Постанова

від 12.02.2013 по справі 17/119-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р. Справа№ 17/119-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Гончарова С.А.

Коротун О.М.

секретар Сміленко А.А.

за участю представників:

від позивача - Цибізова О.О. (представник за довіреністю)

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Житлово-комунального підприємства „Немішаєве"

на рішення господарського суду Київської області

від 14.12.2012 р.

у справі №17/119-12 (суддя Митрохіна А.В.)

за позовом Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України"

до Житлово-комунального підприємства „Немішаєве"

про стягнення 52389,51грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Житлово-комунального підприємства „Немішаєве" (далі - відповідач) про стягнення 52389,51 грн. заборгованості, з яких: 45770,94 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 3452,96 грн. пені, 915,66 грн. інфляційних втрат та 2249,95 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2341ТЕ-17 від 20.12.2012 р.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.12.2012 р. у справі №17/119-12 позов задоволено частково. Стягнуто з Житлово-комунального підприємства „Немішаєве" на користь Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" 45770 грн. 94 коп. основного боргу за поставлений природний газ, 1726 грн. 48 коп. пені, 915 грн. 66 коп. інфляційних втрат, 2249 грн. 95 коп. 3 % річних та 1609,50 грн. 50 коп. судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 14.12.2012 р. у справі №17/119-12 та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, на думку скаржника даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах, посилаючись на п.20 Порядку, затвердженого постановою КМУ №503 від 11.05.2001 р. Також відповідач зазначив, що суд не звернув уваги на те, що відповідач не мав можливості вчасно та в повному обсязі провести розрахунок за спожитий газ через важкий фінансовий стан, зумовлений неплатежами зі сторони споживачів та держави у зв'язку з інфляційними процесами, що відбувалися на час постачання газу за договором. Крім того, на думку скаржника вимога про стягнення пені не підлягає задоволенню через закінчення строку позовної давності.

В судове засідання апеляційної інстанції представник відповідача не з'явився.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 14.12.2012 р. по справі №17/119-12 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

20.12.2010 р. між Дочірньою компанією „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", як Постачальником, та Житлово-комунальним підприємством „Немішаєве", як Покупцем, було укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2341ТЕ-17, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець - прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. договору.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору, газ, що постачається за договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом договору. Постачальник передає покупцю в період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. природний газ (надалі -газ) з урахування вартості його транспортування в обсязі до 86 тис. куб. м., в тому числі по місяцях: січень - 15 тис. куб. м., лютий - 15 тис. куб. м., березень - 15 тис. куб. м., квітень - 8 тис. куб. м., жовтень - 8 тис. куб. м., листопад - 10 тис. куб. м., грудень - 15 тис. куб. м., разом 86 тис. куб. м. За розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (куб. м.), приведений до стандартних умов.

Згідно п. 3.1. договору ціна за 1000 куб. м. газу становить 840,196грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 %; - податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234грн., крім того ПДВ - 20 %. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1091грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 1309,20грн. Загальна вартість договору на дату його укладення становить 93826грн.

Виходячи зі змісту п.п. 4.1., 4.3., 4.4., 4.5. договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: - перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; - подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. У платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості за договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за спожитий газ, поставлений в минулі періоди за договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за договором. Звіряння розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу покупцем та акта приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін. Зазначене оформляється актом звіряння, з урахуванням вартості робіт з відключення та відповідних оплат, у разі виконання таких робіт.

Пунктами 5.1., 5.2., 5.2.1. договору встановлено, що строк поставки газу: з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно. Місце поставки газу: постачальник передає газ покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу покупця або за їх відсутності у покупця - на вузлі/вузлах обліку газотранспортного підприємства (надалі - пункти приймання-передачі). Право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Відповідно п. 10.1. договору договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2011р. і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

20.12.2010р. між сторонами укладено додаток №1 до договору про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2341ТЕ-17 від 20.12.2010 р., за умовами якого покупець зобов'язується укласти технічну угоду щодо порядку обліку газу з транспортними або газодобувними, або газорозподільними підприємствами в пунктах приймання-передачі газу, зазначених у п. 5.2. договору.

Згідно п. 1.3. додатку №1 до договору від 20.12.2010р. покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає постачальнику належним чином оформлену заявку, яку постачальник до 25 числа місяця, що передує звітному, надає філії „Об'єднане диспетчерське управління" ДК „Укртрансгаз" для включення її до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки.

