cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" січня 2013 р.Справа № 5023/5165/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Бринцева О.В.
при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товарситва КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства "МЕДЕЛ", м. Мерефа про стягнення 63459,91 грн. за участю представників сторін:
позивача - Катеринюк В.В., за довіреністю № 1324-О від 10.06.2011 р.
відповідача - Яковлєва Н.В., директор за наказом від б/н 03.08.2010 р.
ВСТАНОВИВ:
14.11.2012р. позивач - ППТ КБ "Приватбанк" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до ПП "МЕДЕЛ". У позовній заяві позивач просить суд стягнути з ПП "МЕДЕЛ" на користь позивача заборгованість за договором банківського обслуговування б/н від 02.03.2011 р. в розмірі 63459,91 грн., крім того стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору. В обґрунтування позовних вимог посилається на ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні 28.01.2013р. позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначає, що визнає позовну заяву в частині основного боргу, щодо нарахування штрафів та пені невпевнений та просить суд витребувати від позивача оригінали документів, які підтверджують розмір заборгованості відповідача (меморіальні ордери), про що в порядку ст. 22 ГПК України надає суду відзив на позовну заяву (вх. 3232), а також надає суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи ПАТ Страхової компанії "Інгосстрах", з якою ПП "МЕДЕЛ" має договір страхування відповідальності перед третіми особами (вх. 3235).
Клопотання відповідача про витребування доказів судом залишається без задоволення з таких підстав. Згідно положень ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.
Відповідно цьому, з урахуванням матеріалів справи, наданого відповідачем відзиву на позовну заяву та висловлених в судовому засіданні думок, суд відхиляє клопотання про витребування доказів, як необґрунтоване. Відповідачем не подано обґрунтованого клопотання про витребування доказів із зазначенням конкретних документів які саме маються на увазі, не вказано які саме обставини, можуть підтвердити відповідні документи, а також яке значення для правильного вирішення цієї справи мають відповідні обставини.
Крім того, суд зазначає, що покладення судом за ініціативою однієї сторони обов'язку на іншу сторону щодо надання доказів на підтвердження своєї позиції є таким, що суперечить принципу змагальності - ст.ст. 4-3, 33 ГПК України. Згідно положень цих норм судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, у заявника клопотання і у суду відсутні правові підстави для спонукання однієї сторони подати докази на підтвердження своєї позиції, або позиції противної сторони. Сторони компетентні самостійно вирішити це питання, і самостійно несуть ризик недостатності поданих ними доказів.
Щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи ПАТ Страхової компанії "Інгосстрах", то воно також залишається судом без задоволення.
ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.
Відповідно до статті 27 ГПК треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
Таким чином, розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, суд залишає це клопотання без задоволення, як безпідставне та необгрунтоване, оскільки відповідачем не зазначено в клопотанні на яких підставах належить залучити або допустити до участі у справі третю особу, не обгрунтовано як рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки зазначеної особи.
На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів, достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, розгляд справи неодноразово відкладався для надання можливості усім учасникам судового процесу ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).
Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав і людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
02.03.2011р. між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" (позивач по справі, Банк) та Приватним підприємством "МЕДЕЛ" (відповідач по справі) було укладено Договір банківського обслуговування за № б/н, згідно якого позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № 26007060711748.
Відповідно до Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтисків печатки (т. І, а.с. 47), Банк при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в рамках ліміту, о розмірах якого Банк оповіщає клієнта на свій розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, змінення ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується умовами та правилами надання банківських послуг та тарифів банка, розміщених в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.
У Заяві про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтисків печатки зазначено, що клієнт підписавши цю заяву, погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам (розташованих на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua), тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах ПриватБанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до Договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком.
Згідно Розділу 1 Правил, розміщених на web-сайті банку http://www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг ПриватБанку.
Розділом 3.18. Правил (т. І, а.с. 48-56) передбачено надання послуги щодо встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок корпоративного клієнта.
Згідно п. 3.18.1.1., Кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
Згідно п. 3.18.1.8. Правил проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком на протязі одного року с моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку і картки зі зразками підписів та відтисків печатки", або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або в формі обміну інформацією, або в будь-якій іншій формі. При порушенні Клієнтом будь-якого із обов'язків, передбачених "Умовами і правилами надання банківських послуг", Банк на власний розсуд, має право змінити умови кредитування, встановити інший строк повернення кредиту. При належному використанні Клієнтом обов'язків, передбачених "Умов і правил надання банківських послуг", проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той же строк.
Відповідно до п. 3.18.1.11. Правил, встановлено період безперервного користування кредитним лімітом - не більше 35 днів (Періодом безперервного користування кредитним лімітом є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку).
Відповідно до п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.2.2.3. та 3.18.2.2.5., Клієнт зобов'язується проводити погашення кредитного ліміту не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитним лімітом, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом та повністю повернути кредит в строки, передбачені Правилами.
Згідно п.п. 3.18.4.1.1., 3.18.4.1.2. та 3.18.4.1.3. Правил, нарахування відсотків проводиться наступним чином: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуління. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Згідно п. 3.18.4.4. Правил Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту (щомісячна комісія) відповідно до п.п. 3.18.1.6., 3.18.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.
Відповідно до п. 3.18.5.1. Правил при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди (комісії) Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3., від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні. У разі якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.
Згідно п. 3.18.5.4. Правил, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Відповідно до п. 3.18.5.7. Правил, строки позовної давності на вимогу про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
Згідно заявки відповідача, йому було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок в розмірі 50000,00 грн.
Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 50000.00 грн. (виписка по рахунку відповідача наявна в матеріалах справи).
Як вбачається з матеріалів справи, та визнається відповідачем, відповідач прострочив виконання своїх зобов"язань за даним договором, у зв'язку із чим у нього перед позивачем виникла заборгованість.
За розрахунком позивача загальна заборгованість відповідача за Договором банківського рахунку на комплексне обслуговування від 02.03.2011р. станом на 11.09.2012р. складає 63459,91 грн., у тому числі: сума кредиту - 48996,59 грн.; сума процентів - 11675,95 грн.; сума комісії - 1605,47 грн.; сума пені - 1181,90 грн.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України зазначає, що за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штраф, пеня).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.
Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості та визнав позовні вимоги в частині основної суми боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" ПАТ КБ "Приватбанк" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1609,50грн. покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 549-552, 610, 611, 625, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "МЕДЕЛ" (62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 228, код ЄДРПОУ 37131350) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) суму заборгованості за Договором № б/н від 02.03.2011р. в розмірі 63459,91 грн. та 1609,50 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 29.01.2013 р.
Суддя Бринцев О.В.
Справа № 5023/5165/12
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2013 |
Оприлюднено | 20.02.2013 |
Номер документу | 29427813 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Бринцев О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні