункту 20.3. Договору та погоджено, що за порушення строків здачі будь-якого з Ключових етапів робіт, встановлених Договором, більш ніж на 15 календарних днів, замовник вправі стягнути з генпідрядника додаткового штраф у розмірі 5% від загальної вартості всіх робіт за Договором.
Відповідно до пункту 15.3.1. Договору протягом 15 календарних днів після підписання Договору, замовник одним траншем сплачує на користь генпідрядника авансовий платіж в розмірі 750 000,00 грн.
Згідно частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
На виконання умов Договору, замовником сплачено авансовий платіж на рахунок генпідрядника в розмірі 750 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 11.05.2012 № 1852 (оригінал залучено до матеріалів справи).
За умовами пункту 17.1. Договору, роботи та послуги генпідрядника, виконані у звітному місяці, будуть прийматися замовником після їх виконання шляхом підписання сторонами розрахунку вартості виконаних робіт та суми оплати за розрахунковий місяць, довідки про вартість виконаних у розрахунковому місяці підрядних робіт (форма КБ-3) та акту приймання виконаних у розрахунковому місяці підрядних робіт (форма КБ-2в).
Акти виконаних робіт складаються підрядником на підставі виконаних робіт. Акти виконаних робіт за Договором є письмовими документами, які визначають період виконання робіт підрядником, види робіт, які здійснив підрядник за цей період та вартість цих робіт з зазначенням сум податку на додану вартість, в порядку та в розмірах, визначених чинним законодавством України та загальну суму, яка підлягає сплаті замовником.
Згідно частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
До матеріалів справи залучено копії актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт (ф.КБ-2в) за червень 2012 року на суму 5 243 380,42 грн., за липень 2012 року на суму 496 000,00 грн. та серпень 2012 року на суму 1 097 780,40 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками генпідрядника і замовника та скріплені відбитками їх печаток. У судовому засіданні оглянуто оригінали зазначених актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт.
Також, сторонами підписано довідки (ф.КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт до зазначених актів, копії яких залучено до матеріалів справи.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони Договору підписали акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт без зауважень. Суду письмових або усних заперечень щодо вищевказаних актів від сторін не надходило.
За результатами розгляду первісного позову, судом встановлено наступне.
Як зазначено у первісному позові, у генпідрядника під час виконання робіт виникла необхідність у додаткових будівельно-монтажних роботах, виконання яких мало призвести до збільшення об'ємів та вартості робіт.
На підставі пунктів 11.1., 11.2. Договору, первісним позивачем 27.09.2012 на адресу первісного відповідача направлено кошторис на додаткові роботи та проект Додаткової угоди № 4 до Договору для погодження додаткової угоди про збільшення переліку робіт та ціни Договору.
Відповідно до проекту Додаткової угоди № 4, генпідрядник пропонує погодити збільшення вартості робіт, у зв'язку зі збільшенням об'ємів робіт на суму 467 610,82 грн.
У листі від 03.10.2012 № 03/10-12 генпідрядник попередив замовника, що у зв'язку з негативною відповіддю на вищевказаний лист та несплатою вартості додаткових робіт, виконання робіт буде зупинено до повного розрахунку.
Листом від 05.10.2012 №02/10-12 генпідрядник повідомив замовника, що з 05.10.2012 виконання робіт за Договором призупинено до вирішення усіх спірних питань, а саме: до підписання спірної Додаткової угоди №4 та оплати вартості додаткових робіт.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Листом від 08.10.2012 вих. №141 замовник повідомив генпідрядника про те, що не бажає укладати додаткову угоду про збільшення договірної ціни, зважаючи на статтю 844 Цивільного кодексу України та на пункт 26.2. Договору про те, що ціна Договору є фіксованою (твердою). Також, у даному листі, наполягав на невідкладному продовженні та завершенні виконання робіт за Договором.
Натомість, генпідрядник, посилаючись на висновок експертної комісії по об'єкту від 15.10.2012 №01, в якому зазначено, що невиконання переліку робіт (виконання яких генпідрядник пропонує погодити спірною Додатковою угодою № 4) унеможливлює виконання інших видів робіт згідно проектної документації, погіршує експлуатаційну придатність та надійність об'єкту, заявив позов до суду про зобов'язання замовника укласти Додаткову угоду №4 до Договору, проект якої викладено в позовній заяві.
Підставами для звернення до суду стало те, що, на переконання генпідрядника, укладення Додаткової угоди №4 до Договору є обов'язковим, оскільки без виконання додаткових робіт, що в ній передбачені, неможливе продовження виконання робіт за Договором.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав первісних позовних вимог і заперечень проти них, господарський суд виходив з наступного.
Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Договір є погоджена дія двох або більше сторін спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частини 1, 2, 4 статті 202 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 3 Цивільного кодексу України встановлені загальні засади цивільного законодавства, зокрема, свободу договору.
Принцип свободи договору також закріплений статтями 6, 205, 627 Цивільного кодексу України. Він полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні, виборі контрагента й визначенні умов договору, у виявленні волі на вступ у договірні відносини, у виборі форми договору (стаття 205 Цивільного кодексу України).
Статтею 6 Господарського кодексу України встановлено принцип свободи підприємницької діяльності, заборони незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини як загальні принципи господарювання в Україні.
Згідно частини 2 статті 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Генпідрядник не довів наявність обов'язку замовника на укладення спірної Додаткової угоди №4, що встановлений Договором або актом цивільного законодавства, отже, в силу принципу свободи договору у цивільному і господарському законодавстві, замовник не може бути примушений до його виконання.
Крім того, відповідно до положень статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується, зокрема, виконати будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації. Зміни до Договору, в тому числі щодо кошторису, за згодою сторін, не вносились, додаткові кошториси сторонами не погоджені. Відсутні підстави для внесення відповідних змін і у судовому порядку.
Враховуючи те, що частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України та стаття 20 Господарського кодексу України передбачають, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, а Договором або актом цивільного законодавства не встановлено обов'язку замовника на підписання додаткової угоди, заявленого у первісному позові змісту, підстави для задоволення первісних позовних вимог відсутні.
Крім того, судом враховано, що відповідно до вимог пункту 4 статті 844 Цивільного кодексу України, у разі виникнення необхідності проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі, підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної за погодженням частини роботи.
Відповідно до пункту 23.1. Договору у разі невиконання генпідрядником умов та зобов'язань за Договором, в тому числі, повного чи часткового припинення робіт, прострочення виконання робіт або ключових етапів робіт, замовник має право у формі листа констатувати невиконання генпідрядником зобов'язань за Договором з вимогою негайно поліпшення стану справ. У разі продовження невиконання генпідрядником зобов'язань протягом 5 днів з дати отримання такого листа, замовник має право надіслати генпідряднику повторного листа з вимогою припинення дії Договору в односторонньому порядку (згідно статті 849 Цивільного кодексу України). Договір вважається припиненим через 7 робочих днів з дати відправлення замовником вказаного повторного листа генпідряднику. При цьому, генпідрядник зобов'язаний повернути замовнику передплати за невиконані роботи, передати всі невикористані матеріали та Будівельний майданчик замовнику протягом 10 робочих днів з дати відправлення замовником вказаного повторного листа генпідряднику.
Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах справи листи замовника: від 08.10.2012 вих. №141, від 10.10.2012 вих. №144, від 16.11.2012 №200 про припинення дії Договору та повернення передплати за невиконані роботи та сплату штрафних санкцій, надіслання якого на адресу генпідрядника підтверджується описом вкладення в цінний лист від 16.11.2012 та квитанцією від 16.11.2012 №7717, судом встановлено, що Договір припинив свою дію 28.11.2012, у відповідності до пункту 23.1. Договору.
Зважаючи на вищевикладене, первісний позов задоволенню не підлягає.
За результатами розгляду зустрічного позову, судом встановлено наступне.
Відповідно до тверджень зустрічної позовної заяви, на день подачі зустрічного позову, генпідрядник не відновив припинені у жовтні 2012 року будівельні роботи та не повернув замовнику отримані від нього кошти за невиконані будівельні роботи, повернення яких позивач за зустрічним позовом вимагав у відправлених 10.10.2012 відповідачеві претензії та 16.11.2012 листі про припинення дії Договору та повернення коштів за невиконані роботи та сплату штрафних санкцій, тому, з огляду на викладене, замовник звернувся з позовом про стягнення коштів за невиконані роботи у розмірі 1 080 287,52 грн. та штрафних санкцій за порушення строків здачі ключових етапів робіт у розмірі 1 081 634,96 грн.
