Рішення

від 14.02.2013 по справі 912/147/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2013 р.Справа № 912/147/13-г Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/147/13-г

за позовом прокурора Добровеличківського району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Кіровоград

до селянського (фермерського) господарства "Надежда" Антонова Олександра Івановича, Кіровоградська область, смт. Добровеличківка

про стягнення 5037,79 грн.,

Представники сторін:

від позивача - директор Кіровоградського відділення Яцканич М.І., довіреність №325 від 20.09.2012р.;

від відповідача - не брав участі;

в судовому засіданні брав участь прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури м. Кіровограда - Потапенко Є.В. (наказ №607к від 05.10.12 р.).

Прокурор Добровеличківського району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з селянського (фермерського) господарства "Надежда" Антонова Олександра Івановича - 5037,79 грн. заборгованості по фінансовій підтримці (допомозі), з них: 5000,00 грн. основного боргу, 32,79 грн. пені та 5,00 грн. інфляційних втрат, з покладенням на відповідача судових витрат.

Ухвалою від 24.01.2013 р. господарським судом порушено провадження у даній справі, призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.02.2013 р., від сторін витребувано необхідні докази.

Позивач заявлені прокурором Добровеличківського району Кіровоградської області позовні вимоги підтримав у повному обсязі, про що подав письмові пояснення від 30.01.2013р.

Проте, 04.02.2013 р. на адресу господарського суду надійшла заява позивача №53-011/58 від 04.02.2013 р. про звернення стягнення на заставлене майно.

У судовому засіданні 14.02.2013 р. прокурор заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні 14.02.2013 р. в своїх усних поясненнях позовні вимоги підтримав повністю, зазначивши про те, що заяву про звернення стягнення на заставлене майно він не підтримує.

З огляду на викладене господарський суд заяву позивача про звернення стягнення на заставлене майно не приймає до розгляду та продовжує розгляд справи в частині стягнення з відповідача 5037,79 грн. заборгованості по фінансовій підтримці (допомозі).

Відповідач відзив на позов не подав, будь-яких клопотань на адресу суду не надіслав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень від 30.01.2013р. (а. с. 26, 27).

За викладених обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 10 Закону України "Про фермерське господарство" Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Згідно статті 11 Закону України "Про фермерське господарство" та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.04 р. №1102, Український державний фонд підтримки фермерських господарств на поворотній основі надає фермерським господарствам фінансову підтримку.

З матеріалів справи вбачається, що 11.12.2007 р. між Кіровоградським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та селянським (фермерським) господарством "Надежда" Антонова Олександра Івановича укладено договір №94 про надання фінансової підтримки (допомоги) селянському фермерському господарству (далі по тексту - Договір).

За умовами укладеного договору позивач зобов'язався надати відповідачеві фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі у розмірі 25000,00 грн. (розділ 1 договору), а відповідач прийняв зобов'язання використати підтримку (допомогу) за цільовим призначенням і повернути її у визначений договором строк.

Відповідно до розділу 2 договору фінансова підтримка (допомога) надається для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції та на здійснення виробничої діяльності.

Згідно з пунктом 3.4.2. селянське (фермерське) господарство "Надежда" Антонова Олександра Івановича зобов'язалось повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) за наступним графіком:

- до 01.11.2008 року в сумі 5000,00 грн.

- до 01.11.2009 року в сумі 5000,00 грн.

- до 01.11.2010 року в сумі 5000,00 грн.

- до 01.11.2011 року в сумі 5000,00 грн.

- до 11.12.2012 року в сумі 5000,00 грн.

Умови договору узгоджені між сторонами шляхом їх підписання та скріплення печатками.

При вирішенні спору, господарський суд виходить з наступного.

Укладений між сторонами договір №94 від 11.12.2007р. за своєю правовою природою є договором позики, правовідносини за якими регулюються главою 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1046 глави 71 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на банківський рахунок відповідача згідно платіжного доручення №7 від 14.12.2007 р. суму фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 25000,00 грн. (а. с. 17).

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором щодо повернення сум фінансової підтримки в строки, визначені п. 3.4.2. договору, виконав не в повному обсязі.

Зокрема, відповідач не повернув позивачу обумовлену договором суму фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 5000,00 грн. в строк до 11.12.2012р.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем суми отриманої фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 5000,00 грн., позовні вимоги в цій частині заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 32,79 грн. за період з 12.12.2012р. по 27.12.2012р.

У відповідності до ч. 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ч. 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в пункті 5.2. Договору встановлено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

Отже, нарахування пені в сумі 32,79 грн. за період з 12.12.2012р. по 27.12.2012р. є правомірним та підлягає задоволенню повністю.

Підлягають також задоволенню вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат за грудень місяць 2012р. в сумі 5,00 грн., оскільки відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги прокурора Добровеличківського району про стягнення з селянського (фермерського) господарства "Надежда" Антонова Олександра Івановича 5000,00 грн. основного боргу, 32,79 грн. пені та 5,00 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Надежда" Антонова Олександра Івановича (Кіровоградська область, Добровеличківський район, смт. Добровеличківка, вул. Леніна, 58, ідентифікаційний код 20647212) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Київ, вул. Олени Теліги, 8, ідентифікаційний код 20029342), від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Кіровоград, вул. Тимірязєва, 84, ідентифікаційний код 22217705) - 5037,79 грн. заборгованості, з яких: 5000,00 грн. основного боргу, 32,79 грн. пені та 5,00 грн. інфляційних втрат.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Надежда" Антонова Олександра Івановича (Кіровоградська область, Добровеличківський район, смт. Добровеличківка, вул. Леніна, 58, ідентифікаційний код 20647212) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1720,50 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити відповідачу на дві адреси: Кіровоградська область, Добровеличківський район, смт. Добровеличківка, вул. Леніна, 58 та Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Дружелюбівка, вул. Миру, 1.

Повне рішення складено 19.02.2013 року.

Суддя О.Б. Шевчук