Ухвала

від 07.02.2013 по справі 2а-5950/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 р.Справа № 2а-5950/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-5950/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РезиноДеталь"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РизиноДеталь", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000571530 від 26.04.2012 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що не згоден з висновками, викладеними в акті ДПІ у Московському районі м. Харкова від 05.03.2012 року № 645/15-215/23001195 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, вважає їх такими, що зроблені безпідставно, а винесене на їх підставі податкове повідомлення - рішення від 26.04.2012 року №0000571530 підлягає скасуванню.

Позивач стверджує, що, здійснюючи господарську діяльність, дотримується всіх вимог чинного законодавства України. Укладені ним правочини - дійсні, виконані сторонами у повному обсязі, без претензій та зауважень один до одного, ніким не оскаржувані та у судовому порядку не визнані не дійсними. Виконання умов договорів підтверджується належно складеними первинними документами. Судження ДПІ у акті перевірки щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ, яке надане ТОВ "Промспец консалтинг", код 37091549, у зв'язку з чим ТОВ "Промспец консалтинг" не мало права виписувати на адресу позивача податкові накладні, позивач вважає безпідставними та незаконними, оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 р. у справі 2а-14157/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року, скасовано Рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 82/15-02-036 від 14.10.2011 року про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ "Промспец консалтинг". За таких підстав, ТОВ "Промспец консалтинг" на момент вчинення господарських операцій з ТОВ "РизиноДеталь", тобто на січень 2012 року, мало право згідно п.201.8 ст.208 Податкового кодексу України на складання податкових накладних. В свою чергу, позивач мав право включити до складу податкового кредиту виписані ТОВ "Промспец консалтинг" в перевіреному періоді та вказані у акті камеральної перевірки податкові накладні.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.12 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Резинодеталь" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вбачає можливість розглядати справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РизиноДеталь", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 23001195, місцезнаходження: вул. Гвардійців Широнінців, буд.40, кв.155, м. Харків, 61123 (а.с.18, 21-23).

З 20.02.1995 року за №1455 перебуває на обліку в органах державної податкової служби та з 31.07.2008 року позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість (т.1,а.с.19-20).

Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківській області Державної податкової служби в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст. 3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, державним податковим ревізором - інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Московському районі м. Харкова Джабаровою Галиною Василівною на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України в порядку 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2012 року ТОВ "РизиноДеталь".

Результати вказаної перевірки оформлені актом камеральної перевірки від 05.03.2012 №645/15-215/23001195 (а.с.38-39).

За висновками податкової інспекції, викладеними у даному акті перевірки, встановлено порушення позивачем ТОВ "РизиноДеталь" п.198.6 ст.198, п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ та завищено суму податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень 2012 року на 21517,0 грн., внаслідок чого занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за січень 2012 року на 19047,0 грн.

З посиланням на зазначений акт перевірки, 26.04.2012 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000571530, яким ТОВ "РизиноДеталь" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 28570,50 грн., з яких 19047 грн. - основний платіж, 9523,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (а.с.6).

Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ "РизиноДеталь" звернулось з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим повідомленням - рішенням від 26.04.2012 р. №0000571530 порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З наявних у справі документів вбачається, що у перевіряємому періоді позивач - ТОВ "РизиноДеталь", мав господарські взаємовідносини з підприємством ТОВ "Промспец консалтинг" код 37091549.

Так, на підставі договору від 17.01.2011 року №27, укладеного між ТОВ "Промспец консалтинг" -(продавець) та ТОВ "РизиноДеталь"-(покупець) та додаткових угод від 30.12.2011 року, від 15.08.2011 року продавець зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності: сировину та арматуру для виготовлення подушок двигуна трактора Т-150; деталі, які використовують в нафтопереробній промисловості; запчастини до сільськогосподарської техніки (а.с.157-161).