05.02.2013 через канцелярію господарського суду Київської області
(вх. № 2134 від 05.02.2013) позивачем за зустрічним позовом подано заяву про часткову відмову від позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 72 408,86 грн.
Враховуючи обставини справи, а також те, що вказана часткова відмова від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, заяву підписано уповноваженим на те представником - Купайгородським Е.О. (довіреність від 08.01.2013 № 2 в матеріалах справи), господарським судом прийнято часткову відмову позивача від позову, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а у даному провадженні розглядаються остаточні вимоги за зустрічним позовом про стягнення 2 089 513,62 грн., з яких: 1 080 287,52 грн. - основний борг, 1 009 226,10 грн. - штраф.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
У відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.
З огляду на матеріали справи та вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обставини, вказані у зустрічному позові підтверджуються наданими суду доказами і зустрічна позовна заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
У параграфі 12 Договору, з урахуванням змін, що вносились додатковими угодами, сторони погодили термін початку виконання робіт за Договором - 10.04.2012; терміни завершення робіт: по корівнику А-1 - до 01.09.2012, по корівнику Б-1 - до 26.09.2012; крім того, встановлені терміни виконання Ключових етапів робіт: початок мобілізації генпідрядника на Будівельному майданчику - 10.05.2012 (пункт 12.2.1. Договору); завершення мобілізації генпідрядника - 17.05.2012 (пункт 12.2.2. Договору); обстеження об'єкта та підготовка висновку, розроблення проектної документації, завершення робіт по посиленню несучих конструкцій будівлі - 30.05.2012 (пункт 12.2.3. Договору); забезпечення погодження проектної документації, виконання робіт по частковому демонтажу - 31.06.2012 (пункт 12.2.4. Договору); остаточний монтаж несучих конструкцій - 15.09.2012 (пункт 12.2.5. Договору); завершення робіт по монтажу - 12.09.2012 (пункт 12.2.6. Договору); завершення робочих приймальних комісій по об'єкту, отримання в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката - 15.09.2012 (пункт 12.2.7. Договору); здача Будівельних робіт замовнику: по корівнику А-1 площею - до 01.09.2012; по корівнику Б-1 - до 26.09.2012; завершення демобілізації генпідрядника, передача Будівельного майданчика замовнику - 19.09.2012 (пункт 12.2.9. Договору).
Відповідно до пункту 15.3. Договору, сплата робіт генпідряднику здійснюється замовником у вигляді: авансового платежу, на умовах пункту 15.3.1. Договору та платежів по завершених етапах робіт відповідно до підписаних сторонами типових форм КБ-2в та КБ-3 за розрахунковий місяць.
Згідно пункту 15.3.1. Договору протягом 15 календарних днів після підписання Договору, замовник одним траншем сплачує на користь генпідрядника авансовий платіж в розмірі 750 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, замовником перераховано на розрахунковий рахунок генпідрядника кошти в розмірі 3 198 448,34 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: від 11.05.2012 №1852 на суму 750 000,00 грн., від 20.06.2012 №2019 на суму 419 504,34 грн., від 11.07.2012 №2106 на суму 999 587,00 грн., від 15.08.2012 №2256 на суму 7000 000,00 грн., від 15.08.2012 №2257 на суму 29 087,00 грн., від 14.09.2012 №2363 на суму 150 000,00 грн., від 21.09.2012 №2399 на суму 50 000,00 грн., від 28.09.2012 №2417 на суму 50 000,00 грн., від 03.10.2012 №2428 на суму 50 000,00 грн. та не заперечується сторонами.
До матеріалів справи залучено копії Актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт (ф.КБ-2в) за червень 2012 року на суму 5 243 380,42 грн., за липень 2012 року на суму 496 000,00 грн. та серпень 2012 року на суму 1 097 780,40 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками генпідрядника і замовника та скріплені відбитками їх печаток. Тобто, з огляду на викладене, вбачається, що генпідрядником виконано підрядних робіт за Договором на загальну суму 2 118 160,82 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі. У судовому засіданні оглянуто оригінали зазначених актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт.
