Рішення

від 08.01.2009 по справі 3/122-08-2226

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/122-08-2226

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" січня 2009 р.Справа  № 3/122-08-2226

За позовом: Міністерства транспорту та зв'язку України  

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: Одеська залізниця

До відповідача:  Одеської міської ради

про визнання права власності

                                                                                                                         Суддя  Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Кіташевський Д.А. - представник, діючий за довіреністю

Від третьої особи: Кіташевський Д.А. - представник, діючий за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач –Міністерство транспорту та зв'язку України звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідачів Одеської міської ради та Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Одеська залізниця, в якій просить суд визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності на об'єкт нерухомого майна –„Дорожня автобаза”, загальною площею 1740 кв. м, яка складається з: диспетчерської (літера А), КПП (літера Б), ангару (літера В), боксів (літера Г), мийки (літера Д), воріт (літера №1), розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Транспортна, 7, що перебуває у господарському віданні Одеської залізниці.

Одеська міська рада проти позовних вимог щодо визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України права державної власності на вказаний у позовній заяві об'єкт нерухомості заперечує, з підстав наведених у письмовому відзиві на позовну заяву.

Одеська залізниця позовні вимоги Міністерства транспорту та зв'язку України підтримує, що вбачається з наявних у матеріалах справи письмових пояснень її представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Зазначений у позовній заяві об'єкт нерухомості перебуває на балансі відокремленого структурного підрозділу Одеської залізниці, без статусу юридичної особи, Дорожньої автобази Одеської залізниці, що підтверджується наявними у матеріалах справи інвентарними даними (а.с. 39-42).

Згідно рішення Одеської міської ради народних депутатів від 28.04.2000р. за №1234-ХХІІІ Одеській залізниці надано у постійне користування земельну ділянку площею 377,06 га  для виробничої діяльності, видано відповідний державний акт. Зазначений у позові об'єкт нерухомості розташований на землях, відведених позивачу у постійне користування.

Згідно даних технічного паспорту (а.с. 20-23), виготовленого Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", площа спірного об'єкта нерухомості складає 1740 кв. м.

Наявним у матеріалах справи листом ( а.с. 29), надісланим у відповідь на звернення Одеської залізниці юридичним управлінням Одеської міської ради Одеську залізницю було повідомлено про відмову в задоволенні заяви щодо оформлення свідоцтв про право власності на спірний об'єкт за відсутності документів, що посвідчують право власності, визначених Тимчасовим положенням реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства Юстиції України № 6/5 від 28.01.2003р.

Позовні вимоги Міністерства транспорту та зв'язку України обумовлені захистом інтересів держави шляхом визнання за нею в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності на об'єкт нерухомого майна ––„Дорожня автобаза”, загальною площею 1740 кв. м, яка складається з: диспетчерської (літера А), КПП (літера Б), ангару (літера В), боксів (літера Г), мийки (літера Д), воріт (літера №1), розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Транспортна, 7, що перебуває у господарському віданні Одеської залізниці.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно положень п.1.1 статуту позивача, Одеська залізниця є створеним згідно з статтями 1,4 Закону України „Про залізничний транспорт” статутним територіально-галузевим об'єднанням, заснованим на державній власності і підпорядкованим Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить до сфери управління Міністерства транспорту України.

Пунктом 4.2. Статуту Одеської залізниці встановлено, що майно залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчинюючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.

Положеннями ч. 5 статті 4 Закону України „Про залізничний транспорт” визначено, що управління залізницями  та іншими підприємствами залізничного транспорту, що належать до загальнодержавної власності, здійснюється органом управління залізничним транспортом  - Державною адміністрацією залізничного транспорту України, підпорядкованим Міністерству транспорту України, а згідно ч. 1 ст. 5 Закону України „Про залізничний транспорт”, майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального  користування, є загальнодержавною власністю.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Матеріалами справи підтверджено факти закріплення спірного майна за Одеською залізницею, органом що входить до сфери управління Міністерства транспорту України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо достатності підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст.  44, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити.

2. Визнати за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності на об'єкт нерухомого майна ––„Дорожня автобаза”, загальною площею 1740 кв. м, яка складається з: диспетчерської (літера А), КПП (літера Б), ангару (літера В), боксів (літера Г), мийки (літера Д), воріт (літера №1), розташованого за адресою: м. Одеса,            вул. Транспортна, 7, що перебуває у господарському віданні Одеської залізниці.

3.  Стягнути з Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа,1):

-  до державного бюджету України, одержувач ГУДКУ у Одеській області МФО 828011, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, код 23213460 -  держмито в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн.

- до державного бюджету України, одержувач ГУДКУ у Одеській області                                 р/р 31217259700008, МФО 828011, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області код 23213460, КБК 22050000, –витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

        Накази видати після набрання рішенням законної сили.

             Суддя                                                                                                           Д'яченко Т.Г.