Фактичне виконання умов вказаного договору підтверджується виписаними ТОВ "Промспец консалтинг" на адресу позивача податковими накладними: від 20.01.2012 року №65 на суму з ПДВ 51369,12 грн., від 12.01.2012 року №48 на суму з ПДВ 18964,64 грн., від 11.01.2012 року №41 на суму з ПДВ 7900,00 грн., від 05.01.2011 року №19 на суму з ПДВ 13754,77 грн., від 04.01.2012 року №10 на суму з ПДВ10053,70 грн., від 04.01.2012 року №13 на суму з ПДВ 17820,00 грн. від 03.01.2012 року №5 на суму з ПДВ 9240,00 грн., видатковими накладними від 20.01.2012 року №151 на суму з ПДВ 51369,12 грн., від 12.01.2012 року №31 на суму з ПДВ 18964,64 грн., від 11.01.2012 року №24 на суму з ПДВ 7900,00 грн., від 05.01.2012 року №16 на суму з ПДВ 13754,77 грн., від 04.01.2012 року №5 на суму з ПДВ 17820,00 грн., від 03.01.2012 року №3 на суму з ПДВ 9240,00 грн., від 04.01.2012 року №8 на суму з ПДВ 10053,70 грн. (а.с.162-178).

Транспортування товару здійснювалося на підставі договору від 01.10.2011 року №1 про надання транспортних послуг (а.с.105) на автомобілі ІЖ зі складу ТОВ "Промспец консалтинг" до складу ТОВ "РизиноДеталь", який належить останньому на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2012 року №1/11 (а.с.35-37).

З метою отримання економічного ефекту, придбаний позивачем товар в подальшому був реалізований ТОВ НПО "Вертикаль", ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 на підставі договорів від 07.09.2011 року №07/09-1114В, від 20.01.2012 року №7, від 20.01.2012 року №8, від 03.10.2011 року №10, від 01.10.2011 року №15 (а.с.81-94).

Свідченням подальшої реалізації позивачем товару підтверджується податковими накладними від 31.01.2012 року №5, від 20.01.2012 року №10, від 20.01.2012 року №9, від 09.01.2012 року №7, від 12.01.2012 року №12, від 05.01.2012 року №11, від 04.01.2012 року №8, від 04.01.2012 року №6, від 03.01.2012 року №1, видатковими накладними від 20.01.2012 року №10, від 20.01.2012 року №9, від 12.01.2012 року №12, від 09.01.2012 року №7, від 05.01.2012 року №11, від 04.01.2012 року №8, від 04.01.2012 року №6, накладними від 31.01.2012 року №5, від 11.01.2012 року №2, від 03.01.2012 року №1 (а.с.95-116).

Транспортування реалізованого товару здійснювалося за рахунок покупців.

Розрахунки по зазначеним договорам проводилась в безготівковій формі, про що свідчать виписки по рахунку (а.с.117-155).

Дослідивши долучені до справи копії первинних документів, що були складені з посиланням на зазначені вище правочини, колегія суддів зазначає, що документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Як вбачається з акту перевірки, єдиною підставою для висновку щодо неправомірності віднесення сум до податкового кредиту на підставі виписаних ТОВ "Промспец консалтинг" податкових накладних слугувало рішення податкової інспекції від 14.10.2011 року про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Промспец консалтинг" від 03.08.2010 року №100295733 та виключення даного підприємства з Реєстру.

Однак, вказані посилання відповідача в акті перевірки колегія суддів не бере до уваги, оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2-а-14157/11/2070 від 17.11.2011 року визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова № 83/15-02-036 від 14.10.2011р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "РизиноДеталь", зобов'язано Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "РизиноДеталь" як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про скасування (відміну) анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року згадану постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 залишено без змін.

Отже, вказані судові рішення набрали законної сили.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п.6.2 Наказу ДПА України №978 від 22.12.2010 року, який діяв на час складання спірного нормативного акту індивідуальної дії, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Згідно до абз.3,4 п.3 Інформаційного листа Вищого Адміністративного Суду України № 1172/11/13-10 від 02.08.2010 р., у разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Отже, таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків, і тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Колегія суддів також зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність), відповідно до ст.61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Отже, платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище різня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Необхідно зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податку на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 201.1. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Оскільки ТОВ " РизиноДеталь" належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість у перевіреному періоді.

Достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення позивачем наведених норм закону відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав. Фактів таких порушень згідно з вимогами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в акті перевірки не навів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 13.09.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-5950/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С. Судді (підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.