Рішення

від 11.02.2013 по справі 1512/12782/2012

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 1512/12782/2012

Провадження № 2/520/293/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.02.2013 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Реви С.В.,

при секретарі Грановському Є.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи Київської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому посилається на те, що він є спадкоємцем ОСОБА_3, якій на підставі договору дарування від 19 грудня 2003 року та договору купівлі-продажу від 12 квітня 2005 року належали 21/100 частина та 1/5 частина домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_2 є співвласником вищевказаного домоволодіння та є спадкоємцем померлого ОСОБА_4, якому на праві приватної власності належала земельна ділянка, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий № 5110136900:34:010:0078.

На вказаній земельній ділянці ОСОБА_2 самочинно, без погодженої та затвердженої проектно-правової документації здійснив роботи з облаштування огорожі по АДРЕСА_1, а саме, прибудував будівлю під літ «П» на межі земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з порушенням відстані від будівлі до межі, у зв'язку з чим, вказана будівля істотно та постійно затінює земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1.

Крім того, ОСОБА_1 посилається на те, що у 2007 році ОСОБА_2 незаконно здійснив роботи з реконструкції господарських споруд, без повідомлення про початок виконання будівельних робот, без одержання будівельного паспорту забудови земельної ділянки, без узгодження проектної документації, виходячи за межі власної ділянки на ділянку загального призначення та на ділянку ОСОБА_1, побудував капітальний гараж, покрівля якого проходить через межі ділянки ОСОБА_1, затінюючи її.

У зв'язку з вищенаведеним ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 порушив його права як співвласника, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду із відповідним позовом, в якому просить суд зобов'язано ОСОБА_2 за його рахунок знести самочинно зведену будівлю під літ «П», розташованої по АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_2 за його рахунок привести у попередній стан земельну ділянку по АДРЕСА_1, шляхом знесення самочинно зведеного гаражу.

Не погоджуючись з вказаним позовом, ОСОБА_2 надав суду заперечення проти позову, в якому посилається на те, що побудовані господарські будівлі, а саме гараж літ. «Т» та альтанка літ. «М», введені в експлуатацію, що підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, яку зареєстровано в інспекції ДАБК в Одеській області від 07 вересня 2011 року, про що вчинено запис за № ОД19211038872, тобто діючим законодавством передбачена можливість прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів і оформлення права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (а. с. 31-32).

Крім того, ОСОБА_2 посилається на те, що у ОСОБА_1 відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_1, та на 1/5 і 21/100 частин житлового будинку під АДРЕСА_1 (а. с. 43).

У зв'язку з чим ОСОБА_2 вважає, що позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та безпідставним, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав та просив суд позов задовольнити посилаючись на обставини, які викладенні у позові.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову посилаючись на обставини, які викладенні у заперечення проти позову.

Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 2 ст. 319 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 376 ЦК України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 належить земельна ділянка АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВМР № 946238, зареєстрованого в реєстрі за № 2-382 та посвідченого Третьою Одеською державною нотаріальною конторою.

Відповідно до п. 2.2 постанови КМУ від 13 квітня 2011 року за № 461 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», у разі прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорії складності, побудованих без наявності дозволу на виконання будівельних робіт до 31 грудня 2009 року, особливості реєстрації декларації та її форма визначаються Мінрегіоном. Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката (п. 11 вказаної постанови КМУ).

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року за № 91, затверджено порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 липня 2011 року за № 830/19568.

У зв'язку з чим, суд критично оцінює посилання ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_2 прибудував будівлю під літ «П» з порушенням відстані від будівлі до межі та вказана будівля істотно, та постійно затінює земельну ділянку ОСОБА_1, оскільки вказана будівля, яка розташована по АДРЕСА_1, ніяк не порушує права співвласника ОСОБА_1.

Крім того, в матеріалах справи знаходиться декларація про готовність об'єкта до експлуатації, яка зареєстрована в інспекції ДАБК в Одеській області від 07 вересня 2011 року за № ОД19211038872, з якої вбачається, що самочинно побудовані будівлі ОСОБА_2 вже введено до експлуатації.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 набув право власності на самочинно збудовані будівлі у відповідності з чинним законодавством України, а тому немає підстав для знесення вказаної будівлі, розташованої по АДРЕСА_1.

Між тим, в матеріалах справи знаходиться розпорядження Київської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради від 24 вересня 1997 року за № 1626, яким дозволено ОСОБА_4 будівництво кам'яного гаражу на земельної ділянці площею 0,0479га по АДРЕСА_1.

Тому, суд вважає, що посилання ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_2 незаконно здійснив роботи з реконструкції господарських споруд, без повідомлення про початок виконання будівельних робот, без одержання будівельного паспорту забудови земельної ділянки, без узгодження проектної документації, побудував капітальний гараж є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 не довів суду ті, на які він посилається як на підставу позовних вимог.

Оцінивши встановлені по справі обставини у їх сукупності, суд вважає, що позов є необґрунтованим та безпідставним, який не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, ЦПК України, на підставі ст.ст. 316, 319, 331, 376 ЦК України, ст. 103 ЗК України, ст.ст. 26, 27, 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, за участю третьої особи Київської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання через Київський районний суд міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Рева С. В.