Рішення

від 10.01.2009 по справі 10/76-08-3015

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/76-08-3015

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2009 р.Справа  № 10/76-08-3015

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомп»

до відповідачів  1)Одеської залізниці

                             2)Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»

про стягнення 3221,05 грн.  

                                                                                                                              Суддя  Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Лотоцька О.В. за довіреністю від 01.08.2008р.

від відповідача (1): не з'явився

від відповідача (2): не з'явився

Суть спору: ТОВ «Украгрокомп»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці збитків у розмірі недостачі товару на суму 3221,05 грн.   

В процесі розгляду справи позивач надав заяву про доповнення до позовних вимог, яка залучена судом до справи  01.09.2008р., та згідно з якою, позивач просить стягнути з відповідача  збитки у розмірі недостачі товару на суму 2240,74 грн., з посиланням при цьому на те, що при здійснені розрахунку вартості недостачі вантажу позивачем не враховані вимоги п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р., згідно з яким, норма недостачі для мінерального палива становить 1%.

Також заяву про доповнення до позовних вимог позивач надав до суду і 12.11.2008р., згідно з якою, позивач змінює розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідачів пропорційно вини кожного вартість недостачі вантажу у вагоні №67881383 в сумі 1319,04 грн., з посиланням при цьому на те, що, по-перше, відповідно до п.3.18. Роз'яснень ВГСУ від 29.11.2007р. №01-8/917 у разі виявлення недостачі в окремому вагоні норму природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто слід застосовувати саме щодо цього вагону, а не до загальної маси всього маршруту або групи вагонів, а тому маса відповідальної недостачі вантажу у вагоні №67881383  становить 2290 кг. По - друге, вартість 1 тони вугілля становить 480 грн. без ПДВ, а у рахунку-фактурі №49 від 31.01.2008р.  у графі «ціна», замість ціни вантажу 480 грн. без ПДВ,  продавець помилково зазначив його кількість.   

Відповідач (1) просить суд Одеську залізницю від відповідальності звільнити, з підстав, викладених у відзиві на позов, який 06.10.2008р. залучений до справи, та згідно з яким, відповідач посилається на те, що завантаження вагону вугіллям проводилося на підприємстві вантажовідправника, силами і засобами відправника, ним же самостійно визначена маса вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Вагон з вантажем прибув на станцію призначення в технічно справному стані, а відповідно до ст.111 Статуту залізниць України, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому  складі, завантаженому засобами відправника, та не має ознак втрати, залізниця звільняється від матеріальної відповідальності за втрату або нестачу вантажу.

В процесі розгляду справи господарський суд задовольнив клопотання відповідача (1) і залучив до участі у справі в якості іншого відповідача ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська», про що 10.09.2008р. виніс відповідну ухвалу.

Також в процесі розгляду справи суд задовольнив клопотання сторін та продовжив строк вирішення спору у даній справі до 10.01.2009р.,  про що 24.10.2008р. виніс відповідну ухвалу.

У відзиві на позов від 23.10.2008р. за вх.№21574, відповідач (2) посилається на відсутність його вини у недостачі вантажу та вважає, що відповідальність за цю недостачу слід покласти на перевізника вантажу, оскільки встановлені у комерційному акті обставини свідчать, що саме перевізник не виконав свій генеральний обов'язок, передбачений ст.12,23 Закону України «Про залізничний транспорт»від 04.07.1996р. та ст.116 Статуту залізниць України по забезпеченню схоронності вантажу, прийнятого до перевезення.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 10.09.2008р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

30.01.2008р. зі станції відправлення Карахаш Донецької залізниці  ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська» (відправник) на адресу ТОВ «Украгрокомп»(одержувач) відправлений вантаж -  антрацит у кількості 140000 кг,  а саме у піввагоні №67881383 у кількості 71000 кг, та у  піввагоні №65247876 у кількості 69000 кг, що  підтверджується накладною на маршрут або групу вагонів №49829930.  

Відповідні відмітки у вказаній накладній свідчать, що антрацит завантажений у  піввагон засобами відправника (відповідач-2), навалом, нижче бортів. Вантаж розміщено і закріплено згідно з п.п.4.3.,4.,1.8. р.4 Сб. 17, вантаж маркований вапном, а також здійснено промаслювання кузову і пересипка сіллю.  Разом з тим, відмітка відповідача-1 на вагонному листі «Вантаж завантажений і закріплений правильно»свідчить, що перевізником здійснений контроль за дотриманням вантажовідправником Технічних умов завантаження і кріплення вантажу шляхом огляду завантажених вагонів та вантаж прийнятий до перевезення залізницею.

Також господарським судом встановлено, що в процесі перевезення цього вантажу на станції Знам'янка Одеської залізниці 01.02.2008р.   складений акт загальної форми №828, згідно з яким, у  вагоні №67881383 виявлено, що на поверхні вантажу наявні поглиблення. Двері цільнометалеві, люки щільно закриті. Вагон зданий під охорону та відчеплений на знеструмлену колію для перевірки. Тією ж датою після перевірки вагону на знеструмленій колії залізницею складений акт загальної форми №834, згідно з яким, виявлено, що по документу значиться вантаж завантажений навалом, розмір завантаження відносно бортів не вказаний. Фактично завантаження навалом нижче бортів 200 мм. На поверхні вантажу наявні поглиблення праворуч по ходу потягу над 3,4,5,6 люками довжиною 5500 мм, шириною 1500 мм, глибиною 300 мм. Наявне захисне маркування вапном. В місцях поглиблення маркування відсутнє. Мається доступ до вантажу. Доступ до вантажу усунений в місцях поглиблення шляхом нанесення маркування вапном. Двері цільнометалеві, люки щільно закриті. Течі вантажу не має. Каток не застосовувався. Обсяг кузову 76 куб.м. Зданий під охорону. Відчеплений на вагову перевірку.  

