Рішення

від 31.01.2013 по справі 5006/39/99пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.01.13 р. Справа № 5006/39/99пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: Головуючий суддя Морщагіна Н.С., судді Бокова Ю.В., Колесник Р.М.

при секретарі судового засідання Чергинець І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Амвросіївської міської ради, м. Амвросіївка, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс», м. Амвросіївка, Донецька область

про: стягнення заборгованості у сумі 14 011,20 грн., розірвання договору оренди земельної ділянки, та зобов'язання повернути предмет договору орендодавцю

За участю представників сторін:

від позивача - Дордочкіна К.В. за довіреністю б/н від 03.01.2012р.;

від відповідача - не з'явився;

від Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі - Собчук Д.В. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Амвросіївська міська рада, м. Амвросіївка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс», м. Амвросіївка, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 14 011,20 грн., розірвання договору оренди земельної ділянки, та зобов'язання повернути предмет договору орендодавцю.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на істотне порушення відповідачем умов Договору оренди від 05.06.2006 р., що полягає у систематичному невиконанні зобов'язань зі сплати орендних платежів.

В підтвердження викладених обставин позивач представив договір оренди земельної ділянки від 05.06.2006 року за № 007419 040616800037, розрахунок заборгованості, рішення міської ради від 12.07.2012 року №6/12-428, лист з пропозицією про розірвання договору (з додатками) та докази направлення, претензія та докази направлення відповідачу, лист податкової державної інспекції від 04.09.2012 року № 5326/10/15-013.

Представник позивача у призначені судові засідання з'являвся, позовні вимоги підтримував у повному обсязі, та через канцелярію суду надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи.

Впродовж розгляду справи господарський суд згідно ухвал від 13.11.2012 р., 29.11.2012 р. в порядку ст. 30 ГПК України в судове засідання викликано посадову особу Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі для надання пояснень стосовно стану розрахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» по орендній платі за договором оренди землі № 007419 040616800037 від 05.06.2006 року, розміру заборгованості та періоду її виникнення.

Викликана посадова особа в судові засідання, призначені на 29.11.2012 р., 18.12.2012 р. не з'явилась, через канцелярію суду надала заяву, згідно якої повідомила, що 22.10.2012 р. ДПІ в Амвросіївському районі Донецької області до Донецького окружного адміністративного суду було подано адміністративний позов про стягнення з ТОВ «Автосервіс» заборгованості зі сплати платежів до бюджету, за яким 01.11.2012 р. було відкрито провадження у справі № 2-а/0570/14479/2012, загальна сума вимог складає 86114,39грн., в т.ч. заборгованість зі сплати орендної плати з юридичних осіб за користування земельними ділянками державної та комунальної власності - 11371,69 грн., яка утворилася 01.07.2012 р. внаслідок винесення ДПІ податкового повідомлення-рішення № 218/15-0/3113 від 20.06.2012 р., провадження у даній справі триває. Додатково, просила розглянути справу без її участі, у зв'язку із зайнятістю в інших судових процесах.

Представник позивача в судових засіданнях від 18.12.2012 р. та від 27.12.2012 р. мотивованих пояснень стосовно того за який саме період ДПІ у Амвросіївському районі ініційовано подання позову про стягнення з ТОВ «Автосервіс» заборгованості по платежам до бюджету з орендної плати за землю не надав.

Оскільки, виходячи з представлених доказів було не можливо вирішити питання про період утворення та розмір заборгованості з орендної плати, які заявлені до стягнення ДПІ в Амвросіївському районі Донецької області в адміністративному позові, з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи господарський суд ухвалою від 17.01.2013 р. повторно викликав посадову особу Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі. Даною ухвалою господарський суд зобов'язав ДПІ надати: належним чином засвідчену копію (та оригінал для огляду суду) податкового повідомлення-рішення від 20.06.2012р. №218/15-0/3113; обґрунтовані письмові пояснення з посиланням на норми діючого законодавства щодо підстав звернення до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати з відповідача; письмові пояснення стосовно періоду утворення заборгованості, яку було стягнуто з ТОВ «Автосервіс» за договором від 05.06.2006р. згідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду.

В судовому засіданні від 31.01.2013 р. посадова особа ДПІ в Амвросіївському районі Донецької області повідомила, що постановою Донецького окружного адміністративного суду позов Інспекції задоволено, предметом спору у даній справі було стягнення з відповідача фінансових санкцій за прострочення виконання зобов'язання зі сплати платежів до бюджету. Дослідивши в судовому засіданні надані посадовою особою документи, зокрема, податкове повідомлення-рішення № 218/15-0/3119 від 20.06.2012 р., а також матеріали адміністративного позову ДПІ у Амвросіївському районі судом встановлено, що до ТОВ «Автосервіс» застосовані адміністративні санкції у вигляді штрафу в розмірі 50% від суми узгодженого податкового зобов'язання, сплаченого з затримкою, які нараховані на підставі п.п. 57.1 п. 57 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та, за розрахунком ДПІ, складають 11406,33 грн. Означена сума штрафних санкцій заявлена ДПІ до стягнення в межах адміністративного позову про стягнення з ТОВ «Автосервіс» заборгованості зі сплати платежів до бюджету.

Розпорядженням голови господарського суду від 14.01.2013 р. справу призначено до колегіального розгляду.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, незважаючи на належне повідомлення судом про час та місце розгляду справи за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам та учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Також, згідно постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З матеріалів справи вбачається, що направлена в порядку ст.ст. 64, 87 ГПК України на адресу відповідача поштова кореспонденція повернута господарському суду з позначкою підприємства поштового зв'язку «не має договору», відомостей щодо наявності іншої адреси у суду не має, отже з вищенаведеного вбачається, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, господарський суд відповідно до ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані докази, господарський суд встановив.

05.06.2006 р. між Амвросіївською міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» (орендарем) був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, несільскогосподарського призначення - за рахунок земель Амвросіївського АТП 11468, яка знаходиться у м. Амвросіївка, по вул. Фрунзе.

Відповідно до п. п. 2, 15 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,9959 га для функціонування автотранспортного підприємства.

Договір згідно з п.п. 8, 43 укладено строком на 49 (сорок дев'ять) років та набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації у порядку встановленому законом.

05.06.2006 р. Старобішевською районною ДРФ ДП «Центр ДЗК» при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель проведено державну реєстрацію договору, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 007419 040616800037.

Передача земельної ділянки орендарю згідно з п. 20 договору здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання -передачі.

На виконання п. 20 договору позивач згідно з актом приймання - передачі земельної ділянки від 05.06.2006 р. передав, а відповідач прийняв земельну ділянку загальною площею 1,9959 га (гектарів), у т.ч. 1,9959 га земель несільськогосподарського призначення для функціонування Амвросіївського АТП 11468.

Відповідно до додаткової угоди від 31.07.2008 р. до договору оренди від 05.06.2006 р., орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки і становить 11484,41 грн. в місяць.

Обчислення розміру орендної плати за землю згідно з п. 10 договору здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Орендна плата вноситься у грошовій формі щомісячно, не пізніше 30 числа наступного місяця наступного за завітним ( п.11 договору).

У зв'язку з систематичним невиконанням відповідачем грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів за користування орендованою земельною ділянкою, що призвело до утворення заборгованості та кваліфікується позивачем як істотне порушення умов Договору, останній звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення заборгованості в сумі 14 011,20 грн. за період з серпня 2011 р. по серпень 2012 р., розірвання договору оренди землі від 05.06.2006 р., та зобов'язання відповідача повернути предмет договору оренди.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Стаття 13 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) визначає договір оренди землі як договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Виходячи з положень норм Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" використання землі в Україні є платним. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Стаття 21 Закону України "Про оренду землі" визначає орендну плату за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нормами ст. 288 Податкового кодексу України (який діє з 01.01.2011 р.) визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Пунктом 2 ст.288 Податкового кодексу України передбачено, що платником орендної плати є орендар.

Умовами укладеного між сторонами Договору на відповідача покладено обов'язок щодо сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням індексів інфляції, які вносяться у грошовій формі щомісячно, не пізніше 30 числа наступного місяця наступного за завітним.

Обов'язок орендаря щодо своєчасної сплати орендних платежів за користування землею визначений і ст. 96 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання відповідачем прийнятих на себе згідно з Договором оренди землі від 05.06.2006 р. зобов'язань зі сплати орендних платежів в сумі 14011,20грн. за період з вересня 2011 р. по серпень 2012 р., як-то платіжних доручень, розрахункових квитанцій, банківських виписок, тощо.

Як вбачається зі змісту листа Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі Донецької області № 5326/10/15-013 від 04.09.2012 р. відповідач за період з 2011-2012 р.р. та по теперішній час орендні платежі не здійснював.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач доказів оплати заборгованості в сумі 14011,20грн. за період з вересня 2011 р. по серпень 2012 р. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував, позовні вимоги Амвросіївської міської ради про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю, за висновком суду є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, суд зазначає наступне.

З огляду на приписи п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України саме на позивача покладається обов'язок довести за допомогою належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів наявності підстав для дострокового розірвання спірного договору, а на відповідача - обов'язок із спростування зазначених підстав.

Посилання позивача на необхідність розірвання спірного договору, у зв'язку із наявністю порушення його умов з боку відповідача, судом приймаються до уваги як юридично і доказово обґрунтовані з огляду на наступне.

За змістом ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому, істотним за змістом абз. 2 наведеної правової норми є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У світлі наведених вище приписів, які запроваджують необхідність сплати орендних платежів за користування землею у якості кваліфікуючої ознаки такого виду договорів, умова про сплату орендних платежів відноситься до істотних умов договору у розумінні ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Дотримання умов щодо внесення таких платежів є обов'язковим для відповідача згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, а їх порушення зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору, як наслідку порушення, передбаченого ст. 611 Цивільного кодексу України, що, також, випливає і зі змісту п. 38 договору оренди.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як було встановлено судом при оцінці обґрунтованості вимоги щодо стягнення заборгованості, відповідач систематично порушував свої грошові зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість. Викладене, за висновком суду, вказує на наявність достатньої підстави для дострокового розірвання спірного договору оренди землі, оскільки саме із можливості своєчасного отримання орендних платежів виходив орендодавець, укладаючи такий договір.

За таких обставин, вимоги позивача про розірвання спірного договору підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Правові наслідки припинення договору оренди землі визначені ст. 34 Закону України «Про оренду землі», ст. 785 Цивільного кодексу України.

Положення ст. 34 Закону України «Про оренду землі» передбачають, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. Аналогічно, долю орендованого майна визначає ст. 785 ЦК України.

Пунктом 21 договору встановлено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду. Обов'язковість дотримання зазначених умов договору встановлена приписами ст. 629 Цивільного кодексу України.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення норм ЦК України, ГК України, Закону України «Про оренду землі», умови укладеного між сторонами договору оренди землі від 05.06.2006 р., а також приймаючи до уваги задоволення вимог в частині розірвання договору оренди землі, вимоги позивача щодо повернення земельної ділянки площею 1,9959 га, що знаходиться за адресою: м. Амвросіївка, по вул. Фрунзе Амвросіївській міській раді Донецької області, також підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 15, 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", статтями 526, 530, 549, 610, 611, 651, 759, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 188, 286, 291 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 46, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Амвросіївької міської ради, м. Амвросіївка - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" на користь Амвросіївської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 14011,20 грн., судовий збір в сумі 2682,50грн.

Розірвати договір оренди землі від 05.06.2006 року, укладений між Амвросіївською міською радою (87302, Україна, Донецька область, м.Амвросіївка, вул. Леніна 24, код 24164953) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" (87300, Україна, Донецька область, м. Амвросіївка, вул. Фрунзе 29, код 3256768).

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" (87300, Україна, Донецька область, м.Амвросіївка, вул. Фрунзе 29, код 3256768) передати Амвросіївській міській раді (87302, Україна, Донецька область, м.Амвросіївка, вул. Леніна 24, код 24164953) земельну ділянку, площею 1,9959 га, що знаходиться за адресою: 87300, Україна, Донецька область, м. Амвросіївка, вул. Фрунзе, 29.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення підписано 05.02.2013 р.

Головуючий суддя Морщагіна Н.С.

Суддя Бокова Ю.В.

Суддя Колесник Р.М.