Рішення

від 14.02.2013 по справі 5016/2904/2012(7/113)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2013 р. Справа № 5016/2904/2012(7/113)

м.Миколаїв

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Будівельна фірма "Миколаївбуд", юр. адреса: 54029, м. Миколаїв, вул. Робоча, 2 А

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська суднобудівно-судноремонтна компанія - АНЛ-2005", 54050, м.Миколаїв, вул. Металургів, буд. 8, кв.52

про: стягнення з відповідача 28009,77 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Годза Л.П., дов. № 01 від 22.03.2012р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Будівельна фірма "Миколаївбуд" звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська суднобудівно-судноремонтна компанія - АНЛ-2005" 28009,77 грн. з яких: заборгованості за договором оренди в сумі 7211,70 грн., неустойки у сумі 20166,50 грн., пені в сумі 528,46 грн., 3% річних в сумі 103,11 грн.

Відповідач в судові засідання не з'явився, письмового відзиву по суті заявлених позовних вимог до суду не надав. Враховуючи, що ухвали господарського суду від 17.12.2012 року та від 31.01.2013 року були направлені на адресу відповідача: 54050, м.Миколаїв, вул. Металургів, буд. 8, кв.52, яка зазначена в позовній заяві та спеціальному витязі із ЄДРПОУ № 15756383 станом на 01.02.2013 року, то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

У відповідності до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

01.06.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Будівельна фірма "Миколаївбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська суднобудівно-судноремонтна компанія - АНЛ-2005" був укладений Договір на оренду нежитлового приміщення № 1/11 (Далі - Договір) згідно предмету якого позивач передає відповідачеві в орендне користування нежитлове приміщення в будівлі по вул. Робоча 2А, в м.Миколаєві на 4-му поверсі, кімнату № 403 загальною площею 36 м2 для користування під офіс.

На виконання вимог п. 3.1 Договору позивачем 01.06.2011 року було передане відповідачеві нежитлове приміщення в будівлі по вул. Робоча 2А, в м.Миколаєві на 4-му поверсі, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.06.2011 року (а.с. 8).

Згідно п. 2.1 Договору, - за вказане приміщення відповідач сплачує щомісячно орендну плату в сумі: 1594,80 грн. в тому числі ПДВ - 265,80 грн. З розрахунку вартості 1м2 орендного приміщення - 44,30 грн., в тому числі ПДВ - 7,38 грн. Вказана в п. 2.1 даного Договору плата не є стабільною на весь термін його дії та може змінюватись за поданням позивача, в зв'язку зі зміною цін і тарифів на послуги, енергоносії, матеріали ті ін., що оформлюється додатковою угодою (п. 2.2 Договору).

У відповідності до вимог п. 2.3. Договору, - відповідач оплачує орендні та інші платежі, передбачені п. 2.1 даного Договору щомісячно через установи банків платіжним дорученням не пізніше 10 числа поточного місяці.

Пунктом 4.5 Договору на відповідача покладений обов'язок щодо своєчасної оплати орендної плати орендованого по Договору нерухомого майна. По закінченню дії Договору оренди, відповідач зобов'язаний повернути нерухоме майно яке є об'єктом оренди за Договором за актом прийому-передачі в тому стані, в якому воно було отримано, за винятком змін, які були здійснені з дозволу позивача (п. 4.6 Договору).

Згідно п. 6.1 Договору сторонами встановлено, що даний договір дії з дати його підписання по 31.05.2012 року.

Так, позивач в позовній заяві зазначає, що строк оренди закінчився 31.05.2012 року, в умовах договору відсутнє застереження про автоматичну пролонгацію договору оренди, додаткова угода до договору оренди про продовження строку його дії не укладалася.

07.06.2012р. позивачем відповідачу за вих. № 180/01-6 була направлена вимога в якій позивач просив відповідача погасити існуючу заборгованість з орендної плати, повернути орендоване приміщення та вказував про припинення терміну дії Договору і не бажання продовжувати надалі орендні відносини. Вказана вимога була отримана відповідачем 07.06.2012р., що підтверджується підписом керівника підприємства на вказаній вимозі (а.с. 13).