Також, сторонами підписано довідки (ф.КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт до вищевказаних актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт, копії яких залучено до матеріалів справи, які також не заперечуються сторонами.
Проте, генпідрядник стверджує про фактичне виконання ним інших підрядних робіт за Договором та на підтвердження вказаного надає суду лист від 10.10.2012 №10/10-12 про направлення на адресу замовника акту приймання виконаних робіт (ф.КБ-2в) та довідки (ф.КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року на суму 688 852,80 грн., надіслання якого підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення в цінний лист та рекомендованим повідомленням від 10.10.2012.
З огляду на матеріали справи, судом встановлено, що факт виконання підрядних робіт за вересень 2012 року, на який посилається генпідрядник, заперечується повністю поданими до матеріалів справи доказами, які відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України досліджені та взяті судом до уваги.
За наявними матеріалами справи, господарський суд перевірив обставини, що вказуються сторонами та встановив наступне.
04.10.2012 замовником отримано від генпідрядника акт приймання виконаних робіт (ф.КБ-2в) та довідку (ф.КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року.
Замовник письмово в листі від 09.10.2012 №142 повідомив генпідрядника про виявлені недоліки у виконаних у вересні 2012 року роботах та відмовився підписувати надіслані документи, запропонувавши усунути недоліки.
10.10.2012 генпідрядником, за результатом розгляду листа замовника від 09.10.2012 №142, повторно надіслано акт приймання виконаних робіт (ф.КБ-2в) та довідку (ф.КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року та зазначено, що з огляду на зауваження, усі підрядні роботи та їх об'єми, що зазначені у акті приймання виконаних робіт за вересень 2012 року перераховані та доопрацьовані.
Замовником письмово в листі від 19.10.2012 №266 повідомлено генпідрядника про невиконання ним пунктів 9.1.-9.3. Договору щодо надання звітів про виконання будівельних робіт та про недоліки підготовленого акту приймання виконаних робіт за вересень 2012 року в частині включення до нього робіт, що фактично не виконані та завищення об'ємів робіт, погоджено, що генпідрядником частину невиконаних робіт виключено з акту, проте, вказано, що більша частина невиконаних робіт міститься в наданому акті, а саме: роботи згідно пунктів 2, 4-13, 17-23, 35, 38, 40, 41. Враховуючи викладене, замовник відмовився підписувати акт приймання виконаних робіт (ф.КБ-2в) та довідку (ф.КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року без усунення вказаних порушень. До матеріалів справи долучені опис вкладення в цінний лист та квитанцію від 19.10.2012 №7196, як докази надсилання вказаного листа. Отримання даного листа не заперечується генпідрядником.
Генпідрядник заперечував проти доводів замовника та звернувся до господарського суду з клопотанням про призначення у справі будівельно-технічної експертизи, посилаючись на те, що ним у повному обсязі виконані роботи за актом приймання виконаних робіт за вересень 2012 року.
Суд, дослідивши матеріали справи та вказане клопотання, залишив клопотання відповідача за зустрічним позовом про призначення експертизи без задоволення з наступних підстав.
Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору та потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судові експертизи" від 25.02.1996 судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
Пунктом 99 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" визначено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
Наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, актами, довідками, рахунками тощо.
У даному випадку, до матеріалів справи залучено акт приймання виконаних робіт за вересень 2012 року, який не підписаний уповноваженим представником замовника, з підстав включення до нього невиконаних робіт та наявності недоліків.
Листування сторін, що надане в матеріали справи та не заперечується представниками, свідчить про визнання генпідрядником необ'єктивності змісту вказаного акту та обґрунтованості зауважень замовника.
Пунктом 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 №01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз" визначено, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
У даному випадку, питання, які необхідно з'ясувати для всебічної перевірки обставин справи, не потребують застосування спеціальних знань експерта, оскільки полягають у наданні правової оцінки доказам, наслідки не підписання яких визначені як законом, так і Договором.
Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до пункту 17.5. Договору передача-прийняття виконаних робіт проводиться у відповідності до вимог чинного законодавства України та Договору за умови їх повного та остаточного завершення генпідрядником на належному рівні якості, наявності пакету виконавчої документації, відсутності недоліків у виконаних роботах та реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про готовність об'єкта будівництва до експлуатації або забезпечення підготовки акта готовності об'єкта до експлуатації та отримання в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.
Датою остаточної передачі та прийняття після виконаних робіт є дата підписання обома сторонами Акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт (пункт 17.7. Договору).
Згідно пункту 17.6. Договору, замовник може відхилити передачу-прийняття виконаних робіт на термін, протягом якого існуватимуть недоліки та дефекти виконаних робіт. Сторони повинні скласти дефектний акт у якому зазначити перелік недоліків та дефектів із зазначенням строків усунення таких дефектів або недоліків.
Суд, дослідивши та врахувавши вищевказані пункти Договору, вважає за доцільне зазначити, що переважний та значущий інтерес в складанні дефектного акту мав би проявити саме генпідрядник (відповідач за зустрічним позов), з огляду на, як він вважає, безпідставне, неодноразове заперечення позивача за зустрічним позовом підписання акту приймання виконаних робіт за вересень 2012 року, з підстав наявності недоліків. Натомість, до матеріалів справи не додано доказів того, що генпідрядник після отримання листів від замовника про відмову від підписанні акту, звертався до останнього про складання дефектного акту, передбаченого пунктом 17.6. Договору.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що генпідрядником не додано до матеріалів справи передбачених пунктами 9.1.-9.3. Договору щоденних звітів про виконання будівельних робіт та не надано доказів надання їх замовникові, хоча в матеріалах справи міститься лист останнього з вимогою та зауваженням до генпідрядника щодо не надіслання ним звіту про виконання будівельних робіт за вересень 2012 року.
Отже, оскільки факт виконання генпідрядником робіт та їх прийняття замовником за Договором, факт здачі робіт за актом приймання виконаних робіт за вересень 2012 року, не підтверджено матеріалами справи, у відповідності з умовами Договору, а також вимогами чинного законодавства, генпідрядник зобов'язаний повернути замовнику кошти в сумі 1 080 287,52 грн. в порядку пункту 15.3.1 Договору, яким передбачено, що генпідрядник зобов'язаний повернути кошти у невикористаній частині протягом 5 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги замовника у випадку дострокового припинення дії Договору, в тому числі розірвання, відмови замовника від Договору у випадку невиконання чи неналежного виконання генпідрядником своїх зобов'язань за Договором.
Відповідно до пункту 23.1. Договору у разі невиконання генпідрядником умов та зобов'язань за Договором, в тому числі, повного чи часткового припинення робіт, прострочення виконання робіт або ключових етапів робіт, замовник має право у формі листа констатувати невиконання генпідрядником зобов'язань за Договором з вимогою негайного поліпшення стану справ. У разі продовження невиконання генпідрядником зобов'язань протягом 5 днів з дати отримання такого листа, замовник має право надіслати генпідряднику повторного листа з вимогою припинення дії Договору в односторонньому порядку (згідно статті 849 Цивільного кодексу України). Договір вважається припиненим через 7 робочих днів з дати відправлення замовником вказаного повторного листа генпідряднику. При цьому, генпідрядник зобов'язаний повернути замовнику передплати за невиконані роботи, передати всі невикористані матеріали та Будівельний майданчик замовнику протягом 10 робочих днів з дати відправлення замовником вказаного повторного листа генпідряднику.
Як вже встановлено судом при дослідженні матеріалів справи під час розгляду первісного позову, з дослідженням листування сторін, а саме: листа від 08.10.2012 вих. №141, листа від 10.10.2012 вих. №144 та листа від 16.11.2012 №200 про припинення дії Договору та повернення коштів за невиконані роботи та сплату штрафних санкцій, надіслання якого підтверджується описом вкладення в цінний лист від 16.11.2012 та квитанцією від 16.11.2012 №7717, Договір припинив дію 28.11.2012, у відповідності до пункту 23.1. Договору.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що загальна сума платежів, що перерахована замовником на розрахунковий рахунок генпідрядника становить 3 198 448,34 грн., генпідрядником виконано підрядних робіт, відповідно до узгоджених сторонами трьох актів виконаних робіт за червень, липень та серпень 2012 року, на суму 2 118 160,82 грн., а тому, зважаючи на те, що Договір припинив дію, зустрічна позовна вимога про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 1 080 287,52 грн. заборгованості з повернення сплачених замовником коштів, у невикористаній частині, є доведеною, обґрунтованою, а, відтак, підлягає задоволенню.