В додаток до вказаних актів загальної форми на станції Знам'янка Одеської залізниці 02.02.2008р. складений комерційний акт АЄ 879886/129/5, згідно з яким, при комісійному  перевантаженні вантажу виявлено його недостачу у кількості 3000 кг, а також встановлено, що  на поверхні вантажу наявні поглиблення праворуч по ходу потягу над 3-4-5-6 люками довжиною 5500 мм, шириною 1500 мм, глибиною 3000 мм. Теча вантажу відсутня. Двері цільнометалеві, люки щільно закриті. На поверхні вантажу наявне захисне маркування. В місцях поглиблення доступ до вантажу усунений шляхом нанесення маркування вапном. Обсяг кузову 76 куб.м. Каток не застосовувався.

Після комісійного перевантаження вантажу та встановлення його недостачі, за залізничною накладною №41716539 (досилка) вагон №67881383 з вантажем зі станції Знам'янка Одеської залізниці відправлений на станцію призначення Алияга  Одеської залізниці. Після надходження вагону з вантажем на станцію призначення,  різниці між комерційним актом, складеним на станції Знам'янка  і фактичною наявністю вантажу виявлено не було і вантаж 06.02.2008р. виданий одержувачу, який в свою чергу звернувся до господарського суду з даним позовом.  

Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем із врахуванням норми недостачі 1% маси вантажу,  маса відповідальної недостачі становить 2290 кг, а її вартість 1319,04 грн. При цьому вартість вантажу визначена позивачем на підставі рахунку-фактури №49 від 31.01.2008р., згідно з яким, вартість 1 тони вугілля становить 480 грн. без ПДВ. Вказаний рахунок виставлений позивачу постачальником  вугілля ТОВ «Третій фактор», з яким у позивача укладений договір №0108/01 від 01.08.2007р. Окрім того, згідно з укладеним між ТОВ «Третій фактор»(Замовник) і ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська»(Виконавець) договором на переробку вугільної продукції №07/05-07 від 05.07.2007р., який на вимогу суду наданий представником позивача в якості документа, що підтверджує кількість і вартість відправленого ВАТ  «ЦЗФ «Нагольчанська» вугілля, останнє зобов'язується прийняти від Замовника рядове вугілля,  переробити його на умовах давальницької сировини та всю вугільну продукцію, одержану від перероблення відвантажити за реквізитами, що надані Замовником.   

Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову,  виходячи з наступного.

В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна на маршрут або групу свідчить про укладення між відповідачем-2 (вантажовідправник) і відповідачем-1  (перевізник) договору перевезення вантажу на користь позивача (вантажоодержувач).   

Вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагон №67881383 здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж   до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.

При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

          Як вище встановлено господарським судом при завантаженні вантажу у вагон 67881383 вантажовідправник замаркував вантаж та здійснив профілактику шляхом пересипання сіллю та промаслювання.

Разом з тим, відмітка відповідача-1 на вагонному листі «Вантаж завантажений і закріплений правильно»свідчить, що перевізником здійснений контроль за дотриманням вантажовідправником Технічних умов завантаження і кріплення вантажу шляхом огляду завантаженого вагону. При цьому жодних зауважень щодо неправильностей цього завантаження і кріплення вантажу, а тим більш щодо його розрівняння,  відповідачем -1 не висловлено і вантаж прийнятий до перевезення.

          Таким чином обставини справи свідчать, що відповідачем-2 в повному обсязі вжиті заходи щодо  забезпечення транспортабельності та збереження вантажу в процесі його перевезення і вантаж зданий до перевезення залізниці.

          Відповідно до ст. 110  Статуту залізниць України  залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.  Водночас у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

          Між тим, в процесі перевезення цього вантажу встановлено  його  недостачу у кількості 3000 кг, а також виявлені обставини, які свідчать про наявність ознак втрати вантажу, а саме: поглиблення праворуч по ходу потягу над 3,4,5,6 люками довжиною 5500 мм, шириною 1500 мм, глибиною 300 мм, відсутність захисного маркування в місцях поглиблення та наявність доступу до вантажу.

          З огляду на такі обставини господарський суд дійшов висновку, що відповідальність за недостачу вантажу у вагоні №67881383 слід покласти на перевізника, а вантажовідправника від відповідності звільнити.

Посилання відповідача (1) у відзиві на позов щодо відсутності вини залізниці у недостачі вантажу не приймаються до уваги господарським судом, оскілки матеріалами справи встановлені обставини, які в силу вимог ст.111 Статуту залізниць України не можуть бути підставою для звільнення залізниці від відповідальності за недостачі вантажу, а саме, обставини про  наявність ознак втрати  вантажу при його перевезенні.  

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача (1) у справі.  

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомп» задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»(65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомп»(65012, м. Одеса, вул. Морська,5, р/р 26002301539385 в Одеському центральному відділенні ПІБ, МФО 328135, код ЄДРПОУ 23991045) вартість недостачі вантажу в сумі 1319 (одна тисяча триста дев'ятнадцять) грн. 04 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві)  грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

3.Відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»від відповідальності за недостачу вантажу у вагоні №67881383 звільнити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Рішення підписане 10 січня 2009 року.

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.