Позивач в позовній заяві вказує, що заборгованість по орендній платі відповідачем сплачена не була та в порушення умов п. 4.6 Договору орендоване приміщення відповідачем по акту не було повернуто, що і зумовило позивача звернутись до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості та неустойки.

Так, як зазначає позивач в позовній заяві та згідно наданого ним розрахунку розмір боргу відповідача становить 7211,70 грн., з яких: 6678,33 грн. - заборгованості з орендної плати з лютого 2012 року по травень 2012 року, - яка фактично визнана відповідачем в акті звірки взаємних розрахунків (а.с. 12), та 533,37 грн. - абонплати за телефон та за міжміські телефонні переговори.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вищевказані вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 7211,70 грн., підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в період з лютого 2012 року по травень 2012 року в розмірі 6678,33 грн.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 533,37 грн. - абонплати за телефон та за міжміські телефонні переговори саме на підставі Договору на оренду нежитлового приміщення № 1/11 від 01.06.2011 року задоволенню не підлягають, оскільки умовами Договору не передбачено обов'язок відповідача щодо оплати телекомунікаційних послуг.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України, - учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 217 ГК України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У відповідності до вимог ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно положень ст. 785 ЦК України, - у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Внаслідок невиконання відповідачем господарського зобов'язання щодо повернення орендованого майна (нежитлового приміщення в будівлі по вул. Робоча 2А, в м.Миколаєві на 4-му поверсі, кімната № 403 загальною площею 36 м2) після закінчення терміну договору оренди - 31.05.2012 року (п. 6.1 Договору), позивач у відповідності до вимог ч. 2 ст. 785 ЦК України нарахував та просить суд стягнути з відповідача - 20166,50 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 01.06.2012 року по 10.12.2012 року, розмір яких є обґрунтований відповідно до вимог Закону та підлягає задоволенню.

Згідно п. 2.4 Договору, - в разі несвоєчасної оплати платежів передбачених п. 2.1. Договору стягнення заборгованості здійснюється позивачем у встановленому законом порядку разом зі стягненням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент оплати, за кожний день прострочення платежу, на день фактичної оплати, при цьому позивач має право вимикати електроенергію згідно закону України «Про електроенергетику».

Позивач за несвоєчасне перерахування орендної плати на підставі п. 2.4 Договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача 528,46 грн. пені нарахованої за період з 01.06.2012 року по 10.12.2012 року. Вказані вимоги підлягаю частковому задоволенню з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України згідно якої, - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Так, пункт 2.3 Договору встановлює, що орендна плата підлягає оплаті відповідачем не пізніше 10 числа поточного місяця. Отже в разі несвоєчасного перерахування відповідачем орендної плати, період прострочення та термін нарахування штрафних санкцій починається з 11 числа відповідного місяця.

Так, розмір пені який підлягає задоволенню має бути визначений з урахуванням періоду її нарахування відповідно ч. 6 ст. 232 ГК України та дати виникнення заборгованості з орендної плати яка визначається у кожному відповідному місяці згідно з п. 2.4 Договору та в межах визначеного позивачем періоду для стягнення пені та за підрахунком суду становить 308,50 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 219,96 грн. (528,46 грн. - 308,50 грн.) задоволенню не підлягають.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань позивачем з урахуванням ст. 625 ЦК України зроблений розрахунок 3% річних в розмірі 103,11 грн., розмір яких обґрунтований відповідно до вимог Закону та підлягає задоволенню.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, та оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська суднобудівно-судноремонтна компанія - АНЛ-2005" ( 54050, м.Миколаїв, вул.Металургів, буд. 8, кв.52 , п/р 26005214004700 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, м.Харків , ЄДРПОУ 01273036) на користь Публічного акціонерного товариства "Будівельна фірма "Миколаївбуд" (юр. адреса: 54029, м. Миколаїв, вул. Робоча, 2 А , п/р 26009020807001 в філії АКБ «Імексбанк» в м.Миколаєві , МФО 326825, ЄДРПОУ 33627292) заборгованості за договором оренди в сумі 6678,33 грн., неустойки у розмірі 20166,50 грн., пені у розмірі 308,50 грн., 3% річних у розмірі 103,11 грн. та судовий збір в сумі 1649,97 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 19.02.2013 року.

Суддя Н.О.Семенчук