Постанова

від 22.01.2009 по справі 6/544/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/544/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2009 р.

Справа №  6/544/08

за позовомМалого підприємства «Орбита-Н», м. Миколаїв, вул. Чигрина, 1, кв. 27.Адреса для листування: м. Миколаїв, вул. Радянська, 12-Б, бізнес-центр «України», оф. 312.

до відповідачаДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Г.Петрової, 2-А.

Третя особа:ГУДКУ у Миколаївській області, м. Миколаїв, пр. Леніна, 141-В.

Прокуратура Миколаївської області, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28.

про Скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2008р.

Суддя                                                                                             Ткаченко О.В.

Секретар                                                                                          Засядівко О.О.

Представники:

Від позивача Баранов В.Л., довіреність від 28.08.2008 року

Від відповідачаЄрошкіна Л.В., довіреність від 08.01.2009 року

Від третьої особиГоловатова І.О., довіреність від 08.01.2009 року

Суть спору:  Позивач звернувся до суду з позовом та, з урахуванням наданих 16.12.2008 року змін до позовних вимог та заявлених у судовому засіданні уточнень, просить скасувати прийняте відповідачем за результатами невиїзної документальної перевірки (акт від 18.06.2008 року № 1867/23-700/01194839) податкове повідомлення-рішення  від 11.07.2008 року № 0000112302/0, згідно якого податковою інспекцією було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на  9720,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що сума відшкодування розрахована у відповідності з законодавством, та він має повне право на відшкодування податку на додану вартість. Крім того, позивач вважає, що невиконання одним з підприємств, яке виявлено в складі «ланцюгу  постачання», зобов'язання зі сплати податку до бюджету, а тим більше така причина як неможливість податкового органу перевірити факт такої сплати не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, який виконав усі передбачені законом умови щодо його отримання.  

Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи у наданих 22.01.2009 року запереченнях, що суми бюджетного відшкодування були зменшені контролюючим органом правомірно у зв'язку з наявністю даних, що в ланцюгу постачання є суб'єкти підприємницької діяльності з ознаками фіктивності.

Крім того, відповідач зазначає, що Законом України «Про податок на додану вартість»встановлено взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням такого податку, у зв'язку з чим право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив.

За результатами перевірки товариства (акт від 18.06.2008 року № 1867/23-700/01194839) податковою службою було прийняте податкове повідомлення –рішення від 11.07.2008 року № 0000112302/0, яким визначено, що позивачем в порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) завищено заявлену до бюджетного відшкодування за листопад 2007 року на суму 9 720,00 грн.

Рішення прийняте у зв'язку з тим, що суму податку на додану вартість було фактично сплачено у звітному податковому періоді ПП «Корн-Миколаїв», у якого по ланцюгу постачання є  суб'єкти господарювання з ознаками фіктивності, у зв'язку з чим податок на додану вартість не надійшов до бюджету на загальну суму  9 720,00 грн. (а. с. 13), а тому відсутня надмірна сплата податку до бюджету, що є обов'язковою умовою для відшкодування податку, як це передбачено п. 1.8. ст. 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Товариство, не заперечуючи фактичні обставини (обсяг і види господарських операцій), встановлені перевіркою і арифметичний розрахунок сум, зазначених в рішенні звернулося з позовом про скасування рішення, посилаючись на те, що сума відшкодування розрахована у відповідності з законодавством.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва по листопаду 2007 року, в якому у позивача виникло право на бюджетне відшкодування, проводилась виїзні позапланові документальні перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень, листопад, 2007 року, що підтверджується наданим позивачем актом від 15.01.2008 року № 39/23-700/01194839.           

Таким чином, фактичні обставини, за наслідками яких податковою службою прийнято рішення, і, зокрема, розмір від'ємного значення, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченого позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам, встановлені в зазначеному акті перевірки  і не заперечуються сторонами.

Відповідно до п.1.8 Закону України від 03.04.1997  № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” бюджетне  відшкодування  - це сума,  що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Один з випадків, за наявності якого повертається сума надмірної сплати податку на додану вартість, передбачений п.7.7 ст.7 Закону України №168.

Бюджетному  відшкодуванню, згідно з цією статтею, підлягає частина  від'ємного значення між податковим зобов'язанням і кредитом, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам, а не факт сплати податку до бюджету постачальниками.

Таким чином, неправильне тлумачення податковою службою діючого законодавства призвело до прийняття податковою службою неправомірного рішення.

Судовий збір в розмірі 3,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Надмірно сплачений судовий збір згідно платіжного доручення № 150 від 12.09.2008 року в сумі 193,8 грн. та згідно платіжного доручення № 153 від 17.09.2008 року в сумі 400,00 грн. на підставі ст. 89 КАС України підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161-163 КАС України,

господарський суд

П О С Т А Н О В И В  :

1.    Позов задовольнити.

2.   Скасувати податкове повідомлення –рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 11.07.2008 року № 0000112302/0.

3.   Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого підприємства «Орбита-Н» (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 1, кв. 27, ЄДРПОУ 01194839) 3,40 грн. судових витрат.

5.   Повернути з  Державного бюджету України через ГУДКУ у Миколаївській області на користь Малого підприємства «Орбита-Н»(м. Миколаїв, вул. Чигрина, 1, кв. 27, ЄДРПОУ 01194839) надмірно сплачений судовий збір згідно платіжного доручення № 150 від 12.09.2008 року в сумі 193,8 грн. та згідно платіжного доручення № 153 від 17.09.2008 року в сумі 400,00 грн.

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня  отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В.Ткаченко