Рішення

від 14.02.2013 по справі 925/104/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року Справа № 925/104/13-г

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Довганя К.І., при секретарі - Бойко Т.В., за участю представників сторін: позивача -Вишник Д.С. за довіреністю, відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в інтересах відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" до обєднання співвласників багатоповерхового будинку "Вернигори 20/1" про стягнення 10651,07 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 10651,07 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію відповідно умов укладеного між сторонами договору № 1004 від 22.10.2010 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про постачання теплової енергії щодо оплати спожитої ним теплової енергії.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини неявки. Відзиву на позов суду не надав.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

22.10.2010 р. сторонами укладено договір № 1004 відповідно до умов якого, позивач зобов'язується відпускати теплову енергію відповідачу, а останній сплачувати за неї.

Відповідно до умов договору теплова енергія постачається споживачу орієнтовно в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби як опалення в період опалювального сезону, гаряче водопостачання протягом року. Фактичне споживання теплової енергії за звітний період визначається на підставі показників приладів обліку (п.2.1).

Згідно з п. 2.2. договору, теплова енергія вважається поставленою споживачу на межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності теплових мереж енергопостачальної організації.

Облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом (до встановлення приладів обліку) або по приладах обліку (5.1).

П.6.1 визначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

П.6.2 встановлено, що розрахунки здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок енергопостачальної організації коштів згідно додатку 1 (показань приладу обліку) не пізніше 10 (десятого) числа наступного за розрахунковим місяця.

За згодою сторін, розрахунки за спожиту теплову енергію можуть здійснюватись в іншій формі ніж в тій, яка передбачена п. 6.1 цього договору. Зокрема, розрахунки можуть здійснюватись із застосуванням векселів, шляхом проведення заліку взаємної заборгованості або в іншій формі, що не суперечить чинному законодавству України. Споживач має право здійснювати оплату теплової енергії, що буде спожита ним в наступному періоді (попередня оплата) в розмірі, що не перевищує розмір оплати теплової енергії за попередній розрахунковий період. Остаточний розмір оплати уточнюється згідно показників приладів обліку, або розрахунковим способом в кінці звітного періоду (п.п.6.3, 6.4).

Обсяги спожитої відповідачем теплової енергії визначаються згідно п.23 „Правил користування тепловою енергією" від 03.12.2007 р. №1198 з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання.

Тариф в розмірі 237,45 грн. за 1 Гкал встановлений на підставі постанови Національної комісії регулювання енергетики України №1735 від 14.12.2010 року.

На підставі укладеного сторонами договору №1004 від 22.10.2010 р. позивач відпустив відповідачу в період з 01.02.2011 р. по 01.12.2012 р. теплову енергію 408,26 Гкал за тарифом 237,45 грн. за 1 Гкал +ПДВ 20% на суму 121166,53 грн.

Відповідачем проведено частковий розрахунок за отриману теплову енергію.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 625, 901 ЦК України містять такі положення:

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати:

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли з моменту укладення договору №1004 від 11.10.2010 р. За своєю правовою природою цей договір є договором про надання послуг. Свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином та надав відповідачу послуги з постачання відповідачу теплової енергії в період з 01.02.2011 р. по 01.12.2012 р. на суму 121166,53 грн.

Відповідачем було проведено часткову оплату боргу.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг на умовах вищевказаного договору.

Однак, відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг за відпущену теплову енергію належним чином не виконав, заборгувавши позивачу на час розгляду справи 10651,07 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Також з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з обєднання співвласників багатоповерхового будинку "Вернигори 20/1", вул. Вернигори, 20/1, кв.115, м. Черкаси, ідентифікаційний код 37307892 на користь публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в інтересах відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ", пр. Хіміків, 76, м. Черкаси, ідентифікаційний код 33282969 - 10651,07 грн. та 1720,50 грн. відшкодування витрат на сплату судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.02.2013 р.

Суддя К.І.Довгань