Рішення

від 11.02.2013 по справі 5006/20/143/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.02.13 р. Справа № 5006/20/143/2012

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техгласспром" (Донецька область, м. Костянтинівка, Україна)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассервіс" (м. Москва, Російська Федерація)

про стягнення заборгованості у розмірі 1262070,00 рос. руб. (324023,85грн.)

представники сторін:

від позивача:Митрофанов О.І. - представник за дов.;

від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техгласспром" (Донецька область, м. Костянтинівка, Україна) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассервіс" (м. Москва, Російська Федерація) про стягнення заборгованості у розмірі 1262070,00 рос. руб. (324023,85грн.).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки №СБ 18/05-12 від 18.05.2012 в частині своєчасної та повної сплати поставленого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 1262070,00 рос. руб. (324023,85грн.).

На підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином завірені копії: договору поставки №СБ 18/05-12 від 18.05.2012; специфікації №1 від 12.06.2012 до договору поставки №СБ 18/05-12 від 18.05.2012; рахунка-фактури №СФ-00001/г від 14.06.2012; залізничних накладних від 14.06.2012; вантажної митної декларації №700190000/2012001303 від 14.06.2012; сертифікату про походження товару №0220920 (форма СТ-1); висновок про походження товару №К-01564 від 14.06.2012; листа №1405/07/3-7 від 30.05.2012; екологічної декларації №642/5; паспорта якості №01/Э від 14.06.2012; калькуляції за договором поставки №СБ 18/05-12 від 18.05.2012 (специфікація №1 від 12.06.2012); облікової картки №70019/01/12/007294; претензії №12/11-12 від 12.11.2012; фіскального чеку №6175 від 14.11.2012.

19.12.2012 на адресу господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №12879/12 від 14.12.2012, в якому відповідач позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі.

Відповідач явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи без представника відповідача, надіслав виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 10.01.2013 №1248В/2013, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Глассервіс" (м. Москва, Російська Федерація) зареєстровано в реєстрі за адресою: м. Москва, вул. Черемушкинская, Б.

Як вбачається з матеріалів справи та із змісту позовних вимог, даний спір виник у зв'язку з неналежним виконанням покупцем своїх зобов'язань по договору поставки №СБ 18/05-12 від 18.05.2012.

Відповідно до п. 9.3 договору №СБ18/05-12 від 18.05.2012 всі суперечки сторін вирішуються з обов'язковим дотриманням претензійного порядку. Термін розгляду взаємних претензій сторін 10 днів з моменту отримання претензії. Усі спори, щодо яких сторонам не було досягнуто угоди, вирішуються в арбітражному суді за місцем знаходження позивача.

Згідно п.п. 1 п. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати, будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Враховуючи викладене, умови п. 9.3 договору від 18.05.2012, а також те, що позивач знаходиться за адресою: м. Константинівка, Донецької області, то дана справа підвідомча та підсудна господарському суду Донецької області.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

18.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техгласспром", як постачальником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глассервіс", як покупцем (відповідач) укладено договір поставки №СБ 18/05-12 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язався виготовити, поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити бій скляний (склобій) (далі - товар) в кількості 40000 тонн.

Пунктом 1.2 договору визначено, що асортимент, кількість кожної партії товару, характеристики, спосіб і умови відвантаження та постачання, ціна за тонну й загальна вартість, порядок розрахунків і вид транспорту, реквізити вантажоодержувача вказуються в специфікаціях (далі - специфікація), які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 1.3 договору поставка товару здійснюється окремими партіями з дотриманням загальної кількості товару і термінів постачання, зазначених в специфікації. Партія товару визначається як кількість товару, що поставляється постачальником за окремою товарно-транспортною накладною.

Відповідно до п. 3.4 договору сторони домовилися прийняти валютою договору російський рубль. Всі платежі за цим договором здійснюються в російських рублях.

Пунктом 6.2 договору визначено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту фактичного отримання товару.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 (п.10.1 договору). Договір укладений в м. Константиновка, Донецької області, Україна.

12.06.2012 сторонами було погоджено та підписано специфікацію №1 до договору, відповідно до якої постачальник зобов'язався здійснити поставку склобою ГОСТ Р52233-2004 у кількості 5 напіввагонів з нормою завантаження піввагону 65-75 тонн за ціною 3700 рос. руб. на суму 1276500 рос. руб.

Відповідно до п. 1 специфікації №1 до договору загальна вартість товару за цією специфікацією: 1276500 рос. руб.

Пунктом 2 специфікації №1 до договору визначено умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем у повному обсязі протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару вантажоодержувачу, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, згідно рахунку-фактурі. Датою поставки вважається дата штампа станції вантажоодержувача на залізничній накладній.

Термін і умови відвантаження товару: протягом 7 днів з моменту підписання даної специфікації і отримання заявки від покупця на відправку товару (п. 3 специфікації №1 до договору).

Умови поставки: станція переходу Тополі - експ., Південна залізниця, Харківська область, код ст. 431801 (Україна) - Соловей - експ. Південно-Східна залізниця, Білгородська область, код ст. 439701 (Росія) у редакції ІНКОТЕРМС-2000 (п. 4 специфікації №1 до договору).

