Рішення

від 14.02.2013 по справі 905/779/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.02.13 р. Справа № 905/779/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання Шевчук Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Защита-сервис», м. Слов'янськ, Донецька область

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

про стягнення 42 605грн. 46коп.

за участю представників:

від позивача: Мєлєхін О.М. - директор; Мєлєхіна Т.О. - за довіреністю від 14.02.2013р.

від відповідача: Коваленко В.С. - за довіреністю №Н-01/445 від 16.02.2012р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 14.02.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 412) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Защита-сервис», м. Слов'янськ, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк, про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт № Д/ЭЧ-8-113934/НЮ від 30.12.2011р. у сумі 37 860грн. та пені у сумі 4 745грн. 46коп., всього 42 605грн. 46коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором щодо оплати виконаних будівельних робіт.

В підтвердження вказаних обставин позивачем надані копії договору на виконання робіт № Д/ЭЧ-8-113934/НЮ від 30.12.2011р.; протоколу угоди про договірну ціну; специфікації №1; договірних цін; актів звірки взаємних розрахунків станом на 07.05.2012р., на 28.01.2013р. та на 12.02.2013р.; претензії №3 вих. № 37 від 06.07.2012р.; рахунку-фактури №СФ-0000560 від 30.12.2011р.; податкової накладної №526 від 30.12.2011р.; актів приймання виконаних будівельних робіт №ОУ-000875, №ОУ-000876 та №ОУ-000877 за грудень 2011р. від 30.12.2011р.; довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за грудень 2011р. від 30.12.2011р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 7, 20, 173, 174 Господарського кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №зНГ-2018/235 від 11.02.2013р. наявність заборгованості за договором на виконання робіт № Д/ЭЧ-8-113934/НЮ від 30.12.2011р. у сумі 37 860грн. підтвердив та просив суд в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню.

У судовому засіданні 14.02.2013р. позивач підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором на виконання робіт №Д/ЭЧ-8-113934/НЮ від 30.12.2011р. у сумі 37 860грн., від позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 4 745грн. 46коп. відмовився. Відповідач наявність заборгованості за вказаним договором у сумі 37 860грн. підтвердив. Сторони просили розглянути справу по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Донецька залізниця» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Защита-сервис» (далі - виконавець) був укладений договір на виконання робіт № Д/ЭЧ-8-113934/НЮ від 30.12.2011р. (далі - договір), за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався виконати роботи з демонтажу та пуско-наладці пожежної сигналізації в приміщеннях адміністративного корпусу дистанції електропостачання, розташованого в м. Слов'янськ, вул. Свердлова, 64, а також видати замовнику висновок Держпожежнагляду.

Договірна ціна робіт, визначена у протоколі угоди про договірну ціну, складає 37 860грн., у тому числі ПДВ 6 310грн., що співпадає з відомостями п. 2.1 договору, з яких 32 911грн. 20коп. - монтаж автоматичної пожежної сигналізації, 3 847грн. 20коп. - пуско-наладка автоматичної пожежної сигналізації та 1 101грн. 60коп. - вартість обладнання.

Крім того, сторонами були підписані договірні ціни на монтаж автоматичної пожежної сигналізації на суму 32 911грн. 20коп. і пуско-наладку автоматичної пожежної сигналізації на суму 3 847грн. 20коп. та специфікація №1 на обладнання на суму 1 101грн. 60коп.

Строк виконання робіт згідно з п. 3.1 договору - до 31.12.2011р.; роботи передаються замовнику за актом приймання-передачі.

Оплата робіт, як передбачено п.4.3 договору, виконується шляхом перерахування замовником коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 90 (дев'яносто) банківських днів після підписання акту форми КБ-2в.

