Постанова

від 19.02.2013 по справі 812/1097/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2013 року Справа № 812/1097/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Петросян К.Є.,

при секретарі: Семціві О.В.,

за участю сторін:

представника позивача: Кадник М.В.,

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до Малого приватного підприємства фірма «Лучка» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Малого приватного підприємства фірма «Лучка» про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області як платник страхових внесків.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

В порушення зазначеної норми відповідач несвоєчасно сплатив єдиний соціальний внесок, у зв'язку з чим виникла заборгованість за листопад 2012 року у розмірі 515,21 грн.

Згідно з ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Управлінням Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області відповідачу надіслано вимогу про сплату недоїмки. Відповідачем не сплачено суму недоїмки, зазначену у вимозі, вимогу з Управлінням не узгоджено та не оскаржено у судовому порядку.

Крім того, протягом 2012 року Управлінням нараховувалась фінансова санкція та пеня по страховим внескам. На момент подання позову несплаченою залишається фінансова санкція по страховим внескам у сумі 3 476,90 грн.

Позивач просить стягнути з Малого приватного підприємства фірма «Лучка» заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 515,21 грн. та заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3 476,90 грн., а усього в сумі 3992,11 грн.

Неодноразово уточнивши позовні вимоги, позивач просив стягнути з Малого приватного підприємства фірма «Лучка» заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове держане пенсійне страхування у сумі 3 142,32 грн. у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми заборгованості.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив стягнути з Малого приватного підприємства фірма «Лучка» заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове держане пенсійне страхування у сумі 3 142,32 грн.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.2010, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Однак, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Однією з обов'язків Платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно ч.8 ст.9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

За змістом ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 відповідач є страхувальником та відповідно до ст.15 вказаного Закону платником страхових внесків.

Згідно з п.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Відповідно до ч.1 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Згідно з п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем - Малим приватним підприємством фірма «Лучка» надано до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області звіт за листопад 2012 року, в якому самостійно нараховано загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, у розмірі 685,21 грн.(арк. справи 9-10).

07 грудня 2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №558, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 158,20 грн. та нараховано пеню у розмірі 3 818,70 грн. (арк. справи 11).

Як вбачається із пояснень представника позивача, МПП фірма «Лучка» частково сплачено заборгованість, яку просить стягнути позивач з відповідача у позовній заяві. Непогашеною залишається заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3 142,32 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника.

У відповідності до ч.12 ст. 9. Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

На час розгляду справи загальна сума непогашеної заборгованості складає 3 142,32 грн.

Статтею 25 Закону № 2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, на підставі ч. 4 ст. 25 вищезазначеного Закону, відповідачу надіслано вимогу про сплату боргу № Ю-442 від 03.01.2013. Вимога № Ю-442 про сплату боргу від 03.01.2013 відповідачем отримана 05.01.2013 (арк. справи 12), у встановленому законом порядку не оскаржувалась та є чинною на час розгляду даної справи.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках передбачених в абзаці шостому ч.4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не сплатив, а також враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до Малого приватного підприємства фірма «Лучка» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Уточнені позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до Малого приватного підприємства фірма «Лучка» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Малого приватного підприємства фірма «Лучка» 92600, Луганська область, м. Сватове, вул. Комінтерна, 64; код ЄДРПОУ 13414269) на користь Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3 142,32 грн. (три тисячі сто сорок дві гривні 32 копійки).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя К.Є. Петросян