Постанова

від 18.02.2013 по справі 4507-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2013Справа №5002-19/ 4507-2012

за заявою кредитора Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі Автономної Республіки Крим, АР Крим, м.Красноперекопськ

до боржника Кооперативу «Зірка», АР Крим, м.Красноперекопськ (ідентифікаційний код 22246150)

про банкрутство

Суддя В.І. Мокрушин

Сторони не з'явились.

Суть спору: кредитор - Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі Автономної Республіки Крим звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із заявою про порушення справи про банкрутство боржника - Кооперативу «Зірка» відповідно до ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV з наступними змінами) у зв'язку із створенням заборгованості у розмірі 1922,97 грн.

Кредитор явку свого представника у судове засідання не забезпечив, 15.02.2013 р. надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника Управління у зв'язку із неможливістю забезпечення явки у судове засідання.

Боржник явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство в установлений строк не представив, що відповідно до ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не зупиняє провадження у справі.

Кредитором заявлені вимоги про застосування до боржника процедури банкрутства, передбаченої ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на підставі того, що боржник за місцезнаходженням не перебуває, податкову звітність до органів податкової звітності не представляє, а також вказує на наявність заборгованості у сумі 1922,97 грн.

Розглянувши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV з наступними змінами) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України, а ч.2 ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV з наступними змінами) справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч.3 ст.6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV з наступними змінами), встановленого для їх погашення, з моменту відкриття виконавчого провадження, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобов'язання, передбаченого ст.1 даного Закону, регулюються загальними нормами Закону.

Як вбачається із змісту заяви кредитор наводить підстави для порушення справи по спрощеній процедурі банкрутства боржника - наявність заборгованості перед Державним бюджетом у сумі 1922,97 грн., подання останньої звітності до Державної податкової інспекції за 2-3 квартал 2011 року, боржник не знаходиться за місцезнаходженням.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV з наступними змінами) у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

З огляду на наведену норму, кредитор може подати заяву про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, при наявності грошових вимог до нього, незалежно від їх розміру та за умови наявності доказів нездійснення боржником підприємницької діяльності.

Довідка Красноперекопської Об'єднаної Державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим від 08.01.2013, наявна у матеріалах справи свідчить проте, що боржником остання звітність до Державної податкової інспекції подана за 2-3 квартал 2011 року (а.с.41).

Ініціюючий кредитор у заяві посилається на відсутність боржника за юридичною адресою, посилаючись на довідку Акт перевірки боржника на предмет фактичного місцезнаходження від 25.07.2012 р. (а.с.15).

Згідно представленого ініціюючим кредитором Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.01.2013 р. записів щодо боржника не знайдено (а.с.42).

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За наявності вказаних ознак, суд виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатора боржника.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18.12.2009 р. №15 заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених ч.1 ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV з наступними змінами), а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Згідно клопотання від 15.02.2013 р. Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі Автономної Республіки Крим просить призначити його у якості ліквідатора Кооперативу «Зірка».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити ліквідатором боржника юридичну особу - Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі Автономної Республіки Крим.

Керуючись ст. 4, 5, 22-34, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV з наступними змінами), суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати боржника Кооператив «Зірка» (ідентифікаційний код 22246150) банкрутом.

2. Відкрити відносно боржника Кооперативу «Зірка» (ідентифікаційний код 22246150) ліквідаційну процедуру відповідно до ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV з наступними змінами) строком на шість місяців.

3. Призначити ліквідатором банкрута Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі Автономної Республіки Крим.

4. Зобов'язати ліквідатора письмово повідомити про визнання господарським судом боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника.

5. Після закінчення розрахунків з кредиторами ліквідатору представити суду звіт та ліквідаційний баланс відповідно до ст.32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 30 червня 1999 року N 784-XIV з наступними змінами).

6. Відповідні строки у цій справі обчислювати з дня винесення постанови з 18.02.2013.

Суддя В.І. Мокрушин