Як встановлено судом, факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підтверджується:

актом приймання виконаних робіт №ОУ-000875 за грудень 2011р. від 30.12.2011р. (форма КБ-2в) на суму 32 911грн. 20коп., у т.ч. ПДВ у сумі 5 485грн. 20коп. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ за грудень 2011р. (форма КБ-3) на суму 32 911грн. 20коп., у т.ч. ПДВ у сумі 5 485грн. 20коп. (монтаж автоматичної пожежної сигналізації);

актом приймання виконаних робіт №ОУ-000876 за грудень 2011р. від 30.12.2011р. (форма КБ-2в) на суму 3 847грн. 20коп., у т.ч. ПДВ у сумі 641грн. 20коп. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ за грудень 2011р. (форма КБ-3) на суму 3 847грн. 20коп., у т.ч. ПДВ у сумі 641грн. 20коп. (пуско-наладка автоматичної пожежної сигналізації);

актом приймання виконаних робіт №ОУ-000877 за грудень 2011р. від 30.12.2011р. (форма КБ-2в) на суму 1 101грн. 60коп., у т.ч. ПДВ у сумі 183грн. 60коп. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ за грудень 2011р. (форма КБ-3) на суму 1 101грн. 60коп., у т.ч. ПДВ у сумі 183грн. 60коп. (вартість обладнання).

Вказані акти форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 були підписані повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств, що сторонами не заперечується, з огляду на що суд дійшов висновку, що вказані роботи були виконані позивачем належним чином та прийняті відповідачем в повному обсязі.

За результатами виконання договору позивачем також були складена податкова накладна №526 від 30.12.2011р. на суму 37 860грн., у тому числі ПДВ у розмірі 6 310грн. (за першою з подій - виконання робіт).

Таким чином, загальна вартість виконаних позивачем робіт згідно з даними складених сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ (форма КБ-3) дорівнює 37 860 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 6 310грн., що співпадає з даними виписаної позивачем податкової накладної, а також з даними підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків станом на 12.02.2013р.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем вартості виконаних позивачем робіт за договором № Д/ЭЧ-8-113934/НЮ від 30.12.2011р. Несплата цих робіт й стала підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за вказаним договором.

Розглядаючи спір по суті та проаналізувавши укладений сторонами договір №Д/ЭЧ-8-113934/НЮ від 30.12.2011р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є змішаним, оскільки містить елементи договору підряду (монтаж та пуско-наладка пожежної сигналізації), а також договору про надання послуг (надання висновку Держпожежнагляду), отже, правовідносини сторін підпадають під регулювання Глав 61, 63 Цивільного кодексу України.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як передбачено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку стосовно оплати робіт за договором № Д/ЭЧ-8-113934/НЮ від 30.12.2011р.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем відповідно до п.4.3 договору протягом 90 (дев'яносто) банківських днів після підписання 30.12.2011р. актів форми КБ-2в, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором на виконання робіт № Д/ЭЧ-8-113934/НЮ від 30.12.2011р. у розмірі 37 860грн. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 4 745грн. 46коп., суд зазначає, виходячи з того, що відмова позивача від позову в цій частині не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів будь-яких осіб, про наслідки відмови від позову позивач обізнаний, заява позивача про часткову відмову від позову викладена за формою, встановленою ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, та підписана повноважним представником позивача, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в цій частині.

З огляду на прийняття судом відмови позивача від позову щодо стягнення пені у сумі 4 745грн. 46коп. провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, та, проаналізувавши приписи Закону України «Про судовий збір», суд дійшов висновку, що у випадку, коли провадження у справі припиняється судом лише в частині заявлених позовних вимог, судовий збір підлягає поверненню пропорційно частині позовних вимог, провадження в якій було припинено, однак, саме в розмірі надмірно сплаченої суми збору, виходячи з мінімального розміру судового збору.

Оскільки позивачем при поданні даного позову судовий збір був сплачений в мінімальному розмірі за подання позову майнового характеру, то часткове припинення провадження у справі за умови розгляду судом решти позовних вимог по суті з винесенням рішення, не тягне за собою повернення судового збору позивачеві з Державного бюджету України на підставі п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір». Витрати позивача зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Конституцією України; ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 629, 837, 901 Цивільного кодексу України; ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України; Законом України «Про судовий збір»; Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік»; ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 43, 44, 49, 78, п.4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, ідентифікаційний код 01074957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Защита-сервис» (84112, м. Слов'янськ, Донецька область, пров. Чубаря, 6А, ідентифікаційний код 30952557) заборгованість за договором на виконання робіт № Д/ЭЧ-8-113934/НЮ від 30.12.2011р. у сумі 37 860 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 720 грн. 50 коп.

Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Защита-сервис» до Державного підприємства «Донецька залізниця» від позову щодо стягнення пені у сумі 4 745грн. 46коп., провадження у справі в цій частині припинити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 14.02.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.02.2013р.

Суддя Стукаленко К.І.