Пунктами 2.1., 2.2., 2.3. додатку №1 до договору від 20.12.2010р. обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця, з урахуванням п. 1.5.1. додатку. Обсяг газу, визначений згідно п. 2.1. додатку, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за договором у пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця і погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу. У разі відмови покупця від надання та/або підписання 3-стороннього акта приймання-передачі газу, фактично переданим вважається обсяг газу, зазначений в наданому постачальнику газотранспортним підприємством реєстрі фактично протранспортованих обсягів газу.

28.01.2011р. між Дочірньою компанією „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (Постачальник) та Житлово-комунальним підприємством „Немішаєве" (Покупець) укладено додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2341ТЕ-17 від 20.12.2010р., за умовами якої сторони погодились викласти назву договору у наступній редакції: „Договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання", пункт 3.1.1. договору викласти в наступній редакції: „3.1.1. Загальна вартість договору складається із сум вартості місячних поставок газу", п. 10.1. договору в наступній редакції: „Цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, діє у частині поставки газу з 01.01.2011р. і діє до 31.12.2011р. включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

04.04.2011р. між Дочірньою компанією „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (Постачальник) та Житлово-комунальним підприємством „Немішаєве" (Покупець) укладено додаткову угоду № 2 до договору поставки природного газу № 06/10-2341ТЕ-17 від 20.12.2010р., за умовами якої сторони погодились з 01.04.2011р. викласти пункт 3.1. договору в наступній редакції: „3.1. Ціна за 1000 куб. м. газу становить 815грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 %; - податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 259,70грн., крім того ПДВ - 20 %. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 1309,20грн.".

На виконання п. 1.1. договору про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2341ТЕ-17 від 20.12.2012р.,позивачем за період з січня 2011р. по березень 2011р. поставлено, а відповідачем прийнято природний газ загальною вартістю 45770,94грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами передачі-приймання природного газу для наданню населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання (а.с. 29-31).

Відповідач, за отриманий за період з січня 2011р. по березень 2011р. природний газ, в порушення п. 4.1. договору не розрахувався, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем, на момент судового розгляду справи, склав 45770,94грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами передачі-приймання природного газу для наданню населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання (а.с. 29-31), актом звіряння розрахунків від 22.10.2012р. (а.с. 18), підписаним та скріпленим печаткою позивача, а також поясненнями представників сторін.

Отже, між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення становить 45770,94 грн., розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 45770,94грн. основного боргу за поставлений природний газ підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 3452,96 грн. за період з 09.05.2012р. по 09.11.2012р., посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2341ТЕ-17 від 20.12.2012р.,

Згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Пунктом 7.3.1. договору сторонами погоджено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1. договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 9.3. договору, неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 09.05.2012р. по 09.11.2012р. на суму боргу 45770,94грн., становить 3470,34грн. Разом з тим, вимога про стягнення 3452,96грн. пені є обґрунтованою у розмірі 3452,96грн (визначеній позивачем), оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

Також колегія суддів вважає вірним зменшення судом першої інстанції розміру пені на 50 % до 1726,48грн. пені, згідно п. 3 ст. 83 ГПК України, зважаючи на специфіку діяльності відповідача, тяжкий фінансовий стан останнього.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2341ТЕ-17 від 20.12.2012р., позивачем за період з 01.03.2011р. по 30.04.2012р. нараховано 915,66грн. інфляційних втрат та 2249,95грн. 3 % річних за період з 21.02.2011р. по 09.11.2012р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що арифметично вірний розмір інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.03.2011р. по 30.04.2012р., та 3 % річних, нарахованих за період з 21.02.2011р. по 09.11.2012р., складає 1693,76грн. інфляційних втрат та 2258,98грн. 3 % річних. Разом з тим, вимога про стягнення з відповідача 915,55грн. інфляційних втрат та 2249,95грн. 3 % річних підлягають задоволенню в розмір, визначеному позивачем оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 45770,94грн. основного боргу за поставлений природний газ, 1726,48грн. пені, 915,66грн. інфляційних втрат та 2249,95грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

Враховуючи викладені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що рішення господарського суду Київської області від 14.12.2012 р. у справі №17/119-12 прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення необхідно залишити без змін.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житлово-комунального підприємства „Немішаєве" у справі №17/119-12 залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 14.12.2012 р. залишити без змін.

Матеріали справи №17/119-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя Іоннікова І.А.

Судді Гончаров С.А.

Коротун О.М.

Повний текст постанови підписаний 15.02.2013 р.