Разом з тим, позивач за зустрічним позовом, посилаючись на пункт 20.3. Договору, заявляє до стягнення 1 009 226,10 грн. штрафу.
Відповідно до Додаткової угоди №4 до Договору сторони внесли зміни до пункту 20.3. Договору, а саме: «За порушення строків здачі будь-якого з Ключових етапів робіт, встановлених Договором, більш ніж на 15 календарних днів, замовник вправі стягнути з генпідрядника додаткового штраф у розмірі 5% від загальної вартості всіх робіт за Договором».
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Листом від 08.10.2012 вих. №141 замовник наполягав на невідкладному продовженні та завершенні робіт, що передбачені Договором.
10.10.2012 замовник листом №144 вказував генпідряднику на значне порушення строків виконання ключових етапів робіт за Договором.
Вказані листи залишені генпідрядником без реагування.
Відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Згідно частини 1 статті 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.
Відповідно до частини 2 статті 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Суд, дослідивши правову природу заявленої штрафної санкції, встановив, що вказаний сторонами вид забезпечення виконання зобов'язання відповідає змісту поняття та правовій природі штрафу як грошової суми, яка не може мати характер триваючої санкції, а обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Здійснений позивачем за зустрічним позовом розрахунок штрафу: 1 009 226,10 грн. (3 364 087,00 грн. - загальна вартість всіх робіт за Договором * 0,05 - розмір визначеного Договором штрафу * 6 - кількість ключових етапів робіт, строк здачі яких порушено більше, ніж на 15 днів: пункти 12.2.3., 12.2.4., 12.2.5., 12.2.6, 12.2.7., 12.2.8., 12.2.9 Договору) є арифметично вірним, відповідає укладеному сторонами Договору та обставинам справи.
Судом враховано, що передбачених вищевикладеними умовами Договору та вимогами чинного законодавства для підтвердження виконання підрядних робіт належних і допустимих доказів виконання вказаних ключових етапів робіт за Договором, матеріали справи не містять.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення основного боргу в розмірі 1 080 287,52 грн. та штрафу в розмірі 1 009 226,10 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.
03.12.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх.№50 від 03.12.2012) позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову від 03.12.2012 шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу.
Вимогами статті 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять: факти про наявність у боржника - відповідача майна (зокрема, грошових сум); ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності відповідача. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Між тим, всупереч положенням статті 66 Господарського процесуального кодексу України, заява позивача за зустрічним позовом про забезпечення позову нічим не обґрунтована. Заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач за зустрічним позовом не навів обставин для вжиття таких заходів, не підтвердив їх належними доказами, у зв'язку з чим, судом відмовлено в задоволені вимоги позивача за зустрічним позовом щодо застосування заходів до забезпечення позову.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, що сплачений позивачем за первісним позовом у розмірі 1 073,00 грн., покладається на позивача за первісним позовом.
Судовий збір, що сплачений позивачем за зустрічним позовом при поданні зустрічного позову в розмірі 43 238,45 грн., з урахуванням припинення провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог про стягнення 72 408, 86 грн. штрафу, відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. Припинити провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог про стягнення 72 408,86 грн. штрафу.
3. Решту зустрічного позову задовольнити повністю.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТНО - БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО № 7" (02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Плеханова, 19, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34727316) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМІА" (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 127, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31605151) 1 080 287 (один мільйон вісімдесят тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 52 коп. основної заборгованості, 1 009 226 (один мільйон дев'ять тисяч двісті двадцять шість) грн. 10 коп. штрафу та 41 790 (сорок одна тисяча сімсот дев'яносто) грн. 27 коп. судового збору.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 11.02.2013.
Суддя С.О. Саванчук
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2013 |
Оприлюднено | 20.02.2013 |
Номер документу | 29411189 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Саванчук С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні