Постанова

від 19.02.2013 по справі 34/5005/5731/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2013 року Справа № 34/5005/5731/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

Представники сторін :

від ініціюючого кредитора: Плющова Н.О., довіреність № 05/11 від 05.11.12, представник;

інші учасники процесу у судове засіаднян не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західно-Донбаської об»єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби м.Павлоград

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2013року по справі № 34/5005/5731/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", м. Дніпропетровськ

до боржника Приватного підприємства фірми «Стройконтракт», м.Павлоград

про визнання банкрутом ( за ознаками ст..52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2013 року у справі № 34/5005/5731/2012 (суддя Примак С.А..) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", м. Дніпропетровськ до боржника Приватного підприємства фірми «Стройконтракт», м.Павлоград про визнання банкрутом було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Приватного підприємства фірми «Стройконтракт», м.Павлоград, ліквідовано юридичну особу - Приватне підприємство фірму «Стройконтракт», м.Павлоград ,провадження у справі припинено ( а.с.97-99; т.1).

Вищевказану ухвалу господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.22,32, п.6 ст.40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, її оскаржила в апеляційному порядку - Західно-Донбаська об»єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби м.Павлоград, посилаючись на порушення господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2013року, направити справу до господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду на стадії ліквідації., зокрема:

- господарським судом порушено вимоги ст.ст.22,32, п.6 ст.40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

- господарським судом не було взято до уваги, що відповідно до п.п. 78.1.7,78.1 ст.78 Податкового кодексу України, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи ( крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, якщо порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, органом ДПС обов»язково призначається перевірка;

- господарським судом не було досліджено всіх ознак неплатоспроможності боржника, на підставі яких було порушено справу про банкрутство боржника.

Враховуючи, що неявка усіх учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; останні також не скористались правом надання відзиву на апеляційну скаргу ( ст.96 ГПК України); апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, будь-які клопотання від учасників процесу про продовження строків розгляду апеляційної скарги, відкладення розгляду справи не надходили, враховуючи факт належного сповіщення учасників судового процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.01.2013року; 07.02.2013року ( а.с.105-106;135 т.2) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75, а також,що неявка учасників судового процесу не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, то колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами ( ст.ст.75,99 ГПК України).

У заяві, направленої на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду 13.02.2013року, представник скаржника Західно-Донбаської об»єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби м.Павлоград просить апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2013року скасувати, розглянути справу за відсутності представника скаржника.

У відзиві на апеляційну скаргу ініціюючий кредитор - ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод", м. Дніпропетровськ проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилається на відповідність оскаржуваної ухвали господарського суду Дніпропетровської області матеріалам , обставинам справи , вимогам закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області , дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутнього представника ініціюючого кредитора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін , виходячи з наступних підстав.

29.02.2012р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі № 38/5005/1899/2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод», м.Дніпропетровськ про банкрутство Приватного підприємства фірми «Стройконтракт», м.Павлоград відповідно до процедури, передбаченої ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с.1; т.1).

При цьому ініціюючий кредитор в своїй заяві посилався на неоплату боржником заборгованості у сумі 36341 грн.76 коп. за договором купівлі-продажу товарів № 01-2/06-2011 від 01.06.2011 року, що також підтверджується видатковою накладною № С-00000041 від 31.10.2011року, податковою накладною №6710 від 31.10.2011року, актом прийому-передачі векселя від 01.11.2011року, актом пред»явелля векселю до сплати від 24.01.2012року, простим векселем серії АА №2260656 від 01.11.2011року « за пред»явленням», актом про протест векселя у неплатежі № 90 від 26.01.2012року, виконавчим написом № 91 від 26.01.2012року, постановою відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції від 03.02.2012року про відкриття виконавчого провадження, постановою відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції від 09.02.2012року про повернення виконавчого документа - виконавчого напису №91 від 26.01.2012року - стягувачеві без виконання через відсутність будь-якого майна та грошових коштів у боржника ( а.с.24-36;т.1).Оригінали векселю , протесту, виконавчого надпису долучено до матеріалів справи ( а.с.30-32; т.1).

15.03.2012 року постановою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 38/5005/1899/2012 (суддя Бондарєв Е.М.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод», м.Дніпропетровськ до Приватного підприємства фірми «Стройконтракт», м.Павлоград про визнання банкрутом було визнано ППФ «Стройконтракт», м.Павлоград банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяці, до 15.09.2012року, ліквідатором ППФ «Стройконтракт», м.Павлоград призначено ініціюючого кредитора ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод», м.Дніпропетровськ ( а.с.48-49;т.1). Зазначена постанова набрала законної сили ( ст..115 ГПК України).

24.09.2012року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було продовжено строк ліквідпроцедури до 15.12.2012року ( а.с.68; т.2).

22.03.2012року в газеті «Голос України» ( №52(5302)) було здійснено публікацію оголошення про відкриття ліквідпроцедури по відношенню до боржника з метою виявлення усіх можливих потенційних кредиторів останнього ( а.с.65; т.1); докази публікації містяться в матеріалах справи.

25.04.2012року до господарського суду Дніпропетровської області надійшов звіт ліквідатора ( з додатком) та ліквідаційний баланс на затвердження ( а.с. 59; т.1). Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2012року розгляд звіту було призначено на 10.05.2012року ( а.с.110; т.1).

10.05.2012року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було затверджено звіт та ліквідбаланс боржника ( а.с.113-117; т.1).

25.06.2012року постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду по цій справі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2012року було скасовано, справу направлено на розгляд господарському суду Дніпропетровської області ( а.с.36-38; т.2).

03.01.2013 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 34/5005/5731/2012 (суддя Примак С.А..) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", м. Дніпропетровськ до боржника Приватного підприємства фірми «Стройконтракт», м.Павлоград про визнання банкрутом було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Приватного підприємства фірми «Стройконтракт», м.Павлоград, ліквідовано юридичну особу - Приватне підприємство фірму «Стройконтракт», м.Павлоград ,провадження у справі припинено ( а.с.97-99; т.1). Зазначена ухвала і є предметом апеляційного оскарження.

Частиною 1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, зазначеною нормою передбачена наявність умов, які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 ЦК України.

Відповідно до ст.93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи є фактично місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснюється управління та обліку ( в ред.ЗУ від 22.12.2011року № 4223-VI).

Тобто, враховуючи вимоги ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якості підстави ініціювання справи про банкрутство боржника, за заявою будь-кого з суб'єктів підприємницької діяльності, може бути доведений належними доказами факт відсутності за місцезнаходженням.

Згідно зі ст.1 Закону України від 15.05.2003 року №755-1V "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи це - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Частинами 1,2 ст.17 цього ж Закону передбачено, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами держреєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно закону; при цьому до Єдиного держреєстру вносяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження, відомості про органи управління юридичної особи та такі відомості вважаються достовірними згідно з ч.1 ст.18 ЗУ від 15.05.2003р. № 755, №755-1V ( в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваної ухвали) та можуть бути використані у справі з 3-ю особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" передбачено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

В якості доказу відсутності боржника - юридичної особи за місцезнаходженням ініціюючий кредитор до матеріалів справи надано Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 22.02.2012р. (а.с.21-23; т.1).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 22.02.2012року згідно з записом №7 місцезнаходженням боржника є вул. Котовського, будинок, 54, Дніпропетровська область, м.Павлоград та внесено запис про відсутність юридичної особи за вказаною адресою( а.с.23; т.1). Саме вищевказаною довідкою ініціюючий кредитор обґрунтував факт відсутності боржника за місцезнаходженням, як одну із підстав порушення справи про банкрутство боржника за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, ініціюючим кредитором належними доказами в розумінні ст.ст.32,34,36 ГПК України доведен факт відсутності боржника за місцезнаходженням, а вимоги ініціюючого кредитора мають безспірний характер та незадоволені боржником, що підтверджується виконавчим надписом та постановами ВДВС про неможливість виконання виконавчого документу ( а.с.21-23; 24-37; т.1).

З ліквідаційного балансу вбачається, що у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності та інші активи, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання.( а.с.103-107; т.1 ; а.с.85-87; т.2). В зв»язку з не виявленням будь-яких майнових та немайнових активів боржника реалізація останніх в ліквідпроцедурі не здійснювалась ( а.с.88; т.2).

Для перевірки наявності у банкрута прав власності на майно ліквідатором направлено запити до органів, якими здійснюється реєстрація та облік майна та майнових активів суб"єктів господарювання, які з доказами направлення та відповідями долучено до справи.

Згідно довідок КП "Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації" № 1382 від 21.03.12р., відділу Держкомзему у м. Павлоград Дніпропетровської області № 1457/4 від 20.03.12 р., Павлоградського відділення РЕР ДАІ підпорядкованого ГУМВС України в Дніпропетровській області № 494 від 20.03.2012 року, Інспекції Державного технічного нагляду Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 851-02-13 від 27.03.12р., Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області № 05-14/861 від 26.03.12р., за боржником нерухомого майна, автотранспортних засобів, сільськогосподарської техніки, великовантажних автомобілів, технологічних транспортних засобів, земельних ділянок не зареєстровано; згідно довідки Головного управління статистики у Дніпропетровській області № 05/3-75/283 від 20.03.2012 року станом на 20.03.2012 р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України по Дніпропетровській області не значаться суб'єкти, для яких ПП "Стройконтракт" є головним підприємством; відповідно довідки Дніпропетровської митниці № 17-14-2/2631 від 23.03.2012 року боржник на обліку у Дніпропетровській митниці як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності та митного оформлення товарів не здійснювало в зоні діяльності митниці; згідно листа № 1438/10/19 від 29.03.2012 року Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби станом на 29.03.2012 рік податковий борг по приватному підприємству "Стройконтракт" відсутній, також станом на 29.03.2012 рік відкриті рахунки боржника у банківських установах відсутні; Відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції, Управління пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області, ВВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді Дніпропетровської області, Павлоградського міськрайонного центру зайнятості, ДОВ Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Павлоградської міжрайонної виконавчої дирекції, про відсутність заборгованості банкрута та виконавчих проваджень на виконанні. ( а.с.69-102; т.1). Витягами з Единих реєстрів заборон відчудження рухомого та нерухомого майна ( а.с.88; 89; т.1) підтверджується відсутність будь-яких заборон відчуження майна.

В результаті ліквідаційної процедури ліквідатором встановлена та підтверджена кредиторська заборгованість лише ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", м. Дніпропетровськ на суму 36 341,76 грн. ( а.с.89; т.2).

Встановлена вимога кредитора залишилась незадоволеною у зв'язку з відсутністю майна боржника, що підтверджується вищенаведеними доказами.

Згідно п.6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Листом Західно-Донбаської ОДПІ від 23.11.2012року ( а.с.51-55; т.1; а.с.84; т.2) підтверджується факт відсутності податкового боргу боржника перед бюджетом. Зазначене також підтверджується листом ДПІ від 05.02.2013року №4329/9/10, направленим до Дніпропетровського апеляційного господарського суду 13.02.2013року.

Факт закриття банківських рахунків боржника установами банків підтверджується листами банків ( а.с.77-79; т.2), а також довідкою ДПІ ( а.с.54; т.1).

У відповідності до абз.2 ч.1 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Пунктом 6 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст.32 цього Закону.

Доводи скаржника, про те,що оскаржуваною ухвалою господарського суду порушено приписи ст.78 Податкового кодексу України, позбавлено органи державної податкової служби права здійснити позапланову перевірку боржника не приймаються, оскільки в силу положень ч.5 ст.52 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" органи державної податкової служби не позбавлені права в встановлений місячний термін заявити свої грошові вимоги до боржника в ліквідпроцедурі, направив заяву ліквідатору, за результатами проведеної позапланової перевірки. Строки такої перевірки регламентовані ст..78 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається,що постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2012року про визнання боржника банкрутом та відкриття по відношенню до останнього ліквідпроцедури було надіслано на адресу скаржника ( а.с.49, на звороті, т.1), що підтверджується клопотанням скаржника від 15.03.2012року, яке надійшло до господарського суду 22.03.2012року ( а.с.30; т.1) та клопотанням від 06.04.2012року, яке надійшло до господарського суду 12.04.2012року ( а.с.51; т.1). 22.03.2012року ліквідатором було зроблено публікацію про визнання боржника банкрутом. 19.03.2012року ліквідатор направив ДПІ повідомлення -запит про визнання боржника банкрутом ( а.с.90-91; т.1), факт отримання зазначеного повідомлення підтверджується листом Західно-Донбаської ДПІ від 29.03.2012року ( а.с.92; т.1). Отже, в період з 29.03.2012року по 29.03.2013року, тобто в строк, регламентований ч.5 ст.52 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" скаржник повинен був здійснити перевірку за результатами якої направити ліквідатору заяву з грошовими вимогами до боржника. Натомість, ні матеріали справи, ні додатки до апеляційної скарги не містять будь-яких доказів, підтверджуючих вжиття скаржником певних заходів, спрямованих на проведення перевірки взагалі (накази, акти тощо), як і відсутні будь-які докази причин поважності невжиття ДПІ таких заходів або докази, які б свідчили про факт ухилення боржником від сплати податків боржником ( декларації,розрахунки тощо) та про обсяги господарських операцій останнього. Факт звернення скаржника лише у вересні 2012року - листопаді 2012року до суду з позовом про розкриття банківської таємниці не спростовує вищевикладеного та не унеможливлювало дій скаржника по проведенню перевірки в період ліквідпроцедури з 29.03.2012року по 15.12.2012року, тобто понад 8 місяців, або дій по розшуку керівника боржника органами податкової міліції.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що скаржник не був позбавлений права оскарження дій ліквідатора до суду у випадку ненадання документів для перевірки ( ч.4 ст.52 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ) та права звернення до правоохоронних органів у зв'язку з цим. ( а.с.139-142; т.1) Однак, доказів про це матеріали справи не містять, дії ліквідатора в встановленому законом порядку не оскаржувались.

Щодо доводів скаржника про не надання відповідей ліквідатором та первинних документів боржника згідно з запитами ДПІ від 06.04.2012року ( а.с.6-7; т.2), від 26.04.2012року ( а.с.141-142; т.1), то ці обставини спростовуються фактом направлення 02.08.2012року ліквідатором на адресу ДПІ листа від 31.01.2012року про їх відсутність ( лист від 31.07.2012року та докази його надсилання містяться у справі ( а.с.74-76; т.2)).

Розглядаючи апеляційну скаргу ДПІ по суті, незалежно від того, що скаржник набув чи ні статусу учасника провадження, як кредитор боржника, а не припиняючи апеляційне провадження, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, а основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження згідно з законом.

Частиною 1 ст.91 ГПК України передбачено,що право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки ( в ред. ЗУ № 2453-VI від 07.07.2010р.).

Частиною 1 ст.210 ГК України передбачено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів ( обов'язкових платежів). Тобто, органи ДПІ є потенційними кредиторами боржника в процедурі банкрутства згідно з вимогами закону.

Відтак, в процедурі банкрутства відсутнього боржника, в порядку ст.52 ЗУ" Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова про визнання боржника банкрутом, ухвала господарського суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію останнього стосується обов'язку органів Державної податкової інспекції на встановлення податкових зобов'язань перед бюджетом у такого платника податків, шляхом проведення перевірок,права заявити грошові вимоги до банкрута згідно з ч.5 ст.52 ЗУ" Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам податкової служби державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності. Відкриття ліквідаційної процедури відповідно до статей 23, 51, 52 Закону має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що, відповідно, зупиняє виникнення нових податкових зобов'язань, оскільки підприємницьку діяльність банкрут повинен завершити в ліквідаційній процедурі завершенням технологічного циклу. Отже, незаконне введення ліквідаційної процедури перешкоджає виникненню нових податкових зобов'язань, що зачіпає інтереси податкових органів, зобов'язаних забезпечувати надходження до бюджету податкових платежів. Також, незаконне введення ліквідаційної процедури та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника припиняє можливість донарахування податковими органами податкових зобов'язань за періоди, які мали місце до моменту введення ліквідаційної процедури, згідно рішення податкового органу, оскільки в ліквідаційній процедурі до реєстру вимог кредиторів можуть включатися тільки вимоги, які виникли із зобов'язань боржника, які виникли під час здійснення процедури банкрутства (пункт 4 статті 31 Закону). Незаконне введення ліквідаційної процедури та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника має наслідком припинення повноважень керівника боржника згідно частини 2 статті 23 Закону, який тим самим звільняється від відповідальності за неповноту сплати податків в попередніх податкових періодах у випадку нарахування податковими органами зобов'язань за наслідком проведеної перевірки в ході ліквідаційної процедури та відповідно до рішення податкового органу, оскільки керівником боржника в ліквідаційній процедурі стає ліквідатор боржника.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, правові підстави щодо зміни чи скасування оскаржуваної ухвали господарського суду - відсутні.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2013року у справі № 34/5005/5731/2012- залишити без змін.

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об»єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби м.Павлоград - залишити без задоволення.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.02.2013 року.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Лисенко