Вантажоодержувач: Філія ТОВ "РАСКО" "Воронезький склотарний завод", 394722, Росія, м. Воронеж, Ленінський проспект, 172 ІПН 3302017743/КПП 366102001, ОКПО 54698623, залізничні реквізити: ст. Придача Південно-Східна залізниця, залізничний код станції 597104, залізничний код підприємства 4669. Єдиний особовий рахунок 100078664 (п.5 специфікації №1 до договору).

Пунктом 6 специфікації №1 до договору визначено вид транспорту: попередньо очищений піввагон із нижніми розвантажувальними люками.

Кількість товару в поставці: 345 тонн (п. 7 специфікації №1 до договору).

Позивачем до матеріалів справи надано облікову картку №70019/01/12/007294 суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, взятого на облік у Східній митниці, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Техгласспром" взяте на облік у Східній митниці, та договір №1295 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення вантажів та надані залізницею послуги, який укладено між Донецькою залізницею та позивачем щодо надання послуг Донецькою залізницею позивачу, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

На виконання умов договору №СБ 18/05-12 та специфікації №1 до нього позивач поставив, а відповідач прийняв склобій у кількості 341,10 тонн за ціною 3700,00 рос. руб. на загальну суму 1262070,00 рос. руб., що підтверджується копіями: рахунка-фактури №СФ-00001/г від 14.06.2012 на суму 1262070,00 рос. руб., вантажної митної декларації №700190000/2012/001303 від 14.06.2012, залізничними накладними від 14.06.2012, декларації на товари №10104030/040712/0001745 від 04.07.2012 та додатку №1 до неї, які надані позивачем та містяться в матеріалах справи.

Позивач свої зобов'язання щодо поставки товару за договором виконав належним чином.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що поставка товару позивачем відповідачу на підставі вищевказаних залізничних накладних, вантажної митної декларації, декларації на товари здійснювалась на виконання договору №СБ 18/05-12.

Оскільки відповідачем отримано продукцію, відповідно до вищезазначених залізничних накладних, вантажної митної декларації, декларації на товари у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в терміни, передбачені сторонами у договорі.

Однак, як зазначає позивач, відповідач вартість отриманого товару не оплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1262070,00 рос. руб.

Частинами 2,3 ст. 32 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином; якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Згідно ст. 43 Закону України "Про міжнародне приватне право", сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України. Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 44 Закону України "Про міжнародне приватне право" у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є: продавець - за договором купівлі-продажу.

Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України (застосовуються норми законодавства України, оскільки в договорі відсутні положення про вибір права, стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору є позивач).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено вище, відповідно до п. 9.3 договору всі суперечки сторін вирішуються з обов'язковим дотриманням претензійного порядку. Термін розгляду взаємних претензій сторін 10 днів з моменту отримання претензії.

14.11.2012 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою сплатити борг у сумі 1262070,00 рос. руб. у добровільному порядку, що підтверджується фіскальним чеком поштової установи №6174 від 14.11.2012. Відповідач відповіді не надав, заборгованість у розмірі 1262070,00 рос. руб. не оплатив.

У ході розгляду справи відповідачем надіслано на адресу господарського суду Донецької області відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнає позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, вартість якого відповідачем не оплачена, станом на день звернення позивача з позовом до господарського суду заборгованість становить 1262070,00 рос. руб.

Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження перерахування позивачу коштів у розмірі 1262070,00 рос. руб., а матеріали справи таких не містять.

Окрім того, на адресу суду, відповідачем надісланий відзив на позов, в якому відповідач позов визнає в повному обсязі. Відзив на позов підписаний зам. директора Баратовим Е.А., який діє на підставі довіреності від 21.04.2010, строк дії до 21.04.2013 року. Повноваження генерального директора підписавшого довіреність перевірені судом. Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, генеральним директором відповідача є Бігулов Тимур, який і підписав довіреність.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1262070,00 рос. руб., суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом враховано, що абзацом другим пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, суд зазначає, що станом на 11.02.2013 заборгованість в сумі 1262070,00 рублів за офіційним курсом НБУ (http://www.bank.gov.ua; 2,6504 грн. за 10 рос. рублів) на цю дату складає 334499,03 грн. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

Враховуючи те, що боржником за позовом є особа нерезидент України, то задоволення зустрічних позовних вимог можливе шляхом стягнення іноземною валюти, а саме російських рублів.

Статтею 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що мова господарського судочинства визначається статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики".

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики" судові документи складаються державною мовою.

За таких обставин, рішення по справі складено українською мовою.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глассервіс" (м. Москва, Російська Федерація) (вул. Б. Черемушкинська, буд. 19-А, м. Москва, Російська Федерація, 117447, ОКПО 60523477 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техгласспром" (вул. 6-го Вересня, буд. 40-А, м. Костянтинівка, Донецька область, Україна, 85113, ЄДРПОУ 37890817) суму основного боргу в розмірі 1262070 (один мільйон двісті шістдесят дві тисячі сімдесят) російських рублів. 00коп. (еквівалент у гривнях 334499,03грн.), судовий збір у розмірі 6480 (шість тисяч чотириста вісімдесят) грн. 48 коп.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Огороднік Д.М.

Дата складення повного рішення 18.02.2013.